2024

Освітні програми

Освітня програма закладу освіти – документ, що містить комплекс освітніх компонентів, спланованих та організованих закладом освіти для досягнення учнями визначених цією програмою очікуваних результатів навчання, який розробляється і затверджується відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Типова освітня програма – документ, що містить комплекс освітніх компонентів, які забезпечують досягнення учнями результатів навчання, визначених державним стандартом (стандартом спеціалізованої освіти) для відповідного рівня повної загальної середньої освіти, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (для закладів спеціалізованої освіти – центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади спеціалізованої освіти).

Освітні програми можуть бути розроблені на основі відповідної типової освітньої програми або освітніх програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами і затверджених центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти відповідно до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Рішення про використання закладом освіти освітньої програми, розробленої на основі типової освітньої програми або іншої освітньої програми, приймається педагогічною радою закладу освіти.

Освітня програма закладу освіти схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.

Типова освітня програма має містити:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою;
загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм;
рекомендовані форми організації освітнього процесу;
опис інструментарію оцінювання.

Освітні програми, розроблені на основі типових освітніх програм, мають:

відповідати структурі типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;
визначати (в обсязі не меншому ніж встановлено відповідною типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
містити навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів відповідної типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл годин (у визначеному типовим навчальним планом обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами;
містити перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;
опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Освітня програма закладу освіти може містити інші складники, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності закладу освіти.

Освітня програма, розроблена не на основі типової освітньої програми, підлягає затвердженню центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Не підлягають затвердженню центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти:

типові освітні програми;
освітні програми закладів освіти, розроблені на основі типових освітніх програм;
освітні програми, затверджені закладами освіти після проходження інституційного аудиту, що засвідчив високий рівень їхньої освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Організація освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в 2023/2024 навчальному році здійснюватиметься відповідно до:
Державних стандартів повної загальної середньої освіти: на рівні початкової освіти: в 1 – 4 класах – Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87)

на рівні базової середньої освіти: в 5 – 6 класах – Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898)

в 7 – 9 класах – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392)

на рівні профільної середньої освіти: в 10 – 11/12 класах – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392)

Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти

на рівні початкової освіти:

Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),
Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),
Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),
Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),
Освітньої програми початкової освіти за вальдорфською педагогікою (автори Косенко Д. Ю., Мезенцева О. І.) (лист ДСЯО від 11.09.2020 № 01/01- 23/1044),
Освітньої програми «Світ чекає крилатих» (науковий керівник Цимбалару А. Д .) (лист ДСЯО від 22.09.2020 № 01/01-23/1115),
Освітньої програми за педагогічною технологією «Росток» (науковий керівник Пушкарьова Т. О.) (лист ДСЯО від 11.09.2020 № 01/01-23/1045),
Освітньої програми «Інтелект України» (науковий керівник Гавриш І. В.) (лист ДСЯО від 06.08.2020 № 01/01-23/929),
Освітньої програми за системою розвивального навчання Д. Б. Ельконіна, В. В. Давидова та ін. (автори Старагіна І. П., Захарова Г. М. та ін.) (лист ДСЯО від 11.09.2020 № 01/01-23/1043),

Освітньої програми І циклу (1-2 класи) та ІІ циклу (3-4 класи) закладів загальної середньої освіти, які працюють за системою розвивального навчання (Центр психології і методики розвивального навчання) (лист ДСЯО від 28.08.2021 № 01/01-23/1283);

на рівні базової середньої освіти:
у 5 класах – Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 № 235),
у 6 – 9 класах – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 405);

на рівні профільної середньої освіти:

Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 408 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 зі змінами).

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма закладу загальної середньої освіти.
В освітній програмі закладу освіти зазначається перелік программ (модельних навчальних програм та/або навчальних програм), що використовуються закладом освіти в освітньому процесі у тому числі навчальні програми курсів за вибором.

Відповідно до навчального плану заклад освіти здійснює вибір модельних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (програми розміщено на сайтах Міністерства освіти і науки та Інституту модернізації змісту освіти за посиланнями:

Сукупність модельних та/або навчальних програм в освітній програмі закладу має охоплювати досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей. Отже кожна модельна навчальна програма е важливим складником освітньої програми закладу освіти.

Керуючись законодавством (стаття 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту») привертаємо увагу керівників закладів освіти, що педагогічні працівники закладу освіти обирають модельні навчальні програми на певний цикл повної загальної середньої освіти і не можуть змінювати їх в середині циклу, зокрема при переході від 5-го до 6-го класу, оскільки кожна з модельних навчальних програм має особливості щодо реалізації вимог стандарту до результатів навчання на адаптаційному циклі.

Водночас, для класів, які розпочинають навчання на адаптаційному циклі повної загальної середньої освіти у 2023 році (і в подальших роках), можуть бути обрані модельні навчальні програми інших авторів.

Інформуємо, що строк дії грифа окремих модельних навчальних програм
скорочено у зв’язку з внесенням змін.

У 2023 році наказом Міністерства надано гриф оновленим програмам:

Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Богданець-Білоскаленко Н. І., Снєгірьова В. В., Фідкевич О. Л.);
Модельна навчальна програма «Українська мова. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Голуб Н. Б., Горошкіна О. М.);
Модельна навчальна програма «Українська література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (за науковою редакцією Яценко Т. О., авт. кол. Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Кизилова В. В., Качак Т. Б., Слижук О. А., Овдійчук Л. М., Тригуб І. А., Дячок С. О. Макаренко В. М.);
Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О. М., Ісаєва О. О., Клименко Ж. В., Мацевко-Бекерська Л. В., Юлдашева Л. П., Рудніцька Н. П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С. О., Вітко М. І., Джангобекова Т. А.);
Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Волощук Є. В.);
Модельна навчальна програма «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т. О., Тригуб І. А.);
Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.);
Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Шиян О.І., Дяків В.Г., Волощенко О.В., Гриньова М.В., Козак О.П., Овчарук О.В.,
Седоченко О.Б., Сорока І.З., Страшко С.В.); Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи
(інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Хитра З. М. Романенко О. А);
Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Гущина Н.І., Василашко І. П.).

Модельні навчальні програми на рівні закладу освіти конкретизуються у навчальні програми. З цією метою педагоги можуть у модельній навчальній програмі на власний розсуд зазначити кількість годин, необхідну на провадження послідовності досягнення результатів навчання учнів з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), змісту тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо) та видів навчальної діяльності учнів.

Детальніше з інформацією щодо формування навчальних програм
навчальних предметів/інтегрованих курсів закладу освіти можна ознайомитись в інструктивно-методичних рекомендації щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році

Програми НУШ: які вони є та як учителю з ними працювати?

Цьогоріч попри всі перепони Нова українська школа здійснила перехід із початкової школи в базову. Важливою передумовою підтримки реформи НУШ є розроблення і впровадження програм для цього освітнього рівня. Що це за програми? Хто їх має створювати та втілювати? Як вони допомагають реалізовувати вимоги Державного стандарту базової середньої освіти? На ці та інші питання підготувала відповіді експертка УЦОЯО Юлія Романенко. У матеріалі зібрали пояснення, посилання на норми чинного законодавства та досвід учасників всеукраїнського експерименту — педагогічних колективів пілотних закладів освіти.

Що таке Типова освітня програма для 5–9-х класів і як нею користуватися?

Для початкової освіти створили дві типові освітні програми: НУШ-1 і НУШ-2. Для базового ж рівня маємо один документ, у якому визначено вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою базової середньої освіти, загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (у годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання. Отже, у Типовій освітній програмі для 5–9-х класів (далі — ТОП 5–9) є:

варіанти типових навчальних планів;
перелік модельних навчальних програм;
рекомендовані форми організації освітнього процесу;
опис інструментарію оцінювання.

Водночас (на відміну від типових програм для початкової школи) у ТОП 5–9 не йдеться про зміст навчального матеріалу чи переліки результатів навчання. ТОП 5–9 є універсальною матрицею, що визначає загальні правила гри. Керуючись цими правилами, кожен заклад освіти може скласти такий навчальний план, який дасть змогу задовольнити запити учнів, педколективу, батьків.

ТОП 5–9 дає відповіді на такі питання:

Скільки годин можна взяти для кожної освітньої галузі?
Яке граничне тижневе навантаження для учнів певного класу?
Як знайти години для вибіркових освітніх компонентів?
Які предмети/інтегровані курси заклад освіти може взяти для певної освітньої галузі?

Якою має бути освітня програма закладу освіти, створена на основі типової освітньої програми?

Освітня програма закладу освіти (далі — ОПЗО), створена на основі ТОП 5–9, відповідно до чинного законодавства має таку структуру:

Вступна частина.
Загальний обсяг навчального навантаження (у годинах) і його розподіл за освітніми галузями та роками навчання.
Навчальний план закладу освіти з визначеним переліком: предметів/ інтегрованих курсів та визначеним для них тижневим навчальним навантаженням для кожного року навчання; предметів/курсів (інтегрованих або за вибором) вибіркового освітнього компонента.
Перелік модельних навчальних програм та навчальних програм відповідно до переліку предметів/інтегрованих курсів, визначеного навчальним планом закладу освіти.
Опис форм організації освітнього процесу.
Опис інструментарію оцінювання.
Інші складники (за потреби закладу).

Докладніші рекомендації щодо створення освітньої програми закладу освіти надано в листі Міністерства освіти і науки України про «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році».

Над створенням ОПЗО має працювати весь шкільний колектив чи принаймні по одному-двоє фахівців з кожної освітньої галузі. Вони мають:

домовитися про розподіл навчального навантаження між галузями;
визначитися з тими предметами та інтегрованими курсами, які з’являться в розкладі занять певних класів на поточний навчальний рік;
обрати модельні навчальні програми, які стануть основою для реалізації цих предметів та інтегрованих курсів;
погодити використання резервного навчального часу, додаткових годин;
спланувати можливості організації міжгалузевих проєктів, позакласних активностей;
узгодити підходи до впровадження системи оцінювання, застосування інструментів формувального оцінювання, доцільності розроблення власної шкали поточного та підсумкового оцінювання.

Усі зазначені дії шкільної команди по суті описують реалізацію академічної свободи закладу освіти.

Отже, освітня програма закладу освіти — це така собі дорожня карта, яка у формі таблиць і списків окреслює логіку перебігу освітнього процесу в конкретному закладі на певні періоди: рік, цикл, рівень освіти. Тобто в освітній програмі закладу освіти можна знайти відповіді на такі запитання:

Скільки годин на тиждень вивчатимуть математику учні 5-А чи 5-Б класу?
За якою модельною програмами вивчатимуть інформатику в 5-А, а за якою — у 5-Б?
Чи вивчатимуть окремо українську мову, українську та зарубіжну літератури, чи це буде єдиний інтегрований мовно-літературний курс?
Яку другу іноземну мову обрали для 5-В?
Які додаткові курси за вибором матимуть учні і чи будуть формуватися міжкласні групи для цих курсів?

Водночас з’ясувати конкретний зміст та очікувані результати з певного навчального предмета або інтегрованого курсу освітня програма закладу не допоможе. Для цього потрібно буде звернутися до модельних навчальних та навчальних програм.

Що таке модельні навчальні програми та навчальні програми? Як їх створюють та реалізують?

За чинним законодавством «модельна навчальна програма — це документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством». Отже, модельну навчальну програму пишуть автори для певного предмета чи інтегрованого курсу. У ній обов’язково визначають очікувані результати, яких мають досягти учні, які навчатимуться за цією програмою; пропонують певний зміст, на якому учні досягатимуть цих результатів; окреслюють види діяльності, які може використати вчитель на уроках або поза ними, щоб допомогти учнями досягти визначених програмою результатів.

Оскільки результати навчання в модельній програмі не виринають випадково, а взяті з державного стандарту, то модельну програму можна вважати таким собі дороговказом, яким має рухатися вчитель разом зі своїми учнями, щоб досягти вимог стандарту. При цьому одні автори модельної програми пропонують один шлях, а інші — інший. Тут учителю важливо дослідити весь «ринок пропозицій» і обрати ту модельну програму, яка найліпше пасуватиме саме для його класу.

Усі без винятку модельні навчальні програми перш ніж потрапити в школу мають пройти експертизу й отримати відповідний гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Перший список грифованих модельних програм було оприлюднено в наказі Міністерства освіти і науки України № 795 від 12 липня 2021 року. Після цього перелік регулярно оновлюється й доповнюється відповідно до того, як нові програми отримують гриф. Цей процес є постійним і не прив’язаний до якихось календарних рамок. Тобто авторські колективи, які мають намір створити модельну навчальну програму з певного предмета чи курсу, можуть це зробити в будь-який час і подати на розгляд експертної комісії в Інститут модернізації змісту освіти.

Для першого циклу базової середньої освіти (5–6-ті класи) нині є близько сотні модельних навчальних програм з різних предметів та інтегрованих курсів. Найближчим часом вельми актуальним буде розроблення таких програм для другого циклу базової середньої освіти (7–9-х класів). Щоб полегшити авторам роботу над створенням програм, фахівці розробили онлайн-інструмент «Конструктор навчальних програм», який дає змогу відстежувати наявність у програмі результатів навчання та відповідність цих результатів вимогам державного стандарту.

Модельні програми мають таку назву не випадково, адже по суті вони пропонують модель реалізації певного предмета або курсу, задають універсальну рамку, яку вчитель може використати, створюючи власну навчальну програму. Важливо усвідомлювати, що жодна модельна навчальна програма не містить розподілу годин на вивчення окремих тем чи розділів, а лише пропонує орієнтовну рамку. Те саме стосується і очікуваних результатів та видів діяльності. Послідовність перших у модельній програмі є орієнтовною, а перелік останніх — пропонованим. Тобто вчителю в будь-якому разі потрібно робити вибір, діяти творчо і вільно.

Модельна навчальна програма в НУШ — це не припис, який слід виконати буква до букви, а путівник, який прокладає шлях до реалізації вимог державного стандарту. Тому на зміну традиційному словосполученню «виконання програми», має прийти вислів «використання програми» для досягнення мети базової освіти. Мету базової освіти в державному стандарті визначають як «розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їхньої соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу». Отже, для успішної реалізації модельної навчальної програми потрібна конкретизована для потреб певного вчителя та його учнів навчальна програма.

Відомо, що в освітніх програмах різних закладів на вивчення того самого предмета може бути передбачено різну кількість годин. Понад те, в одному й тому ж закладі на паралелі кількість годин на вивчення того самого предмета може різнитися. І один і той самий учитель, обравши для 5-А і 5-Б модельну програму умовно «Математика-1», має припасувати її до різної кількості годин на тиждень: 4 — для 5-А і 6 — для 5-Б. Очевидною є потреба створення різних навчальних програм на основі однієї модельної. Такі навчальні програми (створені на основі модельних) згідно з чинним законодавством затверджує педагогічна рада закладу освіти. Додаткових схвалень вони не потребують.

Чи може вчитель розробити власну навчальну програму?

Якщо вчитель не знайшов з-поміж пропонованих модельних програм жодної, яку міг би вважати для себе оптимальною, він може розробити власну навчальну програму на основі державного стандарту, не спираючись на жодну модельну, зокрема й користуючись тим самим «Конструктором навчальних програм». У цьому разі навчальна програма (підкреслюємо, створена НЕ на основі модельної) має бути подана на експертизу до Інституту модернізації змісту освіти згідно з вимогами чинного законодавства (наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Змін до Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам» № 1203 від 8 листопада 2021 року).

Які є варіанти для закладів освіти, які не планують працювати за типовою освітньою програмою і створювати на її основі освітні програми для своїх закладів?

Заклад освіти, який створює свою освітню програму не на основі ТОП 5–9, має подати її на експертизу до Державної служби якості освіти та отримати експертний висновок щодо неї. Докладні вимоги до таких програм можна знайти в наказі Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку проведення експертизи та затвердження освітніх програм повної загальної середньої освіти, розроблених не на основі типових освітніх програм» № 520 від 3 червня 2022 року.

Експертиза проводиться у два етапи:

встановлення відповідності освітньої програми вимогам чинного законодавства у сфері освіти;
оцінювання якості освітньої програми, що включає аналіз, перевірку, порівняння отриманих результатів навчання учнів з обов’язковими результатами навчання, визначеними державним стандартом відповідного рівня повної загальної середньої освіти.

За рішенням експертної комісії таку освітню програму може бути рекомендовано або не рекомендовано до затвердження. Строк дії програми в разі схвального рішення комісії становить 5 років із дня видання наказу Державною службою якості освіти про її затвердження та може бути продовжено/скорочено залежно від строку дії державного стандарту на підставі звернення замовника освітньої програми або за результатами інституційного аудиту.

Більше про освітні та модельні навчальніпрограми НУШ дізнайтеся на безкоштовному курсі «НУШ: базова середня освіта».

Команда підтримки реформ фінансується в межах проєкту «Українська Архітектура Реформ» (URA). Цей проєкт є комплексною програмою технічної допомоги, розробленою ЄБРР у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки ключових реформ в Україні. Проєкт впроваджується за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) та Багатостороннього Донорського Фонду Стабілізації та Сталого Розвитку України (Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз, найбільший донор).

Гарні відповіді Олександра

Що стосується основних освітніх програм