Що таке блокчейн? Пояснюємо простими словами

Блокчейн — це децентралізована технологія зберігання інформації, що використовується в криптовалютах та інших онлайн-додатках. Вона реалізується у вигляді ланцюжка блоків, кожен із яких містить набір транзакцій та підписів, а також хеш від попереднього блоку. Це робить блокчейн незмінним та захищеним від внесення змін без згоди всіх учасників мережі.

Технологія блокчейн пропонує розв’язання проблеми довіри між учасниками мережі, оскільки всі учасники мають доступ до повної історії транзакцій, що робить підробку або зміну даних неможливим. Це дозволяє створити систему, яка працює без потреби у третій стороні чи посереднику.

Структура та дизайн блокчейну

Структура та дизайн блокчейну можуть змінюватись в залежності від конкретного варіанту використання та вимог, але, як правило, вони включають:

Блоки

Це набір даних, що містить набір транзакцій та унікальний хеш. Блок включає посилання на хеш попереднього блоку, створюючи ланцюжок блоків або блокчейн. Цей ланцюжок зберігається одночасно в різних місцях і містить дані про всі переклади. Щоб підробити транзакцію в одному блоці, треба змінити всі файли, що слідують за ним, але це зробити практично неможливо.

Транзакції

Блокчейн транзакції — це записи про обмін цінностями між двома чи більше сторонами. У блокчейні транзакції групуються блоки та додаються в ланцюжок.

Вузли (ноди)

Вузли чи ноди — це комп’ютери, на яких працює програмне забезпечення, необхідне для підтримки мережі блокчейну. Вони видобувають нові блоки, підтверджують або скасовують транзакції, передають дані мережею та зберігають копії всього ланцюжка блоків. Як нода в блокчейні може виступати будь-яка людина, яка встановила необхідне програмне забезпечення блокчейну.

Алгоритми консенсусу

Алгоритм консенсусу — це принцип роботи блокчейну, які забезпечують безпеку мережі та узгодженість даних між вузлами. Це необхідно для підтримки цілісності та безпеки блокчейну. Завдяки цим принципам система не потребує адміністраторів та центральних сховищ. Алгоритми консенсусу підтверджують правильність інформації у кожному блоці системи.

Розробники пропонували безліч алгоритмів консенсусу, але найпопулярнішими стали ті, основу яких лежить:

Хеш-функції

Хеш-функції — це криптографічні алгоритми, що перетворюють дані на рядок символів фіксованої довжини. У блокчейні хеш-функції використовуються для створення унікального «хеша для кожного блоку та захисту блокчейну від несанкціонованого доступу. Хеш-функція є обов’язковою частиною будь-якого блокчейну.

Вхідні дані називаються «ключем», а результат роботи хеш-функції — ряд знаків, що називається «хешем». Майнери обчислюють хеш, щоб відкрити новий блок, отримати винагороду та підтримати роботу системи.

Наприклад, у блокчейні Біткоїна ролі ключів відіграють ряди з 64 знаків, у яких є цифри та літери A, B, C, D, E, F. Хеш-функція Біткоїна кодує ці 64-значні ключі за допомогою алгоритму шифрування SHA256. Такий самий алгоритм генерує адреси біткоїн-гаманців.

Нікому ще не вдавалося зламати цю модель шифрування. З урахуванням того, що кожен новий блок мережі містить дані попередніх блоків, крадіжка або підтасовування інформації в блокчейні практично неможливе. У майбутньому реальною загрозою для безпеки децентралізованих систем можуть стати квантові комп’ютери.

Криптографічні підписи

Криптографічні підписи — це математичні функції, що використовуються для перевірки справжності транзакції. Вони генеруються з використанням закритого ключа та можуть бути перевірені за допомогою відкритого ключа.

Структура блокчейну також може включати різні функції, такі як смартконтракти.

Смартконтракти являють собою контракти, які автоматично виконують угоди між покупцем та продавцем. Усі дані записуються безпосередньо в код, а також шифрується із закритим/відкритим ключем, що забезпечує безпечний зв’язок і передачу даних.

Загалом структура й дизайн блокчейну спрямовані на забезпечення безпечної та децентралізованої системи зберігання та передачі інформації, що забезпечує довіру між сторонами без необхідності у посередниках.

Види блокчейнів

Публічні блокчейни

Публічні або загальнодоступні блокчейни є децентралізованими, їх не контролюють жодні організації або особи, а користувачі можуть залишатися анонімними. У публічному блокчейні є кілька переваг. Будь-хто, хто має підключення до інтернету, може ним користуватися. Усі транзакції записуються та неможливо їх змінити. Крім того, мережа безпечна — надто багато вузлів, щоб зловмисник міг отримати контроль за децентралізованою мережею.

Низька пропускна здатність — один з найбільших недоліків публічних блокчейнів. Це пов’язано зі спробою досягти консенсусу із розрізненою групою користувачів. Інший недолік — високе споживання електроенергії, яку публічні блокчейни споживають, коли користувачі добувають криптовалюту в мережі.

Найбільш популярними прикладами публічного блокчейну є Bitcoin та Ethereum. Обидва блокчейни мають відкритий вихідний код, який може переглянути та використовувати кожен користувач.

Приватні блокчейни

Приватний блокчейн — це тип мережі блокчейнів, в яких доступ до мережі обмежений та закритий для публіки. На відміну від публічних блокчейнів, які відкриті для участі та перевірки транзакцій будь-яким користувачем, приватні блокчейни зазвичай використовуються організаціями для певних цілей. Наприклад, для управління ланцюжком постачання, фінансових транзакцій чи обміну даними.

У приватному блокчейні мережа підтримується консорціумом організацій чи окремих осіб, і лише затвердженим учасникам дозволено приєднуватися до мережі та підтверджувати транзакції. Учасники повинні мати дозвіл мережного адміністратора на приєднання, а також відповідати певним критеріям, таким як наявність необхідних технічних навичок або виконання певних бізнес-вимог.

Приватні блокчейни пропонують кілька переваг у порівнянні з публічними блокчейнами — вищу швидкість транзакцій, більшу масштабованість та додаткові можливості налаштування. Вони також забезпечують безпечне та контрольоване середовище для конфіденційної інформації.

Блокчейн-консорціуми

У блокчейн-консорціумі мережа управляється групою організацій, які працюють разом для перевірки транзакцій та обслуговування мережі. Ці організації можуть містити підприємства, державні установи чи інші організації. Також мають різний ступінь контролю над мережею залежно від своєї ролі та рівня довіри у консорціумі.

Блокчейн-консорціуми пропонують компроміс між прозорістю публічних блокчейнів та конфіденційністю приватних блокчейнів. Вони забезпечують більш безпечне та контрольоване середовище, ніж загальнодоступні блокчейни, зберігаючи при цьому рівень децентралізації та довіри в мережі.

Гібридні блокчейни

Гібридні блокчейни є різновидом мережі, яка має елементи як приватних, так і публічних блокчейнів. Вони поєднують у собі безпеку та прозорість загальнодоступних блокчейнів з контролем та конфіденційністю приватних блокчейнів.

У гібридному ланцюжку блоків деякі частини мережі можуть бути відкриті для громадськості для перевірки транзакцій, тоді як інші блоки можуть мати обмежений доступ.

Гібридні блокчейни забезпечують вищий рівень масштабованості та ефективності порівняно з публічними блокчейнами та дають можливість налаштовувати мережу відповідно до конкретних бізнес-вимог.

Як працює блокчейн?

Ось як працює блокчейн на високому рівні:

Транзакції

Транзакція — це будь-який обмін цінностями, такими як гроші, активи чи дані між двома сторонами. У мережі блокчейн транзакції групуються у блоки.

Блоки

Кожен блок містить групу транзакцій та унікальний код, званий «хешем», який ідентифікує блок та його вміст. Як тільки блок заповнюється транзакціями, він додається до наявного ланцюжка блоків.

Перевірка

Перш ніж блок буде додано до ланцюжка блоків, він повинен бути перевірений та підтверджений учасниками мережі, відомими як вузли або ноди. Процес перевірки називається консенсусом, і він гарантує, що транзакції в блоці дійсні та стан ланцюжка блоків оновлюється відповідним чином.

Децентралізація

Головною особливістю блокчейну є децентралізований характер. Мережа блокчейну розподілена на багатьох вузлах, і жоден вузол немає контролю над мережею. Це дозволяє створити безпечнішу й прозорішу систему, оскільки в ній немає центральної точки відмови або контролю.

Незмінність

Після додавання блоку в ланцюжок блоків його не можна змінити або видалити. Це робить блокчейн незмінним записом усіх транзакцій, що сталися у мережі.

Таким чином, блокчейн — це безпечна та прозора система для запису транзакцій між кількома сторонами без необхідності у центральному органі чи посереднику. Технологія використовує децентралізовану мережу вузлів для перевірки транзакцій, які потім додаються в ланцюжок блоків, що не змінюється.

Сфери застосування блокчейну

Технологія розподіленого реєстру має широкий спектр можливостей. Крім застосування технології блокчейн в криптосфері, її вже активно використовують у медицині, освіті та навіть логістиці. Розглянемо ці та інші сфери застосування докладніше:

Логістика

Блокчейн можна використовувати для створення захищеного від несанкціонованого доступу запису про всі транзакції, що відбуваються в ланцюжку постачання, що підвищує ефективність, підзвітність та прозорість.

Медицина

Блокчейн технології можна використовувати для безпечного зберігання та керування електронними медичними картами, а також для відстеження розповсюдження ліків для забезпечення їх справжності та безпеки.

Нерухомість

Технологія допомагає оптимізувати процеси купівлі, продажу та управління нерухомістю шляхом створення захищеного від несанкціонованого доступу запису про всі транзакції.

Цифрова ідентифікація

Блокчейн можна використовувати для створення безпечних та захищених від несанкціонованого доступу цифрових ідентифікаційних даних, допомагаючи захистити особисту інформацію та запобігти крадіжці особистих даних.

Це деякі з багатьох потенційних застосувань технології. Оскільки блокчейн продовжує розвиватися та вдосконалюватися, ймовірно, що незабаром знайдуться нові сфери його застосування.

Плюси блокчейну

Цілісність даних

Технології блокчейн розроблені таким чином, що будь-який блок або навіть транзакція, яка додається в ланцюжок, не може бути відредагована, що зрештою забезпечує високий рівень безпеки.

Свобода від цензури

Технологія блокчейн вважається вільною від цензури, оскільки вона не контролює жодної сторони, а має концепцію надійних вузлів для протоколів перевірки та консенсусу, які затверджують транзакції з використанням смартконтрактів.

Можливість легкої перевірки

Технологія блокчейн використовується для децентралізованого зберігання інформації, тому кожен може перевірити правильність інформації, використовуючи доказ із нульовим розголошенням, за допомогою якого одна сторона доводить правильність даних іншій стороні, не розкриваючи нічого про дані.

Розподіл

Оскільки дані блокчейну часто зберігаються на тисячах пристроїв у розподіленій мережі вузлів, система і дані мають високу стійкість до технічних збоїв і шкідливих атак.

Мінуси блокчейну

Хоча технологія блокчейну має багато переваг, вона також має деякі недоліки, які потрібно враховувати:

Масштабованість

Нині блокчейни можуть обробляти лише обмежену кількість транзакцій за секунду (TPS). Блокчейн Біткоїна може обробляти від 3 до 7 TPS, а Ethereum — 13–15 TPS. Для розв’язання проблем масштабування мережі Ethereum використовують рішення другого рівня (Layer 2), яке здатне обробляти десятки тисяч транзакцій за секунду. До L2-блокчейнів відносяться: Polygon, Arbitrum, Optimism та інші.

Складність

Базова технологія блокчейну складна для людей, далеких від світу технологій. Це може стати на заваді її масового впровадження.

Споживання енергії

Процес перевірки транзакцій у блокчейні, відомий як «майнінг», є досить енергомістким.

Як працює процесор: пояснюємо простими словами

Всі користуються комп’ютерами і смартфонами, але багато хто до цих пір не знаю, що роблять їх процесори і для чого вони потрібні. Розповідаємо, як і для чого стукає серце кожного комп’ютера і багатьох інших пристроїв.

Що насправді робить процесор?

Процесор, інакше званий ЦП або CPU (Central Processing Unit), – основа будь-якого обладнання, без якого нічого не працює. CPU обробляє процеси машинною мовою: простіше кажучи, «0» означає «ні», а «1» – «так». Будь-яка команда вирушає процесору в комбінації з двох чисел 0 і 1. ЦП обробляє їх одну за одною, по черзі.

Крім робочих команд, процесор також реагує на непередбачені події. Вони відправляються йому за допомогою переривань (Interrupts). CPU перериває свою миттєву роботу, зберігає значення і спочатку обробляє непередбачену подію. Після цього він знову продовжує роботу над первісною командою.

Як працює процесор

Процесор обробляє команди в чотири етапи, описані Джоном фон Нейманом ще в 1945 році: Fetch, Decode, Fetch Operands і Execute.

Fetch: спочатку з регістра командного рядка в оперативній пам’яті зчитується адреса наступної команди і завантажується в накопичувач команд.

Decode: декодер команд розшифровує команду і активує всі схеми, необхідні для її виконання.

Fetch Operands: тепер всі значення і параметри команди завантажуються в регістри, які необхідно змінити. Процесор знаходить ці значення на жорсткому диску, в кеш-пам’яті або оперативної пам’яті.

Execute: процес виконується. Це може бути, наприклад, управління периферійним пристроєм, таким як принтер, або обчислювальна операція в пристрої обробки інформації. Після завершення Execute цикл може початися знову, тобто процесор приступає до обробки наступної команди.

Ось такий короткий огляд як працює процесор. Сподіваємося, що простий огляд ви зрозуміли і зможете розповісти друзям цю інформацію при нагоді.

Be the first to comment

Leave a Reply Скасувати коментар

Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.

EBITDA – що це таке і як його рахувати

Простими словами EBITDA це “не чистий дохід”, але оскільки словосполучення “не чистий” вживати недоречно, то розглянемо EBITDA як сумарний дохід компанії до вирахування податків і зборів без урахування кредитів і виробничих витрат (амортизація).

Термін EBITDA, розшифровка – earn before taxes, придуманий інвестиційними радниками не просто так і, ймовірно, має на те вагому причину, а саме розставлення пріоритетів при виборі довгострокових інвестицій.

Історія виникнення

Банки почали використовувати цей показник у 1980 роках, оцінюючи за ним здатність компанії погасити запитувані кредити. Причиною тому стала популярність угод з купівлі компаній на позикові кошти.

Ебітда виникла в той час, коли банки та інвестори почали шукати способи оцінки потенціалу виробництва для довгострокових інвестицій.

Для чого потрібно розраховувати

Здається, що логічно порівнювати чистий прибуток підприємств для оцінки конкурентоспроможності. Але оскільки всі компанії намагаються максимально оптимізувати свої податки, знизивши тиск на фінансову систему, то перед фінансовим аналітиком стоїть завдання не тільки розрахувати чистий прибуток, а й оцінити потенціал прибутковості компанії загалом.

Дві компанії, що займають одну нішу на ринку, можуть по-різному ставитися до сплати податків. Хтось їх платить повною мірою, хтось користується пільгами, а дехто зовсім ухиляється від їхньої оплати. У такій ситуації для оцінки розвитку компанії в майбутньому помилково віднімати податки із загального прибутку компанії.

Буква “I” в терміні EBITDA вказує на позикові кошти, які також не враховуються при розрахунку EBITDA. Чому? У разі оцінки потенціалу компанії в майбутньому, а інвестиції це здебільшого розрахунок на довгострокову стратегію, нам важливо дізнатися потенціал компанії без урахування кредитного навантаження. Тому в EBITDA цей показник не враховується.

Чистий прибуток двох підприємств, що конкурують, може бути однаковим, але одне підприємство витрачатиме його на інвестиції або виплату дивідендів, а інше – гаситиме борги, які в терміні EBITDA позначені літерою “I”.

Де застосовується

Показник EBITDA відображає здатність підприємства генерувати грошовий потік, що вкрай цікаво не тільки інвесторам, а й банкам під час видачі кредитів.

Дивлячись на показник EBITDA, ми оцінюємо фінансову потужність бізнесу за аналогією з потужністю двигуна, яка також зазначена без урахування витрат на паливо і тех. обслуговування.

Перед видачею кредиту банки часто зіставляють суму EBITDA із сумою вже наявних кредитів, а після приймають рішення про те, отримаєте ви кредит чи ні.

EBITDA виключає вплив кредитної, податкової та амортизаційної політики. EBITDA корисний не тільки інвесторам для вибору довгострокових інвестицій, а й власникам підприємств для вивчення можливості самофінансування об’єкта. Компанії можуть встановлювати цільові значення показника EBITDA для прогнозування результатів своєї діяльності та планувати своє бюджетування з дотриманням цільового значення EBITDA.

Показники EBITDA та EBIT

EBIT може виступати як окремий термін, але за фактом, є скороченим показником EBITDA без приставки DA (витрати на амортизацію). Ці показники розраховуються та розміщуються у звітності за міжнародними стандартами, хоча й не мають спільного регламенту ведення розрахунків.

У чому різниця

EBIT – це скорочений показник EBITDA, він вказує на фінансову прибутковість бізнесу без урахування залучених грошових ресурсів. Тобто, скільки грошей зможе генерувати бізнес, коли всі кредити буде погашено.

EBIT оцінює організаційну частину бізнесу. Термін EBIT не оцінює амортизаційну складову бізнесу, зашифровану в буквах “DA”. Амортизація належить до витрат підприємства на модернізацію виробництва і кошти на неї перераховують із власних рахунків компанії.

Амортизація – це не перерахування грошей, а умоглядна або монетарна витрата. Суми амортизації нікому не повідомляються і залишаються всередині бухгалтерії підприємства.

EBIT – це фінансовий результат до вирахування відсотків і податків на прибуток. Зверніть увагу, що відсотки за кредит обов’язково мають бути нараховані, але можуть виявитися не сплаченими. Це означає, що у звіті сформувалася бухгалтерська заборгованість, обов’язкова до погашення.

EBITDA більше можна порівняти з фінансовим потоком. Якщо фінансовий результат це різниця між доходами та витратами, то фінансовий потік – це всі наші гроші.

EBITDA та операційний прибуток: у чому різниця

Показник EBITDA можна розрахувати, виходячи з усієї діяльності компанії або тільки з операційної, тобто поточної діяльності.

Операційний прибуток – це поточний стан компанії до врахування податкового навантаження, тоді як EBITDA – це показник усієї діяльності компанії, що поглинає і операційну, і інвестиційну, і фінансову діяльність.

Поточна операційна діяльність може оцінюватися за показником OIBITDA, тобто в абревіатурі змінюються перші літери (operating income). Операційний прибуток це проміжний фінансовий результат до вирахування кредитного та податкового навантаження. Отримавши OIBITDA, ми можемо порівняти її показник із показником чистого грошового потоку – cash flow.

Різниця між EBITDA і OIBIDTA полягає в кредиторсько-дебіторській заборгованості, а не в мотиваційних витратах. Операційний прибуток дуже схожий на величину EBIT, тобто не включає в себе витрати на модернізацію виробництва після зносу або утримання благодійного фонду.

• “Скоригована EBITDA” – цей параметр більш точний, ніж традиційна EBITDA. У ньому враховуються так звані “паперові” витрати та витрати. Наприклад, валютні коливання та інші тимчасові витрати;
• “ОIBITDA” – показник відображає грошовий потік від основної діяльності, а не від діяльності взагалі, як це вказує EBITDA;
• “EBITDAX” – показник включає в себе EBITDA плюс витрати на розвідку. Під розвідкою, наприклад, мається на увазі витрати гірничодобувних компаній на розвідку родовищ корисних копалин. Він також використовується в авіаційній галузі, де синонімом розвідки виступає “лізинг” літаків (довгострокова оренда);
• “EBITDAR” – додавання EBITDA і вартості оренди, що дає змогу ігнорувати витрати на неї та порівнювати тільки комерційний успіх компанії;
• “EBITDAM” – дає можливість оцінки компанії без урахування витрат на топ-менеджмент, які можуть становити значну частину витрат. У чому ми переконалися після краху криптобіржі FTX, де в усього вищого керівництва були особняки на Маямі та ще багато всякого добра “за рахунок фірми”.

Плюси і мінуси показника

Дивлячись на показник EBITDA, ми бачимо неповний результат ведення бізнесу, він не містить таких важливих складових, як прибуток і боргове процентне навантаження.
Але в чому ж тоді економічний сенс цього показника? EBITDA вказує на ефективність майбутнього інвестиційного активу у вашому портфелі. Показує його ефективність у нормативах різних країнах і податкових юрисдикціях. Показник використовується інвесторами для “bench-маркетингу”, коли ми порівнюємо потенціали компаній для довгострокових інвестицій.

Не можна назвати неврахування податкового та кредитного навантаження в показнику EBITDA мінусом, адже для цього він і створений. Усе ж таки враховуйте, що одні компанії можуть існувати тільки за рахунок власного балансу капіталу, а іншим необхідна позика, що додає ризикованості інвестуванню, посилаючись тільки на розмір EBITDA.

Під час розрахунку EBITDA з неї можуть бути виключені показники надзвичайних витрат, різниця в курсовій вартості, збитки від продажу активів та їхнього знецінення, розмір нарахованих резервів тощо, що заважає побачити загальну картину генерації доходу EBITDA.

Дивлячись лише на EBITDA, ми не можемо побачити дві важливі складові будь-якого бізнесу, а це його потреби в капітальних вкладеннях та оборотному капіталі. Тобто найближчі потреби в реальних грошах. Капітальні вкладення, такі як придбання обладнання, будівель та інші великі витрати, відображаються в розділі інвестиційної діяльності компанії.

Головний мінус можна охарактеризувати словами Воррена Баффета про те, що, використовуючи тільки EBITDA під час аналізу, незрозуміло, хто буде здійснювати капітальні вкладення і чиїм коштом.

Спочатку показник EBITDA застосовувався для капіталомістких індустрій з відсутнім вибуховим зростанням. Зараз же він використовується повсюдно і потрібно з уважністю його застосовувати. Наприклад, у популярній зараз сфері ритейлу компанія відчуває велику потребу в реальних грошах щодня і тут показник EBITDA не буде таким очевидним індикатором довгострокової прибутковості інвестування.

У значенні EBITDA інвестиційній діяльності компанії практично не приділяють уваги, а це може призводити до нестачі коштів для забезпечення маржі, коли виникне потреба в оновленні основних активів в інвестиційному портфелі.

Як розрахувати EBITDA

Найпростішим способом розрахунку EBITDA є додавання операційного прибутку (operating income) та амортизації. Для цього вам потрібно відкрити сторінку з фінансовою звітністю компанії.

Решта методів підрахунку, наприклад, “згори донизу”, коли до чистого прибутку додають усі зазначені витрати у вигляді податків, кредитів та амортизації, або “знизу догори” – можуть бути неточними. Звітність компанії може бути сильно завантаженою одноразовими прибутками та збитками й тому EBITDA не вийде чистою.

Для підрахунку “знизу догори” потрібно спочатку очистити чистий прибуток від різноманітних витрат, таких як реструктуризація, гудвіли та інші одноразові збитки й витрати, що не мають продовження в майбутньому.

Метод розрахунку “зверху донизу” не працюватиме, якщо у звітності відсутній окремий рядок для оцінки амортизації.

Методи розрахунку

Розстановка даних у звітності компаній може відрізнятися, але в будь-якому разі вона містить дві статті – це доходи та витрати. Якщо амортизаційні витрати закладені в собівартість компанії, то відняти їх можна тільки розшифрувавши собівартість.

“зверху вниз”

Беремо виручку від реалізації товару і віднімаємо всі витрати, крім відсотків за кредитами, податків на прибуток, амортизації та зносу.

“знизу вгору”

Шлях розрахунку знизу передбачає, що ми беремо чистий прибуток + додаємо до нього податок на прибуток + амортизацію і знос + відсотки за кредитами.

Формула розрахунку

Дані, необхідні для розрахунку значення EBITDA, інвестор знайде у звіті компанії “про прибуток і збитки” за конкретний проміжок часу.

EBITDA = чистий прибуток підприємства + витрати на сплату податків + фінансові витрати (кредити) + амортизація.

Приклад розрахунку

Розрахувати генерований грошовий потік, він же EBITDA, можна за наявності звіту про фінансові результати, які зобов’язані розміщувати компанії, що торгуються на фондовому ринку.

Рентабельність за EBITDA

Показники EBITDA можна використовувати для розрахунку рентабельності продажів. Взявши абсолютний показник EBITDA і порівнявши його з виручкою, на виході ми отримаємо своєрідну оцінку наших продажів.

Порівнюючи ці показники, ми дізнаємося скільки копійок прибутку до вирахування податків і відсотка за кредитами ми отримаємо з однієї вирученої гривні.

За допомогою EBITDA ми можемо розрахувати коефіцієнт процентних виплат. Ми беремо значення EBITDA і ділимо його на відсотки до сплати. Для того, щоб дізнатися у скільки разів потенціал компанії покриває постійні витрати за допомогою EBITDA, можна розрахувати коефіцієнт постійних витрат. Для цього значення EBITDA ділимо на величину постійних витрат, і чим він більший, тим краще для компанії.

Ще один важливий показник рентабельності – це співвідношення позикових зобов’язань і EBITDA. У чисельник ставимо суму боргу і ділимо його на EBITDA, на виході отримуємо у скільки разів розмір боргу більший за загальний грошовий потік компанії. Розрахувавши його, власники компаній приходять до розуміння, скільки потрібно років на погашення боргу за поточного грошового потоку EBITDA.

Прийнято вважати, що саме значення EBITDA відображає справжню операційну рентабельність компанії. Хорошим показником рентабельності є її показник, що перевищує вартість капіталу: чим вища EBITDA, тим більша цінність компанії для інвестора.

Якщо показник EBITDA від’ємний, то компанія не становить цінності для вкладників.

Розрахунок мультиплікаторів з використанням EBITDA

Мультиплікатор – це коефіцієнт, що вказує на фінансовий стан компанії.

Розглянемо мультиплікатори, які містять у собі значення EBITDA:

• EBITDA margin = EBITDA / виручка * 100%. Чим вище значення мультиплікатора, тим краща рентабельність, тобто частка виручки до сплати відсотків.
• EBITDA Coverage = EBITDA / Процентні платежі. Мультиплікатор показує переважання прибутку над процентними витратами, тобто здатність компанії виплачувати кредити. Позитивним значенням вважається коефіцієнт вище 1.
• Сумарний борг / EBITDA – мультиплікатор вказує на відрізок часу, який знадобиться компанії для погашення кредитів за поточного грошового потоку.
• EV / EBITDA – мультиплікатор показує, яка кількість поточних грошових потоків необхідна, щоб окупити свою ринкову вартість. Цей мультиплікатор часто використовують покупці облігацій для оцінки термінів рентабельності у виборі терміну погашення.

Де можна знайти готову інформацію

Готова інформація про EBITDA міститься у квартальних фінансових звітах компаній, що торгуються на фондовому ринку. Інформація про величину EBITDA, може розміщуватися на біржі, де торгується компанія.

Де можна подивитися EBITDA

Показники EBITDA розміщуються компаніями на своїх офіційних сайтах у графі “фінансова звітність”. Якщо у звіті EBITDA не вказується, то її можна розрахувати самостійно, вище я описував як. Звертайте увагу на неопераційні витрати компаній і несистематичні прибутки зі збитками.

Серед довідкових сайтів EBITDA можна подивитися на сайті

Застосування для фінансового аналізу

EBITDA звільняє інвесторів від фінансового шуму при оцінці інвестиційного потенціалу компанії. Підприємства часто можуть впливати на розміри амортизаційних відрахувань, які визначають внутрішній фінансовий результат, але не змінюють суть бізнесу.

EBITDA відкриває перед інвестором цифру без урахування внутрішніх, іноді не самих законних фінансових операцій, які хоч і важливі, але часто їхні схеми не цікаві дрібному інвестору.

У EBITDA компанії можуть не звітувати про швидкість і методи проведення амортизаційних виплат, наприклад, на позикові кошти у дочірніх компаній, які, по суті, є частиною одного бізнесу. Ці моменти приховує EBITDA, ось чому цей показник не є офіційним методом аналізу інвестиційних витрат.

EBITDA виключає разові та несистематичні витрати, які відводять увагу від загальної генерації грошового потоку, але це не заважає їй стояти серед найпопулярніших методів оцінки потенціалу компанії для довгострокових інвестицій.

Запитання для закріплення матеріалу

EBITDA – це сумарний грошовий потік прибутку компанії, виражений у доларах США або іншій валюті без урахування фінансових витрат, таких як кредити, податки та амортизація. Також може бути розрахований у числовому еквіваленті, що відноситься до фінансових результатів.

Чим більший EBITDA, тим більший грошовий потік компанії та вища її інвестиційна привабливість. Сталої цифри, що характеризує розмір EBITDA, не існує, але показник не повинен бути від’ємним.

EBITDA – це заробіток компанії, не очищений від податків, кредитних відсотків і витрат на модернізацію виробництва. Чистий прибуток – це сума після вирахування всіх перерахованих вище фінансових витрат.

Складно – так, незрозуміло – ні, якщо ваша відповідь “та ну їхні ці інвестиції”, подивіться з чого починав я, фінансовий консультант і ваш інвестиційний інформатор Євген Зубковський.