Як приймати Причастя? 5 порад

Часто нас займають навіть прості «технічні» питання: треба стояти чи ставати навколішки; чи треба читати якусь молитву; як тримати руки?

Звісно, набагато важливіша — духовна підготовка. Ось про що не годиться забувати, коли ви готуєтеся прийняти Причастя:

1. Стан освячувальної благодаті

Людина, яка приступає до Столу Господнього, не повинна мати на серці важкого гріха. Ця вимога записана в Кодексі канонічного права (пор. кан. 916 ): особа, яка свідома того, що має на серці смертний гріх, може прийняти Тіло Христове лише після сакраментальної сповіді.

2. Піст протягом однієї години

Ця вимога, знову ж таки, записана в Кодексі канонічного права (пор. кан. 919): кожен, хто має намір прийняти Тіло Господнє, принаймні протягом однієї години до Причастя повинен утриматися від їжі та напоїв, за винятком води і медикаментів. Правило не розповсюджується на осіб похилого віку та хворих.

3. Прийти до храму на кілька хвилин раніше

Євхаристія — джерело і вершина християнського життя, писав св.Йоан Павло ІІ. Це найбільший скарб, який нам залишив Господь, і добре, коли ми знаходимо принаймні кілька хвилин часу, щоби над цим замислитися ще перед Святою Месою.

4. Знак пошани

Часто обряд Причастя відбувається, так би мовити, згідно з місцевими звичаями: іноді вірні стають навколішки й до них підходить священник; або ж пресвітер залишається на місці, а вірні підходять до нього й причащаються стоячи. В будь-якому випадку постава нашого тіла має виражати пошану до Господа та зосередження на тому, що ми переживаємо в цей момент.

5. Подяка після Причастя

Молитва після Причастя — особливий час для спілкування з Богом. Господь, перед яким завмирають Ангели, приходить не лише для того, щоб Йому поклонялися. Він хоче стати одним із нами, перемінити нашу людську природу на Його подобу; дає нам свою міць і благодать, щоб ми жили та діяли згідно з Його волею. Нам потрібен саме Христос, адже без Нього ми нічого учинити не можемо. Не нехтуймо цими моментами близькості з Господом, у молитві після Причастя прославляймо Його, а також доручаймо всі наші справи, наміри та мрії.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

© Copyright © 2009-2024 Громадська організація CREDO. Католицький суспільно-релігійний інтернет часопис CREDO.
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права.
Повне чи часткове використання матерiалiв CREDO.pro дозволяється лише з письмової згоди редакції сайту.
Повний передрук публікацій заборонений. Після письмового дозволу редакції може бути дозволено використання уривків текстів не більше 10%, за умови дотримання решти умов.
Для iнтернет-видань обов’язковим є гiперпосилання на CREDO.pro, відкрите для пошукових систем. Посилання та гіперпосилання повинні міститися виключно в першому чи в другому абзаці тексту.
Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на КАІ, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі.

Спасо-Преображенський собор

Сайт ставропігійної парафії Православної Церкви України в Києві, у Ліко-граді

Причастя: що це так як часто причащатися?

Що таке Причастя?

Головне таїнство Православної Церкви, за допомогою якого християни поєднуються із Господом Ісусом Христом через причастя Його Тіла і Крові під виглядом хліба і вина. За Євангелієм, це заповідав робити Сам Ісус. Перші християни, за свідоцтвом книг Нового Завіту, з самого початку збиралися щонеділі для “преломлення хліба” – так в давнину називали Причастя.

За тлумаченням святителя Іоанна Златоуста, Тіло Христове, яке ми приймаємо у святому Причасті, є тим самим тілом Ісуса Христа, що страждало на хресті, воскресло та було вознесено на Небо, а Кров Христова — тією ж самою, що була пролита заради спасіння світу.

Навіщо причащатися?

Причастя є таїнством, яке поєднує християн реально із Богом. В шостій главі Євангелія від Іоанна Ісус Христос розповідає про Себе як про Хліб життя: “Я – хліб живий, що з неба зійшов: хто їстиме цей хліб, буде жити вічно; а хліб, котрого Я дам, є Плоть Моя, котру Я віддам за життя світу. Істинно, істинно кажу вам: якщо не будете їсти плоті Сина Людського і пити крови Його, то не будете мати в собі життя. А хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня, бо плоть Моя справді є їжа, і кров Моя справді є питво. Хто їсть Мою плоть і п‘є Мою кров, у Мені перебуває, і Я – в ньому. Як послав Мене живий Отець, і Я живу Отцем, так само й той, що їсть Мене, жити буде Мною”.

За словами святителя Іоанна Дамаскіна, Тіло і Кров Христови очищують людину від усілякої скверни та відганяють усяке зло. Ми стаємо “причасниками Божества”, як пише св. апостол Петро, “своїми” для Бога, Його народом. В той самий час ми поєднуємося і один з одним, “тому що усі ми, що причащаємось від єдиного хліба, стаємо єдиним тілом Христовим, єдиною кров’ю і членами один одного”, пише Дамаскін, перефразуючи слова з послання апостола Павла до Ефесян.

В Новому Завіті Церква Божа, тобто зібрання усіх християн, називається Тілом Христовим. Бути в Церкві Ісуса Христа можна тільки через реальне поєднання із Ним, тобто через Причастя.

Причащатися конче необхідно для того, щоб спастися і мати життя вічне. Адже спасіння у православному християнському світогляді — не зовнішня подія для людини (на кшталт зміни гніву Божого на милість), а внутрішнє переродження, здатність людини жити в повноті любові і благодаті через поєднання із Самим Богом.

Достойно і недостойно

“Хто буде їсти хліб цей, або питиме чашу Господню недостойно, матиме провину перед Тілом і Кров’ю Господніми. Нехай же досліджує себе людина, і таким чином нехай їсть від хліба цього і п’є з чаші цієї. Бо хто їсть і п’є недостойно, той їсть і п’є осуд собі, не розмірковуючи про Тіло Господнє. Ось чому поміж вами багато немічних і хворих, і чимало помирає” – так пише ап. Павло в 11 главі Першого послання до Коринтян. До Причастя треба підходити свідомо, розуміючи, що жодна людина у світі не є гідною того, щоби прийняти Тіло і Кров самого Бога.

За Златоустом, достойне причастя — таке, що супроводжується духовним трепетом і гарячою любов’ю, вірою у реальну присутність Христа в Святих Дарах та усвідомленням величі святині.

Для того, щоби випробувати свою совість перед святим Причастям, християни сповідують гріхи. Не можна підходити до Чаші у стані смертного гріха, наприклад, після аборту, відвідин гадалки, перелюбу чи живучи у т.зв. “цивільному шлюбі”. Такі гріхи вимагають щирого покаяння та виправлення життя, тільки тоді можливе Причастя. Сповідь перед Причастям — не тільки благочестива традиція, а й реальна допомога людині очиститися. До того ж, це можливість безпосередньо поспілкуватись із священиком про найголовніше.

Для того, щоб причаститися, також треба перебувати в мирі з усіма людьми, принаймні не мати бажання помститися. У стані ворожнечі чи ненависті прийняти таїнство неможливо. Господь Ісус Христос сказав: “Якщо ти приносиш до жертовника дар твій і там пригадаєш, що брат твій щось має супроти тебе, залиши дар твій перед жертовником, і піди, помирися перше з братом твоїм, і відтак прийди й принеси дар свій”.

Як часто причащатися?

Сам чин літургії, на якій освячуються хліб і вино, правиться для того, щоби причастилися усі, хто приймає участь у цьому богослужінні. В літургії можуть бути лише учасники, і не можуть — глядачі. Участь у літургії та причастя, на жаль, стали “індивідуальною” справою кожного християнина, втім, насправді це є справою загальною, бо походить з самої сутності Церкви. Спільне причастя усіх вірян за літургією було настільки самоочевидним, що ухилення від цього принципу розглядається у церковних канонах як відпадіння від Церкви: “Усіх вірян, що входять до церкви та слухають писання, але не перебувають на молитві та святому причасті до кінця, як таких, що роблять безчиння, треба відлучати від спілкування церковного”, – говориться у 9-му Апостольському правилі. А правило 80 Шостого Вселенського собору говорить, що ті, хто без поважної причини не причастилися 3 неділі поспіль, самі себе фактично відлучили від Церкви.

Варто прагнути того, щоби причащатися усякий раз, коли приходимо на літургію. Почуття недостойності — не привід для того, щоби ухилятися від Причастя. Ось що писав з цього приводу преподобний Іоанн Касіян: “Ми не повинні ухилятися від Причастя Господнього з причини того, що усвідомлюємо себе грішниками; проте ще більше й більше зі спрагою потрібно поспішати до нього для лікування душі й очищення духу, втім, з таким смиренням духу й вірою, щоб, вважаючи себе недостойними прийняття такої благодаті, ми бажали більше ліків для наших ран. А інакше і раз на рік не можна достойно прийняти причастя, як дехто робить… які достоїнство, освячення і благотворність небесних таїнств розцінюють так, що думають, нібито приймати їх повинні тільки святі, безпорочні; а краще було б вважати, що ці таїнства через передачу благодаті роблять нас чистими й святими. Вони насправді більше гордощів виказують, ніж смирення, тому що коли приймають [святі Тайни — причастя], то вважають себе достойними. А набагато правильніше було б, щоби ми із тим смиренням серця, коли віруємо й сповідуємо, що ніколи не можемо достойно доторкатися до святих Таїн, щонеділі приймали їх для зцілення наших недугів”.

“Кого нам похвалити? – запитує св. Іоанн Златоуст. – Чи тих, хто причащається раз на рік; чи тих, хто часто; чи тих, хто рідко?” І відповідає: “Ні перших, ні других, ні третіх, але тих, хто причащається із чистою совістю, з чистим серцем, з бездоганним життям. Такі нехай завжди підходять, а не такі — ніколи. Чому? Тому що прикликають на себе суд, осуд, кару й муку… Ти удостоєний трапези духовної, і потім знову скверниш уста нечистотою? Ти намастиш себе миром і потім знову наповнюєшся зловонням? Приходячи до причастя через рік, невже ти вважаєш, що сорока днів достатньо для очищення твоїх гріхів за увесь час? А потім пройде тиждень, і ти знову робиш те саме? Сорок днів ти витрачаєш на відновлення здоров’я душі, а може бути, навіть не сорок, і думаєш умилостивити Бога? Ти жартуєш, чоловіче! Говорю це не для того, щоб заборонити вам причащатися раз на рік, але більше бажаючи, щоб ви безперестанно приймали Святі Тайни”.

Підготував протоієрей Андрій Дудченко

191 thoughts on “ Причастя: що це так як часто причащатися? ”

Скажіть, будь-ласка, чи можна причащатися не бувши на вечірній службі? ( якщо в мене в суботу заняття до 18.00 чи можу я в неділю зранку сповідатись і причаститись)?

Шановна Олександро,
Взагалі причащатися на літургію мали б усі, хто на неї приходить та не перебуває під канонічною забороною чи єпитимією. Звісно, Ви можете посповідатися вранці до літургії та потім причащатися.
З повагою,
священик Андрій

Шановна Юлія, перше Причастя може бути за логікою тільки один раз. Втім, Ваше питання, здається, взагалі не до нас, бо ми – Православна Церква України, а не Католицька і не Греко-Католицька. З повагою, священик Андрій.

Питання не до кінця правильно поставлено. Можливо ви маєте на увазі першу сповідь) бо перше святе причастя зазвичай відбувається у віці 1-2 роки)

У Православній Церкві перше Причастя відбувається ще раніше, майже одразу після хрещення дитини. Тобто після хрещення вже можна дитину причащати. Таким чином, у перші місяці життя це й відбувається.

В нас хрестини у Вашому храмі 16.08, але куми не зможуть прийти на співбесіду, так, як не знаходяться в Києві. Підкажіть що робити у даному випадку. Чи можна провести співбесіду у день хрестин?
Дякую.

Добрий вечір .таке питання якщо після причастя з’їсти щось не пісне то причастя буде рахуватись чи ні

Причастя не може “рахуватись” чи “не рахуватись”. У таких категоріях не можна розмірковувати. Інша справа, що Причастя може бути прийнято в осуд, а не на спасіння, це коли людина приймає його без належного усвідомлення, без віри. Ось що пише апостол Павел у Першому посланні до Коринтян, 11:23-28: “Бо я вiд Господа прийняв те, що i вам передав, що Господь Iсус у ту нiч, коли був зраджений, узяв хлiб i, вiддавши хвалу, переломив i сказав: приймiть, споживайте, це Тiло Моє, яке за вас ламається; це творiть на спомин про Мене. Також i чашу пiсля вече­рi взяв, промовивши: ця чаша є новий завiт у Моїй Кровi, це тво­рiть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене. Бо кожного разу, коли ви споживаєте хлiб цей i п’єте чашу цю, смерть Господню сповiщаєте, доки Вiн прийде. Тому-то, хто їстиме хлiб цей або питиме чашу Господню недостойно, винний буде супроти Тiла i Крови Господньої. Hехай же випробовує себе людина, i так нехай їсть вiд хлiба цього i п’є вiд чашi цiєї. Бо хто їсть i п’є недос­тойно, той їсть i п’є на осудження собi, не думаючи про Тiло Гос­под­нє”. Може і не бути гріхом з’їсти чогось непісного, а ось якщо людина причащалася не заради єднання з воскреслим Ісусом Христом, а заради якоїсь “технічної” потреби, напр., щоби не хворіти, або щоби якийсь успіх був, тоді це проблема… З повагою, священник Андрій.

Якщо в невиліковної хвораої через годину після причастя стався напад задухи,сильний кашель і як наслідок рвота,чи вважається людина непричащеною?

Скажіть будь-ласка, вранці я причастилась, а вже під вечір в мене загострився сильно гастрит. Мене нудило, довелось рвати. Чи потрібно перепричащатись?

Добрый день ! Сьогодні відбулося перше причастя моєї дитини. Дитина ледве вистояла, було дуже йому погано. Невперше ходимо до церкви , а таке сталося на першому причастя. Він дуже ростроївся, ми очікували це свято.

Доброго дня!
Скажіть, будьласка, чи можна причащатись не сповідвавшись у цей день? Як часто варто причащати дитину? Дякую!

Доброго дня, Наталія. Так, сповідатися не тільки можна, але й навіть краще напередодні того дня, коли збираєтеся причаститися. Сповідь буває на вечірній службі. Тим людям, які часто приходять до храму, часто причащаються, намагаються жити по-християнські, яких священик достатньо добре знає, він може благословити причащатися частіше, чим сповідатися, тобто сповідуватися не перед кожним причастям. Причастя має бути регулярним – як для дітей, так і для дорослих. Причащатися варто за кожною літургією, на яку приходите – бо саме заради причастя і відправляється літургія. Раджу Вам та всім хто цікавиться цим питанням прочитати оцю статтю.

Слава Ісусу Христу,скажіть будь ласка скільки неділь після сповіді можна ще взяти причастя, таке можна робити?

Навіки слава. Це залежить від того, яким життям живе людина. Можна сповідатися раз на місяць, можна два-три рази на рік, і цього достатньо для когось. Але якщо скоїли тяжкий гріх, то спочатку треба сповідатися, і тільки потім причащатися. З повагою, священник Андрій

Добрый день! Подскажите, пожалуйста, может ли мать причащать ребенка, если у нее “нечистые” дни и в этот день больше некому пойти с ребенком в церковь? И можно ли кормить ребенка 9 месяцев кашей перед причастием или только грудным молоком? спасибо!

Добрый день, Анна! Да, мама может подносить ребенка ко Причастию в такие дни. Как пишет приснопамятный патриарх Сербский Павел, в критич.дни женщина сама пусть воздерживается от Причащения, если при этом нет угрозы ее здоровью (а если опасность для здоровья, то может и причащаться), а все остальное может делать, то есть входить в храм, целовать иконы и крест, пить св.воду, есть просфору…
Младенца можно кормить перед причащением – до того возраста, пока ребенок сам сможет воздерживаться, это индивидуально: иные дети и в 3 года уже могут причащаться натощак, а для других и в 5 лет это проблематично, и им надо покушать. Кормить можно и грудью, и прикормом – это не имеет значения.
С уважением,
священник Андрей

Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, коли можна прийти на причастя? Чи відбувається це лише по певним дням, чи все ж кожного? З повагою,
Наталя

Доброго дня, Наталя! Причастя відбувається за Божественною літургією, тобто у ті дні, коли правиться така служба. В нашому храмі це – субота, неділя та свята. Слідкуйте за розкладом богослужінь.

Слава Богу. Чи критично обов”язково дотриматись 3-денного посту перед причастям і прочитати повністю Покаянний канон до Господа

Навіки слава Богу! Шановний Володимире, про такі речі краще за все питати священика при сповіді, тому що бувають різні обставини у людей. Найкраща підготовка до Причастя – це щоденне християнське життя, за заповідями. Готуйтеся та приходьте на сповідь, решту питань можна вирішити при зустрічі зі священиком.
З повагою, священик Андрій

Як це не можна! Причащатися можна і потрібно завжди, коли служиться Божественна літургія. На Вербну неділю літургія служиться, як і кожної неділі.

Христос рождається.
Таке запитання, Отче: чому Церква дозволяє перед Причастям почистити зуби і забороняє випити простої води після 24-ї З повагою, Олег

Шановний Олег, є таке поняття як євхаристійний піст перед Причастям – це повне утримання від їжі та води за певний час до приняття Причастя. Такий піст для здорової людини має тривати не менше 6 годин (Журнал 41 засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви від 28 листопада 1968 року). Якщо людина потребує прийняття ліків, які є життєво необхідні, то це дозволяється і перед Причастям, так само як людина, хвора на цукровий діабет, може поїсти. Але це винятки. Для людини здорової зазвичай радять утримуватися від їжі та пиття з опівночі. А чищення зубів аж ніяк не є порушенням посту.
З повагою, священик Андрій

Спаси Господи! Рассудите пожалуйста! Прочитала, что люди, живущие в “гражданском браке” не имеют право причащаться. Как же быть? Мой “муж” не верующий. Он прекрасный человек – добрый, кормилец семьи, но не хочет даже слышать о ЗАГсе и о венчании. Причащаюсь раз в месяц. Такой вопрос: как же мне быть с причастием? С уважением и Ангела Хранителя!

Уважаемая Людмила, такие вопросы лучше всего решать в индивидуальном порядке со священником. На все ситуации правил не напишешь. Лучше придите в храм и поговорите об этом со священником.

Скажите пожалуйста можно ли причащаться без исповеди если перед этим несколько дней назад исповедовался?
с уважением,
Виталий

Навіки слава Богу! Так, можливо, або одразу після молебня вранці у вівторок-четвер (див.розклад богослужінь), або напишіть на [email protected] та домовтеся про зустріч із священиком в інший час. З повагою, священик Андрій.

Слава Ісусу Христу. Підкажіть, будь ласка, скільки часу потрібно не їсти до прийняття Святого Причастя під час вечірнього богослужіння і чи можна це робити, якщо остання сповідь була 2 місяці тому. Наперед дякую за відповідь.

Слава Богу навіки. Я не зовсім зрозумів Ваше питання. Ввечері причастя може бути за літургією Ранішосвячених Дарів під час Великого посту. В звичайний період літургія відправляється вранці, і Причастя приймають натщесерце. Після вечірньої служби можна вечеряти. Якщо сповідалися давніше, ніж місяць тому, то підійдіть на сповідь. З повагою, священик Андрій

Сеажіть будь ласка мені треба 3 рази сповідатись і причаститись чи можна в будній день?Дякую з повагою Іра

Не зрозуміло питання. Навіщо це вам потрібно? Причащатися ми покликані за кожною літургією, коли на неї приходимо. Завжди, коли у розкладі богослужінь є літургія, можна причащатися. З повагою, священик Андрій.

Доброго дня! а скажіть будь ласка після похрещення дитини потрібно зробити ведени і причаститись це можна зробити в будь яку вншу суботу чи неділю а не зразу ж на другий день після хрестин?

Христос воскрес! Шановна Вікторія, це можна зробити в будь-який день, коли служиться літургія (див. розклад богослужінь). В будні і суботу просимо приходити не пізніше 9:50, в неділю – не пізніше 10:15. З повагою, священик Андрій.

Слава Богу!
Скажить , будь ласка, у Великий піст ходила до сповіді 31 березня, можна піти ще 14 квітня?

Отче,Слава Ісусу Христу,скажіть,будь ласка, а якщо сильно накричала і словесно образила людину( не просто так),а перед тим днем сповідалася,то чи можна потім іти до Причастя?

Слава Богу, Тетяно! У такому разі треба обов’язково примиритися з людиною, яку образили, щоб вона вибачила, і тільки потім можна причащатися. З повагою, священик Андрій.

Отче,поки що це не реально примиритися,бо через неї у нас в родині багато проблем.Це важко в смс пояснити.Але у людському вимірі,і через нашу грішну сутність з такими людьми не примирюються, буду в БОГА просити сили,щоб вибачити її,і перестати так зневажати.

Отче,поки що це не реально примиритися,бо через неї у нас в родині багато проблем.Це важко в смс пояснити.Але у людському вимірі,і через нашу грішну сутність з такими людьми не примирюються, буду в БОГА просити сили,щоб вибачити її,і перестати так зневажати.Але чи можна йти до причастя в такому випадку,бо вірю,що так Ісус допоможе вирішити проблеми і,можливо,колись вибачити цю жінку

Яку мінімальну кількість днів необхдіно постити, щоб причатитися. Зокрема, якщо почав постити в середу 01.07.15, чи можна 03.07.15 на вечірній службі причаститися. Дякую

Шановний Микола, на вечірній службі можна посповідатися, а причаститися – наступного дня вранці. Причастя відбувається тільки за Божественною літургією – дивіться розклад богослужінь. Коли давно не причащалися, радимо постувати три дні перед причастям (якщо дозволяє здоров’я), або хоча б один день. Зверніть увагу, що середа і п’ятниця – пісні дні у православній традиції. З повагою, священик Андрій.

Доброго дня, Світлано! Якщо ви ходите регулярно на сповідь до нашого собору, то священик, який Вас знає, може благословити причащатися без обов’язкової попередньої сповіді, а сповідатися за потребою, приблизно раз на місяць. З повагою, священик Андрій.

Добрий день. Якщо дитині 3 місяці і їсти крім грудного молока вона ще не може, що робити з проскуркою яку дають на причасті.

Доброго дня, Оксано.
Причастя – це те, що дає дитині священик із Чаші. Малих дітей причащають крапелькою Крові Христової (вина), а часточку хліба – Тіла Христового – не дають. Якщо Ви маєте на увазі частку проскури, яку дають після причастя, то у цьому немає жодного сакраментального змісту. Для грудної дитини просто не треба брати проскурку. І води дитині після Причастя треба давати зовсім трошечки, а не намагатися напоїти її цілим стаканчиком. З повагою, священик Андрій