Скільки брокер бере за угоду

Скільки брокери заробляють на клієнтах і як зменшити витрати на них

Брокер — той самий посередник, який надає доступ інвестору на біржу. Але перш, ніж перейти до його вибору, треба розібратися, як він працює і на чому заробляє. Чому це важливо, особливо для інвестора-новачка, ЕП розповів співзасновник WealthTech компанії Smart Василь Матій. «Мінфін» вибрав головне.

На фінансових ринках є проблема, яку важко ігнорувати, але мало хто звертає на неї увагу та намагається вирішити.

Познайомимося з Іваном — звичайним хлопцем, який чув, що інвестування може принести вам гроші, але особливо не занурювався в цю тему. Зрештою, наскільки важко створити інвестиційний рахунок і час від часу купувати кілька акцій?

Іван відкрив рахунок у брокера та почав звертати увагу на різні рекомендації. Брокер заохочував часто торгувати, і він довіряв його досвіду та користувався інвестиційними ідеями.

З часом Іван зрозумів, що втрачає гроші. Але його брокер сказав йому, що це лише тимчасова невдача, і що він повинен продовжувати інвестувати. І він це зробив.

Іван не знав, що його брокер отримував комісію за кожну угоду, яку він робив, незалежно від того, чи була вона прибутковою для Івана.

Що треба знати перед тим, як вибрати брокера

Традиційні брокери пропонують різні інвестиційні послуги, але, щоб зрозуміти, як вони заробляють гроші, потрібно звернути увагу на проблему конфлікту інтересів між брокерами та їх клієнтами.

Класичні брокери зазвичай отримують прибуток з таких джерел:

  • Комісії за кожен ордер (розпорядження клієнта на купівлю чи продаж цінних паперів одного типу): брокери стягують відсоток або фіксовану суму за кожну угоду, коли клієнт купує або продає актив на біржі.
  • PFOF (англ. Payment for Order Flow — англ платіж за потік угод): замість того, щоб направляти замовлення клієнта безпосередньо на біржу, брокер часто направляє його третій стороні(маркет-мейкерам, хедж фондам тощо) і отримує від неї дохід.
  • Margin call (англ. маржинальний дзвінок) коли інвестор не виконує своїх зобов’язань щодо сплати боргів за маржинальною торгівлею, брокер може примусово продати всі позиції на ринку, щоб покрити заборгованість та заробити комісію.

Важливо зазначити, що жоден із цих методів не приносить користі клієнтам. Тому, перед тим як вибрати брокера, слід ретельно вивчити його методи заробітку та зважити на це прийняти свідоме рішення.

Чиї інтереси в центрі уваги

Чим більше Іван торгував на біржі, тим більше його брокер заробляв. Ось чому брокери заохочують своїх клієнтів більше торгувати, спекулювати та нав’язують свої інвестиційні ідеї.

Але це не допомагає клієнтам заробляти більше грошей. Навпаки, вони стають активнішими, але зазвичай з часом втрачають свій капітал.

Ідеальна мішень для маніпулювання

Традиційні брокери складають більшість на ринку, тому майже всі інвестори-початківці потрапляють до їхніх рук. А це може бути небезпечно, оскільки фактично брокери заробляють на збитках своїх клієнтів.

Відсутність знань та досвіду робить новачків ідеальною мішенню для маніпулювання. Це одна з причин, чому я не рекомендую інвестувати в акції тим, чия професія не пов’язана з ринками капіталу.

Краще зосередитися на пасивних довгострокових стратегіях інвестування в ETF (фонди, які складаються з багатьох акцій).

Адже за даними S&P Dow Jones Indices, лише 22% акцій S&P 500 принесли вищу дохідність, ніж сам індекс з 2000 по 2020 рік. За цей період дослідження індекс S&P 500 зріс на 322%, тоді як кожна окрема акція зросла в середньому лише на 63%.

Дуже часто купити всі 500 акцій у вигляді ETF буде значно вигідніше ніж намагатися впіймати ті 22%, які показують кращий результат, ніж ринок. Вигідніше інвестору, але не його брокеру…

Незалежно від того, яким чином брокер заробляє гроші, його інтереси зазвичай не збігаються з інтересами клієнта, якщо він не є фідуціарним брокером.

Фідуціарні брокери — це установи, які зобов’язані діяти в інтересах своїх клієнтів і не мають права використовувати їхні кошти або інформацію для отримання вигоди для себе. Такий підхід унеможливлює конфлікт інтересів між брокером та клієнтом.

Чим кращий фідуціарний брокер

Для досягнення цілі фідуціарного брокера необхідні два компоненти:

  • Забезпечення прозорих умов оплати для клієнтів, щоб надати чітку інформацію про вартість послуг та інвестиційних продуктів.
  • Допомога клієнтам у керуванні ризиками та захисті їхніх інтересів у разі можливого конфлікту інтересів.

Для ефективного вирішення конфлікту інтересів фідуціарні брокери можуть використовувати модель монетизації програмне забезпечення як послугу (англ. SaaS- software as a service) — модель доходу на основі передплати, яка сприяє прозорості у відносинах з клієнтами, визначає та пом’якшує потенційні конфлікти інтересів і забезпечує дотримання юридичних вимог.

Конфлікт інтересів у світі інвестування: як брокери заробляють на своїх клієнтах

Н а фінансових ринках є проблема, яку важко ігнорувати, але мало хто звертає на неї увагу та намагається вирішити.

Познайомимося з Іваном – звичайним хлопцем, який чув, що інвестування може принести вам гроші, але особливо не занурювався в цю тему. Зрештою, наскільки важко створити інвестиційний рахунок і час від часу купувати кілька акцій?

Іван відкрив рахунок у брокера та почав звертати увагу на різні рекомендації. Брокер заохочував часто торгувати, і він довіряв його досвіду та користувався інвестиційними ідеями.

З часом Іван зрозумів, що втрачає гроші. Але його брокер сказав йому, що це лише тимчасова невдача, і що він повинен продовжувати інвестувати. І він це зробив.

Що таке інвестиції в REIT та як вони працюють у готельній нерухомості

Іван не знав, що його брокер отримував комісію за кожну угоду, яку він робив, незалежно від того, чи була вона прибутковою для Івана.

З яких джерел отримують дохід брокери?

Традиційні брокери пропонують різні інвестиційні послуги, але, щоб зрозуміти, як вони заробляють гроші, потрібно звернути увагу на проблему конфлікту інтересів між брокерами та їх клієнтами.

Класичні брокери зазвичай отримують прибуток з таких джерел:

  • Комісії за кожен ордер (розпорядження клієнта на купівлю чи продаж цінних паперів одного типу): брокери стягують відсоток або фіксовану суму за кожну угоду, коли клієнт купує або продає актив на біржі.
  • PFOF (англ. Payment for Order Flow – англ платіж за потік угод): замість того, щоб направляти замовлення клієнта безпосередньо на біржу, брокер часто направляє його третій стороні( маркет-мейкерам, хедж фондам тощо) і отримує від неї дохід.
  • Margin call ( англ. маржинальний дзвінок) коли інвестор не виконує своїх зобов’язань щодо сплати боргів за маржинальною торгівлею, брокер може примусово продати всі позиції на ринку, щоб покрити заборгованість та заробити комісію.

Важливо зазначити, що жоден із цих методів не приносить користі клієнтам. Тому, перед тим як вибрати брокера, слід ретельно вивчити його методи заробітку та зважити на це прийняти свідоме рішення.

Конфлікт інтересів

Чим більше Іван торгував на біржі, тим більше його брокер заробляв.

Ось чому брокери заохочують своїх клієнтів більше торгувати, спекулювати та нав’язують свої інвестиційні ідеї.

Але це не допомагає клієнтам заробляти більше грошей. Навпаки, вони стають активнішими, але зазвичай з часом втрачають свій капітал.

Пастка для інвестора-початківця

Традиційні брокери складають більшість на ринку, тому майже всі інвестори-початківці потрапляють до їхніх рук. А це може бути небезпечно, оскільки фактично брокери заробляють на збитках своїх клієнтів.

Відсутність знань та досвіду робить новачків ідеальною мішенню для маніпулювання. Це одна з причин, чому я не рекомендую інвестувати в акції тим, чия професія не пов’язана з ринками капіталу.

Краще зосередитися на пасивних довгострокових стратегіях інвестування в ETF (фонди, які складаються з багатьох акцій).

Адже за даними S&P Dow Jones Indices, лише 22% акцій S&P 500 принесли вищу дохідність, ніж сам індекс з 2000 по 2020 рік. За цей період дослідження індекс S&P 500 зріс на 322%, тоді як кожна окрема акція зросла в середньому лише на 63%.

Дуже часто купити всі 500 акцій у вигляді ETF буде значно вигідніше ніж намагатися впіймати ті 22%, які показують кращий результат, ніж ринок. Вигідніше інвестору, але не його брокеру…

Незалежно від того, яким чином брокер заробляє гроші, його інтереси зазвичай не збігаються з інтересами клієнта, якщо він не є фідуціарним брокером.

Фідуціарні брокери – це установи, які зобов’язані діяти в інтересах своїх клієнтів і не мають права використовувати їхні кошти або інформацію для отримання вигоди для себе. Такий підхід унеможливлює конфлікт інтересів між брокером та клієнтом.

Як вони вирішують конфлікт інтересів?

Для досягнення цілі фідуціарного брокера необхідні два компоненти:

Забезпечення прозорих умов оплати для клієнтів, щоб надати чітку інформацію про вартість послуг та інвестиційних продуктів.

Допомога клієнтам у керуванні ризиками та захисті їхніх інтересів у разі можливого конфлікту інтересів.

Для ефективного вирішення конфлікту інтересів фідуціарні брокери можуть використовувати модель монетизації програмне забезпечення як послугу (англ. SaaS– software as a service ) – модель доходу на основі передплати, яка сприяє прозорості у відносинах з клієнтами, визначає та пом’якшує потенційні конфлікти інтересів і забезпечує дотримання юридичних вимог.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Брокер — хто він і чим займається

Брокер — це професійний посередник в укладанні угод. Він зводить разом дві зацікавлені сторони, але діє в інтересах однієї з них. За свою роботу фахівець отримує від клієнта грошову винагороду — комісію.

Біржовий брокер — це простими словами той самий посередник, але на фондовому ринку. Він купує та продає на вимогу клієнта — інвестора. Фізична особа не має права розміщувати заявки на біржі: це можуть робити лише акредитовані учасники ринку, які отримали дозвіл. До того ж користування фінансовими інструментами спричиняє складнощі у неспеціалістів. Тому вигідніше звернутися до досвідченого трейдера.

Функція брокера

Головне завдання — оформлення угод на фондовому ринку за дорученням інвесторів. Ключове правило роботи посередником — неухильне виконання вимог клієнта. Сьогодні через брокерів можна купувати-продавати такі активи:

  • акції,
  • валюту,
  • опціони,
  • ф’ючерси,
  • облігації (в тому числі й облігації внутрішньої державної позики — ОВДП).

Брокер і дилер ― у чому різниця?

Дилер теж бере участь у торгівлі цінними паперами. Але він укладає угоди від свого імені та за свої гроші. А його прибуток — це різниця на курсі купівлі та продажу акцій або інших активів. Брокер веде посередницьку діяльність. Він діє в інтересах і фінансовим коштом клієнта, чітко дотримуючись вказівок. Клієнт оплачує лише послуги фахівця і не ділиться з ним прибутком.

На фондовій біржі інтереси клієнта часто представляють не окремі фахівці, а інвестиційні компанії. Перевага такого співробітництва: мережа філій по всій країні, штат експертів, доступ до глибокої аналітики (брокерські фірми часто контактують з банками та іншими великими фінансовими структурами).

Функції брокера: у нас та за кордоном

У закордонних організаціях брокери виступають лише як посередники. Якщо інвестору потрібен інформаційний супровід (новини, аналіз ринку, рекомендації), він має укласти договір з аналітичною компанією.

В Україні навіть найбільш високооплачувані фахівці, крім здійснення фінансових операцій, дають аналітику, розробляють тактики, проводять навчання. Вони максимально допомагають клієнтам отримати прибуток. І все це покриває комісія посередника. Така схема співпраці вигідна для інвестора, який не хоче або не може (через відсутність знань з трейдингу або часу) самостійно продумувати стратегії. У цьому випадку він звертається до свого брокера, який дає рекомендації щодо інвестування. Ось чому від вибору компанії в Україні залежить дуже багато, а профі зазвичай працюють у великих рейтингових холдингах.

Як перевірити ліцензію брокера

Діяльність інвестиційних організацій регулюється державою. Щоб надавати брокерські послуги, компанія повинна отримати ліцензію, дотримуватись усіх умов законодавства і вчасно складати звіт про роботу. Усе це робиться для захисту кінцевих інвесторів. Якщо інвестор хоче торгувати на фондовому ринку, він може звернутися до брокерської фірми, яка має офіційний дозвіл та є учасником потрібної біржі.

Ліцензію надає спеціальний державний орган — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Щоб перевірити фірму, досить перейти на ресурс YouControl та ввести в рядок пошуку назву організації. Сервіс надає повне актуальне досьє на кожне підприємство в Україні. Додатково компанія повинна бути акредитованим членом фондового ринку. Біржі регулярно перевіряють дозволи і не допускають до торгів трейдерів з вичерпаним терміном ліцензії або з її відсутністю. Наприклад, якщо фірма працює на «Українській біржі», її назву можна знайти в переліку членів біржі .

Зверніть увагу! Деякі акредитовані учасники ринку цінних паперів — фінансові організації, які не надають брокерські послуги роздрібним інвесторам. Щоб дізнатися детальніше про вибрану компанію, натисніть на іконку будиночка в списку членів біржі — та перейдіть на сайт фірми.

Інші джерела інформації для вибору інвестиційного посередника: рейтинги «Української біржі», чорний список брокерів-шахраїв.

Брокер — це посередник чи експерт-помічник?

Головне завдання фахівця — відкрити клієнту доступ до фондового ринку. Простими словами брокер — це руки інвестора на біржі. А якщо говорити про Україну, то дуже часто це ще й голова. Звертаючись до української компанії, клієнт отримує повний пакет послуг — від подачі заявки на фондовому ринку до цілодобової інформаційної підтримки та експертних рекомендацій, куди краще вкладати. Подібний спектр послуг при оплаті лише комісійних за операції — прерогатива вітчизняних інвесторів. Українські фірми більш клієнтоорієнтовані, ніж закордонні. Але щоб поради фахівця давали реальний прибуток, варто звертатися до компанії, що має необхідні дозволи та блискучу репутацію.