§ 19. Населення

АФРИКА – ПРАБАТЬКІВЩИНА ЛЮДИНИ. У Східній Африці археологи знайшли рештки прадавньої людини і знаряддя її праці, вік яких приблизно 2,7 млн років. Такі знахідки є найдавнішими на нашій планеті. Це дало підстави припустити, що найперші люди на Землі були африканцями, що саме на цьому материку зародилося людство. Звідси давні люди почали розселятися по всьому світу.

Африка — один з найбільш багатонаселених материків. За кількістю населення, як і за площею, вона посідає друге місце в світі після Євразії. Населення Африки становить понад 1 млрд 300 млн. осіб. В останні роки його кількість неухильно зростає.

РАСИ І НАРОДИ. Африка вирізняється надзвичайним різноманіттям рас, народів, племен. Серед її населення є представники і негроїдної, і європеоїдної, і монголоїдної рас. Значна частина населення сформувалася в результаті змішання різних рас.

Більшу частину материка (на південь від Сахари) населяють представники екваторіальної (негроїдної) раси. В умовах палючого сонця їхня шкіра набула темного кольору, що рятує її від опіків, а волосся стало кучерявим. Народи і племена цієї раси мають відмінності у відтінку шкіри, зрості, рисах обличчя. Так, в екваторіальних лісах живуть пігмеї (мал. 86). Це найнижчі люди нашої планети — середній зріст дорослого чоловіка становить лише 145 см. Натомість масаї і тутсі — найвищі народи Африки, їх зріст сягає 2 м (мал. 87). Вони на диво стрункі і граційні. Нілоти — «люди Нілу», які живуть у верхів’ях Нілу, також високорослі, їх вирізняє надзвичайно темний, майже чорний колір шкіри.

На півдні материка живуть бушмени (мал. 88). Вони низькорослі, мають жовтувату зморшкувату шкіру, широке вилицювате обличчя, що робить їх схожими з монголоїдами. Ефіопи, які мають світліший, ніж у негроїдів, колір шкіри з червонуватим відтінком, походять від змішаних негроїдної і монголоїдної рас.

Подорож у слово

Слово пігмей у перекладі з грецької означає величиною з кулак. За уявленням давніх греків, пігмеї — це карлики, що жили у якійсь далекій південній країні.

Мал. 86. Пігмеї

Мал. 87. Масаї

Мал. 88. Бушмени

Представники європеоїдної раси живуть здебільшого на півночі Африки. Це араби (алжирці, єгиптяни, марокканці), які розмовляють арабською мовою, і бербери. Вони мають світлий, проте достатньо смаглявий колір шкіри. Європейці живуть у багатьох районах Африки, передусім на півдні, де оселилися нащадки голландських, французьких, англійських і німецьких переселенців. Там багато і мулатів, які походять від змішаних шлюбів європейців з африканськими народами.

РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. В Африці відносно низька середня густота населення — близько 30 осіб/км 2 . Розміщення населення на території материка вкрай нерівномірне. Густо заселені узбережжя Середземного моря, Гвінейської затоки, а також південно-східне узбережжя материка. Там розташовані великі порти, що виникли на жвавих світових торгових шляхах. Особливо висока густота населення в дельті Нілу (понад 1000 осіб/км 2 ). Низька густота населення, звісно ж, у пустелях та на півострові Сомалі, де є зовсім безлюдні території.

Більша частина населення Африки (70 %) живе в сільських населених пунктах. Водночас, поряд із сільською глибинкою, де життя ніби завмерло (так жили там і сто, і двісті років тому), виникли великі сучасні міста.

ПОЛІТИЧНА КАРТА АФРИКИ. Задовго до приходу європейців народи Африки створили своєрідну культуру (Єгипет, Ефіопія, Судан та ін.). До наших днів збереглися унікальні пам’ятки: єгипетські піраміди — диво стародавньої будівельної техніки, храми, різьба по слоновій кістці та дереву, скульптури з бронзи тощо. До 1960 року майже всі країни Африки були колоніями і перебували під владою інших країн. Могутні держави Європи (Велика Британія, Франція та ін.) від часів відкриття материка сприймали його як скарбницю, звідки можна було черпати спочатку золото, слонову кістку, цінну деревину, а потім рабів і корисні копалини. Починаючи з XVI ст, вони поділили Африку між собою і збагачувалися за рахунок захоплених земель. Для роботи на плантаціях колонізатори використовували дешеву робочу силу африканців. Народи Африки тривалий час боролися проти колоніалізму і в 1990 р. незалежною стала остання колонія — Намібія.

На сучасній політичній карті Африки понад 50 великих і малих держав (мал. 89). І хоча вже немає колоній, багато країн усе ще перебуває в економічній залежності від колишніх «власників». Сучасна Африка — найменш економічно розвинена частина світу.

За рівнем розвитку держави Африки належать до країн, що розвиваються. Високорозвиненою є тільки країна Південна Африка. Колонізатори залишили далеко не кращий спадок: господарську і культурну відсталість народів, голод, хвороби, злидні. Проте в останні роки життя в країнах Африки поліпшується. Впроваджуються безкоштовна освіта, медичне обслуговування, створюються університети.

РОБОТА З КАРТОЮ

• 1. Назвіть найбільші за площею країни Африки. Де вони розташовані?
• 2. Які країни розташовані на узбережжі Індійського океану, а які — на узбережжі Атлантичного?
• 3. Наведіть приклади континентальних країн (тих, що не мають виходу до морів і океанів).
• 4. Назвіть найбільші міста Африки. Чи є спільні риси у їх географічному положенні?

Мал. 89. Держави Африки

Основою господарства майже всіх країн є сільське господарство. Проте воно відстале, використовує здебільшого ручну працю, а не сучасну техніку. Тваринництво менш розвинене, ніж рослинництво. Традиційним є рибальство. Провідними в промисловості — є виробництва харчових продуктів, тканин, одягу, взуття, які задовольняють потреби населення. Проте такі важливі виробництва, як машинобудування і хімічна промисловість, майже не розвинені. Швидкими темпами розвивається видобування алмазів, золота, руд кольорових металів, нафти. У деяких країнах туризм дає державній казні більше доходу, ніж промисловість.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• Населення Африки належить до різних рас і розміщене нерівномірно.
• Сучасна політична карта Африки, яка налічує понад 50 держав, сформувалася у XX ст. після розпаду колоніальної системи.
• За рівнем розвитку господарства країни Африки належать до слаборозвинених, високорозвиненою є тільки Південна Африка.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• 1. До яких основних рас належить населення Африки?
• 2. Які ви знаєте народи Африки? Де вони живуть?
• 3. Які чинники зумовлюють нерівномірне розміщення населення?
• 4. Які події вплинули на формування сучасної політичної карти Африки?
• 5*. Поміркуйте, чому офіційною мовою в багатьох країнах Африки є французька або англійська.

Чисельність населення та національний склад Африки

Африка – дуже великий материк. На його території знаходяться 55 держав. Чисельність населення Африки перевищує 1 мільярд осіб. На континенті налічується близько 8 тисяч етносів, з них найбільшими є 130 народностей, що мають свої традиції, мову та інші особливості.

Особливості розселення

В Африці спостерігається найвищий приріст населення в світі: в 2004 році він дорівнював 2,3%. За останні півстоліття помітно зріс показник середньої тривалості життя людини – з 39 до 54 років. На думку банку HSBS, до 2050 року чисельність населення на континенті зросте в два рази.

Основний національний склад представлений двома расами Африки – негроїдної і європеоїдної. Під час освоєння території материка кордони держав проводилися без урахування етнічних особливостей, з цієї причини тут досі виникає багато конфліктів. У порівнянні з європейськими та азіатськими країнами середня щільність населення на Чорному континенті значно нижча-30,5 чол./км2.

За рівнем розвитку суспільства і міст материк поступається іншим регіонам. Але, попри це, темпи урбанізації тут найвищі в світі. Найбільшими містами материка є Каїр і Лагос.

Центральна частина

Центральну частину материка населяє негроїдна раса. Коротко описати народи, які проживають в цих місцях, найзручніше за допомогою таблиці.

У центральній частині материка проживають бушмени. Ці люди постійно кочують з місця на місце і являють собою суміш монголоїдів і негроїдів.

Північна та Східна Африка

Північна частина Африки здебільшого населена людьми, що відносяться до європеоїдної раси. Їх шкіра смаглява, але не зовсім чорна. До них відносять:

Ближче до південних кордонів материка живуть метиси. Практично всі люди (близько 90%), які проживають в цій частині Африки, сповідують іслам і розмовляють арабською мовою.

Ще однією поширеною мовою є берберська. На ньому говорять у всіх державах, крім Судану.

У Східній Африці живуть ефіопи, бушмени, а також представники негрильської і негроїдної раси. У тропічних лісах на сході Африки проживають пігмеї. Найбільш населеною країною є Руанда. У ній живе 12 млн осіб.

Південь і захід материка

Основними народами, що заселяють Південну Африку, є бушмени і готтентоти. На південних територіях також зустрічаються представники європеоїдної раси і азіати. Колись давно вони перебралися сюди і більше не виїжджали.

Люди розселилися по регіону неоднорідно. Велика їх частина проживає у великих містах, серед яких:

З усіх держав в Намібії спостерігається найнижча щільність населення. На території Західної Африки живе 280 млн осіб. Основна їх частина становить негроїдну расу.

Деякі країни населяють берберомовні туареги. Головна Релігія-Іслам. Хтось сповідує і християнство, але таких людей дуже мало. У Західній Африці серед жителів поширення набули англійська та французька мови.

Кількість населення у 2020 році

За прогнозами соціологів, кількість населення в Африці в 2020 р.збільшиться більш ніж на 34 млн осіб. Наприкінці року на материку житиме понад 1 млрд 360 млн осіб. В африканських країнах простежується позитивний природний приріст населення.

Планується, що за рік в африканських країнах народиться 47 959 294 чол., а помре трохи більше 13 млн. якщо рівень переселення збережеться на тому ж рівні, що був в 2019 році, то число жителів може зменшитися на 651 662 чоловік.

Вивчивши статистику, стає зрозуміло, скільки людей живе в Африці і які народи вони представляють. Найбільша кількість жителів зосередилося в Руанді, найменше — в Намібії.

Африка. Населення Африки. Держави. Зв’язки України з державами Африканського континенту

• позначає і показує на карті держави та їх столиці: Єгипет, Ефіопія, Нігерія, Південна Африка.

Загальна характеристика населення Африки. Африку, яка відома всьому світу як Чорний континент, вважають батьківщиною людини як біологічного виду. Саме на цьому материку знайдено найдавніші рештки людських предків.

У 2015 р. населення Африки перевищило 1 млрд 166 млн жителів. Висока народжуваність, а тому й прискорені темпи збільшення чисельності населення спостерігаються в більшості країн материка. Учені вважають, що після 2025 р. кожен п’ятий житель планети буде африканцем. Ще 20 років тому в Африці мешкало тільки 12 % населення земної кулі. Поки що тут все ще переважають мешканці сіл, але бурхливі темпи переселення сільського населення до міст поступово перетворюють Африку на континент міських жителів.

В Африці живуть народи трьох основних рас: європеоїдної, екваторіальної та монголоїдної. Північ Африки населяють переважно представники європеоїдної раси. Це араби — алжирці, марокканці, єгиптяни, бербери, туареги тощо. На більшій частині материка, південніше Сахари, мешкають народи африканської гілки екваторіальної негроїдної раси. Вони дуже різні за зростом, кольором шкіри, формою голови й обличчя. Найвищі за зростом (180-200 см) — тутсі, нілоти, масаї — живуть у саванах північної частини материка. Найменші люди на Землі, які мають зріст лише 130-145 см, — пігмеї — мешкають в екваторіальних лісах.

Південь Африки населяють бушмени і готтентоти. Для них характерні жовто-коричневий колір шкіри та широке плоске обличчя. Представники монголоїдної раси живуть на Мадагаскарі, це малагасійці.

Країни Африки. Кількість країн в Африці, включаючи залежні: найбільша за площею країна — Судан (2 505 813 км 2 ), найменша — Сейшельські острови (455 км 2 ), країна з найбільшою кількістю населення — Нігерія (114 628 000 осіб).

На сьогодні в африканських країнах існує відразу декілька конфліктів, пов’язаних із сепаратистськими рухами, боротьбою за владу, міжплемінними чварами. Тому на карті Африки можуть з’явитись зміни.

Єгипет (столиця — Каїр). До Європи назва країни Єгипет прийшла із старогрецької мови «Айгюптос» із наголосом на першу букву. Колискою цивілізації та країни, історія якої налічує понад 5 тисяч років, стала одна з найбільших річок у світі — Ніл.

Єгипет — багата й одночасно дуже бідна країна. Її надра містять запаси нафти, природного газу, залізняку, фосфатів, вапняку, марганцю, цинку, свинцю. Єгипту належить найбільший штучно споруджений Суецький канал. Але близько 96 % території країни займають пустелі і лише 4 % припадає на родючу дельту та долину річки Ніл.

У долині Нілу вирощують рис, кукурудзу, зернові та бобові культури, фрукти, овочі, розводять худобу, сільське господарство Єгипту дає 3 % загальносвітового збору бавовни. Це досить багато для однієї країни. Завдяки цьому в Єгипті розвинено текстильну, бавовняну та швейну промисловість.

А завдяки розвитку міжнародного туризму майже половина населення країни зайнята у сфері обслуговування. Але туристична галузь залежить від політичної стабільності в державі, яка постійно порушується. Туристи не їдуть відпочивати до країн, де їм не гарантують безпеку життя та здоров’я.

Ефіопія (столиця — Аддіс-Абеба) — одна з високогірних країн континенту. Найвища точка країни — гора Рас-Дашен — здіймається на 4623 м. Але тут же в Ефіопії знаходиться і долина Афар — тектонічна западина, розташована на північний схід від Ефіопського нагір’я, занурена на 153 м (біля озера Ассаль) нижче рівня Світового океану. Долина Афар є найспекотнішим місцем на Землі, середня мінімальна температура +25 °С, максимальна +35 °С. Всього на декілька тижнів на рік кам’янисті базальтові пустелі западини пожвавлюються зеленню тамарисків та інших засухостійких рослин. Опадів тут випадає менше 200 мм на рік.

Ефіопія є однією з найбідніших країн світу, яка часто потерпає від нестачі вологи та посух, але попри це більшість її населення зайнята в сільському господарстві. Тут вирощують сорго, кукурудзу, боби, горох, цукрову тростину, каву, банани, тютюн, цитрусові й олійні культури, розводять овець, кіз і велику рогату худобу. Саме Ефіопію вважають батьківщиною кавового напою і одним із найбільших виробників кави в світі.

Населяють країну «люди з обпаленим обличчям». Так перекладається з грецької її давня назва «Айтьопія». І справді, ефіопи, які належать до перехідної між негроїдною та європеоїдною расами, мають шкіру шоколадного кольору, дуже схожу на засмаглу. Ця країна стала першою християнською державою в Африці ще в IV столітті, а до 1974 р. майже два тисячоліття в країні царювали нащадки мудрого царя Соломона.

У європейській культурі Ефіопія була тривалий час відома переважно як Абіссінія.

Нігерія (столиця — Абуджа) розташована на низькому плато заввишки близько 600 м над рівнем моря, яке розділяють долина річок Нігер із притоками. У дельті Нігера утворилася смуга боліт завширшки майже 100 км. На північному сході поверхня країни поступово знижується убік озера Чад.

Для річок країни характерна чимала кількість порогів і водоспадів і різкі сезонні коливання рівня води. Нігер судноплавний практично цілий рік, але має дуже брудну воду та засмічені береги.

Нігерія багата на родовища залізняку, нафти, природного газу, олова, вапняку (який використовують для виробництва цементу) тощо.

За чисельністю населення Нігер входить до десятки найбільш населених країн світу. Багатонаціональне населення країни — понад 250 націй і народностей, сповідує різні релігії. Саме це різноманіття є причиною жорстоких міжетнічних і міжконфесійних конфліктів, які тривають тут уже не одне десятиліття.

Мангрові та прісноводі заболочені ліси, які переважають на узбережжі океану, змінюються смугою густого тропічного лісу із цінними породами дерев: олійна пальма, кайя (червоне дерево), хлорофора висока. Далі на північ ліс змінюється травами саван і далі пустелями. Для Нігерії характерне інтенсивне землеробство і випас худоби, які руйнують ґрунти та знищують ліси.

Тваринний світ так само змінюється в напрямі з півдня на північ: крокодилів, мавп, змій, горил і леопардів змінюють тварини савани — антилопи, газелі, верблюди, гієни, жирафи, леви, слони. У річках водяться численні види риб, крокодили та бегемоти. Вражає різноманітність птахів, особливо на узліссях: дрохви африканські, грифи, шуліки, бекаси, голуби, страуси, довгохвості папуги тощо.

Південна Африка — найбільш розвинена країна на материку, хоча і в неї вистачає проблем, пов’язаних із бідністю населення та зростанням злочинності, особливо серед темношкірого населення. Складно назвати місто, яке є столицею країни, адже їх три: місто Преторія — адміністративна, місто Кейптаун — законодавча, місто Блумфонтейн — суднова столиця країни.

Південна Африка належить до країн найбагатших у світі на мінеральну сировину. На її території є майже все: просторі піщані пляжі, високі скелі, вологі тропічні ліси, спекотні сухі пустелі, великі річки, різноманітні корисні копалини від алмазів, золота та платини до міді та кам’яного вугілля тощо. Найбільш розвиненою галуззю господарства країни є промисловість.

Відома як найбільш розвинена країна Африканського континенту Південна Африка продає іншим країнам світу алмази, золото, автомобілі, різноманітні консерви, пиво, вино, вироби з вовни та бавовни. Чимало туристів з усього світу бажають відвідати цю країну на самому півдні материка.

Сільське господарство через несприятливий клімат розвинене гірше. Але тут розводять кіз, овець, віслюків, свиней, велику рогату худобу, птицю та мулів, вирощують пшеницю, ячмінь, цитрусові, фрукти, овочі, бавовник, кукурудзу, арахіс.

Перші в історії країни демократичні вибори тут відбулися лише в 1994 р. До цього часу в країні проводили політику расової дискримінації — апартеїд. Під тиском уряду США та країн Європи білий уряд Південної Африки був змушений відмовитися від цієї політики.

Держави африканського континенту й Україна. Абсолютна більшість африканських країн визнали Україну як незалежну державу та встановили з нею дипломатичні відносини. Останніми роками Африканський континент, населення якого вже перевищило 1 млрд осіб, демонструє стійку динаміку економічного зростання, що має позитивний вплив на розвиток двосторонніх відносин країн Африки з Україною.

Співробітництво між Україною та країнами Африки на нинішньому етапі спрямовано на розвиток політичного діалогу, активізацію співробітництва в міжнародних організаціях, а також на пошук нових економічних партнерів і ринків збуту для товарів українського виробництва. Країни Африканського континенту є традиційними партнерами України у сфері військово-технічного співробітництва.

Зокрема, 2014 р. торгівля України з країнами Африки становила 5,7 млрд дол. США, із яких експорт українських товарів — 5 млрд дол. США. Україна продовжує зберігати значне позитивне сальдо у торгівлі з Африканським континентом — 4,3 млрд дол. США.

В Африці започатковано діяльність одинадцяти посольств України: в Алжирі, Анголі, Ефіопії, Єгипті, Кенії, Лівії, Марокко, Нігерії, Південно-Африканській Республіці, Сенегалі, Тунісі. Триває розширення мережі почесних консульств України.

Україна брала активну участь в операціях ООН з підтримання миру у п’яти країнах Африки: у Ліберії, Кот-Д’Івуарі, ДРК, Судані та Південному Судані. Професіоналізм українських військових льотчиків із врегулювання постелекторальної кризи в Республіці Кот-Д’Івуар отримав високу оцінку світової громадськості.

У вищих навчальних закладах України навчаються тисячі студентів з Африканського континенту.

Аналітики відзначають зростання темпів розвитку туристичної індустрії в Африці. Північноафриканські країни, країни Південної Африки входять до списку найпопулярніших туристичних країн світу. Українські туристи вважають ці країни Африки унікальним туристичним раєм, в оточенні екзотики і гостинності та залюбки їх відвідують. Серед головних принад африканського туристичного регіону екологічний туризм — захопливі краєвиди, дика природа численних національних і приватних парків-заповідників і відпочинок на золотих пляжах середземноморського, червономорського й океанського узбереж.

В Африці розвинено пригодницький туризм: деяких туристів вабить «адреналінова лихоманка» — надзвичайні пригоди, зокрема, подорожі на повітряних кулях, альпінізм, водні види спорту, підводне плавання та полювання, «бангі-джампінг», рафтинг і серфінг, рибальство й африканське сафарі.