Мотоцикл “Дніпро” МТ 10-36: опис, характеристики, схема

Вітчизняний мотоцикл “Дніпро” МТ 10-36 належить до класу важкої двоколісної техніки. Експлуатується агрегат переважно з візком. Призначення мотоцикла полягає в транспортуванні водія з двома пасажирами або вантажу, вагою не більше 250 кг. Машина добре пересувається по асфальту і грунтовій дорозі. Коробка передач оснащена функцією заднього ходу. Розглянемо характеристики та особливості даної техніки.

Дивитесь у цьому матеріалі:

Опис

Зовні “Дніпро” МТ 10-36 відрізняється від попередників важелями з кульковими наконечниками, накидними гайками на випускних патрубках, пасажирською підніжкою. У 1976 році виробник (мотоциклетний комбінат у Києві) провів удосконалення мотоцикла серії МТ 10. В результаті потужність силового агрегату збільшилася до 36 “конячок”, а також перетворилися деякі вузли в частині екіпажної конструкції.

Дана модель отримала позначення “Дніпро” МТ 10-36. Основні роботи з модернізації орієнтовані на стандарти ДЕСТу в плані підвищення безпеки і зниження зовнішнього шуму. Основним пристосуванням, що гарантує безпеку пересування, є гальмівний вузол, який зазнав кардинальної халепи на передньому колесі. Тепер з ‘явилася пара колодок, кожна з яких активізується за допомогою індивідуального кулачка, ведучого і відомого важелів.

Особливості

У “Дніпра” МТ 10-36 зазори між стопорними колодками і гальмівним барабаном регулюються в міру зносу. Процес здійснюється за допомогою натягнення троса за допомогою штуцера і подальшим поворотом кулачків на осі. Подібна конструкція на важких байках застосована вперше. Перевагою такого гальма є можливість монтажу на будь-яку з попередніх версій мотоцикла. Також переднє гальмо цього типу може грати роль стояночного стопора. Для цього потрібно просто натиснути гальмівний важіль на кермі і зафіксувати його спеціальною кнопковою муніципалітелкою.

Гальмівний елемент і важелі зчеплення закінчуються сферичними набалдашниками діаметром 2 см. Вони служать для запобігання отримання можливих травм. З торця передній “бризговик” забортований, пасажирські підніжки відкидаються вгору і назад під кутом 45 градусів. Як протиугінний пристрій виступає замок, що замикає кермо в колонці.

Безпека

МТ 10-36 “Дніпро” більш безпечний в плані протипожежного оснащення. Це стало можливим завдяки наявності затисків на бензинових шлангах. Вони попереджають зіскакування трубопроводів і виникнення іскор. Для зниження шуму використовується новий атмосферний фільтруючий елемент і більш ефективний глушник. Цей елемент також взаємозамінний з аналогами інших моделей. Тільки при цьому необхідна установка нового жиклера (180 куб. см/хв замість 200 куб. см/хв). Така конструкція відчутно знижує шум відпрацьованих газів і виключає потрапляння палива на гарячі деталі.

Зовнішній діаметр глушника зріс до 86 мм, а за обсягом збільшився в 1,6 рази. Зазнали перетворення випускні труби і внутрішня конфігурація елемента. Патрубки на циліндрі тепер фіксуються накидними гайками, а не хомутами. Це забезпечує більш щільне з ‘єднання, сприяє відведенню значної частини тепла. Після зазначених удосконалень галасливість агрегату знизилася на 10 дБ.

Інші параметри

Оновлені запчастини на МТ 10-36 “Дніпро” відзначені в наступному списку:

• Передбачено батарейну систему запалювання.
• Вузол зчеплення сухого типу оснащується двома дисками.
• Коляска обладнується важелевою підвіскою з гідравлічними амортизаторами пружинного типу.
• На самому мотоциклі спереду встановлена телескопічна вилка з гідравлікою і пружинами.
• Заднє колесо оснащене маятниковою підвіскою з гідравлічними пружинними амортизаційними елементами.
• Розміри шин – 3,75/19.

Суттєвим конструкторським нововведенням стала відсутність необхідності заміни олії. Воно просто доливається регулярно, змащуючи внутрішні вузли силового агрегату і пов ‘язані з ним елементи. Це посилює захист основних деталей від корозії та зносу.

Електрообладнання

Нижче наведена електрична схема “Дніпра” МТ 10-36. Особливості електрообладнання мотоцикла полягають у використанні високотехнологічних проводів з функцією самоокислення і самовлюблення. Вони мають низьку провідність, оснащені ізоляцією саморуйнівного типу. Це дозволяє порівняти за іскрами випередження запалювання з тактовою частотою роботи колінчатого валу. В результаті, деякі прилади були виключені зі схеми за їх непотрібністю.

Технічні характеристики “Дніпра” МТ 10-36

Нижче вказані основні показники технічного плану для розглянутого мотоцикла:

• Висота/ширина/довжина – 1,08/1,62/2,43 м.
• Вага – 335 кг.
• Граничне навантаження – 260 кг.
• Місткість паливного резервуара – 19 л.
• Силовий агрегат – чотиритактний мотор з парою циліндрів і атмосферним охолодженням.
• Робочий обсяг – 650 куб. див.
• Тип запуску – кікстартер.
• Швидкісний поріг – 105 км/год.
• Витрата пального – 8 л/100 км.
• Потужність – 32 кінських сили при 5800 обертах на хвилину.
• Тип гальм – колодки.
• Діаметр/хід поршню – 68/78 мм.
• Кліренс – 12,5 см.
• Колія – 1,14 м.
• Колісна база – 1,5 м.

Корисна інформація

Багато любителів двоколісних “залізних коней” не знають достовірно, навіщо в підвіску заливається олія, припускаючи, що вона додає їй амортизаційних характеристик. Насправді, масло нівелює скрегіт металу, що перетирає пісок, що властиве цьому класу техніки. Брак жорсткості у вузлах апарату компенсується стабільністю задніх амортизаторів. Подібні елементи можна порівняти з аналогами для танків часів Другої світової війни.

Мотоцикл “Минск”: технические характеристики и успешность на международном рынке

Продукция белорусского предприятия “Мотовело”, расположенного в Минске, славится далеко за пределами страны. Мотоциклы и мотороллеры, снегоходы и квадроциклы – все эти машины в полном ассортименте выпускаются сегодня в цехах, оснащенных современным оборудованием. Запчасти на мотоцикл “Минск” и для всех других машин, которые собираются на заводе, делают здесь же на отдельном производстве.

Успешность

Мотоцикл “Минск”, технические характеристики которого уже тогда отвечали лучшим стандартам, начал свое триумфальное шествие в далеком 1951 году, и с тех пор по всему миру было продано более шести с половиной миллионов экземпляров. Надежную двухколесную машину покупали в 45 странах, на всех континентах. Мотоцикл марки “М1А” стал основоположником целой серии моделей самого разного назначения, начиная от простой дорожной версии и заканчивая мощным агрегатом класса “эндуро”.

Мотоцикл “Минск”, технические характеристики, параметры и сравнительно невысокая стоимость которого устраивали зарубежных покупателей, стал экспортироваться крупными партиями во Вьетнам и другие страны южно-азиатского региона. Обширный рынок требовал увеличения поставок, и “ММВЗ” постоянно наращивал производство. Вьетнамские почитатели мотоцикла “Минск” организовали в 1988 году фан-клуб, который регулярно собирается, ежегодно отмечает юбилей и привлекает в свои ряды новых членов.

В начале 1990-х годов мотоцикл “Минск”, технические характеристики которого достигли к тому времени совершенства, стал выпускаться в количестве 220 тысяч единиц ежегодно, а в 1999 году машина получила престижный приз “Арка Европы” как свидетельство международного признания. Далее титулованную модель несколько раз модернизировали, что делало ее еще более востребованной.

Мотоцикл “Минск”: технические характеристики

• длина мотоцикла – 2100 мм;
• высота – 1200 мм;
• ширина по линии руля – 790 мм;
• межосевое расстояние – 1320 мм;
• дорожный просвет – 125 мм;
• максимально допустимая нагрузка – 160 кг;
• скорость максимальная – 95 км/час.

Силовая установка

Двухтактный двигатель мотоцикла “Минск” марки “ММВЗ-3.112” был неприхотливым в обслуживании и достаточно надежным.

• тип – бензиновый;
• число цилиндров – 1;
• ход поршня – 58 мм;
• диаметр цилиндра – 52 мм;
• рабочий объем – 123,6 куб/см;
• степень компрессии – 10,5;
• питание – карбюратор марки К-62С;
• охлаждение – воздушное;
• топливо – бензин марки А76, в смеси с маслом в пропорции 25 : 1;
• мощность максимальная – 12 л.с. при 6900 об/мин.

Мотоцикл “Минск” в спорте

В 1956 году прошлого столетия была создана первая кроссовая модель “М-201К” и горный эндуро “М-201М”. Обе машины успешно выступали в соревнованиях и показывали неплохие результаты.

В 1961 году появился “ШК-125” – версия для шоссейно-кольцевых гонок с супермотором, мощностью 23 л.с., который позволял развить скорость до 180 километров в час. Однако машину подвела ходовая часть, недостаточно прочная задняя подвеска стала причиной схода мотоцикла с дистанции.

И только спустя десять лет “ММВЗ” вновь вернулся к теме гоночных моделей. В 1970 году был создан “М-211” – мощный спортивный мотоцикл для кольцевых соревнований. Развитый обтекатель, который был на 211-й версии, сегодня можно видеть на японских спортбайках “Хонда” и “Ямаха”.

В 1977 году появился супермотоцикл “3.216”, который выигрывал один приз за другим. А позже в 1986-м был создан эксклюзивный “ММВЗ-2.227” – будущий рекордсмен.

Модификации

Модельный ряд дорожных мотоциклов “Минск” насчитывает 17-ть различных версий:

• пионер среди всех – это, безусловно, “М1А-Москва”, выпуска 1951 года;
• “М1М” производился с 1956 по 1961 год;
• “М-103” выпускался в период с 1962 по 1964 год;
• “М-104” – модель находилась в производстве с 1964 по 1967 год;
• “М-105” – (1967 – 1971);
• “М-106” выпускался с 1971 по 1973 год;
• “ММВЗ-3.111” производился в период 1973 – 1976 гг.;
• “3.115” – годы выпуска 1976 – 1980;
• “3.112” производился с 1982 по 1995 год.

В последующие годы выпускались модификации: “MINSK – D4-125”, “CX-200”, “R-250”, “C4-250”, “C4-200”, “М-125”, “М-125Х”, “С4-125”, “С-125”.

Также были созданы три модели класса “эндуро”:

Отдельный список составили спортивные модификации:

• модели “М-201К” и “М-201М”, выпущенные в 1956 году и предназначенные для многодневных соревнований;
• “Минск ШК-125” – шоссейно-кольцевые гонки;
• “М-213” (1969) – многодневные соревнования;
• MINSK RX 450, MINSK RX 250, ММВЗ-3.221, 3.225, ММВЗ-3,229 – мотокросс;
• “3,227” выпускался в период с 1987 по 1991 год для кольцевых гонок;
• модель “ММВЗ-3.232”, 1993 года выпуска, для соревнований по триалу.

Стоимость

Мотоцикл “Минск”, цена которого всегда держалась на бюджетном уровне, был доступен всем слоям населения бывшего СССР. В некоторых регионах его использовали как поощрительный приз для особо отличившихся сотрудников, механизаторов, земледельцев, ударников коммунистического труда.

В настоящее время мотоцикл “Минск”, цена которого варьируется в пределах от 65 до 145 тысяч рублей, можно приобрести на авторынке. До покупки будет не лишним оценить техническое состояние машины с точки зрения экспертизы для дальнейшего восстановления. Если мотоцикл покупается с целью эксплуатации, то ему в обязательном порядке потребуется ремонт, текущий или капитальный. Поэтому будущий владелец должен убедиться, что необходимые запчасти можно свободно приобрести в розничной продаже.

Скільки важить мотоцикл

Здравствуйте, гости “Все о мото”! Мы подскажем вам относительно разного рода вопросов.

Сколько весит мотоцикл мы тоже расскажем. Для начала нужно понимать какой именно байк вас интересует. Грузовые мото имеют наибольшую массу, показатель которой в данном случае стартует с цифры в 350-400 кг. К такой технике относится Урал, МТ и пр.

Есть и легкие железные кони. В основном это байки класса эндуро. Такие мотоциклы часто весят около 70-80 кг. Данная цифра вызвана потребностью в повышенной маневренности и проходимости стального скакуна на пересеченной местности.

Яркий отечественный пример дорожных мотоциклов вес которых приближен к показателю в 100 кг – Минск. Восход также имеет небольшой вес. В средний весовой класс попадают российские Ижи.

Байки класса туррер, чоппер, круизер, спорт-турист и классика имеют средние показатели веса.