Зміст:
§ 28. Розподіл тепла на поверхні Землі
Залежність температури повітрі від географічної широти. Простежити закономірності розподілу тепла по земній поверхні можна за кліматичною картою. На цій тематичній карті за результатами багаторічних спостережень подано кілька показників, що характеризують стан атмосферного повітря, у тому числі й температуру. Для її зображення використовують спеціальні лінії – ізотерми (мал. 160). Вони сполучають точки земної поверхні, де однакові середньомісячні температури повітря: червоного кольору – найтеплішого місяця року, сині – найхолоднішого. Часто ізотерми збігаються з паралелями. Це свідчить про те, що температури закономірно зменшуються від екватора до полюсів відповідно до географічної широти. Це пояснюється різним кутом падіння променів Сонця на земну поверхню в різних широтах. Найбільше сонячного тепла надходить у районі екватора, тому що кут падіння променів Сонця тут майже постійно близький до 90°. Найменше сонячного тепла отримують райони біля полюсів, де кут падіння сонячних променів менший за 24° (мал. 161).
Мал. 160. Фрагмент кліматичної карти світу
Завдання. 1. Відшукайте на фрагменті карти ізотерми найтеплішого й найхолоднішого місяців року. 2. Визначте через скільки градусів проведені ізолінії на карті. 3. Літні чи зимові ізотерми над Євразією більше збігаються з напрямком паралелей?
Мал. 161. Розподіл сонячного тепла по земній поверхні
Завдання. За малюнком поясніть: а) як впливає кут падіння променів Сонця на земну поверхню та температуру повітря; б) яка помітна закономірність у зміні температури повітря на земній поверхні.
Особливі паралелі на карті. На всіх географічних картах і глобусі, крім проведених суцільними лініями паралелей, обов’язково наносять пунктирами ще чотири паралелі, які попарно знаходяться на однаковій відстані від екватора. Вони обмежують території, які по-різному обігріваються Сонцем протягом року під час річного обертання Землі по орбіті. Ближче до екватора лежать Північний та Південний тропіки (від дав.-грец. – поворотний круг), які мають відповідно широту 23° пн. ш. та 23° пд. ш. Інші дві паралелі, що ближче до полюсів, мають назви Північне полярне коло (66° пн. ш.) та Південне полярне коло (66° пд. ш.). Оскільки земна вісь нахилена до площини орбіти (під кутом 66°), під час річного руху планети по орбіті в різні пори року ближче до Сонця опиняється то Північна, то Південна півкулі, що істотно впливає на розподіл тепла й зміни пір року (мал. 162).
Мал. 162. Орбітальний рух Землі та зміна пір року
Завдання. 1. За малюнком з’ясуйте, які бувають пори року в північній та південній півкулях у дні сонцестояння та рівнодення. 2. Поясніть, чому не збігаються тепла й холодна пори року в північній та південній півкулях Землі.
День літнього сонцестояння. У червні, липні та серпні Земля повернута до Сонця Північною півкулею (мал. 163). Там – літо, оскільки кут падіння сонячних променів на земну поверхню більший. У Південній півкулі, відповідно, – зима. Найбільше Північна півкуля освітлюється Сонцем 21 червня. Цю дату називають днем літнього сонцестояння. У цей день промені Сонця під кутом 90 падають на лінію Північного тропіка й тут найтепліше. В Північній півкулі найдовший світловий день (наприклад, у Києві він триває 16 год.) та найкоротша ніч. У Південній півкулі навпаки – найдовша ніч і найкоротший день.
Оскільки в цей день Земля повернута в бік Сонця Північною півкулею, то під час обертання планети навколо власної осі території, що лежать на північ від лінії Північного полярного кола, цілу добу перебувають у зоні освітлення Сонцем. Це – полярний день. У самій точці Північного полюса він триває півроку, тобто Сонце лише раз на рік заходить за горизонт. Чим далі від полюса, тим полярний день коротший. У цей день у Південній півкулі на територію, що лежить на південь від Південного полярного кола, зовсім не потрапляють сонячні промені. Там – полярна ніч, яка триває у точці Південного полюса півроку.
Мал. 163. День літнього сонцестояння
Мал. 164. День зимового сонцестояння
Завдання. За малюнками 163 та 164 з’ясуйте, у вказані дні: 1) на якій лінії Сонце в зеніті; 2) в якій півкулі літо, а в якій зима; 3) в якій півкулі найдовший день та найкоротша ніч; 4) у якій півкулі полярний день, у якій – полярна ніч.
День зимового сонцестояння. За півроку Земля здійснює півоберта навколо Сонця по орбіті й розташовується так, що його промені падають під більшим кутом на Південну півкулю (мал, 164). Тому грудень, січень та лютий – літні місяці в Південній півкулі. Для нашої Північної півкулі це – зима. 21 грудня промені Сонця прямовисно падають на лінію Південного тропіка – там найвищі температури повітря. Цю дату називають днем зимового сонцестояння. У цей час у Південній півкулі найдовший світловий день і найкоротша ніч. У Північній півкулі – навпаки. В Києві 21 грудня день триває лише 8 годин, а ніч – 16 годин. За лінією Південного полярного кола аж до точки Південного полюса в цей час – полярний день, а на північ від лінії Північного полярного кола – полярна ніч.
Дні весняного та осіннього рівнодення. 20 березня та 22 вересня Земля розташована так відносно Сонця, що рівномірно освітлюються як Північна, так і Південна півкулі (див. мал. 162). На всій планеті (крім полюсів), тривалість світлового дня дорівнює тривалості ночі. Тому ці дати називають відповідно днями весняного та осіннього рівнодення. У ці дні Сонце буває в зеніті над екватором.
Теплові пояси Землі. Тропіки та полярні кола поділяють поверхню Землі на п’ять теплових поясів, які розрізняються за кількістю тепла, що отримують від Сонця: жаркий, два помірних і два холодних (мал. 165). Тропіки обмежують жаркий тепловий пояс. Тут протягом року Сонце двічі буває в зеніті у будь-якій точці, тому температури повітря завжди високі: понад +20 °С. Опади бувають здебільшого у вигляді дощу. Між тропіками та полярними колами формуються північний та південний помірні теплові пояси. У цих широтах Сонце ніколи не буває в зеніті, тому середньорічні температури значно нижчі. Крім того, у зв’язку з нахилом земної осі відбувається зміна теплої (літо) й холодної (зима) пір року. До того ж, коли у північній півкулі літо, в південній зима й навпаки. Північний і південний холодні теплові пояси охоплюють території від полярних кіл до полюсів. Улітку тут – полярний день, проте Сонце високо над горизонтом не піднімається. Більша частина його променів відбивається білою поверхнею снігу та льоду. Зимою – полярна ніч. Майже весь рік температури повітря від’ємні, тому сніг ніколи повністю не тане.
Мал. 165. День зимового сонцестояння
Завдання. 1. За малюнком з’ясуйте, назви теплових поясів та паралелі, що їх обмежують. 2. Поясніть, які особливості річного розподілу температур повітря характерні для кожного з них й з яких причин.
«Вірю – не вірю»: перевіряємо інформацію
• З датами сонцестоянь пов’язані народні свята. На час літнього сонцестояння давні слов’яни святкували Івана Купала – язичницького Бога земних радощів. Свято насичене обрядами поклоніння силам природи та духам, зокрема, з поклонінням Сонцю, ворожбою, збиранням цілющих трав, розведення багать, обливання водою. Через використання юліанського календаря, це свято затримується на 2 тижні від дня літнього сонцестояння й припадає на 7 липня. День зимового сонцестояння вважається містичним у багатьох культурах. Слов’яни вважали цей день зародженням нового року й небезпечним через велику кількість злих духів. Щоб захиститися від зла, в будинку розвішували ялинові гілки, співали колядки, влаштовували гулянки та ярмарки, славили Сонце і день, що починає зростати. Обов’язково розпалювали велике багаття на вулиці.
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів
1 бал • 1. Які паралелі називаються тропіками та полярними колами? 2. Для чого на картах проводять лінії тропіків та полярних кіл? 2 бали • 3. Поясніть, чому кількість сонячного тепла, що надходить на Землю, закономірно зменшується від екватора до полюсів. 4. Які дати року називають днями сонцестояння та рівнодення? Порівняйте закономірності освітлення Землі в дні літнього та зимового сонцестояння. 3 бали • 5. Поміркуйте, чому межами теплових поясів є лінії тропіків та полярних кіл? Порівняйте температурний режим різних теплових поясів. 6. Як ви поясните той факт, що значні народні свята припадають на дні сонцестояння та рівнодення? Чому люди по-особливу відзначають ці дні?
Скільки градусів містить вписаний кут кола, який спирається на дугу, що становить 5/6 кола а) 150°
б) 30°
в) 60°
г) 120°
Коло має 360 градусів, тому дуга, що становить 5/6 кола, містить:
(5/6) * 360 градусів = 300 градусів.
Випущені з кінців дуги, що становить 5/6 кола, лінії, які проходять через центр кола, утворюють вписаний кут. Оскільки ці лінії проходять через центр кола, то вони ділять відповідні дуги навпіл. Таким чином, величина вписаного кута дорівнює половині величини дуги, що становить 5/6 кола:
(1/2) * 300 градусів = 150 градусів.
Отже, відповідь на запитання – (а) 150°.
Раджу як вчитель спробувати зрозуміти це не тільки для оцінок те що тобі задають а і для того щоб ти здав всі тести і був розумний гарних тобі оцінокі мирного неба)
большое спасибо очень душевно дякую дякую тебе тоже всего наилучшего спокойного дня и в дальнейшем удачи
Для розв’язання цієї задачі потрібно використовувати формулу, яка встановлює зв’язок між центральним кутом кола та вписаним кутом, що спирається на ту ж дугу. Формула має вигляд:
Вписаний кут = (Центральний кут / 2)
Так як дуга, що становить 5/6 кола, є меншою за повну дугу кола, то її відповідний центральний кут дорівнює:
Центральний кут = (5/6) * 360° = 300°
Новые вопросы в Геометрия
1. Через гіпотенузу прямокутного три- 1. кутника АВС (∠ACB = 90°) проходить ку площина с. Знайти відстань від верши- пл ни прямого кута С до площини а … , ут якщо АС = 4, ВС = 3, кут між висотою н трикутника та її проекцією на площи- до ну а дорівнює 60°.2. До площини квадрата ABCD через вершину В проведено перпендикулярну пряму ВК. Знайти кут між похилою KD та її проекцією, якщо кут М між похилою АК та її проекцією дорівнює 30°.3. Пряма перетинає площини а і ẞ в точках А і В. На прямій m між точками А і В вибрано точку М, яка розташована зі на відстані 4 см від площини B. Знайти відстань від точки М до площини α, якщо АВ = 10, а кут між прямою m і її проекцією на площину дорівнює 30°
Відповіді з додаткової сесії ЗНО 2014 з математики
У розділі ЗНО 2014 з математики опубліковано офіційні відповіді додаткової сесії ЗНО 2014 з математики.
Тестування з додаткової сесії ЗНО 2014 з математики абітурієнти склали у вівторок 8 липня 2014р.
Скачати відповіді ЗНО 2014 з математики (додаткова сесія)
ЗНО 2014 Математика (додаткова сесія). Завдання та правильні відповіді на завдання тесту зовнішнього незалежного оцінювання з математики (додаткова сесія) 2014 року. ЗНО 2014 додаткової сесії з математики було проведено 8 липня 2014 року.
На даній сторінці опубліковано:
- Правильні відповіді на тест додаткової сесії ЗНО з математики 2014 року;
- Завдання тесту додаткової сесії ЗНО з математики 2014 року;
- Розрахунок тестового бала з додаткової сесії ЗНО з математикиза 200-бальною шкалою;
- Характеристика тесту з математики. ЗНО 2014
Щоб скачати офіційні відповіді з додаткової сесії ЗНО 2014 з математики натисніть кнопку “ офіційні відповіді ”
1. На рисунку зображено графік функції y=f(x), визначеної на графіку [-7; 7]. Користуючись рисунком, знайдіть f(2)
3. Задано точки K(0;1;0) і М(0;0;1). Знайдіть координати вектора КМ.
4. Блок соціальної реклами складається з 4 рекламних роликів: про шкідливість паління, про охорону навколишнього середовища, про дотримання правил дорожнього руху та про велосипедне місто. Ролик про шкідливість паління заплановано показати двічі – перший і останній, а інші три ролики – по одному разу. Скільки всього існує варіантів формування цього блоку соціальної реклами за вказаним порядком рекламних роликів.
5. На координатній площині xy зображено коло, яке дотикається до прямих x=2, x=6 та осі x (див. рисунок). Визначте координати точки, яка є центром цього кола.
6. Розв’яжіть рівняння 1/2x=1/(2-3x)
7. Прямі k,l,m i n лежать в одній площині (див. рисунок). Визначте градусну міру кума а.
8. Розв’яжіть систему . Якщо (x0;y0) – розв’язок цієї системи, то x0=
11. На якому з рисунків зображено фрагмент графіка функції y=cos(x+2pi) на проміжку ?
13. З вершини В квадрата АВСD проведено перпендикуляр SB до площини цього квадрата (див. рисунок). Які з наведених тверджень є правильними?
14. Якому з наведених проміжків належить корінь рівняння 3 x =1/27?
15. Об’єм циліндра дорівнює 72pi см 3 . Знайдіть висоту цього циліндра, якщо радіус його основи дорівнює 3 см.
16. Спростіть вираз (1-cos 2 a)ct 2 a.
17. Основою прямої призми є трикутник, довжини сторін якого відносяться як 2:3:4. Обчисліть площу бічної поверхні цієї призми, якщо площа найменшої бічної грані дорівнює 12см 2
18. Розв’яжіть нерівність x 3 ≥ x 2
19. На рисунку зображено графік неперервної функції y=f(x). Укажіть формулу для обчислення площі зафарбованої фігури.
20. Автомобіль рухався по дорозі паралельно паркану NP і зупитився біля закритих воріт KL так, як зображено на рисунку. Відомо, що розмах стулки воріт LM становить 2 м, OQ = 1 м. Укажіть найменшу з наведених довжину відрізку LO, при якій стулка LM не зачепить автомобіль за умови повного відкривання воріт.
Уважайте, що ворота перпендикулярні до площини дороги і мають прямокутну форму. Товщиною стулок знехтуйте.
У завданнях 21-24 до кожного з чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, виберіть один правильний.
21. До кожного початку речення (1-4), де а>0, b>0 доберіть його закінчення (А-Д) так, щоб утворилося правильне твердження.
22. На сторонах квадрата ABCD задано точки K, L, M i N так, що KM||AD, LN||CD (див. рисунок). Відрізки KM i LN перетинаються в точці О, OL=8, OM=6, ON=2. До кожного початку речення (1-4) доберіть його закінчення (А-Д), так, щоб утворилося правильне твердження.
1 Довжина відрізка OK дорівнює
2 Радіус кола, описаного навколо прямокутника OLCM, дорівнює
3 Довжина середньої лінії трапеції OBCM дорівнює
4 Довжина відрізка AP, де P – точки перетину бісектриси кута NOM зі стороною AD дорівнює
23. Установіть відповідність між твердженням (1-4) та функцією (А-Д), для якої це твердження є правильним.
1 графік функції проходить через точку (0;1)
2 найменшого значення функція набуває в точці х=-2
3 областю визначення функції є множина (- ∞; 2 ) ∪(2; + ∞ )
4 графік функції симетричний відносно осі y
24. У шкільній олімпіаді з географії взяли участь 20 учнів десятих класів. Бали, набрані учасниками олімпіади, утворили певний ряд даних, на основі якого склали його статистичний розподіл частот
За цим статистичним розподілом частот установіть відповідність між характеристикою рядку даних (1-4) та її числовим значенням (А-Д).
Характеристика ряду даних
Числове значення характеристики
Розв’яжіть завдання 25-34. Одержані числові відповіді запишіть у зошиті та бланку А.
25. У ромбі АВСD з вершиини тупого кута D до сторони BC проведено перпендикуляр DK. ВК=4 см, КС=6 см.
1. Визначте довжину перпендикуляра DK (у см)
2 . Обчисліть площу ромба ABCD
26. Якщо дадатні числа x i y задовольняють умову x/y=1/4, то
27. Визначте вартість (у грн) спожитої за місяць користувачем пільгової категорії електроенергії (див. фрагмент квитанції)
Урахуйте те, що тариф (вартість однієї кВт год) становить 0,28 грн. Надана цьому користувачеві пільга полягає в тому, що за 75 кВт год зі спожитих за місяць користувач сплачує на 25% менше від їхньої вартості за тарифом
28. Графік функції проходить через точку (х0 ; 4), де х 0 > 0. Обчисліть х 0 .
29. Обчисліть значення виразу 2sin a cos a, якщо sin a+cos a=1,2
31. Два кола, радіус кожного з яких дорівнює 2 см, дотикаються зсередини до кола радіусом 8 см у точках А і В відповідно (див. рисунок). Визначте відстань (у см) між центрами цих рівних кіл, якщо АВ = 10см.
Уважайте, що всі кола лежать в одній площині.
32. Усі вершини трапеції АВСD належать графіку функції y=36-x 2 , побудованому в прямокутній декартовій системі координат. Більша основа АD лежить на осі x. Яку найбільшу площу може мати трапеція ABCD?
33. У конус вписано піраміду, основою якої є прямокутний трикутник. Бічна грань, що містить один з катетів, утворює з площиною основи кут 60 градусів.Знайдіть об’єм піраміди, якщо твірна конуса дорівнює 9 см і нахилена до площини основи під кутом 45 градусів.
34. Знайдіть найбільше значення параметра а, при якому система рівнянь