Туя западная “Dumоsа”, Думоза

Достаточно теневынослива, но лучше себя чувствует на хорошо освещенных участках или в полутени.

При посадке смотрят за тем, чтобы не заглублялась корневая шейка. Почва должна быть влажной, но проницаемой, грунтовые воды не ближе метра, реакция Ph – нейтральной или слабокислой. Лучшей природной основой для этого растения являются легкие суглинки. Очень полезно мульчирование сохраняющими влагу органическими материалами: торфом, рассыпчатым компостом или перегноем, измельченной корой. Это усиливает деятельность полезной корням микрофауны, улучшает аэрацию, сохраняет влагу, повышает плодородие. В летнюю жару рекомендуется полив и дождевание по кроне.

Хорошо смотриться в качестве солитера в цветнике или в миксбордере. Отлично подходит для создания свободнорастущих живых изгородей и бордюров, для создания контрастных композиций из деревьев и кустарников с различной архитектурой. Подходит для выращивания в контейнерах для украшения балконов, крыш домов или террас.

Туя западная: сорта, описание, посадка и уход

Туя — холодоустойчивое, нетребовательное и красивое растение. Несмотря на то, что оно хвойное, вместо иголок у него листья. Правда, они очень похожи на хвою. Листья туи — налегающие поочередно друг на друга чешуи. Расцветки хвои у представителей семейства самые различные. Есть туи светлые, туи золотые, шарообразные и конусовидные. Самые распространенные два подвида — туя восточная и туя западная. Вследствие наличия огромного количества выведенных гибридов и неприхотливости в содержании, туя западная получила широкое распространение по всему миру.

Туя. Общая характеристика семейства

Туя западная (на латыни Thúja occidentális) является вечнозеленым хвойным деревом, принадлежащим семейству Кипарисовых, роду Туя. Родиной растения считаются северные штаты Америки и Канада. Впервые ее описание составил в середине XVIII века ученый Карл Линней. Хотя как культура она была известна гораздо раньше.

В Европе растение появилось в середине XVI столетия и с тех пор начали выводить гибриды — туи европейские. Название с греческого означает «жертвование» или «воскурение», что объясняется ароматом при сжигании древесины. Есть мнение, что туя использовалась во время жертвоприношений.

В зависимости от вида, дерево может вырастать до 38 м. Крона может быть пирамидальной и овальной. Древесина мягкая, прочная, ароматная и не поддается гниению.

Зеленый наряд дерево меняет каждые 3 года. Хвоя опадает прямо с веткой. Явление называется веткопадом.

Семена туи находятся внутри мелких яйцевидных шишек.

Туя западная

Для каждой климатической зоны есть своя туя. Представители вида Туя западная хорошо приспособлены к климату средней полосы России, Урала, Сибири, Подмосковья. Восточные туи более теплолюбивы. Есть и универсальные, которые можно выращивать в комнатных условиях или в оранжереях. Многие из них особенно любимы садоводами. Так какие бывают туи?

Самые востребованные сорта туи. Характеристика каждого вида

Вот некоторые сорта туи западной:

Ауреа

Под этим названием собраны несколько золотистых разновидностей. Базовой считается пирамидальное дерево, высотой до 2,5 метров. Окрас кроны желто — золотистый на солнечном участке и с зеленоватая в тени. Во второй половине вегетации окраска особенно яркая. Культура прекрасно смотрится в одиночных посадках, в соседстве с другими видами (микс по расцветке и форме кроны). Абсолютно спокойно переносит морозы и климатические катаклизмы (метели, ливни, сильные ветра).

Белокончиковая (Альбоспиката)

Туя высокая (до 2,5 м в высоту), с конической кроной, широкой у основания, за счет растущих верх под тупым углом побегами. Недлинные листочки — хвоинки серебристые на кончиках. Контрастность особенно заметна в первой половине сезона и ближе к холодам вся иголка становится бесцветной.

Туя западная Белокончиковая

Обратите внимание! Сорт зимоустойчивый. Пригоден для любых садовых композиции и соло. Замечательно поддается оформлению кроны и поэтому часто используется для создания живой изгороди и ландшафтного дизайна всего участка.

Смарагд

Самая востребованная порода колоновидных разновидностей туи. Дерево вырастает до 3 м. Достоинствами является:

• облиственность по всей длине ствола;
• неменяющийся ярко — зеленый цвет хвои;
• морозоустойчивость; универсальность в использовании.

Разновидность туи восточной, Голубая туя, хорошо смотрится с Смарагдом в композиционных посадках.

Глобоза

Невысокое (1,2 м) деревце с круглой кроной. Куща окончательно формируется правильным шаром к 7 годам и до 20 лет продолжает наращивать зеленую массу, разрастаясь вширь.

Дерево несколько выше вырастает в тени. Цвет хвои меняется в зависимости от сезона. В теплое время она изумрудная, а в зимний период коричнево — бурая. Сорт зиму переносит хорошо. Не реагирует на изменения погодных условий. Использование как садовое растение, универсальное.

Глобоза Нана

Маленькая, декоративная, шаровидная туя. Имеет весьма густую ярко-зеленую крону. По причине своей малорослости идеально подходит для оформления бордюров, рокариев, альпийских горок. Также может украсить монохвойные посадки. Зиму переносит без проблем, не поддается болезням.

Кристата (Гребенчатая)

Взрослое дерево имеет широкую пирамидальную крону и вырастает до 3,5 м. Ветки веерные, с изумрудно-сизой хвоей.

Кристата зимостойка. Хорошо поддается стрижке. Красиво смотрится в одиночку, в группах или по бокам аллеи.

Золотистокончиковая (относится к сортам туй голд)

Высокорослое дерево достигает зрелости к 20 годам. К этому возрасту оно достигает до 4 м в высоту и 2 м в диаметре у основания. Восходящие побеги бурого или желтого оттенка. Хвоя зеленая с темно- золотистыми концами. Растение довольно устойчивое и зимостойкое. Используется при создании изгороди, в единичных посадках и для дизайна групповых композиций.

Рейнголд (Туя желтая)

Очень привлекательна расцветкой хвои. С весны до осени окрас кроны меняется от розового до золотистого, а осенью становится желто-медным.

Метрового роста дерево в молодости имеет шарообразную крону. С возрастом форма становится несколько расплывчатой, но плотной. Очень морозостойка и устойчива к изменениям климатических условий. Используется для создания японского сада, в группах с другими видами хвойных.

Даника

Самая востребованная форма низкорослой туи. Ростом деревце достигает до 60 см. Имеет густую шаровидную гущу, состоящую из многочисленных восходящих плоских веток. Морозоустойчива и нетребовательна к грунту.

Тедди

Карликовая форма семейства. Зрелости деревце достигает к 5 годам. Предпочитает солнечные участки сада. Используется очень широко. В саду может использоваться для альпийских горок, миксбордеров, для создания композиции с другими хвойниками (вплоть до создания хвойного почвопокровного газона, как туя стелющаяся или туя ползучая). Также, замечательно выращивается как горшечное растение.

Хвоинки мягкие, зеленые летом и бурые зимой. Морозы и яркое солнце не вредят карлику.

Филиформис (туя нитевидная)

Исключительно своеобразный сорт. В виде ленты или шнура, ветки свисают по дуге с верхней области кроны к нижней, напоминая плакучую иву. Также по виду сильно похожа на тую канадскую. С возрастом крона становится густой и шаровидной. Летний зеленый цвет листвы становится к зиме бурой.

Этот вид туи очень зимостоек. Используется одиночно и в композиции с пирамидальными хвойниками.

Элегантиссима (изящнейшая)

Высокое, с конической кроной, дерево зрелости достигает к 40 годам. Хвоинки ярко-зеленые с белыми кончиками. С наступлением холодов белый цвет несколько желтеет, тускнеет, а весной кроне возвращается яркий зеленый цвет. Более декоративна на открытых участках. Смотрятся замечательно по одиночке и в групповых посадках. Дерево морозостойкое и устойчивое к изменениям природных явлений.

Эльвангера Ауреа

Метровые деревца с приплюснутой шаровидной кроной. Листва золотистая летом и бронзовая зимой. Подходит для различных цветочных цветников. В зимовке проблем нет.

Эрикоидес (вересковидная)

Невысокое деревце с несколькими кронами. Общий вид деревца напоминает неправильный шар. Мягкая хвоя летом двухцветная — снизу густо-зеленая, сверху зеленая с желтизной, а зимний период лилово- бордовая.

В яйцевидных шишках семена у вида не вызревают. Размножение возможно черенками. Хорошо смотрится в нижнем ярусе высокорослых деревьев (как подпушек).

Сильные морозы зимой и активное солнце весной могут подпалить верхушки стеблей и подпортить внешний вид.

Европа Голд

Очень высокая туя кустовая. В зрелом возрасте достигает роста 4 метра. Молодое растение пирамидальное, очень плотное и узкое. С возрастом крона становится конической. У этого вида удивительная, оранжевого цвета хвоя, которая к зиме становится золотой.

Используется сорт для обсаживания аллей, в одиночных посадках и в композициях. Прекрасно переносит обрезку. Зимостоек.

Санкист

Высокое растение (высотой 5 м) с широкой конической кроной. Цвет хвои желтый с золотистым отливом. Растение хорошо поддается формированию. Подходит для размещения по одиночке либо совместно с другими хвойниками. Морозоустойчив.

Думоза

Небольшие кустарники, с круглой кроной и спиралевидными стеблями. Любит плодородные земли, светлые участки и влажность. Чаще используется при оформлении альпинарий и японских садиков. К зиме зеленая хвоя сереет. Кусты хорошо зимуют под снегом.

Дугласа Пирамидалис

Внешне сильно походит на кипарис. Вырастает дерево до 15 метров. Тенелюбивый вид. Правда это сказывается на качестве хвои болотного оттенка. Без солнца она быстро сохнет и осыпается. Особенно в прикорневой зоне ствола.

Сорт часто используют для оформления живой изгороди. Также его часто можно увидеть в одиночных и групповых посадках.

Важно! Вид зимостойкий, достаточно гибкий и устойчивый к погодным воздействиям.

Холмструп

Высокорослый кустарник. В диаметре крона доходит до одного метра. В летний сезон листва сочно-зеленая и густая, а зимой приобретает ржавый налет. Морозоустойчив. Чаще используется как одиночное растение, но смотрится неплохо и в композициях.

Карликовый сорт Туя золотистая

Шаровидная форма поддерживается без частой стрижки. Деревце в высоту и в ширину достигает метра. Сорт хорошо зимует. Годится для композиционных посадок.

Туя Бодхи

Высокое дерево (3 м) с конусообразной кроной. Крупные хвоинки имеют ярко-зеленый цвет. Бодхи неприхотлив, зимостоек. Хорош в одиночных посадках и как фон для малорослых видов. Можно ими обсаживать аллеи.

Туя Колумна

Вырастает дерево до 3-4 метров. Морозостоек и не подвергается солнечным ожогам. Куща круглый год густо-зеленого цвета. Подходит для любых посадок.

Агротехника культуры

Уход за всеми разновидностями туи одинаков. Размножаются они тоже почти все одинаково. Это рассада семенами или черенкование.

При всей простоте выращивания культуры стоит придерживаться некоторых правил.

Место высадки

Одним из главных условий является подбор соответствующего грунта. Для туи это плодородный суглинок. Песчаные тоже подходят. Только песок нужно разбавить глиной и перегноем.

Немаловажно место высадки растения. Туя может расти в тени, но для декоративности требуется ему светлый участок. Для красивого и равномерного формирования кроны следует защитить деревце от сильных ветров.

Обратите внимание! Пересадку культура переносит без потерь. Но, все же, лучше процедуру проводить осторожно, методом перевалки.

Полив

Как только почва весной прогреется и просохнет, представителей семейства нужно обильно полить. Будет еще лучше растение полностью опрыскать. Это поможет выбить из кроны зимний мусор и сухие иголки. Процедуру летнего полива желательно повторять дважды в месяц.

Подкормка

Удобрения можно вносить, но не стоит делать это часто. Как подкормка подойдет перегной, прикопанный в прикорневую зону. Эту роль может играть и мульчирование. Например, торфокомпостом, перегнившими листьями, хвоей. Мульча, заодно, поможет сохранить влагу.

Важно! Избыточная подкормка может принести непоправимый вред растению.

Преимущества и недостатки культуры

Преимуществами туи западной можно считать:

• неприхотливость; морозостойкость;
• универсальность использования;
• невосприимчивость к болезням;
• устойчивость к изменениям погодных условий.

Недостатков немного, но они есть. Это:

• требовательность к почве;
• потребность в солнечном свете;
• необходимость регулярного полива.

С каждым днем мода на разновидности культуры возрастает. Они красивы, легко сочетаются с другими растениями, в том числе друг с другом. Хорошо очищают воздух (особенно это важно в ограниченном пространстве квартиры). Наконец они доступны по наличию в торговых точках и не очень дороги. При желании тую можно вырастить собственноручно. Так что у каждого желающего есть возможность попробовать себя в деле разведения туи.

Туя: посадка та догляд, розмноження та види. Огляд сортів туї західної Туя західна видова

Одним із найбільш затребуваних серед дачників хвойних декоративних деревє туя. Це вічнозелене дерево або чагарник, яке відноситься до сімейства Кипарисові. До цього сімейства також відносяться такі поширені хвойні рослини, як кипарис, ялівець. Молоді туї мають голчасту хвою. Голочки мають світло-зелений відтінок. Дорослі ж мають лускоподібне листя, колір – темніший. Дерево може розвиватися майже до 100 років.

Більшість сортів стійка до заморозків. Колірні гами туї різноманітні залежно від сортів. Наприклад, дерево буває блакитного кольору, а також жовтуватого. Трапляються високі триметрові туї, а також карликові чагарники.

Найбільшою популярністю у Росії користується західна туя.

Західна туя: ​​опис та сорти

Західна туя – це вид. Може зростати до 20 метрів, однак у Росії західна туя рідко зростає понад 7 метрів. Форми крон бувають:

Вирощується велика кількість сортів західної туї. Серед них такі поширені сорти: Смарагд, Барбант, Даніка, Колумна та інші. Однак деякі садівники-аматори вишукують на садівницьких прилавках менш популярні, але не менш незвичайні сорти. Нижче представлені найпоширеніші сорти із фото. Нерідко садівники та ландшафтні дизайнери, вирішуючи посадити ту, задаються питанням: «Яку краще посадити на дачі?»

Дегрут Спайр – сорт для любителів вишукування

Дегрут Спайр– сортовий різновид західної туї. Має унікальну колоноподібну форму, має вузьку і пряму крону і вважається найвужчим серед колоновидних видів. Висота цієї культури – до 3 метрів. Дегрут Спайр поширений у країнах.

Це дерево – ідеальний варіант для ландшафтного дизайну та озеленення ділянок. Наприклад, Дегрут Спайр допоможе облаштувати будь-яку огорожу, навіть якщо її висота сягає 5 метрів. Висока, але тонка зелена стіна не займе багато місця на ділянці.

Туя західна Degroot Spire (Дегрут Спайр).

Дегрут Спайр має такі переваги, як стійкість до морозів та невибагливість до умов ґрунту. Садити дерево краще в тих місцях, які добре освітлюються сонячним промінням. Тінь робить крону більш пухкою. Ідеальний ґрунт для вирощування даного сорту це поєднання наступних компонентів:

Для поливу достатньо одного відра води. Полив регулярний – раз на тиждень. Весною деревце підгодовують. Грунт потрібно періодично мульчувати та розпушувати. В весняний періоддерево вкривають, щоб уникнути опіків сонячних променів. На зимовий періодкрону потрібно стягувати стрічкою, щоб вологий сніг не пошкодив крону.

Холмструп – краса з Данії

Холмструп – це вічнозелений чагарник. Форма крони є колоноподібною. Доросле дерево зростає до 4 метрів заввишки. Колір крони – насичений зелений. У зимові періоди фарбування хвої не змінюється. Хвоя чагарника відрізняється густотою, є лусочками.

Цей сорт стійкий до морозів, тіневитривалості і добре переносить вітряну погоду. Чагарник не потребує високої родючості ґрунту. Цей чагарник – відмінний варіант для Росії. Садити його найкраще в місцях, що добре освітлюються сонячними променями. Або варто вибирати не надто затінені місця.

Чагарник – відмінний вибір для посадок групами або поодинці. Живі огорожі рідко створюються за допомогою Холмструпу.

Фастігіата – цінний сорт для дослідних садівників

Одним із сортів вузьконоподібних туй є Фастігіат. Цей сортовий різновид вперше був вирощений у Німеччині. Доросле дерево зростає до 12 метрів заввишки. Росте дуже швидко. Візуально нагадує кипарис. Хвоя дерева відрізняється м’якістю та приємним ароматом. Шишки мають невеликий розмір.

Туя західна Fastigiata (Фастігіата).

Цей сорт любить сонце і віддає перевагу родючому грунту. Весною молоді саджанці бажано вкривати, щоб весняне сонце не пошкодило їх. Для поліпшення структури ґрунту його мульчують. Для мульчування використовують скошену траву. У зимовий час для мульчування застосовують лапник. Лапник запобігає розмноженню мишей.

За допомогою фастигіату часто формують живоплоти. Вони не лише красиві, але й не займають багато місця. Сортовий різновид не боїться декоративної стрижки. Дизайнери використовують дерево у великих ландшафтних композиціях, використовують його у групових посадках. Воно чудово поєднується з різноманітними квітами та чагарниками.

Жовті сорти туї західної

Користуються великою популярністю, освіжають ландшафт, добре виглядають у будь-яких композиціях. На жаль, багато хто з них – «капризулі». Нижче описані найпоширеніші у Росії сорти.

Туя західна Еллоу Рібон – для любителів жовтих сортів туї

Еллоу Рібон – жовтий сорттуї. Має невеликі розміри. Форма крони – конічна. Доросла туя має висоту до 2 метрів. Росте досить швидко. Крона відрізняється пухкістю, тому для надання їй густини дерево бажано регулярно постригати.

Хвоя у молодих дерев має помаранчевий колір, стаючи із дорослішанням зеленою. У зимові періоди часу крона стає коричневою. Чим сонячне місце, де росте ця туя, тим яскравіший колір крони.

Сорт відрізняється вимогливістю до умов вирощування. Грунт повинен бути родючим і вологим, щоб рослина тішила своєю красою.

Туя Yellow Ribbon (Еллоу Рібон).

Прекрасна золота хвоя робить цей різновид дуже цінним. У ландшафтному дизайні за допомогою туй Еллоу Рібон формують стіни, які мають насичений жовтий відтінок. Їх висаджують у контейнери, а також оформляють з їх використанням живоплоти та меморіальні стіни.

Туя Голден Глоб – жовті кулі для дачних ділянок

Голден Глоб відрізняється своїм повільним зростанням. Форма крони цієї хвойної культури є кулястою. Висота дорослого куща не перевищує 1 метр.

Хвоя відрізняється пухкістю. Регулярна стрижка дозволяє досягти щільності. Кінці пагонів мають золотистий колір, усередині крони хвоя має зелений колір. В осінній період часу хвоя набуває відтінку міді, навесні знову стає золотою. Щоб чагарник радував золотистим кольором, садити його рекомендується в сонячних місцях або трохи затінених.

Туя Golden Globe (Голден Глоб).

Даний чагарник не трубить високої родючості ґрунту, але любить багате вапном ґрунт. Щоб уникнути обламивання гілок, крону пов’язують на зимовий період.

Кущі застосовуються в посадках групами, їх садять і поодинці. Також за допомогою них створюють прекрасні живоплоти та бордюри.

Найцікавіші сорти

Відомо і багатьох інших сортів цієї культури. Вкрай популярні такі сорти, як: Брабант, Смарагд, Даніка, Глобоза. У спеціалізованих магазинах та розплідниках є і більш унікальні та менш поширені сорти. Нижче представлені назви сортів туї західної та їх короткий опис.

Літтл Бій– це порівняно новий карликовий кулястий сорт. Висота не перевищує 0,5 метри. Зростання повільне. Хвоя такої туї має смарагдовий колір. Літтл Бій потребує високої родючості ґрунту. Любить сонце, але не проти рости й у півтіні. Таку тую використовує у створенні:

Хосері– це оригінальний сорт родом із Польщі. Це ще один карликовий кулястий різновид дерева. Лускаподібна хвоя має темно-зелений колір. Восени хвоя набуває бронзового відтінку. Хосері любить вологу, невибагливий до ґрунту і тіневитривалість. Також ця культура стійка до морозів та не боїться вітрів.

Мірджем– це ще один карликовий сорт туї. Доросла рослинавиростає до 80 см. Хвоя має яскравий жовтий колір, стаючи до осені бронзової. Зростання рослини повільне. Завдяки своїм розмірам така туя – це ідеальний варіант для альпінаріїв та висадок у горщики.

Брабант– це туя, яка має велику висоту. Висота дерев – до 21 метра. Використовують у групових та одиночних посадках, а також у створенні живоплотів.

Глобоза– це карликова хвойна культура. Форма крони нагадує собою кулю. Висота не перевищує 1 метр. Туя Глобоза застосовується у створенні кам’янистих садів, альпінаріїв, а також у групових та одиночних композиціях.

Даніка– Ще один широко поширений сортовий різновид. Це карликова культура. Сорт Даніка використовують для створення різних ландшафтних композицій, аліпінаріїв, а також застосовується для створення бордюрів. За допомогою цих чагарників озеленяють невеликі садові ділянки.

Смарагд– Ще один не менш популярний різновид туї. Садівники часто садять цю культуру на дачі. Висота дерева може сягати 4,5 метра.

Колумна– Ще одне популярне дерево у садівників. Форма крони – колоноподібна. Висота сягає 7 метрів.

Вудварді– Туя кулястої форми. Висота чагарника невелика, трохи більше 2 метрів. Застосовується у міксбордерах, різноманітних багатоконтрастних ландшафтних композиціях.

Питання відповідь

Яку ту посадити вздовж паркану?

Для посадки вздовж парканів часто використовуються такі сорти, як Холмструп, Фастігіат, Брабант, Смарагд.

Невибагливі багато видів цієї культури. Часто вибирають Брабант, Смарагд, Холмструп.

Скільки коштують саджанці туї?

Ціна одного саджанця – від 150 рублів і вище.

Я займаюсь альпінаріями. Як використовуються туї у альпійських гірках?

Для альпінаріїв підходять низькорослі різновиди. У Росії її найбільш популярними є карликові види західної туї. Ідеальні для альпійських гірок такі сорти: Даніка, Голден Глоб, Вудварді, Філіворміс. Усі вони мають кулясту форму.

Чи можна використовувати ту в міксбордерах?

Можна, можливо. Незважаючи на те, що міксбордер передбачає велику різноманітність кольорів та відтінків, хвойні вдало застосовуються у міксбордерах. Туя має безліч відтінків: зелені, блакитні та жовті.

Огляд на відео

Короткий та чіткий огляд деяких видатних сортів. Інформація на відео подана так, що буде цікава садівникам-початківцям.

Вічнозелені туї різної висоти та форми давно і активно використовуються в ландшафтному дизайні. Завдяки щільній кроні, що зберігається протягом року хвої та достатньої невибагливості жива огорожа з туї – одне з найпопулярніших застосувань рослини.

Які сорти туї краще для живоплоту

Посадка вічнозелених чагарників уздовж межі ділянки захистить територію не тільки від доступу сторонніх і нескромних поглядів, а й поривів вітру, пилу, забрудненого повітря з дороги та навіть шуму. На ділянці туя допоможе розмежувати функціональні зони, низькорослі сорти стануть основою для бордюрів. Багаторічна рослинауніверсально, головне, правильно підібрати сорти та організувати посадку.

Які туї краще для живоплоту? Кількість сортів цієї вічнозеленої рослини сьогодні обчислюється десятками. Кліматичні умови у Росії різноманітні. Якщо у південних регіонах садівники можуть орієнтуватися лише на декоративні властивості туї, то в середній смузіі на північ важливо пам’ятати про морозостійкість майбутньої огорожі. Найчастіше для живої огорожі вибір падає на два сорти: Брабант та Смарагд.

Жива огорожа з туї Брабант

Один з самих зимостійких різновидів – туя західна Брабант (T. occidentalis Brabant) з кроною у формі широкої колони діаметром близько півтора і висотою до 5 метрів. Як і всі родинні рослини, улюблений озеленителями сорт добре переносить перебування і під сонцем, і в прозорій тіні. Крім цього, чагарник невимогливий до складу ґрунту, легко переносить стрижку і може тривалий час обходитися майже без догляду.

Для живоплоту туя Брабант – відмінний вибір. Однак не варто забувати про характерної рисирослини. Хвоя туї не залишається зеленою цілий рік. У зимовий час вона набуває буро-коричневого відтінку, але не обсипається, підтримуючи непрозорість огорожі. Навесні, чагарник, що рано прокидається, може страждати від висушення і сонячних опіків.

Весною після стрижки крона активно відновлюється. Зазвичай хвойні культури, які у ландшафтному дизайні, не дають великого річного приросту. Проте є винятки. Сорт Брабант – туя, що швидко росте, для живоплоту, що за сезон вегетації збільшується у висоту до 35 і в ширину на 15 см.

Якщо великим чагарникам бракує живлення чи вологи, туя поступово втрачає яскравість забарвлення. Однією з ознак дефіциту харчування є появою численних світло-коричневих шишок.

Жива огорожа з туї цього сорту – це суцільна стіна, що чудово переносить стрижку і зберігає задану форму. При посадці вічнозелених чагарників враховують майбутнє зростання. Між саджанцями у траншеї роблять інтервал від 50 до 70 див.

Підтримуючу обрізку проводять двічі на рік. Провесною, до початку пробудження точок зростання тую стрижуть перший раз, потім процедуру повторюють у серпні. Зазвичай для посадки вибирають ту у віці 3-4 років. Якщо не зволікати з обрізкою і ставитися до неї уважно, можна виростити живу 2-метрову стіну завтовшки не більше півметра.

Жива огорожа з туї Смарагд

Туї різних сортів розрізняються не лише зовні. Сорт Смарагд (T. occidentalis Smaragd) не менш популярний, ніж Брабант. Це така ж велика, висотою до 4-5 метрів рослина, але вже з конічною кроною і хвоєю, яка ніколи не втрачає зеленого відтінку.

Рідкісна для туї особливість робить сорт затребуваним не тільки як інструмент для живоплоту. Чудовий чагарник, що рідко піддається зимовому висушенню:

• зростає дуже повільно;
• не потребує частої стрижки;
• чудово виглядає як у складі живої стіни, так і соло.

Нижня частина живоплоту з туї Смарагд має високу щільність, насичено-зелений колір і при мінімальному обрізанні утримує рівну поверхню. Через природну конічну форму крони верхня частинаогорожі зберігає природні контури. Ця особливість дуже доречна, коли йдеться про огорожу на межі ділянки. Зубчастий край складніше подолати і людині, і тваринам.

Перед тим як садити туї для живоплоту, копають траншею шириною і глибиною близько 50-60 см. Від інтервалу між кущами залежить щільність зеленої огорожі. Середній проміжок для висаджування становить півметра.

Добре, якщо у саджанців туї закрита коренева система. У цьому випадку вони легко приживаються, а огорожі з них можна висаджувати не лише навесні.

Для живоплоту з туї важливий достаток харчування та регулярний полив. Посуха змушує хвою бліднути, припиняється і так повільний зріст, молоді пагони всихають. Рослини погано переносять застій вологи та близькість ґрунтових вод. Тому в зоні ризику в посадковій траншеї корисно зробити дренажний шар завтовшки близько 20 см.

Сорта туї для живоплоту

Вибір не обмежується описаними вище рослинами. Не менш солідну стіну зелені можна створити, висадивши по межі ділянки туї Колумна. Багаторічна рослина висотою до 7 метрів із щільною циліндричною кроною діаметром до 130 см. Як і Смарагд, чагарник не змінює колір хвої, проте має великі темпи зростання і збільшується в розмірах на 20 см на рік.

У туї Холмструп висотою до трьох метрів унікальна крона, яка збоку здається кучерявою або гофрованою. Щільна колона діаметром близько метра добре переносить зимові холоди, невибаглива і не змінює колір протягом усього року. На запитання новачка: «Які туї краще для живоплоту?», можна сміливо вказати на цей сорт. Рослина з невеликим річним приростом обходиться стрижкою 1 раз на два роки.

Канадська туя сорту Санкіст має висоту від 3 до 5 метрів. Крона у формі широкого конуса діаметром 1-2 метри виділяється завдяки гарного кольорузолотистої хвої, що на зиму стає буро-бронзовою.

Які сорти туї найкращі для живоплоту невеликої висоти? Вибір рослин до створення бордюрів досить великий. Особливою популярністю користуються види з компактною від природи кроною, більш зимостійкі, ніж високорослі рослини, і не потребують частої трудомісткої обрізки. Прикладом може бути туя Даніка трохи більше 60 див заввишки.

Відео про посадку огорожі з туї західної

Ця стаття допоможе дізнатися, які види існують, назви основних сортів, придатних для вирощування. Також описані їх декоративні властивості, способи включення в ландшафтний дизайн, розглянута тема про те, яка краще туя підійде для живоплоту.

Рослина туя види

Туя використання у ландшафтному дизайні (фото)

Туя (Thuja) відноситься до вічнозелених хвойних дерев (чагарників) сімейства кипарисових (Cupressaceae). Вона має щільну крону. Хвойні голочки лускоподібної форми мають характерний запах. Квіточок і шишок відразу не розглянути, деякі види їх зовсім не утворюють. Туя в саду виявиться незамінною прикрасою. Вона сприятливо почувається після стрижки, зокрема фігурної, використовуваної надання рослині цікавих форм.

Туя західна (Thuja occidentalis)

Цей вид туї у садівників набув значного поширення. Він включає сорти, придатні для садових, паркових посадокєвропейської частини Росії, де чудово зимує.

Різновид потрапив до нас із Північної Америки. Вона була виведена як декоративна культура ще XVI столітті, а пізніше завезена до Європи. На батьківщині цю культуру називають як “американське дерево життя”, а також “олівцеве дерево”. М’якість його деревини знайшла застосування виготовлення олівців. А індійцями стовбури туй застосовувалися для будівництва каное, оскільки це дерево протистоїть гниття.

Серед сортів цього виду можна виділити Брабант, Смарагд, Данник, Вагнери, Голден Глоб, Холмструп, Хосері.

Туя Брабант (Thuja occidentalis Brabant)

Ця туя нагадує колону. Висотою буває до 20 м, в діаметрі – до 4 м. Взимку голчасте листя починає буріти. У стовбура кора має коричневий або червоний відтінок, що має властивість відшаровуватися. Сорт зараховується до швидкозростаючих видів. Річний приріст висоти ствола становить близько 35 см, вшир – 15 см.
Цвітіння настає навесні (квітень-травень). Коли туя відцвіте, починають з’являтися невеликі яйцеподібні шишки коричневого кольору, що повністю дозрівають наприкінці літа.

Для вирощування туї брабант підійдуть як сонячні території, так і з легким затіненням. Для рослини небажані вітряки.
Грунт підбирають родючий, вологий.
Дерева з контейнерів, перш ніж посадити, добре поливаються.
Висаджуючи рослину, необхідно перевіряти положення кореневої шийки, що відповідає поверхні ґрунту.

У першому місяці посаджені рослини вимагають щотижневого разового поливу. На кожне дерево потрібно 10 л води. Потім частота поливів збільшується до двох разів на тиждень 15-20 л. Розпушують грунт не глибоко (до 10 см), тому що коріння розташовується близько до поверхні. У процесі мульчування додають торф або тріску, насипаючи висотою до 7 див.

Вид морозостійкий. Молоді екземпляри в першу зиму слід захищати. Для цієї мети чудово підійдуть ялиновий лапник і крафтовий папір.

Туя Смарагд (Thuja occidentalis Smaragd)

Конусоподібна туя, що досягає близько 5 м заввишки. Має густе листя, темно-зеленим забарвленням. У холодні місяці не змінюється. Різновид повільно зростаючий.

Оптимальним місцем для висадження будуть безвітряні світлі ділянки, хоча наявність напівтіні також прийнятно. Рослина добре росте у високородючому вологому ґрунті.

Рослина, яка не любить посухи, необхідно регулярно поливати. Стрич його часто не доведеться, різновид Смарагд повільно зростає.

Жива стіна з цих туй буде не щільною, тому що верхні частини загострених до верху крон не замикаються. Широко застосовується посадка одиночних рослин, групове розташування, планування алей. Різновид ідеальний для оформлення регулярного саду, будучи помітним акцентом композиційних рішеннях.
До цієї Смарагд застосовна фігурна стрижка, що дозволяє створювати дизайнерські форми.

Туя Даніка (Thuja occidentalis Danica)

Ця невисока туя нагадує кулю. Досягає 60 см заввишки та близько 1 м шириною. Голчасте листя утворює густу світло-зелену крону, що набуває легкого бронзового відтінку взимку. Сорт повільний. За рік чагарник піднімається не більше ніж на 5 см. Розмножувати рослину можна тільки живцюванням. Привабливою формою туї Данника є туя Ауре Даніка (Danica Aurea). Вона відрізняється кроною жовто-зеленого кольору.

Цей вид туї висаджують на безвітряному сонячному боці або в півтіні. Має малу сприйнятливість до посухи, але при посадці бажано вибрати родючий суглинистий вологий грунт.

У перший місяць, а також у посушливу спекотну погоду рослину необхідно рясно поливати, обприскувати, мульчувати. Весною вносять селітру, золу, а також добрива з органіки.

Сорт мало чутливий до холодів. Взимку проводить під сніговою шапкою. Рідко виникають опіки від весняного сонця.

Широке поширення вид набув у ландшафтному дизайні. Для створення балансу поруч з туєю висаджують витягнуті екземпляри рослин, чия крона має колоноподібну або яйцеподібну форму.
Також туя Даніка вдало застосовується для оформлення зелених бордюрів та окремого висадження.

Туя Вагнери (Thuja occidentalis Wagneri) або туя Вагнера

Вічнозелений різновид до 3,5 м заввишки, завширшки до 1,5 м. Густа, що нагадує яйце, крона з тонкими вертикальними гілками. На кінцях вони трохи никнуть. Зелені із сірим відливом хвойні голочки в зимовий період стають коричневими. Щорічний приріст середній. Шишки не утворюються.

Оптимально підійдуть відкриті безвітряні світлі місця з родючим зволоженим ґрунтом. Якщо грунтові води залягають не глибоко, то знадобиться влаштування гарного дренажу. Слід правильно виставляти кореневу шийку врівень із землею. Рослина висаджують навесні або восени.

Потрібно робити неглибоке розпушування ґрунту (до 10см). Також ґрунт мульчують, використовуючи торф або деревну тріску. Товщина шару – 7 см. При необхідності для формування крони роблять обрізку.

Добре приносить зими. Декілька перших років після висаджування молоді кущики вкривають, щоб запобігти появі опіків. Щоб крона не пошкодилася під тиском снігових покривів, гілки рекомендується не пов’язувати разом.

Оформляти сад можна окремими екземплярами, варіаціями у групі. Висаджування проводять уздовж алей, комбінованими посадками з іншими деревами та чагарниками. Туя для живоплоту виявиться гідною альтернативою звичному огорожі ділянки.

Туя Голден Глоб (Thuja occidentalis Golden Globe)

Невисока рослина округлою формою крони. У висоту і вшир досягає 1 м. Хвоя незвичайного жовтуватого відтінку із золотим відливом. До зими вона набуває коричневого відтінку. Сорт із повільнозростаючих. Річний приріст составляет8-10 див.

Рослина добре почуватиметься на світлих місцях, півтінь також допустима. Для посадки чагарника підійде зволожений легкий суглинний грунт. Садять рослину як навесні, так і восени.

У спекотний період необхідно проводити періодичний полив та дощування. Молодому саджанцю виробляють мульчування, використовуючи скошену траву чи торф. Розпушують грунт неглибоко. Стрижку робити не треба, санітарної обрізки навесні буде достатньо.

Туя Голден Глоба досить добре переносить холоду. У снігові зими крона може постраждати, тому її необхідно зафіксувати зв’язуванням.

З-за свого красивого забарвлення та округлої форми тую широко застосовують у декоративних цілях, наприклад, у композиції із застосуванням гальки. Сорт чудово виглядає в рокаріях, на скелястих садках, як зелена прикраса дахів, балконів.

Туя Холмструп (Thuja occidentalis Holmstrup)

За своїм зовнішнім виглядом туя Холмструп нагадує конус, заввишки до 4 м. Лускуподібне листя суцільне кучеряве в діаметрі до 1 м. Колір хвої смарагдовий, він не змінюється взимку. Сорт повільний. За рік рослина виростає на 12 см заввишки і 4 см завширшки.

Добре підійдуть сонячні зони або місця з легкою тінню. Вигляд віддає перевагу зволожений, родючий, дренований грунт.

Потрібні регулярний полив, зрошення способом дощування, неглибоке розпушування, мульчування, наприклад, компостом. Весною виробляють санітарну обрізку.

Добре переносить зиму. Перші кілька років саджанці рекомендується укривати, оберігаючи від сонячних опіків. Щоб крона не постраждала від тиску снігових шапок, її потрібно стягнути.

Туя чудово переносить міські умови і широко застосовується у ландшафтному дизайні. Її висаджують окремими екземплярами та групами, створюють зелену огорожу, оформляють скельні садки, вирощують у контейнерах, використовують разом з іншими деревами та чагарниками для «витвору» садового декору.

Туя Хосері (Thuja occidentalis Hoseri)

Туя західна Хосері (Хозері)

Належить до карликових сортів. Суцільна крона у вигляді кулі досягає діаметром до 0,6 м. Хвойні листочки лускоподібні, мають темно-зелений колір, в холодну пору року набувають бронзового відливу. Вид повільно росте. На рік висота рослини збільшується на 5 см.

Чагарник тіньовитривалий, але при висадженні краще підбирати зони освітлені або з невеликою півтінню, позбавлені сильних вітрів. З ґрунтів придатні вологі суглинки.

Після посадки роблять мульчування, наприклад, торфом. У жарку суху погоду потрібний регулярний полив. Весною і восени потребує підживлення. Стрич рослина не потрібно, їй потрібно тільки санітарне обрізання сухих і зламаних пагонів.

Досить добре переносить зими під сніговою шапкою.

Низькоросла туя Хосері добре виглядатиме на присадибній ділянці. Її оформляють скелясті садки, висаджують разом з іншими деревами та чагарниками, втілюючи різноманітні декоративні композиції. Прекрасно виглядає як бордюрна огорожа, контейнерна посадка.

Туя складчаста (Thuja plicata), гігантська

Найвищий вигляд. У природних умовах росте на заході Північної Америки і досягає у висоту 60 м., в діаметрі ствола 3-4 м. Туя складчаста відноситься до довгожителів і може зростати до 800 років. Крона у цього виду щільна, конічна, що опускається до землі. Голчасті лускоподібні листові пластининасичено зеленого кольору. Знизу вони з білими смугами. Кора має коричнево-червоний відтінок. Шишечки довгастої форми виростають до 1,2 см завдовжки. Серед культурних сортів найпопулярніший Зебріна.

Туя корейська (Thuja koraiensis)

Корея – природний ареал зростання. Повільний вид. Досягає 9 м. Крона ошатна світло-зелена із сріблястим відливом знизу. Колір кори буро-червоний. Форма шишок овальна, довжина яких сягає 0,8 див.

Туя японська (Thuja standishii) або туя Стендіша

Батьківщиною цього виду вічнозеленого дерева є гори Центральної Японії. Тут ця рослина зростає до 18 м-коду. Декоративна цільвирощування у себе на батьківщині не єдина. Дерева використовують для отримання якісної деревини. Культура має приємний лимонно-евкаліптовий аромат. Форма крони пірамідальна. Кора лущиться червонувато-коричневого кольору. Хвоя зелена, знизу має сріблястий відлив. Невеликі темно-коричневі шишечки формою овальні, виростають до 1 див.

Отже, серед такого видового та сортового розмаїття туй, кожен зможе підібрати відповідні дерева, які стануть справжньою декоративною окрасою садової або дачної ділянки.

Західна туя: ​​фото, назви та опис сортів виду

Для початку вашій увазі представлені фото та опис західної туї, чиєю батьківщиною є східна частинаПівнічної Америки.

Це пишне дерево до 20 м висоти та 70 см у діаметрі з пірамідальною кроною. Культивується скрізь – від Чорноморського узбережжя до Архангельська, від Сибіру до Далекого Сходу.

У західного виду туї супротивно розташована лусоподібна хвоя, плоскі сплюснуті пагони і кора, що відшаровується. Рослини однодомні, тобто мають і чоловічі, і жіночі квіти. Чоловічі – сидять у пазухах хвої. Вони мають тичинки з чотирма виступаючими пильовиками. Жіночі колоски розташовані на кінчиках гілок. Кожна луска має 1-2 семяпочки, крім верхньої пари.

Подивіться на фото – у цього різновиду туї шишки дрібні, до 1 см завдовжки:

Вони мають видовжено-овальну форму. Дозрівають у рік цвітіння, розкриваються та опадають. У червні шишки зелені, а жовтні, коли дозрівають, бурі.

Насіння плоске, вузькоокрилене. При описі західної туї варто відзначити, що весь її вигляд, що нагадує кипарис, відрізняється від інших дерев щільним і густим розгалуженням пірамідальної крони, з пагонами, що гілкуються в одній площині.

Винятково морозостійка рослина, але при затопленнях влітку коренева система може взимку постраждати, аж до повної загибелі. Віддає перевагу помірній вологості, але непогано росте і на сухих схилах з супіщаним грунтом. Дуже любить родючі суглинки, де розростається дуже пишно. Краще, ніж інше дерево, переносить посуху. Майже не страждає від ураження шкідниками та хворобами.

Туя західна добре переносить стрижку та пересадку, яку треба робити на початку весни або у вересні – жовтні.

У неї багато декоративних форм, що сильно розрізняються за зростанням, контурами крон і відтінком листя.

Туя західна– рослина запашна. Насадження її випромінюють надзвичайно приємний аромат свіжості, що свідчить про багатий вміст фітонцидів та інших фізіологічно активних речовин. Не випадково за часів розквіту гомеопатії туя лідирувала як засіб боротьби зі шкірними хворобами, серцевими та судинними нездужаннями.

Народна медицина також не нехтує сировиною з туї. Цілющими є кора, листя, плоди туї.

У листі туї містяться ефірні олії з характерним сильним камфорним запахом. парфумерної промисловості. Препарати з використанням туї стимулюють імунну та центральну нервову систему, серцеву діяльність.

Незаперечна роль туї як кондиціонера повітря. Вона не тільки очищає його від шкідливих речовин, але й збагачує корисними, завжди залишаючись, навіть у найзабрудненіших місцях, свіжою, життєздатною та декоративною. Це відбувається тому, що за своїми біологічними вимогами туя дуже невибаглива рослина, проте заслуговує на те, щоб з увагою ставилися до її біологічних потреб.

“Ауреа”– збірна назва, під якою ховаються кілька форм із золотисто-жовтим забарвленням. Типовою є форма, що росте одноствольним деревцем заввишки до 2,5 м, з пірамідальною кроною. Хвоя цього сорту західної туї яскраво-жовта, що в тіні зеленіє. Найбільш інтенсивно пофарбована із середини літа до початку холодів. Добре стрижеться та формується, придатна для формованих огорож. Ефектна в одиночній посадці та у складі хвойних груп. Красива в поєднаннях з хвойними, контрастними за формою крони та кольору. Зимостійка, стійка до погодних негараздів.

Туя «Білокінчикова» («Альбоспіката») на фото

«Білокінчикова» («Альбоспіката»)– досягає висоти 2,5 м, крона ширококонічна, з косо висхідними пагонами. Хвоя середньої величини, на кінцях біло-строката. Особливо інтенсивно білий колір проявляється у першу половину літа, до осені дещо знебарвлюється.

В окремі роки при високій вологості та інтенсивній сонячної активностідеревця виглядають просто чарівно, немов підсвіченими зсередини. Цей сорт туї західного виду повністю зимостійкий, гарний і в одиночній посадці, і у складі хвойних груп та композицій. Добре стрижеться та формується, придатна для створення високодекоративних огорож.

«Смарагд»– за сукупністю якостей найзатребуваніша з пірамідальних форм. Крона складена з коротких віялоподібних гілочок, що густо прилягають і разом складають вузький конус заввишки до 3 м, при діаметрі не більше 0,8 м. Позитивні якості: неоголяність знизу, стійкий смарагдовий колір лускатої хвої в усі сезони, зимостійкість, постійно охайний вигляд. У садах знаходить універсальне застосування.

Як видно на фото, цей сорт західної туї гарний і в одиночній посадці, і у складі хвойних та хвойно-чагарникових груп, і в алеях:

Досить швидко досягає декоративності та оптимального зростання, залишаючись привабливою до старості.

«Глобоза»– куляста форма, що не втрачає своєї популярності, висотою 1-1,2 м, в притіненні може витягнутися трохи вище при менш щільній кроні. Має густу, майже ідеально кулясту крону, що виникає мимоволі без формування. Хвоя середнього розміру, влітку зелена, взимку злегка бура. Щільна куля формується до 5-7 років, після чого продовжує наростати вшир і густіти до 18-20-річного віку. Зимостійка та стійка. При описі цього сорту західної туї слід зазначити, що він виглядає як одиночно, і у складі хвойних груп.

«Глобоза Нана»– Одна з найбільш декоративних кулястих туй, що не перевищує зростанням півметра. Переваги: ​​невибагливість до умов зростання; Незвичайна щільність крони у поєднанні зі стабільно зеленим забарвленням лускатої хвої.

Добре вписується в найрізноманітніші композиції: звичайний міксбордер, хвойно-чагарникові групи, хвойні моносади. Хороша в рядковій посадці у вигляді бордюрів різної щільності аж до стриженого прямокутного профілю. Органічна в кам’янистих садах різних стилів: альпійська гірка, гірський схил, плоский або ландшафтний рокарій, японський сад та ін. Дуже бажана на різноманітних парадних місцях.

Туя «Кристата» («Гребінчаста») на фото

«Кристата» («Гребінчаста»)– у зрілому віці має широкопірамідальну крону заввишки до 3,5 м. При описі цього сорту туї цього різновиду особливо слід відзначити її відмінну особливість – дрібну лускату темно-зелено-сизу хвою, зібрану в щільні плоскі, вертикально стоять гілочки, що нагадують пір’я птиці.

У молодості росте колоновидно, потім трохи лунає вшир. Морозостійка. Хороша поодиноко, у групах та алеях, добре стрижеться, придатна для формованих та природних живоплотів.

Туя «Золотистокінчикова» на фото

«Золотистокінчикова»– має негусту широкопірамідальну крону висотою до 4 м і шириною в основі до 2 м, утворену висхідними прямими гілками. Молоді пагони товсті, світло-бурі чи жовті. Як випливає з назви цього різновиду туї, її велика хвоя має густо-золотисте забарвлення на кінцях. Росте дуже швидко, досягаючи максимальних розмірів до 15-20 років. Дуже стійка та зимостійка.

У різні роки інтенсивність фарбування кінців гілок коливається від світло-жовтого до яскраво-золотого, тоді деревце буває надзвичайно ефектним. Хороша в одиночній посадці, на узліссях груп з високих хвойних і листяних дерев. З неї виходять надзвичайно ошатні формовані огорожі. Придатний для фігурної стрижки.

“Рейнголд”– надзвичайно приваблива незвичайним забарвленням хвої, більшу частину року світлозолотистої, восени набуває мідно-жовтого кольору, а навесні – рожевий відтінок.

Висота рослини до 1м або трохи більше, крона спочатку куляста, з віком дещо безформна, що складається з тонких, густосплетених пагонів, але при цьому щільна і компактна. Хвоя двох типів: на кінцях пагонів – дрібношуйчаста, у кроні – верескоподібна. Зимостійка та стійка в культурі.

Сорт «Райнголд» західного різновиду туй незамінний для створення хвойних груп та садків, де відмінно поєднується з іншими хвойними, як з вертикальними, так і з розпластаними кронами. Хороша поряд з камінням, на схилах, японському саду.

«Даніка»– Одна з найбільш популярних форм туї. Цінується за щільну кулясту, злегка сплощену крону, утворену багатьма висхідними плоскими гілочками. Висота 0,6 м, при ширині до 0,8 м. Зимостійка та невибаглива до ґрунтів.

Зверніть увагу на фото – ця туя західного виду добре вписується в найрізноманітніші композиції за участю декоративних чагарників, хвойних і багаторічників.

“Тедді”– при відкритому місці має майже кулясту крону заввишки близько 30 см. Це наймініатюрніша форма туї з багатьма перевагами. Хвоя голкоподібна, коротка, неколюча, темно-зелена, зовсім не типова для туї, з осені до весни бура. При цьому вона ніколи не “підгоряє” і не втрачає декоративності.

Крона густа, формується змалку. Рослини дуже швидко (до 5-6 років) досягають зрілих розмірів і залишаються ошатними до старості.

Карликовий зріст і незвичайний вигляд відкривають рослині дорогу в різні сади і композиції від невеликого альпінарію і міксбордера до хвойних садків і груп за участю чагарників і дерев. Цей сорт західного виду туї добре росте у контейнерах.

Щільною посадкою багатьох рослин можна створювати щось подібне до вічнозеленого хвойного газону для задернения передніх планів, укосів і т.п. Любить родючі суглинки, а на сухих супіщаних ґрунтах росте погано.

«Філіформіс»(ниткоподібна форма) – оригінального, зовсім не звичайного для туї вигляду. Пагони у цієї туї довгі, шнуроподібні, практично нерозгалужені, що дугоподібно звисають до периферії крони. Хвоя луската, щільно прилегла до гілочки, взимку бура. Крона в молодості зріджена, з віком густа, округлого профілю. Ця форма туї виявляє зимостійкість, невибагливість, неординарний зовнішній вигляд. Дуже цікава поодиноко на газоні і як солітер в невеликих садках, добре поєднується з хвойними, що вертикально ростуть.

«Елегантисіма»(найвитонченіша) – має щільну ширококонічну крону висотою близько 4 м, якою вона досягає лише до 30-40-річного віку.

Хвоя свіжо-зелена, луската, кінці пагонів мають білуватий відтінок, що у поєднанні з гарним силуетом надає деревцеві незвичайної ефектності. До осені білий колір тьмяніє до жовтуватого, але рослина продовжує залишатися привабливою. Протягом зими хвоя дещо знебарвлюється, навесні знову набуває яскравого кольору.

Вимагає відкритого розташування. Гарна поодиноко, у групах, алеях. Бажана на різноманітних парадних місцях.

Туя «Ельвангера Ауреа» на фото

«Ельвангера Ауреа»– має злегка приплюснуту кулясту крону з окремими пагонами, що виступають, висотою до 70-90 см. Гілочки тонкі, крона густа. Хвоя золотисто-забарвлена, всередині крони верескоподібна, на кінцях пагонів луската, дрібна. В окремі періоди року дуже нагадує форму «Рейнголд», але забарвлення хвої стабільніше. Протягом літа вона яскраво-золотиста, до осені трохи бронзовіє. Хороша в різних садах і композиціях. Дуже цікава у складі хвойних груп.

«Ерікоїдес»(верескоподібна) – невелике деревце висотою близько 1 м, з неправильно кулястою багатовершинною кроною, утвореною численними тонкими, малорозгалуженими пагонами. Хвоя голка, довжиною 6-8 мм, м’яка. Влітку вона двоколірна: зверху жовтувато-зелена, знизу темно-зелена із сірим нальотом; взимку набуває буро-фіолетового відтінку. Насіння не утворює, але добре розмножується живцями.

У несприятливі зими та весни може підгоряти. Дуже цікава у складі групових композицій у підпушці більш високих чагарників та дерев, особливо хвойних, контрастних з нею за зовнішніми даними: ялинки колюча та канадська, пірамідальні ялівці та туї тощо. Гарна великими масивами на схилах.

«Європа Голд»– повільнозростаючий тіневитривалий чагарник, що досягає висоти 4 м. Крона густа, спочатку вузькопірамідальна, з віком набуває конічної форми. Як випливає з фото та описи цього сорту туй західного вигляду, хвоя у неї при розпусканні помаранчева, взимку золотаво-жовта. Добре переносить стрижку. Використовується в одиночних і групових посадках, живоплотах, підходить для створення алей.

«Санкіст»– Дерево висотою 3-5 м, діаметр конічної крони 1,5-2 м. Хвоя золотисто-жовта. Росте дуже повільно, переносить стрижку, світлолюбна. Можлива посадка у групах та поодиноко.

«Думоза»– чагарникова форма, її висота та діаметр у межах 1 м. Крона сплощена або злегка округла. Використовують у вересових садах та альпінаріях.

Туя «Дугласа Пірамідаліс» на фото

“Дугласа Пірамідаліс”– на вигляд схожа на кипарис. Висота до 15 м. Хвоя болотяно-зеленого кольору. Дуже тіні, але на нижніх гілочках хвоя рано висихає і частково опадає. Ця форма туї західної придатна для живоплоту, в одиночних та групових посадках.

«Холмструп»– чагарник висотою до 4 м, діаметр конічної крони до 1 м. Хвоя луската, густа, зелена. У деяких рослин хвоя восени та взимку стає коричневою, з іржавим відтінком. Використовується в одиночних та групових посадках.

Тут ви можете переглянути фото сортів західної туї, опис яких наведено вище:

Східна туя: ​​назви, фото та опис сортів різновиду

Тепер до вашої уваги представлені фото, назви та описи сортів східного різновиду туй.

Туя східна (або східна біота)– Інший вид туї, поширений в озелененні поряд із західною.

Це дерево в природі до 8 м-коду висоти, походить з Китаю. Можливо і чагарником.

Як видно на фото, у східної туї крона яйцеподібна, що складається з безлічі плоских пластин, що піднімаються від основи стовбура до вершини.

На спинці плоскої лусоподібної хвої є смоляні залозки, що відрізняє східну тую від західної. Велика кількість ароматичної смоли дозволило древнім людям назвати ту «життєвим деревом», що саме собою говорить про надзвичайну його корисність. При описі властивостей східної туї досить сказати, що ефірна олія, що міститься в туї, використовується в гомеопатії як сильний серцевий засіб.

Цвіте туя у травні, рослина однодомна. Шишки в незрілому стані м’ясисті, блакитно-зелені. Дозрівають вони лише на 2-й рік і тоді стають сухими, червоно-коричневими. Насіння життєздатне тільки в нижній та середній частині шишки. Вони безкрилі та досить важкі.

Є безліч форм та сортів східної туї, серед яких поширені колоноподібна, куляста, золотиста. Поряд з вуличним озелененням ця рослина використовується як оранжерейна, і як кімнатна культура.

Туя «Ауреа-варієгата» на фото

«Ауреа-варієгата»– ряболиста форма з кулястою кроною та золотистою хвоєю.

Туя «Компакта-Унгер» на фото

“Компакта-унгери”– також куляста форма, але з білими кінцями пагонів.

«Елегантус»– із щільною пірамідальною кроною, золотаво-жовтою хвоєю навесні та зеленувато-жовтою влітку.

«Сибоядь»– низькоросла куляста форма з яскраво-зеленою хвоєю.

“Нана”– густо розгалужений карликовий чагарник з віддаленим листям.

Туя «Розенталіс компакту» на фото

«Розенталіс компакту» – густий чагарникз яйцевидною кроною та золотисто-жовтою хвоєю.

Біота розмножується насінням, стебловими живцями та щепленням.

Перегляньте фото сортів східної туї, описаних вище:

Умови вирощування та догляд за західною та східною туєю на дачі (з фото та відео)

Ознайомившись з фото та описом східної та західної туї, настав час дізнатися про вирощування цих рослин та їх розмноження.

Догляд за західною та східною туями однаковий, і способи їх розмноження – теж. Виростити ту нескладно, потрібно врахувати лише деякі особливості агротехніки.

Одна з умов успішного вирощування туй – використання потрібного ґрунту. Дерева краще зростають на потужних родючих структурних суглинках. Піщані ґрунти підходять меншою мірою, але їх можна поліпшити внесенням глини та великих доз органіки.

Незважаючи на відносну тіневитривалість, для туї в середній смузі та у більш північних районах найкращі повністю відкриті, захищені від холодних вітрів розташування. При вирощуванні західної та східної туй рівномірна з усіх боків освітленість сприяє формуванню найбільш декоративної крони.

Туя, на відміну більшості хвойних культур, добре переносить пересадку. У перші роки вона росте повільно, потім слідує період більш інтенсивного зростання, і знову уповільнення приростів.

Як показано на фото, під час догляду за туями, як і за всіма хвойними, головне – це полив.

Перший весняний полив проводять, коли ґрунт прогріється і підсохне. Його слід поєднувати із обприскуванням крони водою. Протягом весни та літа дають рясний полив, але не частіше 2-х разів на місяць.

При вирощуванні та догляді туя не любить безліч добрив, які можуть її навіть занапастити. Добрив у перші два роки після посадки цілком достатньо тих, що були дані в посадкову яму. Однак якщо ґрунт бідний і при посадці добрива не вносилися, підживлення потрібне, але великі дози добрив небажані, краще їхнє дробове внесення.

Молоді рослини в перший рік після посадки в умовах жаркого клімату треба обов’язково притіняти, навіщо використовувати марлю, агріл або мішковину. При цьому матеріал не повинен торкатися гілок. Найзручніше це мати легкий складний каркас, обтягнутий матерією. Використання такого захисного каркасу дозволяє зменшити кількість обприскувань водою.

Також необхідним прийомом догляду за туєю на дачі є мульчування. Мульчу (хвойна тирса, торф, торфокомпост, перегній) шаром 5-8 см насипають у пріствольне коло. При дощуванні мульча бере в себе вологу, створюючи мікроклімат із підвищеною вологістю. Періодично мульчу розпушують.

Мода на туї щороку зростає. Вони добре поєднуються з багатьма іншими хвойними (ялівцями, ялинами), з декоративними чагарникамита багаторічниками. Гарні в складних дерев’яно-чагарникових композиціях, гарно підбивають узлісся груп високих дерев.

На відео «Вирощування туї» показані всі основні агротехнічні прийоми:

Розмноження туї насінням та живцями (з відео)

Розмножується туя насінням, живцями. Збирають насіння у вересні-жовтні, коли лусочки шишок побуріють і починають злегка розкриватися. Але треба не допустити їхнього висипання. Зібране насінняпросушують у приміщенні, що провітрюється. Сівба проводиться відразу після збору без підготовки. Для весняного посіву насіння змішують з вологим піском і висівають, коли вони наклюнуться. При розмноженні туї насіння потрібно сіяти у легкий або середньосуглинистий ґрунт.

сіянці, що з’явилися, на 2-й рік пікірують на гряди, в яких вони перебувають 2-3 роки. На зиму ґрунт на грядках прикривають ялиновими гілками, листям або злегка присипають перегноєм. Весною укриття знімають поступово і відразу рослини притінюють.

Через 2-3 роки сіянці висаджують на постійне місце або дорощування на відстань 25×70 см. Дорощування триває 4-5 років, після чого рослини готові для реалізації або пересадки на інше місце. Ком землі при пересадці повинен бути обов’язково збережений. Крону туя, особливо західна, формує сама, але одного разу навесні гілки, що йдуть межі габітуса, злегка вкорочують.

Садові форми туї розмножують вегетативно, щоб повністю повторити властиві їм декоративні властивості. Основний спосіб розмноження туї – зеленими живцями. Їх зрізають або зривають з «п’ятою» розміром 5-8 см. Терміни черенкування різні, починаючи з квітня до липня.

Найкраща приживаність у весняних живців, посаджених у теплу гряду або парник (шар гною, шар дернової землі 10-15 см та шар великого річкового піску 1-1,5 див). Живці беруть з молодих, добре розвинених рослин. Їх залишають у грядках на зиму, а навесні, з добре розгалуженим корінням, висаджують у школку, де вони ростуть протягом 4-5 років. Для вирощування великомірних туй корисна ще одна пересадка на дорощування. Після цього виходить стандартний реалізації матеріал.

Подивіться відео «Розмноження туї», де показано, як виростити це дерево з насіння та живців:

Туя – чудовий зразок присадибної огорожі з живих рослин. Зелена, пухнаста і зовсім невибаглива у догляді – туя є ідеальним варіантомдля сезонних дачників і не лише. Недарма так люблять міські ландшафтні дизайнери. Вона чудово підходить для оформлення скверів та парків, обрамляє тротуари та росте вздовж найзавантаженіших автомобільних доріг.

Вічнозелений чагарник, який у міських умовах рідко зростає понад 10 метрів. Ви можете зустріти ту в парках, алеях, скверах, біля доглянутих будинків і в оформленні пішохідних зон. Справа в тому, що туя дуже добре адаптується до міської задимленості і не вибаглива у догляді. Завдяки таким якостям туя стала незамінною для міського вигляду.

Так само туя використовується дачниками як оформлення огорож живою огорожею, візуального поділу простору ділянки на зони або в оформленні альпійських гірок, хвойних клумб.

Туя – хвойна рослина сімейства кипарисових. Морозостійкий вічнозелений чагарник був завезений до нашої країни з Америки і частково зі Сходу. Коренева система у чагарника дуже компактна, тому легко пересаджувати з місця на місце. Росте в будь-якому ґрунті, дуже невибаглива до змісту та догляду.

Один із її численних плюсів — високий зміст ефірних олій, що надає чагарнику цікавого аромату. Напевно, бувало, що ви зривали шишечку з туї. Помнете, який вона залишає після себе запах на руках?

Має кілька сортів, у кожному з яких є ще кілька різновидів.

Це 5 основних сортів, на які класифікується сімейство:

• Туя східна
• Туя складчаста (гігантська)
• Туя західна
• Туя японська (Стендіша)
• Туя корейська

Туя західна

Смарагд

Туя Смарагд відноситься до конусоподібних туй. У висоту може досягати 4-х метрів. Туя Смарагд росте повільно, тому до свого найбільшого зростання вона наблизиться лише за кілька років після висадки.

Має густу зелену хвою. Колір насичено зелений, який не йде навіть у зиму. Також взимку туя не підсихає, добре справляється у безсонячні періоди.

Верхівками туї не з’єднуються, утворюючи собою зубці живого паркану — якщо використовувати її для огорожі. Підходить для стрижки в акуратно оформлені кущі – добре переносить підрівнювання ножицями. Також добре виглядає, якщо росте над групі, а поодинці.

Садити ту Смарагд потрібно з дистанцією більше півметра один від одного, у вологий, але не болотистий ґрунт. Бажано висаджувати ту на сонячні ділянки – завдяки цьому вона ростиме густою та насичено зеленою.

Санкіст

Туя Санкіст – це невисокий хвойний чагарник, що висотою досягає 3 (іноді 5) метра. Так само як у туї Смарагд форма у туї Санкіст конічна. Але на відміну від акуратної Смарагд, Санкіст володарки «скуйовдженої», але не менш густої і щільної хвої.

Росте дуже повільно – за декаду досягає висоту лише в пару метрів.

З віком змінює свій колір – із золотаво-жовтого до лимонно-жовтого (тьмяніє), а взимку зовсім має бронзовий відтінок.

Також любить родючі вологі ґрунти, в основному суглинки, погано переносить посуху. Зростають Санкісти на відстані півметра один від одного. Морозостійка, добре переносить різні стрижки. Підходить для створення зі своєї крони різних геометричних фігурза допомогою її стрижки.

Одна з найяскравіших забарвленням туй.

Колумна

Туя Колумна – одна з найвищих, що досягає 10 метрової висоти.

Форму має не конічну, а колоніальну – саме їй туя завдячує своєю назвою. Колір у туї і взимку, і влітку темно-зелений.

Туя Колумна швидкозростаюча – додається до 20 см на рік. Добре піддається формуванню та різноманітним декоративним топіарним стрижкам.

Росте на помірно зволожених ґрунтах, погано переносить посуху. Віддає перевагу не сонцю, а півтіні. У живоплотах крок посадки становить 0,7 м-коду.

Фастігіату

Туя Фастігіата також має колоніальну форму. Виростає до 6 метрів у висоту і має щорічний приріст до 30 см. Належить до швидкозростаючих видів туй.

За рахунок щільних і коротких хвойних лапок займає мало місця на ділянці і підходить для оформлення високих живоплотів, що надійно приховують від очей внутрішній двір. Також ідеально підходить для оформлення відокремлених тінистих алей та одиночної висадки.

Ґрунт любить помірно зволожений і суглинистий, погано переносить тінь від весняного та зимового сонця — у ці періоди краще вкривати ту мішковину. Морозостійка, взимку майже не змінює свого темно-зеленого кольору.

Щоб туя краще прижилася, необхідно мульчувати ґрунт скошеною травою. Але перед зимою потрібно замінити траву на лапник — щоб уникнути виникнення шкідників.

Синя туя

Блакитна туя відноситься до сорту Східних туй.

Відрізняється головним чином блакитним забарвленням хвої. Виростає до 3-х метрів заввишки, при цьому широка – в обхваті може досягати півтора метра. Гілочки хвої спрямовані вертикально, а чи не горизонтально, як і західної туї. Додає до 20 см на рік.

Також має хорошу стійкість до посух, тому може успішно зростати у південних регіонах.

До ґрунтів не вимоглива, росте на таких же не болотистих та родючих ґрунтах.

Чи не морозостійка, тому в зимові місяці вимагає хорошого укриття.

Блакитна туя має 2 різновиди:

Мелденсіс відрізняється овальною кроною, яка з віком переростає у пірамідальну.

Швидко зростаючі туї

Швидкорослі туї – одна з найуспішніших ідей для облаштування присадибної ділянки та озеленення двору. При відносно невеликих витратах на догляд вічнозеленим чагарникомможна з сезону в сезон спостерігати яскраву зелень у своєму дворі. З усіх вищезгаданих сортів та різновидів до швидкорослих відносяться

Лідируючі позиції тут утримує Західна туя, про яку ще не згадувалося — Брабант.

Брабант

Мабуть найпопулярніша з декоративних туй. Досягає заввишки 20 метрів! Щорічне збільшення в зростанні при хорошому догляді – до 80 см. Має салатово – зелений колір.

Добре приживається на суглинних ґрунтах. Морозостійка (до -35 градусів), погано почувається на спеці – може згоріти. Краще садити її в півтіні.

Своїми характеристиками та виглядом має велику подібність до туї Смарагд — тому їх часто комбінують у ландшафтному дизайні.

Догляд за туєю

Найголовніше правило – не забувати про рясне поливання. Багато сортів погано почуваються в посуху, і можуть втрачати свою природну красу, сохнути та змінювати колір.

Друге – для кращого формування крони потрібно щовесни і осінь зрізати сухі гілочки. Кущові це не зашкодить, навіть навпаки — легше роститиме нову хвою. Також це корисно для формування акуратної та однакової крони.

Третє — на зиму бажано обв’язувати ту (особливо конусоподібну), щоб за зиму вона не втратила свого природного вигляду. Під снігом гілочки необв’язаних дерев можуть гнутися на різні боки, і навесні мати не ту форму, яку хотілося б.

Батьківщиною цієї культури є північна частина Америки. Добре туя росте в тінистої місцевості, у глинисто-піщаному ґрунті, з достатньою кількістю вологи для кореневої системи. Туя максимум сягає 20 метрів заввишки. У середньому дерево може жити до 1000 років. Розмножується дерево за допомогою укорінення живців.

Туя – це найпоширеніше сучасне деревоу російських садах. Це дерево хвойне, його завезли з Америки до Європи у XVI столітті, звідки ця культура з’явилася в наших країнах.

Цю культуру ще багато років тому індіанці почали використовувати для будівництва човна (каное). Брали саме це дерево, тому що деревина його не зазнає гниття. Кору туї використовували для приготування лікувального чаю.

Рослина стала популярною і великим вмістом ефірних олій у листі. Ці олії зараз використовують для виготовлення парфуму. У медицині теж використовуються олії. Виявлено, що вони дуже корисні для серцевої діяльності, покращують роботу центральної нервової системи.

Дерево туя чудово підходить для декоративної стрижки. З нього можна зробити будь-яку форму, що зробить досить оригінальним та цікавим сад приватного будинку. А алея з вистрижених химерною формою дерев у парку не змусить пройти повз жодну людину.

Туя – досить невибагливе дерево, раніше росло виключно поблизу річки, або боліт.

Характеристики західної туї

У висоту росте максимум 20 метрів. Діаметр верхньої частини рослини сягає 5 метрів. У юних дерев крона має форму піраміди, у старіших дерев крона яйцевидної форми, червоного, іноді коричневого кольору. Зріліші дерева можна з легкістю визначити, так як на них яскраво виражені смуги, розташовані по всій довжині деревини. Хвоя у дерева у формі луски, темно-зеленого забарвлення, взимку набуває бурого відтінку, опадає приблизно через 3 роки. Втечі у туї зверху темні, а знизу світлі.

Плоди туї – шишки. Вони виростають невеликі, максимум 12 мм, нагадують форму яйця. Усередині шишки є 2 насіння, сплюснутої форми, жовтого кольору. З кожним роком туя може зрости до 30 см заввишки, і до 10 см завширшки.

Деревина туї має червоний колір, вона досить міцна, але й водночас м’яка. Смоляних каналів немає, має приємний аромат. Коріння розташоване компактно, не розростається.

Туя – сонцелюбна культура. Але тінь дерево переносить також досить легко. Для туї дуже добре підходить глиняний ґрунт, але і в пухкому ґрунті, де вміст піску досить великий, він відмінно росте, потрібне лише регулярне підживлення. Також може рости на ґрунті з великою кількістю вологи. Дерево вважається зовсім не вибагливим. Зрілі екземпляри спокійно виносять як мороз, так і посуху. У міських умовах дерево теж чудово росте.

Туя може стати гарним декорому дворі приватного будинку. Можна висаджувати групою, або поодинці.

Ще однією перевагою такого красивого дерева є фітонцидність. Це таке явище, у якому туя виробляє певні речовини. Завдяки такому процесу рослина приносить не лише красу в саду, а й корисні властивості для людини, зміцнюється імунітет, покращується загальне самопочуття. У деяких країнах Європи тую висаджують у туберкульозних диспансерах, причому це роблять на законодавчому рівні.

Садити ту краще в тому місці, де немає вітру. Спочатку потрібно вирити яму для посадки. Грунт готують із листової землі (2 частини), з торфу (1 частина) та з піску (1 частина). Шийку коріння не потрібно поглиблювати, рекомендується залишити її на одному рівні із землею. Після посадки дерево потрібно добре поливати. Якщо літо спекотне, то поливається дерево вдвічі частіше, ніж звичайно. Найбільш сприятливий час для поливу – вечір, або ранок. За відсутності поливу в спекотні дні дерево може почати активно плодоносити, що може вплинути на деформацію крони.

Після танення снігу можна почати підгодовувати ту. Ще зовсім молоденькі саджанці потрібно укутувати спеціальним матеріалом або спеціальним папером, який допоможе відкинути сонячні опіки.

існує багато різних видівтуї. Для любителів прикрасити свій сад цим деревом, знайдеться безліч сортів та видів цього дерева. Найцікавішим і найпопулярнішим видом є туя у вигляді кулі. Дерево дуже оригінальне виглядає завдяки своїй округлій формі.

Якщо господарі приватного будинку задумали збудувати огорожу у вигляді високої стрункої туї, то це дерево виглядатиме найцікавіше і гармонійніше. А якщо необхідно прикрасити дорогу вздовж бордюрів, то туя низькоросла підійде краще за будь-який інший вид. Ще це дерево чудово підходить для оригінальної декорованої стрижки.

Найпоширеніші види західної туї

Degroot Spire– це різновид туї з тоншою кроною, ніж у інших підвидів. Цей сорт цієї культури досить популярний у країнах. Що стосується Європи, то там цей вид дерева ще не гідно оцінили.

Завдяки такій декоративній рослині, як саме цього виду, можна спокійно облаштувати паркан. великого будинку, 5 метрів завдовжки. Цей «туєвий» паркан оцінить лише справжній поціновувач культури. У товщину паркан може досягти максимум 30 сантиметрів.

Smaragd– це такий вид такого дерева. Найголовніша перевага цього виду – це зелена хвоя. Цілий рік зберігається насичений, яскраво-зелений колір. Ця туя може зрости до 5 метрів заввишки, одна з найвищих екземплярів. За рік приріст становитиме приблизно 10 сантиметрів.

Columna– це туя своєю формою нагадує колону. Найкраще сприймає як спекотне сонце, і досить суворі морози. Виростає туя 8 метрів, крона в діаметрі може досягти півтора метра. За рік у зростанні дерево додає приблизно 15 сантиметрів. Колір хвої – зелений, відрізняється від інших видів яскравим блиском. Дуже невибаглива, росте як у посусі, так і за великої вологи. Можна висаджувати в алеях або одиночними деревцями.

Найпоширенішим видом цієї культури називають пірамідальну тую. Крона у вигляді піраміди. На відміну від інших видів у тому, що пагони дерева досить щільно розташовані один до одного, досить сильні та густі.

Пірамідальна туяіснує також кількох видів. В основному всі дерева даного сорту ростуть до 15 метрів у висоту, у всіх видів дуже цікаво стирчать самі гілочки хвої. Відрізняються дерева лише кольором хвої, та її відтінком у певний час року.

Salland– Цей вид зовсім недавно виявили. Відрізняється дерево від інших видів своїм забарвленням – хвоя лимонного відтінку, має невисокий зріст.

Reingold– це ще один рідкісний вид туї, красиве та декоративне деревце. Відтінок хвої помаранчевий, що виглядає досить рідко та цікаво. Цей вид дуже повільно набирає зростання. Максимум дерево може зрости до 1 метра, рідше до 1,2 метра.

Yellow Ribbon– хвоя цього виду дерева жовта, наближена до золотистого кольору. У середньому зростання такої туї 2 метри.

Danica– Крона у цього дерева у формі кулі. Висота дерева не сягає навіть метра. Ця туя з короткими пагонами, розташованими близько один до одного. Влітку хвоя цього виду туї зеленого яскравого кольору, взимку колір стає коричневим відтінком. Через низький зріст це дерево називають карликовим. Цей сорт дуже добре переносить морози.

Golden Globe– Ще один вид кулястої туї. Жовта хвоя, строкато-золотистий відтінок. Дерево дуже повільно росте у висоту. У 10-річному віці зростання дерева досягає максимум 1 метра. Найкраще зростає в сонячних місцях, з оптимальною вологоюу ґрунті.

Globosa– Ще один вид кулястого дерева. Це свого роду чагарник, пагони у нього досить густі, зростають у вертикальний спосіб. Це дерево з тих, які змінюють своє забарвлення залежно від пори року. Зелений, із золотистим відтінком колір змінює коричневий. Зріле дерево виростає максимум до 1 метра, в окремих випадках 1, 2 метри.

Mr. Bowling Ball– цей вид теж відноситься до кулястого дерева. Оригінальність цієї рослини полягає в дуже низькому зростанні. Зріле дерево сягає максимум 40 сантиметрів. Влітку колір хвої цього дерева яскраво зелений, а взимку забарвлення змінюється, стає бронзовато-сірого кольору, як бахрома. Дуже красиво таке дерево виглядатиме у приватних садах, меморіальних місцях. Добре сприймає сонячне проміння, і водночас досить добре зимує.

Woodwardii– цей вид туї трохи нагадує форму яйця, теж вважається кулястим сортом. У 10-річному віці дерево може зрости лише до 40 сантиметрів. Пагони цього сорту ростуть досить густо, мають зелений колір, дуже яскравий. Ґрунт під це дерево має бути досить вологим, тоді рослина покаже себе у всій красі. Прекрасно житиме в садах, де є каміння, добре переносить зиму.

Little Gem– Ще один сорт туї. Її відмінність від інших у тому, що діаметр крони набагато більший, ніж зростання самого дерева. Взимку забарвлення хвої тьмяне, коричневого відтінку, а влітку стає яскраво-зеленого кольору. Дерево можна садити і в групі з іншими видами, і окремо, поодиноким способом. Можна використовувати рослину як огорожу, що виглядає досить оригінально та красиво. Ця туя добре перенесе заморозки, набагато гірше сприймає спеку.

Stolwijk– цей сорт туї досить повільно росте. Це карликове дерево трохи асиметричне. З віком ця туя росте не в височінь, а в широчінь. Зростання 10-річного дерева досягає максимум 1 метра. Хвоя яскраво-зеленого кольору. Пагони світлі, жовтого відтінку. Ґрунт під цей вид потрібен вологий. Дуже гармонійно виглядатиме в японському саду. Stolwijk добре переносить морози і відмінно переносить спеку.

Пірамідальна туя є представником західного різновиду рослини, при вирощуванні в природі, в північно-східній Америці, досягає 30 метрів у висоту, але сорти, що культивуються, виростають тільки до 12 метрів.

Колоноподібна, як її ще називають, туя, має колір крони з червоним відтінком, іноді коричнево-сірого колориту. Старі дерева характеризуються відшаровуванням крони, а молоді представники мають конусоподібну або пірамідальну форму. У дерев хвоя щільно росте на пагонах і тримається близько 2-3 років, має влітку насичений зелений колір, а до зими з’являється бурий відтінок.

Туї пірамідальні зберігають життєстійкість протягом 100 років, хоча трапляються випадки тривалішого існування дерев. Дуже життєздатна деревоподібна рослина відрізняється повільним зростанням, краще розвивається на суглинних ґрунтах, але не виявляє до ґрунту особливих вимог.

Якщо зростання відбувається на збіднених ґрунтах, то рослина відрізняється жовтуватим кольором хвої. Цілком виносить посушливі роки, хоча любить зволожену землю та місця з підвищеною вологістю атмосфери. Після 70 року життя починається відмирання та опадання нижніх гілок, що робить ту менш красивою. Чудово росте у всіх широтах Росії.

Незважаючи на високий ріст, відмінно чинить опір вітровим навантаженням, тривало переносить задимлення і газові хмари, для створення оригінальної форми ту підстригають, Дерево від цього не псується, стрижка не впливає на подальший зріст, як і пересадка.

Особливості породи

Проблемою туї часто стає велика кількість шишок, що набувають до початку осені шоколадний колір, від цього дерево виглядає буро-зеленим. Після їхнього відпадання через рік крона стає пухкої. Вплинути на утворення такого насіння може літня посуха. Іноді виявляється, що деякі лапки туї набули коричневого кольору і засохли.

Налякатися цього не варто, якщо процес не зачіпає більше четвертої частини крони, таке явище відноситься до природної зміни хвої. Хоч ту і відносять до вічнозелених дерев, але зміна хвої відбувається кожні 3-5 років.

Умови посадки дерева

Для ефективного зростання та розвитку слід дотримуватись певних умов:

• розмноження туї відбувається насінням, на яке для ефективного зростання потрібна наявність сертифікату, іноді застосовують живцювання зеленими пагонами;
• бажано висаджувати у вологий ґрунт, але за відсутності дерево впорається і із сухими умовами «проживання»;
• справляється із затіненням, але бажано попадання сонячного світла;
• критичною температурою, нижче за яку туя не витримує, є показання термометра нижче 36ºС;
• при посадці коріння необхідно заглиблювати щонайменше 80 див;
• у процесі зростання не виділяє токсичних речовин у навколишнє середовище для людей та тварин.

Особливості зростання

Після посадки у відповідних умовах дотримуються правила розвитку:

• кислотність ґрунту повинна бути в межах показників 5,3–7;
• найбільш ефективно туя розвивається при кількості опадів у діапазоні 900-1500 мм за рік;
• рекомендується при вирощуванні не перевищувати густини на гектарі більше 3 тис. екземплярів;
• туя маловимоглива до землі проростання, але воліє родючі ґрунти або їх середні показники;
• у дерева немає стійкості до засолення землі, туя вимагає високо азотистих, вапняних ґрунтів.

Насіння туї утворюється у шишечках по дві штуки, Дозрівання досягається в осінній період. Вирощування саджанця відбувається протягом 5 років, ґрунт місцевого клімату готує рослину до суворих умов Росії. Бажано вибирати сонячне місце та живильну землю.

Насіння висівають у землю навесні не більше 5 см глибини. Місце посадки прикривають невеликим шаром тирси від хвойного дерева. Хоча молоді дерева люблять сонце, але саджанці, що пробиваються, до нього дуже чутливі, тому не рекомендується їх виставляти відкритим променям, слід затінювати місця сходів.

Регулярно рекомендується полив і розпушування ґрунту, удобрювати потрібно розведеним у співвідношенні 1:20 гноївкою, при якій молоді саджанці дуже добре ростуть. Для черенкування беруть відростки від пагонів віком 2-3 роки. Термінове висаджування допускає застосування відростка одного року, але при цьому його заглиблювати потрібно з частинкою старого стволащоб черешок швидше прижився.

Перед посадкою відростки обов’язково обробляють препаратом гетероауксин. Для кращого зростання готують суміш дерну і торфу в пропорції 1:1. Саджанці – живці заглиблюють у ґрунт на глибину не менше 1,7–2,6 см. Оптимальним місцем для вирощування саджанців вважаються теплиці, де створено необхідні умови.

Догляд за туєю пірамідальної

В звичайних умовахрекомендується полив туї. Опис породи говорить про її витривалість посушливого клімату, але часті дощі сприятливо впливають на правильне утворення пірамідальної крони. Якщо ту не облагороджувати, то декоративні якості дерева не виявляються, рослина втрачає красу.

Регулярний полив не дозволяє дереву отримувати посилене підживленняпоживними розчинами, які призводять до рясної появи на кроні шишок із насінням. Таке дерево набуває асиметричних форм і краси, тому шишки і відмерлу хвою потрібно видаляти кожну весну.

Якщо потрібно, то можна пересаджувати ту, тому що дерево легко переносить цю процедуру. Зміна місця не викликає труднощів для садівника, тому що кореневища дерева зібрані в компактну бульбу. Тому якщо виникли підозри про неправильне місце посадки, то його можна змінити. Деякі сорти туї на зиму пов’язують канатами, щоб сніг не завдав шкоди формі дерева, інші сорти змушені перебувати у такому зв’язуванні постійно.

Регулярно, але в міру, слід робити добриво туї, треба починати ще ранньою весноюколи лежить сніг. У цей період вносять азотні підживлення, наступний етапдобрива настає у червні, застосовують калійні розчини. Екземпляри дерев, що ростуть на збідненій землі, підтримують підживленням фосфорними розчинами.

Опис властивостей дерева говорить, що крона схильна до впливу шкідника, який носить назву хибної щитівки. Садівники успішно борються з цією проблемою застосуванням провесною карбофосу і актеліка. Ними оббризкують крону туї до розпускання листя і ще два рази влітку і один раз восени. Цей же препарат знищує попелицю на гілках та хвої дерева. Різновиди декоративної пірамідальної туї

У природному басейні ростуть кілька видів дерева:

Східна туяхарактеризується віяловою формою гілок, привезена з Китаю, звідси її нездатність витримувати тривалі та сильні заморозки. У середній смузі висаджують породу тільки в тіні поряд високих дерев, що стоять, краще росте і розвивається в південних областях Росії. За своїми лікувальними показниками використовується для полегшення багатьох захворювань.

Японська пірамідальна туявиходець з японського острова, де вона росте в гірських хвойно-листяних лісах, на висоті над морем до 1700 м. Має оригінальне забарвлення хвої – знизу плямисте, що прикривається зверху зеленим шаром. Росте до 18 метрів висоти і характеризується смолянистим – ялиновим запахом. Невибаглива, стійко витримує сильні та тривалі заморозки та приживається в областях Заполяр’я. Довгий час витримує сухий безводний клімат, що вирощується у всіх широтах. Погано переносить забруднену атмосферу міст, потребує чистого повітря.

Туя корейськабільше нагадує чагарник за своїми показниками зростання, родом із лісових місцевостей півострова Кореї, там вона зустрічається не дуже часто. Має розлогу велику крону, яка відрізняється оригінальним забарвленням, одне дерево може в різних місцях мати насичені зелені тони та сріблясті кольори. У Росії її вирощується в південних районах, тому що зовсім не переносить похолодання.

Складчаста туятеж не любить прояви холоду, але її особливість у тому, що прихоплені морозом пагони відновлюють свої властивості після розморожування. Росте таке дерево до висоти двадцятиповерхового будинку, деякі екземпляри досягають товщини у два метри. Має пірамідальну форму крони, видає приємний специфічний запах. Родом із Канадського західного узбережжя.

Західна туя

Найпоширенішим видом є західна туя, яка затребувана садівниками через здатність витримувати сильні морози та невибагливості до умов зростання. Цей вид туї має найбільшу кількість сортів та форм, період життя становить 100 і більше років. Серед садівників любителів найбільше використовуються для посадки карликові, плакучі, ряболисті, мініатюрні види західної туї

Підходить для висадки у різних регіонах Росії, крім нашої країни, її виведення займаються країни західної Європи. Більшість різновидів західної туї не втрачають форму своєї крони навіть при вирощуванні повністю затінених умовах. Віддає перевагу легким суглинистим землям, якщо висаджена в піщаних грунтах, то вимагає постійного підживлення. Стійко переносить загазованість міського повітря. Туя дуже потрібна для створення декоративних зелених огорож і живих парканів.

Посадка та догляд за видом західної туї

Рекомендується висаджувати у захищеному від вітру місці. Для ефективного вирощування саджанців слід приготувати суміш із дернового ґрунту, торфу та піску у співвідношенні 2:1:1. Допускається додавання до цього складу 500 г нітроамофосфатудля висаджування одного дерева. При посадці рекомендується залишати неприкритою ґрунтом кореневу шийку.

Після посадки слід забезпечити хороший поливу кількості десяти літрів щодня на одне дерево під час дощування. Якщо видалося сухе і спекотне літо, то кількість вологи збільшує до 20 літрів і виробляє полив тільки вранці і ввечері, денні години залишають дереву для відпочинку. Якщо туя отримує недостатньо вологи, то її крона характеризується утворенням шишечок з насінням, стає негарною, втрачає пружну форму і декоративність дерева втрачається.

Якщо при посадці дерева було використано добрива, то підживлення ведеться лише наступного року. Рослина, висаджена без застосування мінеральних речовин, підгодовується перший рік провесною і двічі протягом літнього періоду. Молоді саджанці слід закривати від прямого сонячного проміння для запобігання опікам.

Пірамідальна туя Щільна за описом має вузьку крону як конуса, виростає до 10 метрів заввишки. Густі короткі пагони розгалужуються і щільно укладаються в кроні один до одного. Дерево має хвою у вигляді лусочок зеленого кольору зі слабким блискучим ефектом. Порода добре витримує зимовий клімат, рекомендується як одиночне дерево, і для посадки у групі живоплоту.

Західна Рівновисока туязростає до висоти 15 метрів. Форма крони схожа на кипарис, численні гілки містять щільно притиснуту хвою, яка спрямована трохи вниз. Виведена в Німеччині, відрізняється швидким зростанням і, на відміну від інших видів, зберігає зелений колір навіть узимку.

Західна туя Брабант зростає до 15-20 метрів, характеризується розлогою хвойною кроною діаметром до 4 метрів, що плавно переходить у конус. Луска хвоя зберігає соковитий колір у зимовий період. Дерево невибагливе до ґрунтових умов, добре росте у сухих та вологих землях. Переносить пересадку та стрижку, досить невибагливо.

Різновид західної туї Вервенавідрізняється витонченою красивою кроною, що є вузьким конусом. Численні тонкі гілки утворюють м’яку та густу крону жовтого та зеленого кольорів світлих відтінків. Сорт виведений у Бельгії, переважно висаджувати алеями біля будинків.

Сорт Малоняна, вирощений у Словаччині, має вузьколисту форму, щільно розташовані численні пагони зібрані у гостру вершинну форму з блискучою хвоєю із залізистим відтінком. Дуже добре переносить морози тривалий час.

Різновид західної туї Смарагд має стандартну форму у вигляді піраміди, але більш присадкуватий вигляд, невисоке дерево росте у висоту до 4-5 метрів. Вирощують як одиночне дерево або в групі однотипних дерев для створення декоративної огорожі або посадок вздовж алеї. Якщо плануються багаторядні посадки, то Смарагд добре підходить для створення заднього плану.

Різновид Холмструп є чагарником, який піднімається до 4 метрів з кроною в діаметрі до 1 м. Форма дерева нагадує конус, Гілки мають червону кору або сірого відтінку і густу лускату хвою зеленого кольору. Відзначається повільне зростання, всього близько 10 сантиметрів за рік, дуже добре росте в тіні, розвивається в сухому та вологому грунті. Легко переносить заморозки.

Туя дуже популярна, вирощування у приватних дворах та громадських площах дозволяє створити гарний ансамбль для прикраси місцевості.

Вічнозелене дерево туя має безліч сортів, які відрізняються розмірами, формою крони, кольором хвої. Залежно від виду туї використовуються як самостійний елемент садового дизайну або доповнення до клумб, альпійських гір, рокарій. Невибагливі, по-своєму унікальні туї – види та сорти з фото найпоширеніших хвойних представників ми розглянемо. На території Росії особливе визнання садівників отримали саме західні сорти. Вони можуть мати вигляд пишного чагарника або дерева з колоноподібною, пірамідальною, кулястою або кулястою кроною, зустрічаються також так звані плакучі туї.

Види туї західної, які бувають сорти

Однією з найулюбленіших, поширених різновидів цих хвойників є туя західна Смарагд. Це величне дерево зовні нагадує кипарис, зростає заввишки до 5 метрів. Яка б пора року не було, його хвоя має постійний смарагдовий колір. Смарагд витривалий, морозостійкий, невимогливий до типу ґрунту, але особливо любить суглинки або вапняні ґрунти. Для нього бажані освітлені сонцем місця або, на крайній випадок, півтінь. Даний вид відрізняється повільним зростанням (до 10 см на рік), оптимально підходить для оформлення різноманітних, створення живоплотів.

Цей сорт має чудовий різновид, який також сподобався дачникам, власникам прибудинкових територій – Голден Смарагд туя. Свою назву вона набула завдяки золотистому відтінку гілок, який не змінюється протягом усього року. Доросле дерево досягає 2-х метрів висоти, має конусоподібну крону із щільними, короткими пагонами. Цей представник хвойників любить родючий ґрунт, який має бути добре зволоженим, дренованим. Не любить загазованість, брудне повітря міста, тому дача або заміська ділянка стануть відповідними для нього умовами зростання. Ідеальним місцем для посадки такої туї є слабокислі суглинки, освітлена сонцем територія. Смарагд адаптований до російського клімату, витривалий.

Для цього сорту показано акуратне розпушування ґрунту, так як він має поверхневу кореневу систему, яку можна легко пошкодити. Глибина вкопування не повинна перевищувати 10 см, тому з настанням спекотного літа землю біля дерев бажано замульчувати, щоб уповільнити випаровування вологи. Товщина пласта мульчі має становити приблизно 8-10 див.

Опис сорту: туя західна Даніка є чагарником, що має форму кулі, яку називають карликовим через його невеликі розміри. Висота цього куща досягає приблизно півметра, ширина – 1 метр. Характеризується наявністю щільної м’якої хвої, втечами, що ростуть вгору. Приріст повільний, не більше 5 см за рік. Завдяки своїм компактним розмірам, невибагливість, зовнішній декоративності Даніка відмінно вписується в будь-який дизайн або композицію саду. Крона чагарника добре піддається формуванню, стрижці. Зелені огорожі, бордюрчики – чудовий варіант для цього карликового вигляду. Також цей хвойник називають кулястим.

Ще одним представником карликової кулястої Даніки є сорт Аурея, який відрізняється жовтуватим відтінком хвої. Вимоги до умов утримання, характеристики обох видів аналогічні. Ці чагарники люблять родючий ґрунт, свіжу воду, регулярне зволоження, зрошення крони, коли спекотно. Стрижки не вимагають, добре піддаються формуванню, морозостійкі. Слід враховувати, що на перших роках життя кущі потрібно утеплювати на зиму (мульчування, укриття відповідним матеріалом), а також захищати від сонячних опіків напровесні. За 2-3 роки туї звикнуть до нового місця.

Аурея Даніка – куляста туя, фото:

Серед різновидів цих хвойних культур також є велетні, які відрізняються швидким зростанням, можуть досягати висоти до 20 метрів. У середній смузі Росії цей сорт найчастіше доростає до 2-3 метрів, рідше – до 5-ти. Туя західна Брабант з кожним роком додає приблизно 30-40 см висоти, ширина колоновидної крони також не стоїть на місці – становить приблизно 10-15 см приросту. Цей сорт не змінює колір хвої зі зміною пори року, має насичено-зелені гілки, іноді із золотистими кінчиками.

Це невибагливий морозостійкий сорт, що добре уживається на будь-яких типах ґрунту, але родючий ґрунт для нього кращий. Добре переносить як слабкий, так і надмірно полив. Цвіте квітень-травень, добре піддається стрижці, формуванню крони. Також популярний відносно новий різновид сорту Брабант-Голден, який демонструє золотисте забарвлення хвої за збереження всіх основних якостей.

Східні туї — Ауреа Нана, Біота — фото, опис

Східні види налічують приблизно 60 різновидів. Незважаючи на те, що вони більш вимогливі за їхніх західних побратимів, за належних умов ці деревця можуть стати справжньою окрасою ділянки. Всі сорти східної туї мають відмінності за кольором хвої, кори, формі крони, пагонів, іншим характеристикам.

Усі вони люблять сонце, багато світла. Якщо посадити східну тую в притінне місце, то її крона не буде розвиватися належним чином, що згодом позначиться на декоративності. Такі дерева чудово підходять для створення живих заслонів від вітру, оформлення кам’янистих садів. Як і західні сорти, вони бувають високими, карликовими (наприклад, Ауреа Нана). Види східних туй не зимостійкі.

Карликова Аурея Нана, фото:

Більшість східних представників хвойників теплостійкі, добре переносять посуху, нормально почуваються на ділянках з близьким заляганням ґрунтових вод, кам’янистих ґрунтах.

Пухнаста зелена туя, види, сорти якої можуть бути схожі, насправді унікальна в кожному своєму вигляді. Колір хвої може бути золотисто-жовтого, соковитого зеленого або блакитного відтінку. Розмір, висота, форма, будова гілок, їх напрямок можуть бути найрізноманітнішими.

Вибирайте самі, яка вам більше подобається туя, види та сорти з фото, були представлені вище.

Це найпопулярніші представники сімейства кипарисових, які обирають садівники, власники дач, заміських будинків. При відповідному догляді це декоративне, корисне дерево прикрашатиме вашу територію, радуватиме погляди довгі роки.

Туя західна Спіраліс
Праворуч – туя Смарагд, ліворуч – туя жовтолиста Лютея Приклад дизайну з туєю
Зона відпочинку з туєю