Огляд найбільш популярних конструкцій вуликів своїми руками
Чи можна і чи варто робити вулик своїми руками? Огляд популярних конструкцій з коротким описом і особливостями пристрою. Поради щодо вибору матеріалу, розмірів, схеми складання.
Приблизна вартість вулика на 10 рамок — близько 50-60$. Якщо у бджоляра немає бажання витрачати таку суму, можна зробити вулик своїми руками. На роботу необхідно витратити близько 4-6 годин часу, а на матеріали піде як мінімум в 2 рази менше грошей.
Саморобні вулики використовують не тільки початківці, але й досвідчені бджолярі (які роблять конструкції під себе, з бажаними розмірами).
Базове будова вулика
Спочатку розберемося, як в загальних рисах повинен бути влаштований будь вулик, з чого він складається.
Конструкція включає:
§ 8. Із чого все складається
1. Доки можна дробити речовину. Будь-яке тіло складається з частин. Крейда кришиться на дрібненькі шматочки, коли ми пишемо на дошці, а олівець – коли пишемо на папері. Назва теми нашого уроку складається з 20 букв, а олівець – з грифельного стрижня і двох склеєних між собою дерев’яних половинок. А що є найменшою частинкою грифельного стрижня чи паперу?
Учені довели, що всі предмети, усі організми (і ми з вами), наша Земля і всі об’єкти в космосі складаються з найдрібніших частинок речовини. Тіла здаються нам суцільними лише тому, що ми не бачимо цих частинок, вони дуже малесенькі. Стіна, яка складається з окремих цеглин, здаля теж здається нам суцільною (мал. 31).
Мал. 31. Усі тіла складаються із частинок, наче стіна із цеглинок
Частинки однієї і тієї ж речовини однакові. Частинки кисню, вуглекислого газу, води, кухонної солі відрізняються між собою будовою та розмірами.
Найдрібніша частинка речовини – молекула (з латини – «маленька маса»). Молекули складаються з атомів.
2. Чи можна побачити атоми та молекули. Молекули й атоми не видно навіть у найсильніший оптичний мікроскоп. Але за допомогою сканувального тунельного мікроскопа можна розрізняти і переміщувати атоми. На кадрі найменшого у світі анімаційного фільму «Хлопчик та його атом» (мал. 32) світлі цяточки – окремі атоми. Фільм увійшов до «Книги рекордів Гіннеса», адже всередині людської волосини вмістилися б 1000 його кадрів.
Мал. 32. Кадр з фільму «Хлопчик та його атом»
Якби розміри атома збільшити до однієї десятої частки міліметра (тоді ми б його побачили), то піщинка перетворилася б на 110-метрову скелю, мураха збільшилася б до розмірів океанського лайнера, а зріст людини становив би 1700 км.
3. Як змоделювати атоми та молекули. Найпростіше виготовити кулестрижневу модель молекул, з’єднавши кульки-атоми з пластиліну сірничками, трубочками або паличками (мал. 33). Однак такі моделі мають недолік: складається помилкове враження, що атоми у молекулі далеко одне від одного, а простір між ними не заповнений. Насправді ж атоми в молекулах щільно прилягають одне до одного. Це добре відображено у напівсферичній моделі молекул (мал. 33).
Переважна більшість речовин складається з молекул. Молекули можуть бути двоатомні, триатомні та багатоатомні.
Мал. 33. Моделі молекул: двоатомні: 1 – кисню, 2 – азоту, 3 – водню; триатомні: 4 – вуглекислого газу, 5 – озону, 6 – води
Дослідження
Зробіть моделі молекул з пластиліну. З яких ще матеріалів можна їх виготовити?
4. Чим відрізняються тверді тіла, рідини і гази. Усі речовини можуть перебувати у трьох агрегатних станах – твердому, рідкому та газуватому.
У твердих тілах частинки речовини розташовані впорядковано і дуже щільно. Вони сильно притягуються між собою і можуть лише легенько коливатися, не змінюючи свого положення (мал. 34, 1).
Мал. 34. Моделі розташування частинок: 1 – у твердих тілах, 2 – у рідинах, 3 – у газах
У рідинах частинки речовини теж розташовані близько одна до одної. Але сили притягання між ними слабші, і вони можуть вільніше рухатися, час від часу змінюючи своє положення (мал. 34, 2).
У газах частинки речовини рухаються вільно, відстані між ними великі, вони час від часу зіштовхуються між собою і стінками посуду (мал. 34, 3). Розглянь малюнок 35 і порівняй розташування частинок у трьох станах речовини.
Мал. 35. Агрегатні стани води: 1 – твердий, 2 – рідкий, 3 – газуватий. Зверни увагу, що водяна пара є і над поверхнею рідини, і в бульбашках повітря
За високих температур атоми і молекули речовини розпадаються на елементарні частинки – електрони, нейтрони і протони. Так утворюється плазма – четвертий агрегатний стан речовини. Зорі й тіла міжзоряного простору перебувають у стані плазми. Плазма – найпоширеніший стан речовини у Всесвіті.
Агрегатний стан речовини може змінюватися (мал. 36). Під час нагрівання тверді тіла плавляться, під час охолодження рідини тверднуть, а гази (пара) конденсуються. Випаровування відбувається за будь-яких температур.
Поясни, як відбуваються явища, зображені на малюнку 36.
Мал. 36. Зміна агрегатних станів: Т – тверде тіло, Р – рідина, Г – газ (пара)
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ
• Усі речовини, незалежно від агрегатного стану, складаються з найдрібніших, невидимих оку частинок.
• Молекула – найдрібніша частинка речовини.
• У твердих тілах частинки розташовані дуже щільно, сильно притягуються між собою, коливаються, не змінюючи положення.
• У рідинах частинки розташовані щільно, але далі, ніж у твердих тілах. Слабше притягуються і можуть змінювати своє положення.
• У газах частинки розташовані на великих відстанях, слабо притягаються, рухаються швидко і в усіх напрямках.
ЗАПИТАННЯ ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Порівняй тверді тіла і рідини, рідини і гази. Що спільного та відмінного у їхній будові та властивостях?
2. Наведи по три приклади речовин у твердому, рідкому та газуватому станах.
3. З дозволу батьків проведи експерименти за малюнком 36.
4. Дістань з холодильника пляшку води і залиш на деякий час у теплій кімнаті. Чому вона вкрилася краплинками?