Болото – типи, умови утворення і поширення, цікаві факти

Коротке визначення слова “болото” – частина екосистеми, топке місце.

Трясовина являє собою частину гідросфери, ділянку ландшафту, для якого характерна низька кислотність, високий ступінь зволоженості. У народі, особливо в казках, часто описується як згубне місце.

Хоча ґрунти не родючі, тут ростуть різні представники флори, мешкають тварини і птахи. У житті людини також мають велике значення. Існують різні типи (класифікації) боліт, про які буде розказано нижче.

Походження терміна

Слово утворено дуже давно, має коріння в говірках древніх слов’ян. Виявлено і у балтів.

Раннє значення “біле”, що виникло через зростаючу в місцях білої трави або по попелясто-сірому кольору засохлої бруду.

Чому утворюються болота

• Водойми заростають водоростями, травою.
• Заболочування місцевості. Сприяє формуванню трясовини антропогенна діяльність (наприклад, будівництво дамби) або тварин (наприклад, бобрів).

Прісна вода служить джерелом болотоутворення. Але є виняток – бувають соляні паді. Соляне болото утворюється шляхом затоплення солоною водою (періодично або постійно).

Значення боліт

Болота виконують важливу роль в природі:

• фільтрація води;
• перешкода виникненню парникового ефекту;
• сприяння утворенню деревного вугілля, торфу;
• джерело метану.

Види боліт

Деякі різновиди хиткої місцевості:

• Якщо живлення паді відбувається за допомогою ґрунтових вод, а на їх поверхні росте багата рослинність, то це низинні (евтрофні) болота.
• Якщо живлення відбувається за допомогою ґрунтових вод і опадів атмосфери, а на поверхні спостерігається не настільки багата різноманітність флори, то це перехідні (мезотрофні) болота.
• Якщо живлення моховини відбувається за допомогою опадів атмосфери, а на поверхні спостерігається бідна флора, то це верхові (Оліготрофні) болота.

Класифікація боліт

Трясовини класифікуються за різними ознаками:

• за характером макрорельєфу – вододільні, схилові, заплавні, долинні та ін. ;
• за характером мікрорельєфу – горбисті, плоскі, опуклі та ін.;
• за домінуючою рослинності-чагарничкові, мохові, лісові, трав’яні.
• за характером клімату – субтропічні, топічні, помірні, субарктичні.

Мешканці боліт

Тут мешкають різні Тварини: Єноти, ондатри, норки, видри.

З великих представників фауни – лосі. На окремих кочкарниках живе черепаха болотна.

У великій кількості представлені комахи, земноводні (жаби, жаби), плазуни.

З птахів-очеретянки, куріпки, чібіси, качки, кулики та ін.

Рослини боліт

Найголовніше рослина-мох сфагнум.

Особливо у великих кількостях він поширений на оліготрофних топях.

Тут же росте багато ягід: морошка, брусниця, лохина, журавлина. Як правило, їх можуть збирати жителі навколишніх сіл, які знають протяжність і специфіку трясовини.

Флора представлена також такими рослинами як: аїр, росичка, багно, пухирчатка, пухирчатка, осока. В області Дунаю зустрічається болотний кипарис. Росте болотистий ліс.

Проблема збереження боліт

В даний час гостро стоїть проблема охорони хитунів, як важливої частини екосистеми.

Основні причини зникнення боліт, порушення екологічної цілісності природи:

• У ХХ столітті проводилася політика меліорації боліт. В ході цього процесу змінювалася вся система, що включає специфічну і характерну тільки для болотистій місцевості флори і фауни. Осушення призвело до скорочення популяції деяких видів тварин. Причини поширення лісових пожеж в 2010 р.на великій території пов’язують також з відсутністю боліт.
• Видобуток торфу в промислових масштабах негативно впливає на болота.
• Забір води змінять водну систему болота.
• Будівництво об’єктів інфраструктури (дороги, газопроводу) змінює екосистему боліт, в цілому ліси.

Болота – ботанічні пам’ятки природи

Болота потрібні для збереження загальної екосистеми, а також ботанічного різноманіття.

Багато рослин можуть розвиватися в таких умовах, як заболоченість, високий ступінь вологості, прісноводність, застій води, сильнокислий ґрунт. Ці умови оптимальні для розвитку ягід, моху сфагнуму, лишайників.

Назвемо два цікавих властивості, про які мало хто знає:

• Світіння – пояснюється виділенням метану.
• Муміфікуюча дія-відсутність кисню дозволяє муміфікувати і зберігати живі істоти.

Цікаві факти про болота

Болота небезпечні (мають топке дно), але разом з тим цікаві. Для дітей буде особливо цікаво дізнатися, що болота можуть зберігати великі секрети.

Через муміфікуючого дії боліт в його надрах можуть зберігатися в прекрасному стані тварини, в тому числі вимерлі (мамонти), люди (один з показових прикладів – середньовічний лицар).

§ 45. ЛЮДИНА – ЧАСТИНА ПРИРОДИ. ЗМІНИ В ПРИРОДІ

Тобі відомо, що людина є частиною природи. Як будь-яка жива істота на нашій планеті людина дихає, живиться, розмножується, росте. Для цього їх потрібні кисень, вода, поживні речовини, тепло. Ними людина завдячує природі: рослини виділяють кисень, водойми є джерелом води, завдяки рослинам і тваринам отримують продукти харчування, а також матеріали, з яких виготовляють одяг, будують споруди, створюють різні прилади тощо. Отже, людина залежить від природи. Упродовж свого історичного розвитку людина різним чином вивчала природу, пристосовувалася до неї, намагалася використати її для свого блага. Спершу людина мало втручалася у природне середовище свого життя. Проте з часом вона досягла неабияких успіхів у його освоєнні та перетворенні. І це порушило звичне існування природи.

Вплив людини на природу ставав дедалі помітнішим. Ліси, якими колись були вкриті неосяжні простори суходолу на Землі, масово вирубували. На їхньому місці зводили будинки, дороги і мости (мал. 167). З надр Землі почали видобувати у великій кількості корисні копалини, що також змінювало місцевість. Отже, людина поліпшувала середовище свого існування. А що відбувалося з природою?

Мал. 167. Вплив людини на природу

• Як природа змінюється під впливом людини

Потрапивши у велике місто, бачиш безліч найрізноманітнішого автотранспорту, висотні будинки, яскраве свічення вітрин, широкі асфальтовані проспекти. І все це створила людина. Людина господарює на планеті: будує водосховища, вирубує ліси, осушує болота, прокладає дороги і тунелі, видобуває корисні копалини тощо (мал. 167). Цим вона руйнує оселю багатьох тварин і місця зростання рослин, знищує організми, забруднює повітря, водойми, ґрунти. Такими своїми діями вона спричинює у природі зміни, через які потерпає і сама. Природа починає «віддячувати» їй забрудненим повітрям, неякісною питною водою, шкідливими домішками у продуктах харчування.

Усвідомивши це, людина багато чого робить для збереження природи. Великі масиви зелених насаджень, квітники, родючі поля, зарибнені ставки, зоопарки – це позитивний вплив людини на природу, та, на жаль, цього не досить.

• Як природа змінюється під дією природних чинників

Усі тіла природи зазнають змін під впливом Сонця, води, вітру. І хоча гори видаються незмінними, насправді постійно відбуваються явища, що так чи інакше змінюють їх. Мине багато часу, і станеться помітна зміна – гори стануть нижчими. Біля їхнього підніжжя можна буде бачити уламки у вигляді великих брил, дрібних камінчиків, пісок. Це наслідок руйнування гірських порід. Навіть міцний і довговічний граніт під впливом різних чинників урешті-решт перетворюється на глину та пісок.

Нагрівання сонцем твердих порід вдень і різке охолодження уночі, що триває довгі роки, призводять до утворення тріщин і розломів, які заповнює дощова вода. Замерзаючи, вона розширюється сама та розширює щілини в гірській породі. Будучи розчинником, вода поступово розчиняє речовини в одних місцях і переносить їх в інші. Омиваючи береги морів, океанів, річок, хвилі теж змінюють природу.

Ґрунти руйнуються через розмивання водою під час сильних злив і різкого танення снігу. На схилах вони взагалі можуть змиватися водою, при цьому утворюються яри. Стрімкі потоки дощової води розмивають ґрунт, утворюючи в ньому заглибини. Після сильного дощу така заглибина може досягати понад півметра (мал. 168).

Мал. 168. Розмивання ґрунту потоками дощової води

Унаслідок розмивання гірських порід підземними водами виникають пустоти різних розмірів. Так утворюються печери. Їхня довжина може сягати десятків метрів.

Як бачиш, вода є природним чинником настання змін у природі.

Повітря теж причетне до змін у природі. Протягом мільйонів років високі гірські хребти вивітрюються, стають нижчими та пологішими і можуть взагалі перетворитися на рівнини.

Вітри, що поширюються з дуже великою швидкістю, зносять ґрунт, переносять пісок над поверхнею землі, формуючи піщані пагорби різної форми – дюни і бархани. Не без допомоги вітру утворюються кам’яні скелі химерних форм. Вітри-буревії ламають гілки і стовбури дерев, навіть можуть вирвати їх з коренем (мал. 169).

Мал. 169. Зміни в природі під дією вітру

Руйнівну силу вітру та води істотно послаблюють зелені насадження. Ось чому на відкритих місцевостях висаджують лісосмуги.

Отже, під дією природних чинників: Сонця, води й вітру – у природі виникають зміни. Вони відбуваються поступово і тривають багато років.

• Які зміни відбуваються у природі раптово

Проте у природі трапляються і раптові зміни – це повені, виверження вулканів, землетруси. Під час виверження вулканів розжарені речовини із земних надр виливаються назовні (мал. 170). Масивні потоки розжареної маси, густий дим над вулканом змінюють усе навкруги. На прилеглих територіях гинуть рослини і тварини. Не менш важкими для природи є наслідки землетрусів. У місцях землетрусів земна поверхня піднімається, опускається, вигинається, тріскається, тобто різко змінюється її форма (мал. 171). Землетруси й виверження вулканів дуже небезпечні природні явища, бо за лічені хвилини можуть заподіяти багато лиха, забрати життя людей.

Мал. 170. Виверження вулкана

Мал. 171. Наслідки землетрусу

• Людина є частиною природи і тісно з нею пов’язана.

• Своєю господарською і природоохоронною діяльністю людина значно впливає на природу.

• Природа змінюється під впливом природних чинників.

Сторінка природодослідника

Проведи спостереження. Літньої днини побувай у парку, лісі чи лісосмузі. Порівняй своє самопочуття в цих місцях з тим, коли ти перебуваєш у кімнаті, на подвір’ї чи на вулиці великого міста. Де тобі ліпше почувається, де ти відчуваєш більшу прохолоду?

Зроби висновок про те, як перебування на природі впливає на самопочуття людини.

Запитання і завдання

1. Наведи приклади впливу людини на природу.

2. Як на людину впливає жива і нежива природа? Наведи приклади.

3. На підставі яких природних явищ виникло прислів’я: «Вода камінь точить»?

4*. Поясни, як ти розумієш вислів «людина – частина природи».

Допоможуть дорослі

Поспілкуйся з дорослими членам твоєї родини і з’ясуй, що у твоєму природному оточенні за останні роки змінилося під впливом природи, а що – господарської діяльності людини. Підготуй презентацію та покажи її своїми товаришами на уроці природознавства.

Природні багатства материків і океанів, їх основні види. Наслідки використання ресурсів людиною. Порушення природної рівноваги. Антропогенні ландшафти

• оцінює наслідки використання людиною природних багатств материків і океанів.

Природні ресурси — це частина природного або географічного середовища, сукупність природних умов життя та господарської діяльності людей. Це компоненти та сили природи, які використовують або можуть бути використані у майбутньому як засоби виробництва або предмети споживання для задоволення різноманітних безмежних потреб суспільства та підвищення якості життя людей. Розподіл і концентрація природних ресурсів, які належать до компонентів природи, визначаються на Землі певними природними закономірностями.

Природні ресурси материків і океанів поділяють за видами на мінеральні, кліматичні, водні, земельні, лісові, біологічні, рекреаційні тощо.

З огляду на господарське використання, їх можна поділити на такі групи:

За територіальною належністю

За вичерпністю

глобальні (світові ресурси)

національні (розташовані на певній території)

Ресурси, які під час їх видобутку та використання не відтворюються природою або відновлюються в терміни, значно більші порівняно зі швидкістю їх господарського використання, називають вичерпними.

Окремі з вичерпних ресурсів у свою чергу є відтворюваними — деякі мінеральні ресурси, наприклад, солі, які осідають у лиманах, озерах або інших водоймах, ґрунти, рослинний і тваринний світ.

Невідтворювані природні ресурси — це ті, використання яких можливе лише один раз. їхнє використання призводить до виснаження та вичерпання запасів таких ресурсів. їхнє поповнення неможливе, адже вони виникли мільйони років тому й умови, в яких вони колись утворилися, відсутні або відбуваються дуже повільно. До таких невідтворюваних ресурсів належать багатства надр Землі — горючі, металічні та неметалічні корисні копалини тощо.

Природні ресурси, існування яких необмежене часом, називають невичерпними. За будь-якого інтенсивного споживання їхня кількість не зменшується або мало зменшується. До них належать: кліматичні та гідрологічні ресурси, енергія рік, сонячна енергія, енергія вітру та морських припливів, дощі, вода як засіб транспортування.

Класифікація природних ресурсів. Як природні тіла та компоненти географічної оболонки Землі, природні ресурси мають певну класифікацію і поділяються на такі групи:

• які виділяються за ознакою їх належності до природних систем: ресурси Землі (атмосфера, гідросфера тощо), планетарні (внутрішня енергія Землі тощо), космічні (сонячна енергія тощо);

• які виділяються за ознакою їх належності до природних систем: елементи природних систем (види рослин і тварин, гірські породи та мінерали, ґрунти тощо), результати функціонування елементів природних систем (поліпшення родючості ґрунтів, зростання поголів’я та маси тварин тощо).

(Ці ресурси складно віднести до суто природної класифікації, адже вони є результатом взаємодії природи і суспільства, продуктом впливу людини на природу.);

• за видом і тривалістю проходження їх кругообігу: довготривалого кругообігу (космічні, геологічні) та короткотривалого кругообігу (кругообіг води, кругообіг повітря);

• за характером розміщення на поверхні землі: відносно рівномірно розподілені (атмосфера тощо) та зосереджені на певних територіях (елементи гідросфери, літосфери тощо);

• за можливістю їх переміщення територією: такі, що переміщуються природно (повітряні маси, вода, тварини тощо) і такі, що не переміщуються (рослини тощо);

• за належністю до компонентів природи: мінеральні, земельні, водні, лісові, рекреаційні й інші. Систематизація даних про різні види природних ресурсів пов’язана з складанням відповідних реєстрів (наприклад, земельний кадастр) для того, щоб можна було розрахувати можливості їх використання, оцінити їх якість і кількість.

Сфери використання природних ресурсів. Відповідно до напряму використання ресурси поділяють на паливно-енергетичні, мінерально-сировинні, продовольчі й інші природні ресурси.

Енергія текучих вод, вітру, припливів і відпливів, хвильова енергія

Рудна мінеральна сировина (руди заліза, міді та ін.)

Паливні мінеральні ресурси

Нерудна мінеральна сировина (сірка, глина, пісок тощо)

Зниклі види тварин і рослин

За можливістю залучення до господарського використання природні ресурси поділяють на ті, які можна експлуатувати зараз і потенційні, тобто ті, які можна використовувати в майбутньому. Інколи природні ресурси не можуть використовуватись у господарстві через неможливість вивезення їх з місця видобутку.

До потенційних природних ресурсів належать ті, що перебувають на стадії вивчення або підготовки до промислової експлуатації (освоєння, розробляння). Для того щоб розпочати використання потенційних природних ресурсів, необхідні не лише додаткові знання про них, але й додаткова праця.

З розвитком людської цивілізації експлуатація та використання природних ресурсів Землі стають більш інтенсивними, що призводить до їх виснаження та деградації. У зв’язку з цим вони стають предметом дедалі більшого вивчення різних галузей науки: географії, геології, економіки, екології тощо.

Наслідки використання ресурсів людиною. Порушення природної рівноваги. Постійні зв’язки та взаємовплив між рослинами, тваринами, людиною та компонентами навколишнього середовища створюють на нашій Землі певну екологічну рівновагу. На жаль, вона досить нестійка та вразлива. На конкретних прикладах природи материків і океанів ми ознайомилися з явищем складних взаємовідносин і взаємозв’язків між усіма компонентами природи. Зі шкільного курсу природознавства нам уже відомо про взаємозв’язки у рослинному та тваринному світі. Ви вже знаєте: щоб знищити лісових або степових тварин, їх не треба вбивати, досить зорати степ або вирубати дерева, і тварини зникнуть самі.

До появи на Землі людини, в минулому така рівновага лише інколи порушувалася внаслідок значних природних катастроф. Однією з таких природних катастроф, на думку вчених, було падіння на Землю величезного метеорита. Більшість учених переконана, що саме ця подія стала причиною порушення природної рівноваги близько 65 млн років тому, яка привела до вимирання динозаврів. Падіння метеорита супроводжував потужний вибух, у повітря потрапила значна кількість пилу, що стала на заваді проникненню сонячного проміння на поверхню Землі. Клімат став різко холоднішим. Зміни клімату змінили інші компоненти природи. Унаслідок цього зникло багато видів рослин і тварин, у тому числі динозаври. Разом із ними зникли літаючі ящери — птерозаври, морські ящери — плезіозаври, деякі плазуни та молюски.

Нині на багатьох материках, особливо в Євразії (у Монголії) та Північній Америці (у США та Канаді), знаходять цілі шари гірських порід зі скам’янілими рештками цих тварин.

Слід зазначити, що вимирання окремих видів тварин і рослин, навіть у стані природної рівноваги, є цілком природним явищем, адже природа перебуває в постійному еволюційному розвитку. Саме так відбувається природний відбір кращих представників, тобто тих, які виявилися більш пристосованими до природного середовища.

Людина, яка сама є унікальним витвором природи і суспільства, дедалі більше забруднює та знищує природне довкілля. Сьогодні рівновагу в довкіллі підтримують уже за допомогою технічних, а не природних систем. Загальна характеристика впливу людини на природу містить наслідки впливу на атмосферу шляхом забруднення. Це, зокрема, парниковий ефект — глобальне потепління клімату за рахунок збільшення вмісту вуглекислого газу в повітрі, утворення озонових дір, зменшення прозорості атмосфери та збільшення хмарності, смог, тобто димні тумани, які виникають унаслідок хімічних реакцій у повітрі під час його забруднення значною кількістю пилу та газів, кислотні дощі, які утворюються у разі викидів у повітря сірчистих сполук і оксидів азоту. Під час використання водних ресурсів зменшується кількість якісної, чистої прісної води, порушується життєдіяльність живих організмів водойм, вимирають окремі види організмів (жаби, комахи, риби), порушуються ланцюги живлення. У використанні земельних ресурсів з’являються проблеми, пов’язані зі зменшенням території, що вкрита рослинністю, зменшенням площі лісів, зниженням родючості ґрунтів і спустеленням, пиловими бурами, селями, погіршенням умов росту та розвитку рослинного світу, міграцією небезпечних речовин у гідросферу, накопиченням небезпечних речовин у біологічних ланцюгах живлення. Ситуація з використанням деяких видів корисних копалин близька до критичної. За прогнозами, алюмінію вистачить на 570 років, заліза — на 250 років, цинку — на 19 років, олова — на 35 років. За теперішніх темпів споживання вугілля, нафти, газу людству може вистачити на 150 років.

Результатом споживання значної кількості природних ресурсів є збільшення забрудненості всіх складових біосфери. На Землі теж продовжують зникати чимало видів тварин і рослин, але причиною цього в більшості вже є антропогенні чинники, породжені діяльністю людини, а не природи.

Природне середовище дедалі частіше замінюється на штучне. Сьогодні вже більше половини населення нашої планети живуть у міських населених пунктах. Характерними ознаками міст є чимале скупчення людей, міська забудова, що витісняє природні комплекси, загазованість повітря тощо. Зростає кількість населення міст у слаборозвинених країнах, люди вирушають до міст у пошуках роботи. Площа міських поселень постійно збільшується, знищуючи території дикої природи. Кількість міст зростає, збільшується і чисельність населення в них. Особливо швидкими темпами зростають міста у доволі бідних країнах. Десятки мільйонів людей живуть тут за умов відсутності каналізації, водопроводу, очисних споруд. Такі міста, як Мехіко, Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Лагос, Калькутта й інші, перетворилися на головних забруднювачів довкілля на своїх материках. Серед особливостей міст є наявність значної кількості відходів, обсяг яких зростає прямо пропорційно зростанню великих міст. Обсяги твердих побутових відходів щороку зростають на 1-1,5 %. Накопичення чималої їх кількості потребує відведення нових земельних ділянок під звалище, спричиняє подальше забруднення атмосферного повітря та водойм, є вибухо- і пожежонебезпечним, потенційним джерелом поширення інфекційних хвороб. Зростаючи убік передмість і витісняючи природний ландшафт, сучасні міста займають величезні території, які сягають сотні квадратних кілометрів. Збільшуючись по горизонталі, сучасне місто одночасно зростає і вгору — зростає поверховість будинків. Одночасно зі зростанням міст зростає навантаження на всі компоненти середовища — атмосферу, води, ґрунти тощо,

Дедалі більші темпи розвитку людського суспільства вимагають освоєння нових земель. Масово вирубують ліси, розорюють степи, прямим наслідком чого є зміна клімату та спустелення значних територій. Природні комплекси Землі змінюються господарською діяльністю людини на антропогенні.

Учені підрахували, що 2000 р. під сільське господарство використано близько 3,5 млн км 2 земельних угідь. Це майже вся придатна для вирощування сільськогосподарських культур частина планети. Тут природне середовище скрізь змінене на штучне.

Особливо високий рівень сільськогосподарського освоєння території спостерігається в країнах, розташованих у природних зонах лісостепів і степів, наприклад, в Україні в окремих областях частка розораних земель у загальній площі вже досягла 90%.

Людина осушує болота, будує нові шахти та. кар’єри, промислові підприємства, сухопутні та морські військові бази, греблі, облаштовує нові місця відпочинку в районах дикої природи. Процес порушення природної рівноваги поширюється на цілі регіони та материки. Дедалі більше забруднюється

Світовий океан. Врешті-решт, порушення природної рівноваги стає глобальним.

Антропогенні ландшафти. До ландшафтів, у яких людина є невід’ємним компонентом, є сільськогосподарські, лісогосподарські, селетебні, водогосподарські й інші.

Сільськогосподарські ландшафти — ландшафти, які формуються у процесі використання земель, рослинний і ґрунтовий покрив яких зазнає суттєвих змін і більшою чи меншою мірою перебуває під контролем людини. За характером основних видів діяльності людей сільськогосподарські ландшафти України можна розподілити на три підкласи: польовий, лучно-пасовищний і садовий.

Лісогосподарські ландшафти — ландшафти, що формуються під впливом розвитку лісового господарства. На противагу іншим антропогенним ландшафтам лісові протягом довготривалого та різнобічного господарського освоєння не створювали, а знищували. На їхньому місці виникли сільськогосподарські, промислові й інші антропогенні комплекси. Багато сучасних лісів є складним поєднанням штучних насаджень — лісокультур і докорінно змінених залишків натуральної лісової рослинності.

З урахуванням глибини перетворення природних ландшафтів, селітебні ландшафти розподіляють на два типи: міські та сільські антропогенні ландшафти.

Водні антропогенні ландшафти виникають у процесі створення штучних водоймищ і водотоків (водосховища, ставки та канали).