Камеральна перевірка: особливості оскарження
Будь-яка перевірка контролюючого органу часто може викликати проблеми та запитання, особливо це стосується податкових перевірок. Чинним Податковим кодексом України передбачено три основні види податкових перевірок: камеральна, документальна та фактична.
В даному матеріалі звернемо увагу саме на камеральну податкову перевірку, її особливості, що інспектори не мають права перевіряти в таких випадках, та як можна оскаржити камеральну перевірку і її наслідки.
Отож, камеральною є перевірка, що проводиться без виїзду до платника податків виключно на підставі даних податкової звітності, а також даних електронних систем адміністрування різних податків.
Відповідно і предметом такої перевірки згідно ПК України може бути дотримання платником податків строків та порядку подачі податкової звітності, реєстрації податкових накладних, акцизних накладних, виправлення помилок у вказаних документах та дотримання строків оплати податків. Перевірка вказаних показників здійснюється виключно на підставі даних з відповідних інформаційних баз.
Однак часто податкові органи не звертають уваги на предмет перевірки, встановлений законом, а аналізують та перевіряють зовсім інші показники та дані. Зокрема, іноді за результатами камеральної перевірки податкова може донарахувати податкові зобов’язання на підставі визнання певних операцій безтоварними (також на підставі аналізу інформаційних баз). І такі випадки є непоодинокими.
Як бачимо з предмета перевірки, встановленої законодавством, такі дії контролюючого органу є неправомірними. І дуже добре, що позиція судів також на боці платника податків.
Зокрема, в Постанові ВС від 21.01.2021 р. по справі № 813/2519/17 зазначено, що при проведенні камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки безпосередньо податкової звітності суцільним рядком. Дії по перевірці інших питань, наприклад, порядку визначення складу податкових зобов`язань та повноти їх нарахування, є неправомірними. Відповідно і податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами подібної камеральної перевірки є безпідставними та підлягають скасуванню.
При цьому суд наголошує, що виявлення таких даних лише може бути підставою для призначення документальної перевірки.
Податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами камеральної перевірки, підлягають оскарженню в загальному порядку. Якщо у вас виникають проблеми або запитання, радимо звернутися до податкового адвоката.
Камеральна перевірка звітності: що варто знати
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова (п.п. 76.1 ст. 76 ПКУ).
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПКУ).
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки платник податків має право подати уточнюючу декларацію (розрахунок) за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом, лише до отримання ним акта камеральної перевірки.
Якщо за результатами камеральної перевірки контролюючим органом виявлено заниження податкового зобов’язання та вручено платнику податків акт такої перевірки (незалежно від дати отримання платником податкового повідомлення-рішення), то платник не має право подавати уточнюючу податкову декларацію (розрахунок) за звітний період, що був охоплений такою перевіркою.
Алгоритм проведення камеральних перевірок
Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформує, що відповідно до п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій).
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої та п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року №1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Статтею 19 прим. 1 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів, в тому числі функції проведення перевірок.
Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Абзацами першим та другим п. 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку, розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (абзац перший п. п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
Таким чином, проведення камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку проводиться територіальним органом ДПС, на який покладено функцію контрольно-перевірочної роботи, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.
Слід зазначити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, враховуючи положення п. п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не зупиняється проведення, зокрема, камеральних перевірок.
Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:
лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;
червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.
Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.
Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків , –> Версія для друку