Як поширюється тріщина ГРП

Гідравлічний розрив пласта: види, розрахунок і технологічний процес

Гідравлічний розрив пласта (ГРП) служить одним з найбільш ефективних геолого-технічних заходів, метою якого є інтенсифікація припливу пластового флюїду до видобувних свердловинах. Застосування цієї технології дозволяє не тільки підвищити вироблення запасів в радіусі дренування свердловини, але і розширити цю область, збільшивши кінцеву нафтовіддачу пласта. Враховуючи цей фактор, проектування розробки родовища можна виробляти з облаштуванням більш рідкісною сітки свердловин.

Короткий опис

Сутність гідравлічного розриву пласта описується наступним процесом:

  • на продуктивний пласт впливають надлишковим тиском (витрата технологічної рідини набагато більше, ніж вона може бути поглинута гірськими породами);
  • тиск на забій зростає, поки воно не перевищить внутрішні напруги на колекторі;
  • гірські породи розриваються в площині найменшої механічної міцності (найчастіше в похилому напрямку або по вертикалі);
  • новостворені та старі тріщини збільшуються, з’являється їх зв’язок з системою природних часу;
  • зростає зона підвищеної проникності близько свердловини;
  • в розширені тріщини закачують спеціальні зернисті расклинивающие матеріали (проппанты) для їх фіксації в розкритому стані після усунення тиску на пласт;
  • опір руху пластової рідини стає практично рівним нулю, в результаті дебіт свердловини зростає в кілька разів.

Довжина тріщин в породах може становити кілька сотень метрів, а вибій свердловини стає пов’язаним з віддаленими ділянками пласта. Одним з найважливіших факторів ефективності даної обробки є кріплення тріщини, що дозволяє створити фільтраційний канал. Однак продуктивність свердловини не може збільшуватися необмежено при зростанні розміру тріщини. Існує її максимальна довжина, при перевищенні якої дебіт не стає інтенсивніше.

Світло – джерело життя. Пізнаємо природу – 6 клас. Гільберг

Від світла залежить життя всіх організмів на Землі. Важко переоцінити значення світлової енергії у нашому житті.

Що ж таке світло? Розглянь малюнок 49. Із чим у тебе насамперед асоціюються ці зображення?

Світло – це потік променів, які поширюються у вигляді хвилі, переносять енергію та сприймаються органами зору.

Світло можна уявити собі як дуже маленьку хвилю, яку ми не бачимо, але завдяки їй можна бачити все навколо.

Мал. 49. 1. Сонце. 2. Флуоресцентні палички. 3. Лампа розжарювання. 4. Лампа денного світла. 5. Полярне сяйво. 6. Розпечена лава. 7. Бактерії, що світяться. 8. Вогнище. 9. Зорі. 10. Світлячки. 11. Ліхтар на батарейках. 12. Блискавка. 13. Свічка

Які бувають джерела світла і як поширюється світло.

Тіла, які випромінюють світло, називають джерелами світла. Бувають природні джерела світла – ті, що створені природою, і штучні – які створила людина.

Роздивися уважно малюнок 50. Назви, які джерела є природними, а які – штучними.

Ти багато разів бував/-ла у лісі в сонячний день і спостерігав/-ла за тим, як промінь сонця проходить крізь листя дерев чи як поширюється світло від ліхтарика вночі. З малюнка 50 і власних спостережень чітко видно, що траєкторією поширення світла є пряма лінія.

Мал. 50. А. Сонячне світло в сосновому лісі. Мал. 50. Б. Промінь світла від ліхтаря

У будь-якому середовищі, через яке проходить світло, воно рухається прямолінійно.

Як утворюється тінь.

А що трапиться, якщо на шляху поширення світла стане перешкода, через яку світло не може пройти?

Працюємо у групі. Дослід. Утворення тіні.

Вам знадобиться: глобус, проєктор або потужний ліхтар, малоосвітлена кімната.

Порядок виконання роботи:

  1. Спрямуйте промінь світла на глобус і зафіксуйте.
  2. Повертайте глобус різними сторонами до променя світла.
  3. Спостерігайте, як освітлюється глобус.
    Одна частина глобуса, що повернута від ліхтаря (проєктора), темніша за ту, на яку падає світло.

Область за тілом, у яку не потрапляє світло від джерела, називають тінню.

Тінь утворюється, коли на шляху поширення світлових променів розташоване тіло, через яке світло не може пройти. За предметом буде набагато темніше, ніж у місцях, куди світло потрапляє (мал. 51).

Мал. 51. Схема утворення тіні

Цікаво. У 18 ст., коли не було ще фотографій, а портрети на замовлення були занадто дорогими, малювали силуети (мал. 52).

Розгляньте уважно малюнок 52. Поясніть, як робили «фото» в ті часи.

Чи всі тіла не пропускають світло.

Утворення тіні дає змогу зрозуміти, що є тіла, через які світло не може проникнути. Такі тіла називають непрозорими. Найкращим прикладом непрозорих тіл є метали, тканини, папір. Відповідно тіла і речовини, через які світло може проходити, називають прозорими.

Також є речовини, які частково пропускають світло. Нам вони здаватимуться напівпрозорими (мал. 53).

Мал. 53. Приклади напівпрозорих предметів. 1. Поліетиленовий пакет. 2. Нігті і шкіра людини. 3. Тонка пластмаса. 4. Матове скло. 5. Вітражі

Світло і тінь відіграють важливу роль у нашому житті. У спеку ми шукаємо затінок, коли темно в приміщенні, хочемо увімкнути світло. Впливає освітлення й на наше здоров’я та самопочуття. Яскравий приклад утворення тіні – місячне і сонячне затемнення.

Освітлювальні прилади, які вже не працюють, не можна викидати в загальний смітник, особливо лампи денного світла. З ними потрібно бути обережним. Користуйся спеціальними утилізаційними пунктами.

  • Світло має вигляд дуже маленької хвилі, завдяки якій ми можемо бачити все навколо.
  • Існують природні і штучні джерела світла.
  • Світло в прозорому середовищі поширюється по прямій лінії.
  • За здатністю пропускати світло тіла і речовини бувають непрозорими, прозорими і напівпрозорими.
  • За непрозорими тілами, куди не потрапляє світло, утворюється тінь.
  1. Наведи приклади штучних і природних джерел світла.
  2. Чи може бути на всій нашій планеті водночас день чи ніч?
  3. Людське тіло прозоре чи непрозоре?
  4. Оціни свою роботу на уроці, продовж речення. По завершенні уроку я: Дізнався/-лась…; Зрозумів/-ла…; Найбільші труднощі я відчув/-ла…; Я не вмів/-ла, а тепер вмію … .

Домашній експеримент «Виготовляємо сонячний годинник».

Вам знадобиться: картонний круг діаметром 20 см, паличка завдовжки 10-15 см, ножиці, олівець, лінійка, годинник, відкрита місцевість, яка весь день буде освітлена сонцем.

Порядок виконання роботи:

  1. Проткніть картон у центрі й вставте паличку на третину.
  2. Увіткніть у землю паличку з кругом, щоб круг лежав на землі.
  3. Коли на вашому годиннику хвилинна стрілка стане на 12, олівцем за допомогою лінійки позначте тінь, яка падає від палички на картон, і позначте час.
  4. Кожну годину позначайте тінь, що падає на круг, і позначайте час, який відповідає цій тіні.
  5. Дайте відповіді на запитання: А. Коли тінь найдовша? Найкоротша? Чому? Б. Чому тінь від нерухомої палички «рухалась»?