Вермокс ® (Vermox ® ) Лікарські препарати

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), тальк, крохмаль кукурудзяний, сахарин натрію, магнію стеарат, олія бавовняна гідрогенізована, ароматизатор апельсиновий, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, оранжево-жовтий S (Е 110).

Лікарська форма

Основні фізико-хімічні властивості: кругла плоска таблетка зі скошеними краями блідо-оранжевого кольору, з гравіюваннями «Ме» і «100», що розділені лінією розлому з одного боку та з гравіюванням «JANSSEN» — з іншого.

Фармакотерапевтична група

Антигельмінтні засоби. Протинематодні агенти. Деривати бензимідазолу. Код АТХ Р02С А01.

Фармакологічні властивості

Мебендазол діє локально у просвіті кишечнику, перешкоджаючи утворенню клітинного тубуліну у гельмінтів, що спричиняє порушення процесів утилізації глюкози і травлення та автолізу паразита.

Немає доказів ефективності Вермоксу ® у лікуванні цистицеркозу.

Абсорбція. Після перорального застосування ® за рахунок пригнічення його метаболізму у печінці та підвищення концентрації мебендазолу у плазмі крові.

Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу (див. розділ «Особливості застосування»).

Особливості застосування

Не рекомендується для лікування дітей до 2 років.

Повідомлялося про рідкісні випадки оборотних порушень функції печінки, гепатитів та нейтропенії у пацієнтів, які отримували мебендазол у стандартних дозах за вказаними показаннями (див. розділ «Побічні реакції»). Були повідомлення про розвиток гломерулонефриту та агранулоцитозу, що пов’язані з дозами, які значно перевищували рекомендовані, та з лікуванням протягом тривалого періоду часу.

Результати клінічних досліджень вказують на можливий зв’язок між застосуванням мебендазолу та метронідазолу і виникненням синдрому Стівенса — Джонсона / токсичного епідермального некролізу. Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу.

Через недостатній досвід застосування препарату дітям віком до 2 років, а також через те, що є окремі повідомлення щодо виникнення судом під час застосування препарату дітям цієї вікової групи, призначати Вермокс ® слід лише у випадку, якщо наявна глистна інвазія серйозно позначається на їхньому харчовому статусі та фізичному розвитку.

При лікуванні препаратом немає необхідності у призначенні дієти або застосуванні проносних засобів.

Барвник оранжево-жовтий S (Е 110) може спричинити алергічні реакції.

Цей лікарський засіб містить 48 мг/дозу натрію. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які дотримуються безсольової дієти.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вермокс ® протипоказаний у період вагітності, тому вагітним пацієнткам або тим, які підозрюють вагітність, не слід застосовувати лікарський засіб.

Деякі дані вказують, що невелика кількість мебендазолу присутня в молоці людини після перорального прийому. Тому годування груддю не рекомендовано при застосуванні лікарського засобу Вермокс ® .

Відомо, що мебендазол не впливає на здатність до народжування при прийомі в дозах до 10 мг/кг на добу. Результати репродуктивних досліджень показали, що мебендазол не впливає на фертильність чоловіків при прийомі в дозах до 40 мг/кг в день включно.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Вермокс ® не впливає на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами, але слід враховувати можливість розвитку небажаних реакцій з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»)

Спосіб застосування та дози

Для перорального застосування.

• При ентеробіозі дорослим і дітям віком від 2 років призначати 1 таблетку (100 мг) лікарського засобу Вермокс ® одноразово. Для запобігання повторній інвазії слід повторити прийом 1 таблетки (100 мг) препарату через 2 тижні.
• При аскаридозі, трихоцефальозі, анкілостомозі, некаторозах дорослим і дітям віком від 2 років призначати по 1 таблетці (100 мг) 2 рази на добу (вранці і ввечері) протягом 3 днів.

Таблетку можна розжовувати або ковтати цілою. Слід подрібнити таблетку перед тим, як давати її дитині. Прийом лікарського засобу дитиною має проходити під наглядом батьків.

Діти

Застосовувати для лікування дітей віком від 2 років.

Передозування

У пацієнтів, які застосовували дози, вищі за рекомендовані, або лікувалися протягом тривалого часу, рідко спостерігалися алопеція, оборотні порушення функції печінки, гепатит, агранулоцитоз, нейтропенія та гломерулонефрит. Окрім агранулоцитозу та гломерулонефриту, ці побічні реакції спостерігалися і у пацієнтів, які застосовували мебендазол у стандартному дозуванні (див. розділ «Побічні реакції»).

Симптоми. При випадковому передозуванні можуть спостерігатися спазми у черевній ділянці, нудота, блювання та діарея.

Лікування. Специфічного антидоту немає. Одразу після прийому мебендазолу всередину можна провести промивання шлунка. Якщо це виправдано, можна призначити активоване вугілля.

Побічні реакції

У рекомендованих дозах Вермокс ® зазвичай добре переноситься. У пацієнтів зі значним паразитарним навантаженням спостерігалися діарея та біль у животі під час застосування Вермоксу ® .

Безпека Вермоксу ® визначалася у 6276 пацієнтів, які брали участь у 39 клінічних дослідженнях застосування препарату для лікування одиничних або змішаних паразитарних інвазій шлунково-кишкового тракту. У ході цих клінічних випробувань побічні реакції спостерігалися менш ніж у 1% пацієнтів, які отримували лікування препаратом Вермокс ® .

Побічні реакції, виявлені під час клінічних досліджень та у постмаркетинговому періоді, зазначені у таблиці 1.

a Дані щодо частоти побічних реакцій отримані у ході клінічних та епідеміологічних досліджень.

b Побічні реакції, що не спостерігалися під час клінічних досліджень, частота розвитку яких визначена за допомогою «правила 3» (частота = 1/2092).

* Спостерігалися при прийомі високих доз і тривалому лікуванні.

Вермокс – інструкція, застосування, аналоги препарату

Вермокс випускається у формі круглих плоских таблеток зі скошеними краями блідо-оранжевого кольору, з гравіюваннями «Ме» і «100», що розділені лінією розлому з одного боку та з гравіюванням «JANSSEN» – з іншого.

По 6 таблеток у блістері з плівки ПВХ та фольги алюмінієвої; по 1 блістеру у картонній пачці.

Діюча речовина – mebendazole. 1 таблетка містить 100 мг мебендазолу.

Допоміжні речовини – целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), тальк, крохмаль кукурудзяний, сахарин натрію, магнію стеарат, олія бавовняна гідрогенізована, ароматизатор апельсиновий, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, оранжево-жовтий S (Е 110).

Вермокс: як приймати препарат

Препарат призначений для перорального застосування. Таблетку можна розжовувати або ковтати цілою. Слід подрібнити таблетку перед тим, як давати її дитині. Прийом лікарського засобу дитиною має проходити під наглядом батьків.

При ентеробіозі дорослим і дітям віком від 2 років призначати 1 таблетку (100 мг) препарату одноразово. Для запобігання повторній інвазії слід повторити прийом 1 таблетки (100 мг) препарату через 2 або 4 тижні.

При аскаридозі, трихоцефальозі, анкілостомозі або змішаних гельмінтозах дорослим і дітям віком від 2 років призначати по 1 таблетці (100 мг) 2 рази на добу (вранці і ввечері) протягом 3 днів.

При теніозі та стронгілоїдозі дорослим рекомендується приймати по 2 таблетки (200 мг) 2 рази на добу (вранці і ввечері) протягом 3 днів; дітям віком від 2 років призначати по 1 таблетці (100 мг) 2 рази на добу (вранці і ввечері) протягом 3 днів.

Діти. Застосовувати для лікування дітей віком від 2 років.

Вермокс: протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання

Гіперчутливість до мебендазолу або до будь-якої допоміжної речовини.

Особливості застосування

При прийомі препарату немає необхідності у призначенні дієти або застосуванні проносних засобів.

Результати клінічних досліджень вказують на можливий зв’язок між застосуванням мебендазолу та метронідазолу і виникненням синдрому Стівенса-Джонсона/токсичного епідермального некролізу. Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу.

Барвник оранжево-жовтий S (Е 110) може спричинити алергічні реакції.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Вермокс протипоказаний у період вагітності, тому вагітним пацієнткам або тим, якіпідозрюють вагітність, не слід застосовувати препарат. Невідомо, чи проникає мебендазол у грудне молоко, тому не рекомендовано годування груддю при застосуванні Вермоксу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Не впливає.

Побічні ефекти

У рекомендованих дозах Вермокс зазвичай добре переноситься. У пацієнтів зі значним паразитарним навантаженням спостерігалися діарея та біль у животі під час застосування Вермоксу.

Аналоги Вермоксу

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Вермокс

Захворювання, що викликаються паразитами в організмі, на сьогоднішній день досить часті. Вони зустрічаються у людей різного віку. Вкрай важливо періодично здавати необхідні аналізи для визначення гельмінтів в організмі. Своєчасна діагностика дозволить уникнути багатьох проблем зі здоров’ям. Для лікування хвороб, причина появи яких – гельмінти, часто призначають таблетки Вермокс. Завдяки особливому складу препарат сприяє знищенню паразитів.

Інструкція по застосуванню вермоксу

Під час лікування важливо дотримуватися рекомендацій лікаря. Якщо вони мінімальні то пацієнту необхідна додаткова інформація з приводу прийому ліків, він може знайти її в інструкції по застосуванню лікарського засобу.

Залежно, від чого був призначений препарат, необхідно приймати певну його дозу за потрібним способом.

• Дорослі, а також діти від 2-річного віку повинні приймати рівно одну таблетку один раз. Слід зазначити, що при цьому не має значення, який у пацієнта конкретний вік та вага. Для того щоб запобігти повторному зараженню, що іноді відбувається у людей різного віку, пацієнту слід повторити одноразовий прийом вермоксу через 2-4 тижні.

Лікування аскаридозу, трихоцефальозу, анкілостомозу, а також гельмінтозів змішаного типу:

• Дітям від 2 років та дорослим пацієнтам слід приймати 2 таблетки на добу (вранці та ввечері). Курс лікування при цьому повинен складати 3 дня.

Лікування теніозу та стронгилоідоза:

• Дорослі пацієнти приймають по 2 таблетки протягом доби. Терапевтичний курс повинен відповідати 3 дням. Пацієнтам дитячого віку (2-14 років), як правило, призначають 2 таблетки в день (з ранку та в вечірній час), що відповідає 200 мг препарату на добу. Тривалість лікування також повинно становити 3 дня.

Під час застосування вермоксом спеціальна дієта не потрібна. Крім того, немає необхідності й в прийомі проносних препаратів. Якщо прийом таблеток є скрутним (наприклад, в дитячому віці), то їх можна подрібнити та приймати в такому вигляді. Діти повинні приймати вказаний медикаментозний засіб виключно під наглядом дорослих.

Препарат протипоказаний до застосування в дитячому віці менше 2 років. У дітей молодшого віку можуть виникати судоми після прийому вермокса. Потрібно сказати, що діти дошкільного віку повинні приймати Вермокс тільки в тих випадках, коли гельмінти приносять їх здоров’ю сильної шкоди, в результаті якого страждає травна система або дитина серйозно відстає у розвитку.

Якщо хоча б один член сім’ї страждає від гельмінтів, то препарат має приймати вся сім’я для профілактики. Дозування вермоксом при профілактиці повинна бути такою ж, як й при лікуванні.

Вермокс в формі таблеток

Препарат випускається у вигляді таблеток, які призначені безпосередньо для внутрішнього прийому. В одній таблетці міститься 100 мг мебендазола, який виконує функцію активного компонента в цьому засобі. Крім того, в складі ліків також міститься лактоза, кукурудзяний крохмаль, кремнію діоксид, лаурилсульфат натрію, тальк та інші речовини.

В одній чарунковій упаковці міститься 6 таблеток, яких у багатьох випадках достатньо для проведення курсу лікування одній людині.

Особливості застосування вермоксу

Вермокс показаний для лікування таких небезпечних наслідків, як аскаридоз, ентеробіоз, трихоцефальоз та інших інвазій. Під час лікування цим препаратом слід чітко дотримуватися встановлених доз, оскільки при їх перевищенні можливий розвиток такого явища, як передозування. Воно проявляється виникненням спазмів безпосередньо в області живота, а також нудотою, блювотою та рідким стільцем.

Ціна вермоксу

Вермокс відноситься до лікарських препаратів середньої цінової категорії. Ціна цього препарату не є високою, що можна назвати вагомою його перевагою. Придбати Вермокс можна в будь-якій аптеці без такої деталі, як рецепт від лікаря.

Якщо ціна вермокса не влаштувала пацієнта і є для нього занадто високою, то в такому випадку він може вибрати замінник препарату. Сьогодні можна вибрати потрібний аналог лікарського засобу навіть в інтернеті, що насправді дуже зручно. Однак без лікаря таку заміну проводити не варто.

Аналоги вермоксу

Вермокс – це той лікарський препарат від глистів, який справляється з великою кількістю видів гельмінтозів, однак, підходить далеко не всім пацієнтам. Спектр його дії досить широкий, але, як і будь-який медикаментозний засіб, він має свої протипоказання до застосування. Крім того, деякі пацієнти скаржаться на високу вартість вермокса або зовсім відсутність ліків на прилавках аптек. У таких випадках можна підібрати не менш дієвий аналог, який підійде хворому по всім його вимогам. Слід зазначити, що тут не можна займатися самолікуванням, як і у випадку з іншими ліками. Тому підбір ефективного аналога рекомендується проводити разом з лікарем безпосередньо в поліклініці.

Аналоги, що мають ідентичну оригіналу активну речовину

До таких антигельмінтів, в складі яких міститься мебендазол, належать такі засоби:

• Вормін. Медикаментозний препарат індійського виробництва, що випускається також у формі таблеток по 100 мг активної речовини. Вартість практично ідентична вартості оригіналу, однак, при його відсутності в аптеці можна придбати дієвий вормін.
• Мебендазол. Цей аналог проводиться безпосередньо китайською компанією й має більш низьку вартість, ніж Вермокс. Також, як і оригінал, цей препарат випускається безпосередньо у вигляді таблеток.
• Вермакар. Дешевший замінник, вироблений не тільки в таблетках, а й у формі суспензії по 30 мл у флаконі. Цей препарат досить важко знайти в аптеках сьогодні.

З тієї причини, що ці препарати мають в своєму складі ту саму діючу речовину, що й Вермокс, вони практично не відрізняються від оригіналу ні показаннями, ні протипоказаннями. Під час прийому цих ліків слід пам’ятати, що мебендазол може бути вкрай небезпечним для здоров’я людини, якщо приймати занадто високі його дози або збільшити тривалість терапії без відома лікаря. У лікуванні альвеококозу цей медикамент приймають тривало – загальний курс терапії може становити близько 2 років. Під час застосування ліків необхідно ретельно стежити за станом здоров’я і якщо воно погіршується – вживати відповідних заходів.

Аналоги з іншою активною речовиною

Якщо з якої-небудь причини пацієнт не може приймати Вермокс від глистів, то він може звернути увагу на ті лікарські препарати, в складі яких є інший активний компонент. Найбільш популярними замінниками вермокса є такі лікарські засоби:

• Немозол. Цей препарат має безліч свідчень, які збігаються безпосередньо з мебендазолом – аскаридоз, некатороз, трихоцефальоз та інші. Його активна речовина – альбендазол.
• Декарис. Зазначений аналог є дуже сильним у порівнянні з вермоксом і має певний список показань, які збігаються з оригіналом. При серйозних гельмінтних ураженнях лікарі призначають своїм пацієнтам або Вермокс або Декарис. Слід зазначити, що Декарис, а також інші препарати на основі левамизола варто застосовувати лише при наявності крайньої необхідності. Це активна речовина має величезну кількість побічних ефектів, які можуть виявитися для деяких пацієнтів достатньо небезпечними.
• Пірантел. Відомий замінник вермоксом, який також застосовується для лікування аскаридозу, некатороза, ентеробіозу і інших проблем з глистами. У препарату є побічні ефекти, проте, вони досить м’які і скороминучі. Разом з цим, існує така інформація, що Пірантел здатний викликати лейкоз. Численні відгуки пацієнтів говорять про те, що препарат має дуже низьку терапевтичним ефектом. Саме з цієї причини краще вибрати інше ліки, що представляє меншу небезпеку для здоров’я людини.
• Пірвініум. Даний замінник вермоксом здатний боротися лише з одним захворюванням, пов’язаним з гельмінтами – з ентеробіоз.
• Івермектин. Раніше цей лікарський засіб використовувалося тільки області ветеринарії, але, починаючи з 1997 року, його дозволили застосовувати і для лікування людей. Має серйозні побічні ефекти, які особливо проявляються при тривалому прийомі Івермектин.
• Більтрицид. Це медикаментозний засіб виробляється на основі такого активного компонента, як празиквантел. Добре справляється з такою недугою, як теніоз. Більтрицид, а також інші ліки на основі празиквантель мають мінімальні побічні ефекти у вигляді розлади травлення.

Беручи той чи інший препарат, який здатний позбавити від паразитів, необхідно в обов’язковому порядку стежити за своїм здоров’ям та за найменшої підозри несприятливого характеру слід відміняти препарат. Важливим тут є й швидкий візит до лікаря для призначення іншого лікування.

Крім синтетичних, існують також натуральні замінники вермокса. Вони підходять вагітним та годуючим жінкам, а також пацієнтам дитячого віку та хворим, які страждають від хронічних захворювань. Препарати натурального походження виготовляються з глистогінних рослин. Єдиним недоліком таких препаратів є тривалий терапевтичний курс. Разом з цим вони не мають побічні ефекти та протипоказання, якщо не враховувати індивідуальної непереносимості. До кращих натуральних замінників Веормокса слід віднести такі препарати:

• Intoxic. Препарат випускається у вигляді концентрованої настоянки на протиглистових травах. Основні компоненти цього засобу – сік ягід такої рослини, як сумах китайський, екстракт жовчі ведмедя, а також джунгарська ферула. Трави, які присутні в складі цього засобу здатні не тільки вивести паразитів з організму, але й зміцнити стан пацієнта в цілому.
• Bactefort. У складі цього засобу містяться такі рослини, як пижмо, листя берези, трава полину та ін.
• Препарати, вироблені на основі плодів та листя волоського, а також обов’язково чорного горіха. Стиглість горіха при зборі плодів та листя повинні бути молочно-восковою. Ліки на основі зазначеної рослини можуть випускатися як у вигляді концентрованого соку, так й у вигляді розчинів з допоміжними компонентами в складі.
• Монастирський чай. У його складі присутні різні рослини, які виводять гельмінтів та зміцнюють імунітет хворого. Слід зазначити, що за допомогою Монастирського чаю також дуже успішно лікують лямбліоз, хламідіоз та багато хвороб грибкового походження.

Увага!

Використання Вермокс без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.

Вермокс фото

Категорії

• Акушерство та гінекологія
  • Контрацептиви
  • Ліки від молочниці
    • Нормалізація мікрофлори
    • Протитуберкульозні
    • Здорове харчування
      • Замінник цукру
      • Вітаміни для вагітних і годуючих
      • Вітаміни для дітей
      • Вітаміни для шкіри, волосся, нігтів
      • Вітамінно-мінеральні комплекси
      • Загальнозміцнюючі вітаміни
      • Залізовмісні препарати
      • Кальцій Д3 (D3)
      • Полівітаміни
      • Риб’ячий жир
      • Тонізуючі засоби
      • Догляд за зубами і порожниною рота
        • Стоматологічні
        • Гормональні препарати
        • Захворювання щитоподібної залози (лікування)
        • Від болю в горлі
        • Вушні краплі
        • Жарознижуючі
        • Засоби від нежитю
        • Ліки від кашлю
          • Відхаркувальний засоби (препарати)
          • Дерматит, сухість шкіри, псоріаз, екзема
          • Ранозагоювальні засоби
          • Гіполіпідемічні препарати
          • Лікування ожиріння
          • Антианемічні засоби (препарати)
          • Гемостатичні засоби (препарати)
          • Препарати для розрідження крові
          • Анальгетики (Болезаспокійливі)
          • Анестезія та м’язові релаксанти
          • Вакцини (щеплення)
            • Пневмокок
            • Від нудоти і захитування
            • Плазмозамінники (розчини)
            • Протипаразитарні препарати
            • Очні краплі, мазі, гелі
            • Антидоти і ентеросорбенти
            • Лікування підшлункової залози
            • Препарати для шлунково-кишкового тракту
            • Пробіотики і пребіотики
            • Проносні засоби
            • Ферменти
            • Антидепресанти
            • Антиоксиданти
            • Заспокійливі засоби
            • Ліки для нервової системи
            • Нейролептики і нейропротектори
            • Ноотропи
            • Препарати для поліпшення мозкового кровообігу
            • Протиепілептичні препарати
            • Снодійні
            • Кісткова і хрящова тканина (відновлення)
            • Препарати для зовнішнього застосування
            • Протизапальні засоби
            • Гепатопротектори
            • Ангіопротектори і мікроциркуляція
            • Діуретики
            • Зниження холестерину
            • Серцево-судинні препарати
            • Лікування передміхурової залози
            • Препарати для сечостатевої системи і нирок
            • Гіпоглікемічні засоби
            • Препарати (засіб) для потенції
            • Лікування алкоголізму
            • Нікотинова залежність і тютюнопаління

            Інформація, зібрана на ресурсі, дозволяє максимально скоротити час на пошук інформації про конкретний лікарський засіб.