Щеплення плодових дерев: що на що прищеплювати

Щеплення – спосіб вегетативного розмноження рослин, найчастіше кущів і дерев. Результат у цьому процесі досягається зрощуванням підщепи та прищепи, де підщепа – зазвичай дика рослина, у якої експлуатуються коренева система та нижня частина стебла (стовбура), а щепа – стебло (пагін) чи брунька культурної рослини, яку прищеплюють до підщепи.

Про те, які рослини можуть служити підщепами для фруктових культур, а також про способи, якими їх прищеплюють, ми й розповімо в нашій статті.

Терміни щеплення

Щеплення можна проводити з весни до осені, проте найкращий для цієї процедури період – із березня по кінець травня. У цей час у деревах починається активний сокорух, що прискорює процес приживлення. А щепа (прищепа), тобто сортовий живець, який приживляють до дички, має в момент проведення процедури перебувати в стані спокою. І саджанець, до якого будуть прищеплювати сортовий живець, і прищепа мають бути розвиненими та здоровими. Дотримання цих умов є запорукою успіху процедури.

Якщо щеплення планують провести навесні чи взимку, живці для нього заготовляють заздалегідь – восени, після падолисту, але перед настанням заморозків, або в крайньому разі навесні, але до того, коли в деревах забродять соки. Для літнього щеплення щепи зі здеревілою основою зрізають просто перед процедурою.

Кісточкові плодові дерева – вишню, черешню, сливу, абрикос або персик – краще прищеплювати в березні чи квітні, а яблуню, грушу, айву й інші зерняткові породи – на 2-3 тижні пізніше.

Сумісність підщепи та прищепи

• до аронії можна прищеплювати аронію, грушу та горобину;
• до глоду – глід, горобину, кизильник, яблуню та грушу;
• до ірги – горобину, грушу й іргу;
• до горобини – аронію, горобину, грушу та кизильник;
• до кизильника – кизильник, яблуню та грушу;
• до яблуні – аронію, яблуню, грушу й кизильник;
• до груші – глід і грушу.

Практично всі кісточкові породи успішно прищеплюються на аличу або дикі сливові саджанці, а вишня й черешня – на дику вишню або дику черемху антипку. Найкращі підщепи для яблунь – саджанці сортів Антонівка, Аніс, Китайка чи сливолистої яблуні. Сортову грушу прищеплюють на зимостійкі саджанці грушевих сортів Вишнівка, Лимонка, Тонкогілка або ж Олександрівка. Для слив, окрім аличі, як підщепи годяться сіянці терну та терносливи.

Для абрикосів, окрім абрикосових дичок, підщепами можуть бути сіянці жерделі, вишні піщаної й терну, але самі абрикоси в якості підщеп для інших кісточкових порід не дуже надійні: навіть споріднений абрикосу персик краще приживляти на сливу, терен, мигдаль або повстяну вишню.

Щеплення сортового живця яблуні на яблуневу дичку чи грушевого живця на грушеву дичку називається внутрішньовидовим, щеплення живця вишні на черешню чи прищепи персика на абрикос – міжвидовим, а приживлення живця сливи на абрикос або прищепи груші на глід називається міжродовим щепленням.

Найуспішніше проходять внутрішньовидові щеплення, а міжродові часто викликають ускладнення. Але це не означає, що потрібно відмовитися від експериментів, адже були випадки, коли смородину успішно прищеплювали на вишню, і на дереві водночас дозрівали яблука та ягоди.

Вимоги до підщепи

Підщепа – основа для щеплення. Саме підщепу надалі годуватиме прищеплене деревце, від підщепи залежить, наскільки зимостійкою та стійкою до хвороб буде рослина. Підщепи бувають культурні й дикорослі, низькорослі чи сильнорослі. Отримують їх вегетативним або генеративним розмноженням.

Перед вибором підщепи ви маєте точно знати свою мету, аби ваші очікування напевно виправдалися. Бажано, щоб підщепа була холодостійкійка, посухостійка, адаптована до вашої місцевості та мала добре розвинені корені.

Способи щеплення

Покращене копулірування

Можна використовувати копулірування й для розмноження винограду. Діаметр прищепи та підщепи мають абсолютно збігатися та бути не менше 7 й не більше 15 мм.

Виконується поліпшене копулірування за таким порядком:

• зріз на підщепі та прищепі роблять під кутом 30º;
• по середині кожного зрізу роблять защіп – надріз завглибшки близько 1 см;
• підщепу накладають на щепу так, щоб защепи з’єдналися в замок, а камбіальні шари обох частин збіглися;
• місце сполучення обертають пластиром, скотчем або ізоляційною стрічкою липкою стороною назовні, потім на щеплення надягають поліетиленовий пакет.

Щеплення за (під) кору

Цим способом зручно прищеплювати живці зерняткових культур на товсту підщепу – дерево віком від трьох до десяти років. Залежно від діаметра можна робити щеплення від одного до декількох живців. Діаметр прищепи – від 7 до 15 мм, а товщина підщепи може бути від 2 до 20 см.

Порядок проведення процедури:

• гілку-підщепу обрізують на відстані 20-40 см від стовбура, а якщо ви щепите живець до саджанця, то стовбур спилюють на висоті 80-90 см від землі;
• нижній зріз прищепи роблять косим, завдовжки 3-4 см;
• на підщепі від спилювання у напрямку вниз роблять надріз кори завдовжки близько 4 см і обережно стерильним інструментом розсувають кору;
• щепу вставляють під кору. Над спилом має виступати не більше 1-2 мм зрізу прищепи;
• усі ділянки без кори ґрунтовно обробляють садовим варом, після чого місце зрощення обертають скотчем так, як було описано вище.

Щеплення в розщіп

• черешню,
• вишню,
• аличу,
• сливу,
• грушу,
• яблуню,
• виноград.

Діаметр прищепи має бути приблизно з олівець, а товщина підщепи – від 7 до 15 мм.

Робота виконується в такому порядку:

• підщепу обрізують на висоті 30-40 см, роблять по центру місця спиляння розщіп завглибшки 4-5 мм і фіксують його в такому положенні, вставивши клин;
• нижній кінець прищепи (їх може бути кілька – кількість залежить від діаметра підщепи) обрізають клиноподібно: стесують навскіс із двох сторін. Довжина зрізу – 3,5 см;
• клин живця вставляють у розщіп так, щоб камбій прищепи стикався з камбієм підщепи;
• клин виймають, ділянки, позбавлені кори, вкривають садовим варом, а місце зрощування обгортають плівкою.

Про те, чи благополучно пройшло щеплення, ви дізнаєтеся днів за п’ятнадцять-двадцять, коли на живці почнуть бубнявіти бруньки, а місце сполучення стане обростати калюсом.

Щеплення брунькою, або окулірування за допомогою вічка

У цьому разі прищепою є вічко сортової рослини. Бруньку, що пробуджується, прищеплюють навесні, у час сокоруху, а спляче вічко – ближче до осені.

• із живця гострим стерильним інструментом зрізають щиток – вічко разом із невеликою ділянкою кори й тонким шаром деревини: зробіть, відступивши від бруньки вгору і вниз по 2 см, горизонтальні надрізи й потім зріжте вічко зліва направо. У літню пору верхній надріз роблять на відстані 1 см від вічка, а нижній – на відстані 1,5 см;
• на підщепі роблять три надрізи кори: короткий надріз поперек підщепи, перпендикулярно йому – надріз завдовжки з щиток, а в його кінці – знову короткий надріз поперек;
• кору вздовж довгого надрізу відгинають, вставляють в утворену кишеню щиток із брунькою, притискають до неї кору підщепи й фіксують місце щеплення обв’язкою, залишаючи саму бруньку відкритою. Поверх обв’язки гілку вкривають садовим варом.

Результати весняного щеплення будуть помітні вже за два тижні, а якщо процедуру проводили влітку, брунька проросте тільки наступної весни.

Як і коли прищеплювати плодові дерева

Розповімо про три основні щеплення черенком: копулюванні, щепленні в розщеп і щепленні за кору.

– це перенесення череня або нирки одного дерева на інше для зрощування їх між собою. Те дерево, на яке прищеплюють, називають підвом, а те, від якого беруть череня – привоєм.

Привій повинен щільно з’єднатися з підвом, щоб відбулося зрощування Покращене копулювання.

Для кращої фіксації та міцності у верхній частині призначеного для щеплення череня вирізають прямі поступи звані плечиками. При приміщенні череня воросщеп треба домогтися, щоб кора його збіглася з корою пенька, а плечиками він упирався на краї розщепа. У тріщину розщепа краще набити глини, а верх пенька і череня замазати садовим варом. Добре затиснуте чорняво в розщепі можна не зав’язувати. На щеплення плодових дерев окулюванням – прищеплювати їм можна старі дерева, зламані великі гілки, не чекаючи сокоруху.

Способи щеплень різні. Найбільше застосування в практиці отримала щеплення оком – окулювання в розпліднику. Це – надійний спосіб розмноження цінних сортів. Щепленням цінного сорту на карликовий підвій можна домогтися зменшення зростання плодового дерева. Дерева-карлики зручні для зйому плодів, обробки та догляду за ними. Вони раніше вступають в пору плодоношення. Про те, щоб на прищепленому плодовому дереві не проявилося ніяких хвороб, слід подбати заздалегідь. Ви повинні бути абсолютно впевнені, що ні привій, ні підвій не страждають ніякими захворюваннями, особливо вірусними.

Корисні рекомендації

Якщо всі заходи з щеплення череня виконані вірно, то підвій і привій перетворюються на цільне дерево – єдиний живий організм.

Отримувати плоди сортових дерев

Щеплене дерево має подвійний характер: корінь і нижня частина штамба зазвичай відносяться до дички (або стійкого сорту), а основна надземна частина з гілками – до культури, урожай від якої хочуть отримати. Існує і такий термін, як «перепрививка». При перепривуванні основна частина плодового дерева належить підвою, а привою – тільки місце вище щеплення (це може бути одна або кілька гілок, наприклад).

Щеплення плодових дерев: огляд кращих способів у порадах і фото

​. Дозволяє більш міцно скріпити підвій і привій завдяки додатковому поздовжньому розрізу на зрізі («язичку»). Косий зріз на обох частинах уздовж осі надрізають на одну третину і акуратно вводять привій у підвій, але не надто глибоко, інакше щеплення загниє або обломиться. При різних діаметрах гілок постарайтеся щільно поєднати камбій з одного боку, щоб не залишалося просвіту.

(ниркою) використовується влітку. У сучасному плодівництві копулювання застосовується набагато частіше і служить для різних цілей: при вирощуванні карликових яблуень, при ремонті пошкоджених дерев, з метою заміни малоцінного сорту більш урожайним або для створення багатосортної яблуні.

Вставлені черенки треба щільно прив’язати вгорі і внизу шпагатом або липкою ПВХ стрічкою

Для чого виконується ця процедура?

Перепрививку можна зробити на будь-яких деревах, як молодих, так і старих. Роблячи перепрививку, одночасно омолоджують дерево, замінюючи старі скелетні гілки черенками, з яких виростають молоді гілки.

​; він простий за технікою виконання. Але зроблений розщеп на всю товщину гілки пня завдає занадто серйозних ушкоджень, які дуже важко і повільно заростають. Нерідко розщеп веде до загнивання деревини та утворення дупла. У садову практику увійшов поліпшений метод щеплення – нагороджеп.

Різні способи щеплення застосовують при виведенні і поліпшенні нових сортів, але найважливіше і потрібне значення має щеплення при поліпшенні сортимента в існуючих насадженнях, а також при лікуванні дерев, пошкоджених морозами і гризунами. Щеплення корисне тим, що порожнє

Для цього потрібно спостерігати за обома рослинами ще з минулого року. Іноді садівники плутають прояви вірусного захворювання і звичайний брак поживних речовин. Відрізнити їх можна ось як – вірус найяскравіше проявляється на самому початку вегетації, а до середини літа його ознаки слабшають. А ось брак поживних речовин під час вегетації непомітний, але з плином часу стає все більш очевидним.

– найпростіший технічно спосіб щеплення дерев.

Терміни виконання щеплення

Для того, щоб це сталося, при щепленні прагнуть якомога щільніше з’єднати камбіальні тканини привою і підвою.

Вибір за сумісністю

– Так, які з якихось причин не приживаються в умовах вашої ділянки. Адже зазвичай культурні сорти плодових дерев досить примхливі у догляді і схильні до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища – посухів, морозів, збідненості ґрунту, шкідників і хвороб.

Плодові дерева прищеплюють для того, щоб:​

– Для щеплення дерев вам знадобиться:​

• Щоб запобігти загибелі дерева, об’їденого мишами, пошкоджене сонячними опіками або обдерте при обробці знаряддями, рекомендується щеплення містком. Якщо кора має пошкодження лише частково, з одного боку стовбура і гілки, то зазвичай вставляють один місток (череня). При великих ушкодженнях, коли кора зруйнована на стовбурі або гілці колом, ставлять стільки містків, щоб відстань одного до іншого не перевищувала 3 см. Зросші містки з’єднують розділені ділянки кори стовбура або гілок і забезпечують підживлення та постачання водою ділянки дерева розташовані вище місця пошкодження.

Перепривати дерева в саду можна різними способами.

Щеплення плодових дерев: копулювання, щеплення в розщеп і за кору | Фруктовий сад

Під час щеплення пасивний сук або гілку спочатку спилюють, після чого торцеву частину пінка гілки скашують, підрізаючи його наіскосок. Після згладжувальної підрізки ножем на горизонтальній частині зрізу гілки роблять розщеп з таким розрахунком, щоб він не діставав до протилежного боку гілкового пенька. Череньки для щеплення на розщеп готують так: на черенці роблять два косих зрізи (з протилежних сторін, дещо відступаючи від нижньої нирки), надаючи йому плоско-клиноподібну форму. Клин необхідно виконати таким чином, щоб зовнішня його частина була ширша внутрішньої межі прищепного череня.

– Будь-який малоцінний сорт можна перепривити цінним сортом, покращуючи сортимент саду. Не знімайте з череня бирку, поки він не приживеться повністю. – Діаметр підвою і привою повинен бути рівним у місці зрізу. Обидві частини обрізаються під кутом 30 °. На зрізах робляться муніципалітепи (язички), які дозволяють елементам щеплення зафіксуватися один щодо одного.

А ось дикі види рослин – молоді саджанці, взяті від дикорослих дерев, або сіянці-дички, отримані з насіння – відрізняються стійкістю до захворювань і кліматичних перепадів. У них міцна коренева система і відмінний запас життєвих сил, щоб чинити опір будь-яким негараздам. Прискорити плодоношення цінних сортів – як вже було зазначено раніше, термін плодоношення щепленого дерева настає швидше в два рази, ніж у висадженого з череня і, тим більше, кісточки (насіння).

​. Використовується для гілок різного діаметру. Розщепіть підвій хрест-накрест, або поперек, і вставте в нього пару черенків, на нижній частині яких зроблений довгий косий зріз. Оскільки при цьому способі лише одна частина привою стикається з камбієм на підвої, потрібно виконувати таке щеплення яблуні з особливою увагою. Порожнє чорняво (привій), яке і буде прищеплено до яблуни; також можна зробити Прививку містком слід виконувати у весняний період, тоді, коли співкорух має особливо активний характер, але можна зробити її і влітку, в період другого сокоруху.

Найбільш поширені і практично прийнятні такі способи щеплення, як: щеплення черенями за кору з розрізом кори; щеплення череня ­ врозщеп; щеплення містком.

Один із способів щеплення – щеплення воросщеп ­

​. У садах садівників-аматорів іноді не вистачає опилювача для потрібного сорту. Цей недолік можна легко виправити, прищепивши в крону будь-якого дерева сорт-запилювач.

Бірка допоможе вам орієнтуватися в ситуації в незалежності від того, чи буде щеплення вдалим чи ні.

Потім місце щеплення обв’язують, використовуючи поліетиленову плівку. Можна використовувати для щеплень саморобні поліетиленові ковпачки.

Що таке щеплення дерев

– це внутрішній шар під корою і деревиною, який забезпечує судинно-провідну функцію. А значить потрібно поєднати камбій, щоб між корінням підвою і гілками, нирками і листям привою виникло співкорух.

​2. Розмножити цінні, але не пристосовані до умов місцевості, сорту. Навіть у середніх широтах можна запросто отримувати плоди від південних ніжних культур, якщо прищепити їх на місцеві стійкі сорти. Підвій стає гарантією міцного здоров’я і стійкості щепленої рослини, а значить, дозволяє привою вистояти в складних для нього умовах.

– Щеплення в розщеп гостра тонка садова пилка; – Для весняного щеплення містком використовують однорічні втечі, які заготовляють восени або рано навесні, але до набухання нирок. Чернята робляться так, щоб довжина їх перевищувала протяжність пошкоджених ділянок кори на 5-6 сантиметрів. На кінцях череня копулювальним ножем виконують скошені зрізи з одного боку так само, як при способі щеплення «за кору». Перед вставленням містків краю рани зачищають, зверху і знизу її роблять поздовжні надрізи. Протяжність надрізів в корі повинна бути значно менше довжини скошених зрізів на прищеплювальному чорнятку. У ці надрізи під кору вставляють кінці підготовленого череня таким чином, щоб нижня його частина (по ходу росту) припала до нижньої частини рани, а верхня – до верхньої. Косі зрізи череня повинні бути направлені до деревини стовбура.

Коли роблять щеплення дерева

Різні способи щеплення застосовують при виведенні та покращенні нових сортів. Для кращої фіксації та міцності у верхній частині призначеного для щеплення череня вирізають прямі поступи звані плечиками. При приміщенні череня воросщеп треба домогтися, щоб кора його збіглася з корою пенька, а плечиками він упирався на краї розщепа. У тріщину розщепа краще набити глини, а верх пенька і череня замазати садовим варом. Добре затиснуте чорняво в розщепі можна не зав’язувати.

Щеплення плодових дерев окулюванням

Заготівля черенків для щеплення дерев

Для краще приживання черенків іноді в пакети, що ізолюють місце щеплення кладуть шматочки мха. Щеплення за кору. Прививають дерева в момент активного сокоруху.

– здатність давати врожай смачних плодів і високу опірність до негативних впливів. Фактично ви своїми руками конструюєте потрібне вам дерево з двох частин – надземної та підземної частини.

​3. Заощадити садову територію. Щеплення дозволяє на одному екземплярі плодового дерева отримати урожай декількох сортів або культур. Наприклад, на дикій зливі можуть мирно сусідити сливи цінних сотів, алича і навіть абрикоси.

Способи проведення щеплень дерев

максимально заточений прищепний ніж;