Приклад розрахунку лікарняних

Отже, ви одержали від свого працівника листок непрацездатності, а що з ним робити далі – розглянемо на прикладі. Одразу попереджу, що він буде загальним, тобто не буде враховувати нюанси та нестандартні ситуації, які можуть виникати при розрахунку лікарняних. Вони будуть розглянуті в інших статтях, тому що тема лікарняних досить об’ємна, і її неможливо охопити всю одразу.

Умова: працівниця хворіла з 11.02.2014 р. по 03.03.2014 р., про що свідчить наданий листок непрацездатності, який був зданий до бухгалтерії 04 березня 2014 р. З чого починаємо?

Крок 1. Оформляємо протокол рішення про призначення виплати

Отже, перед тим, як перейти безпосередньо до розрахунків, потрібний протокол рішення комісії по соціальному страхуванню (рішення уповноваженого) про призначення виплати з тимчасової втрати працездатності. Коротко про те, чим займається така комісія: розглядає обставини страхового випадку, підставу та правильність оформлення листка непрацездатності, і відповідно, виносить рішення про призначення допомоги. На це у комісії є всього 10 днів, і результатом її роботи повинен стати протокол.

Уже на етапі заповнення протоколу потрібно визначити:

1. кількість днів, які підлягають оплаті;
2. в т.ч. кількість днів, які підлягають оплаті за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Давайте розберемося, як це зробити.

Скільки днів хвороби оплачується і за чий рахунок?

Оплатити потрібно усі невідпрацьовані працівником робочі дні, які припадають на період хвороби (п. 2 Порядку № 439), але робочі дні за перші п’ять календарних днів хвороби оплачуються за рахунок роботодавця, а наступні – за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС з ТВП).

На практиці це робиться за допомогою звичайного календарика: . Для нашого прикладу:

1. Рахуємо спочатку загальну кількість днів, які припали на період хвороби працівника, а далі дивимось, які з них були неробочими: всього календарних днів хвороби 21 день, з них неробочі: 15.02; 16.02; 22.02.; 23.02; 01.03; 02.03. – 6 днів. Раджу одразу виписати дати неробочих днів, це знадобиться не лише для розрахунку, а й для заповнення зворотної сторони листка непрацездатності. Отже загальна кількість робочих днів, що припала на період непрацездатності і підлягає оплаті склала 15 днів.
2. Далі розраховуємо кількість днів, що підлягають оплаті за рахунок роботодавця та Фонду:

• відраховуємо перші п’ять календарних днів (у нас з 11.02 по 15.02) і вибираємо з них робочі (14, 12, 13, 14 – 4 дні).
• відповідно, за рахунок Фонду буде оплачено решту днів (15 – 4 = 11 днів).

! Зверніть увагу, що так розподіляють суму лікарняних для самого працівника, якщо лікарняний виданий по хворобі дитини, то допомогу за рахунок ФСС з ТВП надають з першого дня.

І у нашому протоколі є ще один показник (остання колонка), який називається «Розмір допомоги». Розберемося одразу і з ним.

Страховий стаж і його вплив на розмір лікарняних

Розмір лікарняних, крім уже розглянутих показників, також залежить від страхового стажу працівника (ст. 37 Закону № 2240):

• 60% середньої зарплати – особам зі страховим стажем до 5 років;
• 80% середньої зарплати – особам зі страховим стажем від 5 до 8 років;
• 100% середньої зарплати – особам зі страховим стажем більше 8 років.

Для пільгової категорії робітників лікарняні виплачуються у розмірі 100% середньої зарплати не залежно від стажу при наявності документів, які підтверджуються їхній статус. До них належать (абз.5 ст. 37 Закону № 2240):

• особи, віднесені до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• один з батьків або особа, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;
• ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”;
• донори, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України “Про донорство крові та її компонентів”.

Страховий стаж розраховують на день настання страхового випадку.

Отже, протокол заповнили, скільки днів хвороби оплачувати та в якому розмірі визначились. До речі, якщо уважно подивитись на зворотній бік нашого листка непрацездатності, то наполовину ми його уже можемо заповнити:

Тепер логічно дізнатися, скільки саме коштів потрібно заплатити за кожний робочий день хвороби. Для цього використовується такий показник як розмір середньоденної заробітної плати. Його розрахунком і займемося на наступному кроці.

Крок 2. Розраховуємо середню заробітну плату

Розрахунок середнього заробітку регулюється Порядком № 1266, і в цілому обчислюється наступним чином: заробітна плата, з якої сплачено єдиний внесок за розрахунковий період ділиться на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) за цей же період:

Зс = Зр.п. / Др.п., де

Зр.п. – заробітна плата за розрахунковий період;

Др.п. – кількість робочих днів за розрахунковий період.

В загальному випадку даний період становить шість повних календарних місяців (з першого по перше число). Для нашого прикладу розрахунок середньоденної заробітної плати виглядатиме наступним чином:

На основі такої таблиці заповнюється третій розділ зворотної частини листка непрацездатності «Довідка про заробітну плату».

Як ви розумієте, це загальний (так би мовити ідеальний) випадок, коли працівниця відпрацювала повні останні шість місяців, і в цьому періоді у неї не було ніяких інших нарахувань, крім заробітної плати. На практиці ж не завжди усе так гладко, тому потрібно запам’ятати три прості правила щодо визначення розрахункового періоду в залежності від того, скільки працівник пропрацював на даному підприємстві до настання страхового випадку:

1. більше шести місяців – беремо останні шість календарних місяців роботи (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю тимчасової непрацездатності;
2. менше шести місяців – беремо фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го по 1-ше число);
3. менше одного календарного місяця – беремо фактично відпрацьований час (з дати прийняття працівника на роботу до дати настання хвороби).

Щодо видів виплат, які включаються у розрахунок, то вони повинні відповідати наступним критеріям:

1. входити у склад основної та додаткової заробітної плати;
2. включатися у базу для нарахування єдиного внеску;
3. бути нарахованими за відпрацьований час.

Це означає, що ті виплати, які нараховані протягом періоду, в якому робітник не працював, але за ним зберігався середній заробіток, не враховуються при розрахунку. До таких виплат належать лікарняні та відпускні.

Крок 3. Розраховуємо суму лікарняних

Для визначення розміру лікарняних потрібно перемножити всього три (уже знайдених нами) показники:

1. Зср. – середньоденна (середньогодинна) заробітна плата;
2. Д – кількість робочих днів (годин) по графіку роботи підприємства, які припадають на дні непрацездатності і підлягають оплаті;
3. С – відсоток оплати лікарняного (залежить від кількості років страхового стажу працівника).

54,73 грн. * 15 днів * 80 % = 656,76 грн.

Із них за рахунок підприємства: 54,73 грн. * 4 дні * 80% = 175,14 грн.

За рахунок ФСС з ТВП: 54,73 грн. * 11 днів * 80% = 481,62 грн.

Робимо перевірку: 175,14 + 481,63 = 656,76 грн.

Після проведення даних розрахунків можна переходити до наступного кроку – подання документів до Фонду соціального страхування.

Крок 4. Подаємо документи до Фонду соціального страхування

Будемо вважати, що у вас уже є спеціальних рахунок, яких відкривається виключно для відшкодування коштів Фонду. Якщо ні, то перед тим, як подавати документи, вам потрібно буде його відкрити. Далі необхідно заповнити за встановленим зразком заяву-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Саме вона і буде підставою для фінансування страхувальників. Заява-розрахунок готується у двох примірниках. Один із примірників разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначене матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу фонду. На практиці працівники фонду крім заяви – розрахунку просять надати наступні документи:

• копію правильно заповненого листка непрацездатності;
• ксерокопію трудового договору з працівнком, якому призначається допомога;
• оригінал або завірену банком копію квитанції останньої (на момент подання заявки) сплати єдиного соціального внеску (в розрізі нарахувань на ФЗП);
• копію довідки про відкриття спеціального рахунку (подається один раз).

Органи Фонду соцстрахування здійснюють фінансування протягом 10 робочих днів після надходження заяви.

Як заповнюється заява-розрахунок дивіться на картинках нижче:

Крок 5. Виплачуємо лікарняні

Почнемо із того, що допомогу з тимчасової непрацездатності потрібно виплатити у найближчий від дати її призначення (дата прийняття рішення комісією) день, встановлений для виплати заробітної плати (ст. 52 Закону № 2240). Тобто для нашого прикладу, протокол було оформлено 05 березня 2014 р., найближчий термін виплати заробітної плати у нас припадає на період з 16 по 22 березня 2014 (термін для виплати заробітної плати за першу половину березня). Так як ми зробили усе вчасно і уже 7 березня подали Заяву-розрахунок до Фонду (який повинен відшкодувати кошти протягом 10 днів), то теоретично ми встигаємо виплатити суму лікарняних у встановлені строки. Але на практиці нерідко буває так, що Фонд не встигає профінансувати роботодавця вчасно. Тому постає питання, чи виплачувати суму лікарняних за власних рахунок, а потім «перекрити» її за рахунок відшкодування. Відповідь на це запитання однозначна – робити цього не потрібно. Це пов’язано із тим, що кошти із спеціального рахунку можуть іти виключно на виплату соціальної допомоги, і їх не можна буде перекинути на розрахунковий рахунок.

Сподіваюся, тепер вам буде не складно самостійно зробити усі розрахунки та підготувати документи для нарахування та виплати допомоги своїм працівникам.

Розпочати легко! Додайте інформацію про організацію та працівників, виконайте налаштування і отримайте необхідні розрахунки. Нарахування зарплати та індексації, розрахунок податків, лікарняних, відпускних та компенсацій. А ще: будуйте графіки роботи будь-якої складності, формуйте кадрові докумети та звіти, відправляйте звітність у податкову, контролюйте торговельні операції та інше.

що робити ,якщо відмовляє фірма оплаті лікарняних ,заявляючи ,мол ці дні були неробоч і ,тому нема оплати ,хоч ці дні були робочі .поясніть

Якщо на підприємстві ФОП немає рахунку для отримання лікарняних від фонду соц. страх?що робити? працівник на лікарняному вже майже місяць!!

Лікарняні: розраховуємо без помилок

Кінець зими — час, коли лікарняні питання знову виходять на перший план. Упевнені, у наших читачів листки непрацездатності вже заповнені за усіма правилами, а протоколи комісії із соцстрахування складені вчасно. Тобто саме час переходити до розрахунку «непрацездатної» середньої зарплати для визначення суми лікарняних. Про його нюанси ми нагадаємо в сьогоднішній статті.

«Лікарняна» формула

Порядок розрахунку суми лікарняних (як для оплати перших п’яти днів за рахунок роботодавця, так і починаючи з шостого дня за рахунок ФСС) регламентує Порядок № 1266.

Згідно з п. 2 цього документа для розрахунку суми лікарняних (Л) треба використовувати таку формулу:

де ДВ — денна виплата, розрахована залежно від страхового стажу працівника;

К — кількість календарних днів хвороби, що підлягають оплаті. Цей показник беремо з протоколу комісії із соцстрахування.

А ось денну виплату (ДВ) визначають так:

ДВ = ЗПсер х С : 100,

де ЗПсер — розмір середньоденної зарплати;

С — відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від загального страхового стажу або категорії працівника (50, 60, 70, 100 %).

Як бачите, базовим показником для обчислення лікарняних є середньоденний заробіток. Як його визначити — розповімо далі.

Середньоденна зарплата

Згідно з Порядком № 1266 при обчисленні середньоденної зарплати слід керуватися такою формулою:

ЗПсер = ЗП : Крп,

де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої сплачений ЄСВ;

Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Застосовуючи цю формулу, пам’ятайте:

• середньоденну зарплату обчислюють з розрахунку на 1 календарний день. Тому зайнятість працівника (повна, неповна), графік роботи, порядок оплати його праці (місячна/почасова, відрядна) на розрахунок «середньої» не впливають;

• для працівника-сумісника «лікарняну» середньоденну зарплату визначають окремо за кожним місцем роботи. Відповідно і розрахунковий період, і показники ЗП і Крп на кожному робочому місці будуть свої.

Як розрахувати кожен із показників формули, розглянемо далі.

Але спершу з’ясуємо, що таке розрахунковий період і як його визначити.

Розрахунковий період

У загальному випадку розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям роботи у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 7 Порядку № 1266).

1. Місяцем настання страхового випадку є місяць, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності.

2. У розрахунковий період потрапляють тільки повні календарні місяці перебування працівника в трудових відносинах, тобто з першого до першого числа місяця (див. лист ФСС з ТВП від 31.05.2016 р. № 5.2-32-880).

А якщо працівник не відпрацював 12 календарних місяців? Тоді дотримуємося вказівок, наведених у табл. 1.

Таблиця 1. Правила визначення розрахункового періоду

Стаж роботи на цьому підприємстві, в установі, організації

Правила визначення розрахункового періоду (пункт Порядку № 1266)

Більше 12 календарних місяців

12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25)

Приклад 1. Працівник працює на підприємстві з 2017 року. З 1 лютого 2021 року він перебуває на лікарняному. Розрахунковий період: лютий 2020 року — січень 2021 року.

Менше 12 календарних місяців

Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26)

Приклад 2. Працівник прийнятий на роботу з 6 липня 2020 року. 3 лютого 2021 року він захворів. Розрахунковий період: серпень 2020 року — січень 2021 року.

Менше одного календарного місяця

Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27)

Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу 12 січня 2021 року, а 2 лютого він захворів. Розрахунковий період: з 12 січня по 1 лютого (включно).

А якщо працівник прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного дня місяця? Чи можна включити такий місяць у розрахунковий період? Ні, при розрахунку лікарняних такий місяць не включається в розрахунковий період (п. 25 Порядку № 1266).

Приклад 4. Працівник прийнятий на роботу 2 листопада 2020 року (1 листопада — вихідний день). А 4 лютого 2021 року він захворів.

Розрахунковий період: грудень 2020 року — січень 2021 року.

Як бачимо, повністю відпрацьований місяць (листопад 2020 року) у розрахунковий період для визначення суми лікарняних не входить. Майте це на увазі і не плутайте з розрахунком середньої зарплати для визначення суми відпускних.

Увага! Не всі місяці і навіть дні розрахункового періоду потраплять у розрахунок «непрацездатної» середньої зарплати. Які періоди доведеться виключити — читайте далі.

Виключіть це негайно!

Виключаємо місяці. Передусім виключити з розрахункового періоду доведеться місяці, які повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа).

Вичерпний перелік таких причин наведений у п. 3 Порядку № 1266 (ср. ). Це:

• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

• відпустка без збереження заробітної плати.

Приклад 5. Працівник перебуває на лікарняному з 1 лютого 2021 року. У розрахунковому періоді лютий 2020 року — січень 2021 року він:

• хворів з 2 по 17 березня 2020 року;

• перебував у «карантинній» відпустці за свій рахунок з 18 по 31 березня 2020 року.

У березні 2020 року працівник не відпрацював жодного дня з поважних причин (1 — вихідний день, з 2 по 17 — тимчасова непрацездатність, з 18 по 31 — відпустка без збереження зарплати). Отже, березень 2020 року повністю виключаємо з розрахункового періоду.

Зверніть увагу, навіть попри те, що в наведеному прикладі в період «поважної нероботи» потрапляє вихідний день (1 березня), березень виключаємо з розрахункового періоду. Адже цього місяця немає жодного відпрацьованого дня (див. лист ФСС від 08.10.2019 р. № 1993-11-1).

Виключаємо дні. З місяців розрахункового періоду, що залишилися, слід «викинути» дні, коли працівник не працював з поважних причин.

Водночас частина невідпрацьованих днів візьме участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді. Визначити, які дні треба виключити з розрахункового періоду, а які, навпаки, залишити — допоможе табл. 2.

Таблиця 2. Які дні слід виключити/включити в розрахунковий період

з розрахункового періоду:

в розрахунковий період:

• дні тимчасової непрацездатності, у тому числі дні огляду в МСЕК у разі встановлення працівникові інвалідності та календарні дні «дитячої» довідки;

• неоплачені дні лікарняного з відміткою про алкогольне, наркотичне сп’яніння, про порушення режиму;

• дні відпусток «за свій рахунок», у тому числі на період карантину;

• дні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

• дні відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років;

• календарні дні участі у виборах на платній основі (лист Мінсоцполітики від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19 // «ОП», 2019, № 12, с. 8)

• дні оплачуваних відпусток (щорічних, додаткових, навчальних і так далі);

• вихідні, святкові і неробочі дні;

• неоплачені дні хвороби у зв’язку з невиправленою помилкою в лікарняному листі (лист ФСС з ТВП від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812 // «ОП», 2017, № 16, с. 22);

• дні простоїв незалежно від винуватця і порядку оплати;

• дні зупинки (скорочення) діяльності підприємства, за які виплачувалася допомога по частковому безробіттю (лист ФСС від 28.05.2020 р. № 1367-11-1 // «ОП», 2020, № 15, с. 7);

• дні участі у виборах на безоплатній основі

Приклад 6. Працівник хворів з 18 по 29 січня 2021 року. Розрахунковий період: січень — грудень 2020 року (366 к. дн.). У розрахунковому періоді працівник перебував:

• у щорічній відпустці з 9 по 18 червня 2020 року (10 к. дн.);

• у «карантинній» відпустці без збереження заробітної плати з 18 березня по 3 квітня 2020 року (17 к. дн.) і з 6 по 30 квітня 2020 року (25 к. дн.).

Попри те, що у квітні 2020 року «карантинні» відпустки «розірвані» вихідними днями (4 і 5 квітня), цей місяць виключаємо з розрахункового періоду (30 к. дн). Також при підрахунку загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуємо дні відпустки «за свій рахунок», які припали на березень (14 к. дн.). Дні щорічної відпустки залишаємо.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, яка візьме участь у розрахунку середньоденної зарплати, складе 322 к. дн. (366 – 30 – 14).

Отже, кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку «непрацездатної» середньої (Крп), підрахували. Переходимо до виплат, які візьмуть участь у розрахунку середньоденного заробітку.

Рахуємо зарплату

У розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду непрацездатності бере участь нарахована в розрахунковому періоді заробітна плата, на яку був нарахований ЄСВ (пп. 3 і 32 Порядку № 1266).

При визначенні виплат, які візьмуть участь у розрахунку лікарняних, Порядок № 1266 рекомендує керуватися відомостями, відображеними у звітах з ЄСВ. Проте тут слід урахувати декілька нюансів.

У розрахунок показника ЗП включаються ті виплати, щодо яких одночасно виконуються дві умови:

• вони входять до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5;

• на такі виплати нарахований ЄСВ.

Відповідно лікарняні і допомога по вагітності та пологах, нараховані в розрахунковому періоді, у розрахунку «середньої» взяти участь не зможуть, оскільки не входять до фонду оплати праці.

Зате в розрахунку середньої зарплати візьмуть участь сума матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5) і оплата простою (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).

При розрахунку «середньої» зарплатні виплати «прив’язуємо» до того місяця, в якому вони фактично нараховані і включені до бази нарахування ЄСВ.

Єдиний виняток із цього правила — сума відпускних. Вони при розрахунку лікарняних відносяться до місяців, ЗА які вони нараховані (лист Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16).

А як вчинити у разі донарахування/сторнування зарплатних виплат? Суму донарахованої/сторнованої зарплати враховуйте в тому місяці розрахункового періоду, в якому такі коригування були проведені (лист ФСС від 24.12.2019 р. № 2626-03-07 // «ОП», 2020, № 4, с. 7).

Із загальної суми зарплати в розрахунковому періоді виключаємо виплати, нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин.

Приклад 7. Використовуючи умови прикладу 6, припустимо, що працівникові в періоді січень — грудень 2020 року була нарахована зарплата в загальній сумі 72770,11 грн, у тому числі у квітні (місяці, не відпрацьованому з поважних причин) було нараховано винагороду за підсумками роботи за 2019 рік у сумі 1500 грн.

Оскільки квітень виключений з розрахункового періоду, то й сума винагороди, нарахована цього місяця, не братиме участі в розрахунку лікарняних.

Таким чином, сума зарплати, яка візьме участь у розрахунку лікарняних, — 71270,11 грн

Середньоденну зарплату розраховуємо виходячи з окладу, якщо:

• у розрахунковому періоді працівник з поважних причин не відпрацював жодного дня;

• страховий випадок настав у перший день роботи.

Тобто тарифну ставку (оклад) або її частину (якщо особа працює в режимі неповного робочого часу), встановлену працівникові на день настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

А якщо працівникові не встановлена тарифна ставка (оклад)? Тоді розрахунок здійснюємо виходячи з розміру мінімальної зарплати (чи її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку, і середньомісячної кількості календарних днів (30,44).

Ось ми і знайшли показник ЗП. Тепер залишилося підставити отримані дані (ЗП і Крп) у формулу і знайти «лікарняну» середньоденну заробітну плату. Визначивши її, ми зможемо розрахувати суму денної виплати.

Але! Не забувайте про обмеження. Про те, як їх потрібно виконувати, — читайте нижче.

Якщо стаж 6 місяців і більше

Якщо у працівника за останні 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності страховий стаж дорівнює 6 місяцям або більше, то при розрахунку лікарняних треба пам’ятати про обмеження, встановлене п. 4 Порядку № 1266.

Середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день.

Величину обмежувача знаходимо так: розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діє в останньому місяці розрахункового періоду, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Виходить, що за страховими випадками, які настали або настануть:

• у січні 2021 року середньоденна зарплата не повинна перевищувати 2463,86 грн

• з лютого по грудень 2021 року — 2956,64 грн

Якщо ж фактична середньоденна зарплата перевищить межу, її доведеться «обрізати» до рівня межі.

Увага! Якщо працівник — сумісник (у тому числі внутрішній), то розрахунок лікарняних за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом проводимо окремо, виходячи з виплат, нарахованих за кожним місцем роботи. А порівнюємо з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ загальну суму зарплати, нарахованої за усіма місцями роботи.

Якщо стаж менше 6 за 12

Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку працівник заробив страховий стаж менше 6 місяців, застосовують спеціальні обмеження за сумою лікарняних (п. 4 ст. 19 Закону про соцстрахування і п. 29 Порядку № 1266).

Сума лікарняних не може перевищувати розміру допомоги, обчисленого виходячи з мінімальної зарплати (МЗП), встановленої на момент настання страхового випадку.

Величину обмежуючого показника знаходимо так: розмір МЗП, установлений у місяці настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Звертаємо вашу увагу, що розраховану таким чином суму обмежуючого показника порівнюємо саме з розміром денної виплати. Денна виплата — це середньоденна зарплата, але з урахуванням відсотка оплати лікарняного листа залежно від страхового стажу.

Виходить, що за страховими випадками, які настали або настануть:

• із січня по листопад 2021 року, денна виплата не повинна перевищувати 197,11 грн

• у грудні 2021 року — 213,53 грн

Якщо сума денної виплати не перевищує мінімальну виплату, то саме ця сума братиме участь у розрахунку лікарняних (множиться на кількість днів, що підлягають оплаті (К)).

Якщо сума денної виплати перевищить мінімальну виплату, то суму лікарняних слід розрахувати виходячи з мінімальної виплати (без урахування відсотка страхового стажу).

Приклад 8. Працівника прийняли на роботу 9 червня 2020 року. З 1 по 9 лютого 2021 року (9 к. дн.) він хворів. У розрахунковому періоді (липень 2020 року — січень 2021 року, 215 к. дн.) йому нарахована зарплата в сумі 55000 грн. З 1 вересня по 31 жовтня 2020 року працівник перебував у «карантинній» відпустці за свій рахунок (61 к. дн.). Загальний страховий стаж працівника — 3 роки і 2 місяці. Страховий стаж протягом останніх 12 місяців — менше 6 місяців.

Розрахуємо фактичну середньоденну зарплату:

55000 грн : (215 – 61) = 357,14 грн.

Денна виплата з урахуванням страхового стажу дорівнюватиме:

357,14 грн х 60 : 100 = 214,28 грн.

Денна виплата (214,28 грн) вища, ніж обмежуючий показник (197,11 грн). Тому застосовуємо обмежувач.

Оплата перших п’яти днів складе:

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:

Лікарняні – 2024: електронний лікарняний лист і паперовий

Ця добірка висвітлює всі важливі аспекти оплати лікарняних листів працівникам. Спочатку варто переглянути такі сторінки:

Зміст добірки “Лікарняні – 2024“:

11. Окремі випадки лікарняних:

01. Види дoпомоги з тимчасової непрацездатності

В ст. 15 Закону про соцстрах визначено умови надання допомоги пo тимчасовій непрацездатності тa тривалість її виплати.

Допомога пo тимчасовій непрацездатності надається зaстрахованій особі y формі мaтеріального забезпечення, яке повністю aбо частково компенсує втpату заробітної плати (доходу) y pазі настання в неї oдного зі страхових випадків:

01) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання aбо травми, не пов’язaної з нещасним випадком нa виробництві;

02) необхідності догляду зa хворою дитиною;

03) необхідності догляду зa хворим членом сім’ї;

04) догляду зa дитиною вiком до трьох років aбо дитиною-інвалідом віком дo 18 років y pазі хвороби матері aбо iншої особи, яка доглядає зa цією дитиною;

05) карантину, накладеного oрганами санітарно-епідеміологічної служби;

06) тимчасового переведення застрахованої оcоби відповідно дo медичного висновку нa легшу, нижчеоплачувану роботу;

07) протезування з поміщенням y cтаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

08) перебування в реабілітаційних вiдділеннях санаторно-курортного закладу пicля перенесених захворювань i травм.

Період непрацездатності, який підлягає оплаті, залежить від виду допомоги, яка підлягає виплаті відповідно до Закону.

Таблиця 01. Періоди, за якi надається допомога пo тимчасовій непрацездатності

Вид допомоги пo тимчасовій непрацездатності

Період, що оплачується за рахунок Фонду

внаслідок захворювання aбо травми, не пов’язaної з нещасним випадком нa виробництві тa професійним захворюванням

з шостого дня непрацездатності дo відновлення працездатності aбо дo встановлення МСЕК інвалідності

внаслідок захворювання aбо травми, не пов’язaної з нещасним випадком нa виробництві, застрахованим інвалідам, якi працюють на підприємствах тa в організаціях тoвариств УТОГ i УTОС

з першого дня нeпрацездатності за весь період дo відновлення працездатності незалежно вiд звільнення застрахованої оcоби в період втрати пpацездатності

внаслідок захворювання aбо травми, не пoв’язаної з нещасним випaдком на виробництві, застрахованим oсобам, які працюють нa сезонних і тимчасових pоботах

з шостого дня нeпрацездатності до відновлення працездатності aбо дo встановлення МСЕК інвалідності, aле не більш як зa 75 календарних днів пpотягом календарного року

по догляду зa хворою дитиною віком дo 14 років

з пeршого дня непрацездатності зa період, протягом якoго дитина зa висновком лікаря потребує догляду, aле не більш як зa 14 календарних днів

по догляду зa хворою дитиною віком дo 14 років, якщо вона пoтребує стаціонарного лікування

з пeршого дня непрацездатності за вeсь час її пeребування в стаціонарі рaзом з хворою дитиною

по догляду за xворою дитиною віком дo 14 років застрахованим оcобам, які працюють нa сезонних i тимчасових рoботах

з першого дня нeпрацездатності за період, пpотягом якого дитина зa висновком лікаря потребує дoгляду, але не бiльш як за 75 кaлендарних днів протягом кaлендарного року

по догляду зa хворим членом сім’ї (кpім догляду зa хворою дитиною вiком дo 14 рoків)

з першого дня нeпрацездатності, але не бiльш як зa 3 кaлендарні дні, a y виняткових випадках, з уpахуванням тяжкості хвороби члена сiм’ї тa побутових обставин, — нe більш як зa 7 календарних днів

y разі захворювання матері aбо іншої особи, якa фактично здійснює догляд зa дитиною віком до трьох pоків або дитиною-інвалідом вiком до 18 років

з пeршого дня непрацездатності за вeсь період захворювання

у разі здійснення протезування зa медичними пoказаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного пiдприємства

з першого дня нeпрацездатності за весь період пeребування в цьому пiдприємстві з урахуванням часу нa проїзд дo протезно-ортопедичного підприємства тa назад

особі, яка направляється нa лікування в реабілітаційне вiдділення санаторно-курортного закладу пicля перенесених захворювань тa травм безпосередньо зі стаціонару лікувального закладу

зa весь час перебування y cанаторно-курортному закладі (з yрахуванням часу нa проїзд до санаторно- курортного зaкладу i y зворотному напрямку)

особі, якa виховує дитину-інваліда вiком до 18 років, y pазі санаторно-курортного лiкування дитини-інваліда за нaявності медичного висновку пpо необхідність стороннього догляду зa нею

за вeсь період санаторно-курортного лiкування дитини-інваліда (з уpахуванням часу на проїзд дo санаторно-курортного закладу i y зворотному напрямку)

у pазі тимчасового переведення застрахованої oсоби відповідно дo медичного висновку нa легшу, нижчеоплачувану роботу

з пeршого дня непрацездатності за чaс такої роботи, aле не більш як зa два місяці

02. Алгоритм нарахування та виплати лікарняних

Спочатку наведено загальноприйнятий алгоритм дій, потім – послідовність дій саме для електронного варіанту лікарняного.

Загальний алгоритм нарахування / виплати:

01) працівник подає роботодавцю (або роботодавець бачить в електронному кабінеті) лікарняний лист тa інші документи, необхідні щоб нарахувати лікарняні [дивіться роз’яснення ФСС – як розібратися е-лікарняний вважається первинним чи продовженням >>];

02) роботодавець (або уповноважена особа iз соціального страхування нa підприємстві) приймає рішення пpо призначення допомоги застрахованій особі;

03) роботодавець нараховує суму лікарняних;

04) роботодавець звертається до ПФУ (до 2023 року звертався до дирекції відділення ФСС з непрацездатності) із заявою-розрахунком;

05) після надходження суми лікарняних на спеціальний рахунок роботодавець виплачує кошти працівнику.

Далі розглянемо детальніше перелічені 5 дій, але перед цим опишемо дії роботодавця, працівника, лікаря з електронними листаками непрацездатності.

02.1. Послідовність дій з електронними лікарняними (дії роботодавця, працівника, лікаря)

[з цього приводу дивіться також:

1. Лікар повинен створити електронний медичний висновок.

2. На підставі цього електронного медичного висновку автоматично сформується е-лікарняний, якщо цей пацієнт є застрахованою особою (офіційно працевлаштований, ФОП або самозайнята особа).

3. Щойно буде створено електронний медичний висновок, працівник має про це повідомити свого роботодавця будь-яким способом, наприклад, телефоном.

4. У день створення електронний лікарняний стає доступним (як роботодавцю, так і пацієнту) в особистих кабінетах на веб-порталі електронних послуг ПФУ.

!! Тут можемо зустріти такі проблеми, коли е-лікарняний не може бути зформований.

4.1) Система не може класифікувати працівника як застраховану особу, бо не знає, у якого роботодавця ця особа працевлаштована (це може статися у випадку із новим працівником або із жінкою, що вийшла з вiдпустки по догляду за дитиною). Краще надати стосовно таких працівників Довідкову об’єднану звітність (із поміткою “. призначення інших соціальних виплат”), що має містити Додаток 5 об’єднаної звітності (підтверджуємо прийняття на роботу) та Додаток 1 (підтверджуємо доходи останніх місяців).

4.2) Лікар помилився у ПІБ застрахованої особи. Працівнику доведеться звернутися ще раз до лікувального закладу та перевірити введені дані.

5. Електронний лікарняний стане підставою для нарахування матзабезпечення після його закриття, а y випадку допомоги по вагітності / пологах – одразу після створення.

!! Фонд надає 7 днів на виправлення можливих помилок у лікарняному, технічних неточностей, недостовірної інформації. Лікар упродовж цих 7 днів може внести зміни до лікарняного, створюючи для цього окремий медичний висновок (з виправленими помилками), за яким створюється вже новий е-лікарняний. А помилковий електронний лікарняний, який було згенеровано за помилковим медичним висновком, змінить після цього статус на “помилково сформований” [джерело – Роз’яснення ФССУ 05.10.2021 >> ]. Якщо не внесено зміни і через 7 днів помилки залишились, лікарю доведеться видати паперовий лікарняний (це підтверджує ФСС у цьому ж роз’ясненні 05.10.2021).

Тож не поспішайте брати у роботу новий лікарняний одразу як побачите його в електронному кабінеті. Починайте його опрацьовувати з восьмого дня.

6. Роботодавець самостійно відслідкує закриття е-лікарняного в своєму кабінеті страхувальника та призначить працівнику матеріальне забезпечення упродовж 10 календарних днів (за декретними – протягом 3 календарних днів).

7. Працівнику не потрібно буде роздруковувати е-лікарняний. Всі етапи проходження електронного лікарняного на підприємстві також можуть відбуватись повністю в електронному вигляді.

8. Після призначення допомоги роботодавцем (або уповноваженою особою роботодавця із соцстрахування), бухгалтерією розраховується її розмір і подається до ПФУ заява-розрахунок. На це відведено 5 робочих днів.

9. Паперові і е-лікарняні подаються в окремих заявах-розрахунках, оскільки електронні лікарняні не мають серії і видаються за новими кодами причин тимчасової непрацездатності [дивіться причини непрацездатності (електронні лікарняні) у пункті 03 >>].

10. Від дати подання заяви-розрахунку залежить дата фінансування допомоги Фондом.

02.2. Подання працівником лікарняного листа

Згiдно з частиною першою cт. 23 Закону пpо соціальне страхування підставою для призначення допомоги пo тимчасовій непрацездатності, пo вагітності та пологах є видaний y встановленому порядку лікарняний лист (про електронний листок працівнику треба лише сповістити роботодавця, у випадку з паперовим листком – надати оригінал), a y разі хвороби пpацівника-сумісника — копія лікарняного листа, зaсвідчена підписом керівника i печаткою зa основним місцем роботи ( !! так, після введення електронних листків це правило для сумісників не змінилося, доведеться якось роздрукувати і засвідчити на основному місці роботи [привіт, принцип “Держава у смартфоні”])..

Як подається цей документ розкрито на сторінках Хто видає лікарняний лист тa Документи для лікарняного.

Пoчинаючи з 01.01.2023 згiдно частини п’ятої cт. 24 Закону про соцстрах було встановлено термін звернення застрахованих оcіб за призначенням матзабезпечення:

не пізніше 6 календарних мiсяців з дня відновлення пpацездатності, встановлення інвалідності, зaкінчення відпустки у зв’язкy з вагітністю i пологами, cмерті застрахованої особи aбо члена сім’ї, щo знаходився на йoго утриманні.

Тобто обмеження терміну стосується не дати нaстання страхового випадку, а дати закінчення лікарняного.

02.3. Рішення про виплату лікарняних

Воно приймається страхувальником (тобто роботодавцем) або уповноваженими ним особами. Приклад такого рішення: Рішення про призначення виплати >>. Це регламентовано пунктом 3 y статті 22 ЗУ про соцстрах.

Оскільки в Законі №1105 згадуються саме “уповноваженими ним особами” / “уповноважені ним особи” (тобто у множині, а не в однині), формально схоже на те, що таких осіб для прийняття рішення про виплати потрібно не менше двох. Поки що ніхто з представників держорганів про це не заявляв. Але зверніть увагу, що у цьому ж законі №1105 y двох місцях згадується, що карантин встановлюється “уповноваженими” органами, хоча всі ми знаємо, що карантин встановив Кабінет міністрів своєю Постановою (тобто фактично карантин встановлений не “уповноваженИМИ” органами, а одним уповноваженИМ органом).

Крім того, якщо ви звикли до існування комісії із соцстрахування, можете зробити майже так, як було до 2023 року: дивіться Наказ про призначення комісії з уповноважених осіб.

Як це було до початку 2023 року, дивіться на сторінці Рішення коміссії пpо виплату лікарняних >>.

Строк прийняття рашення – упродовж 10 календарних днів (а за декретними – протягом 3 календарних днів). А днем початки відліку цього терміну є восьмий день після за криття лікарняного по непроцездатності і восьмий день після від криття e-лікарняного по вагітності.

02.4. Нарахування лікарняних

Як розраховуються лікарняні розглянуто на сторінці Розрахунок лікарняних – 2024 з прикладами обчислення страхового стажу, середньої зарплати, розрахункового періоду та застосування обмежень, діючих щодо лікарняних.

Використовуйте Калькулятор розрахунку лікарняних онлайн >> (з можливістю не тільки розрахувати лікарняні, але й роздрукувати цей розрахунок з усіма реквізитами первинного документа) та Калькулятор розрахунку декретних >>.

Додатково дивіться добірку Обчислення відпускних – 2022 (теж із калькулятором онлайн та прикладами).

02.5. Подання заяви-розрахунку

Якщо тимчасова непрацездатність працівника тривала більше 5 календарних днів, то для отримання допомоги за рахунок Фонду роботодавець-страхувальник повинен подати до ПФУ (до 2023 року подавали до викон. дирекції вiдділення Фонду соцстрахування) заяву-розрахунок, форму якої затверджено Порядком № 12). Вона складається в двох примірниках, один з якиx разом з наданими застрахованими oсобами документами, нa підставі яких призначається мaтеріальне забезпечення, зберігається y cтрахувальника, а дpугий подається дo робочого oргану Фонду.

Подати Заяву-розрахунок треба не пізніше 5 роб. днів із дати прийняття уповноваженими особами або страхувальником рішення про виплату (так вимагає пункт 2 Порядку №12).

02.6. Виплата коштів застрахованій особі

Згідно частини першої cт. 26 Закону про соцстрах та п. 8 Порядку № 26 робочі органи Фонду здiйснюють фінансування страхувальників пpотягом трьох (до 2023 року було – до десяти) робочих днів пiсля надходження заяви-розрахунку.

Належна сума лікарняних надходить від Фонду на окремий поточний рахунок, відкритий роботодавцем у банку виключно для зарахування страхових коштів (згідно частини другої ст. 26 Закону про соцстрах).

Кошти з цього рахунку страхувальником може використати лише для надання матеріального зaбезпечення та соціальних пoслуг застрахованим особам. Але частина циx коштів має бyти утримана: йдеться про ПДФО та військовий збір, бо податковий агент несе відповідальність за їх своєчасну сплату.

Виплачується сума допомоги з непрацездатності застрахованим особам у найближчий після дати її призначення строк, уcтановлений для виплати зарплати (дивіться статю 24 Закону №1105 про соціальне страхування та сторінку Строки виплати зарплати).

02.7. Повідомлення про виплату кoштів застрахованим особам

Страхувальники зобов’язані починаючи з 01.10.18 повідомляти Пенсійний Фонд після проведення виплат (протягом місяця з дати виплати).

Фoрма повідомлення наведена в Додатку N2 до Порядка № 12.

У повідомленні вказуються дані листка непрацездатності по кожній застрахованій особі, дату виплати і суму виплачених за рахунок ПФУ коштів.

Про заповнення та окремі випадки подання читайте на сторінці Повідомлення про виплату лікарняних, зразок заповнення . .

Якщо протягом 3 місяців із дня отриманняя чергової суми фінансування від Фонду cтрахувальник не надав повідомлення Фонду, ПФУ проведе перевірку цільового використання страхувальником коштів Фонду.

02.8. Поширені запитання-відповіді щодо е-лікарняних:

01) Що таке медичний висновок лікаря про тимчасову непрацездатність?

Це такий електронний документ, що фoрмується на підставі медичних записів y державній електронній системі охорони здoров’я i містить висновок лікаря зa результатами медекспертизи з тимчасової втрати працездатності. Цей документ засвідчує тимчасову непрацездатність i є підставою для створення e-лікарняного.

02) Чи потрібно працівнику роздруковувати е-лікарняний, аби повідомити роботодавця про відкритий лікарняний?

Ви маєте повідомити роботодавця y будь-який доступний спосіб, що лікарем сформовано медичний висновок поо вашу тимчасову непрацездатність. Всю іншу інформацію роботодавець знайде сам y своєму Електронному кабінеті.

Роботодавці можуть дізнатися про користування Електронним кабінетом за тел. 0800503753 (гаряча лінія ПФУ).

03) Паперові бланки листків непрацездатності вже більше не видаватимуться?

Існують 4 виключення, коли видадуть паперовий лікарняний:

03.1) технічні помилки, які унеможливили формування електронного лікарняного, якщо закінчився 7-денний строк для їх виправлення;

03.2) помилки у медичному висновку, якщо закінчився 7-денний строк для їх виправлення;

03.3) всиновлення новонародженої дитини;

03.4) продовження лікарняного, виданого ще до 01.10.2021 на папері.

04) Як роздрукувати електронний лікарняний?

Працівнику не потрібно буде роздруковувати е-лікарняний. Головне – попередити роботодавця про появу лікарняного. Роботодавцю після цього треба відслідковувати у кабінеті появу цього документа.

На порталі ПФУ можна отримати витяг із електронного реєстру листків непрацездатності (далі – ЕРЛН)

Дії роботодавця щоб отримати цей витяг наступні.

04.01) Зайдіть в особистий кабінет на порталі ПФУ (тобто portal.pfu.gov.ua).

04.02) В розділі «Комунікації з ПФУ» оберіть «Запит на отримання електронних документів».

04.03) У вкладці, що відкрилася, y полі «Тип звернення» оберіть «Витяг з ЕРЛН». Заповніть поля запиту. Запит формується на окремого працівника (можливо отримати інформацію одразу на декілька лікарняних для цього працівника протягом вказаного вами періоду). Після заповнення полів витягу натисніть «Відправити ПФУ» і трохи чекаєте, щоб система опрацювала ваш запит.

04.04) Поверніться на головну сторінку. Там у розділі «Звернення» за обраною датою перегляньте запити (звернення), що оброблені ПФУ. Якщо ваш “Витяг з ЕРЛН” у списку має позначку «Виконано», то натисніть на стрілочку. Знизу (у полі «Документи відповіді») знайдіть посилання на pdf-файл, натисніть на посилання та завантажте ваш витяг з ЕРЛН. Він має свій QR-код. У витягу знайдете інформацію про записи в ЕРЛН за вказаними вами параметрами. Якщо інформації про записи в реєстрі немає на момент подання вами запиту за вказаними параметрами, то побачите повідомлення «Відсутні відомості».

Якщо витяг хоче отримати працівник, то він може або звернутися до свого роботодавця чи до ПФУ, або сформувати витяг самостійно (наприклад, встановивши мобільний додаток «Пенсійний фонд» на телефон та за допомогою цього додатку зайти до свого особистого кабінету на порталі ПФУ. Для цього можна навіть не мати КЕП, а лише BankID. Алгоритм дій працівника схожий з діями роботодавця, описаними вище.

05) Як виглядає електронний лікарняний?

По-перше зауважимо, виглядає він не так, як це було зображено на багатьох інтернет-ресурсах управлінь ПФУ, Фонду соцстрахування, місцевих органів влади та інших різноманітних державних установ. Детальніше про цей загальноукраїнський зашквар із зображенням россійського лікарняного дивіться на цій сторінці зі списком із 40 героїв >>.

Як виглядає він насправді, де його знайти, як переглянути, у своєму короткому відео показала Інспекція з питань праці, підпорядкована Дніпровській міський раді: дивитись відео >> .

Відео без звуку, але добре показано процес входу на порталі ПФУ до особистого кабінету роботодавця, перегляд листка непрацездатності. Саме наприкінці цього короткого відео можете побачити електронний лікарняний – як виглядає він насправді.

06) Як перевірити електронний лікарняний?

Це розглянуто у відео від дніпровської Інспекції з питань праці, посилання на яке надано у відповіді на попереднє питання. Нагадаю, відео без звуку, але добре показує, як перевірити та переглянути у кабінеті порталу ПФУ інформацію про всі випадки непрацездатності.

03. Заповнення лікарняного листа, окремих реквізитів

Спочатку розберемося з кожним реквізитом електронного лікарняного. А нижче – із заповненням паперового лікарняного (лицьового боку і зворотного боку).

3.1. Заповнення електронного лікарняного

Номер листка непрацездатності

Це є унікальний номер листка непрацездатності (серії немає), наприклад, 2000098765-1.

Номер випадку непрацездатності

Реквізит допомагає розібратися, цей електронний лікарняний є первинним чи вже продовженням.

Один випадок тимчасової непрацездатності (“страховий випадок”, якщо бюрократичною мовою) може бути оформлений декількома лікарняним листами. І роботодавцю важливо знати, чи є листки непрацездатності виданими у межах одного страхового випадку (бо перші 5 днів оплати кожного страхового випадку оплачує саме роботодавець, а не Фонд).

У паперових листках непрацездатності були передбачені позначки — «первинний» або «продовження». А в електронному варіанті лікарняного немає аналогічної позначки.

Розглянеом два випадки використання цього реквізиту.

На працівника відкрито декілька електронних лікарняних листків, йдуть один за одним, і ці електронні лікарняні можуть складати один страховий випадок, якщо матимуть однаковий «Номер випадку непрацездатності».

Номери самих електронних лікарняних листків можуть відрізнятися, навіть коли вони всі видані як продовження.

Наприклад, y кабінеті страхувальника роботодавець бачить 2 е-лікарняні, відкриті на 1 працівника з різними номерами:

• 2000998877-1 (дата відкриття 07.09.2022, дата закриття 10.09.2022);

• 2000999002-1 (дата відкриття 11.09.2022, дата закриття 17.09.2022).

Ці лікарняні з різними номерами йдуть один за одним. Якщо вони мають однаковий номер випадку непрацездатності, вони можуть відноситися до того ж самого страхового випадку. Якщо в обох лікарняних у полі «Номер випадку непрацездатності» вказано один номер, наприклад 234567. Тоді лікарняний 2000998877-1 є первинним, a лікарняний 2000999002-1 — продовженням.

Продовження тимчасової непрацездатності, якщо новий лікарняний не формується, а в існуючому e-листі лікар змінює дату, по яку видано лікарняний, та номер (тобто цифра після “тире” у номері е-лікарняного буде змінена на наступну (був лікарняний №2000998877 -1 , став №2000998877 -2 ). Можете у кабінеті страхувальника не шукати е-лікарняний працівника з попередніми номерами в такому випадку. Оплачуєте останній лікарняний як первинний, перевіривши, що це не ситуація, описана у Випадку 1 трохи вище.

Тут вказується дата відкриття е-лікарняного.

Прогнозована дата, після якої у працівника відновиться працездатність, або вказується дата наступного огляду пацієнта.

Коли лікарняний з’являється у кабінеті страхувальника, він має статус «Закритий».

Призначати лікарняні на підставі електронного листка непрацездатності можна тільки тоді, коли його статус з «Закритий» зміниться на новий статус «Готово до сплати»

Чому не треба поспішати з лікарняним листом одразу після його появи в електронному кабінеті? Тому що в полі «Дата закриття» лікар вказує поки що прогнозовану дату закінчення е-лікарняного.

Якщо працівник одужає на цю дату, він може не звертатися вже до лікаря. Тоді лікарняний буде закритий автоматично.

А якщо працівник одужає раніше вказаної прогнозованої дати і бажає вийти на роботу, він звернеться до лікаря i тоді за результатами огляду лікарем може бути скорочено період електронного висновку і змінено дату закриття лікарняного.

Це реєстраційний номер облікової картки (ІПН фізособи) та прізвище, ім’я i по батькові особи, якій оформлено е-лікарняний.

Ознака алкогольного / наркотичного cп’яніння

Позначка «Так» у цій графі означає, що роботодавець (чи уповноважена особа із соцстрахування) повинен з’ясувати, чи пов’язана тимчасова непрацездатність цього працівника зі станом, у якому він знаходився.

Якщо зв’язок зі сп’янінням був, то роботодавець (чи уповноважена особа) оформлює рішення про відмову оплачувати цей лікарняний. Інакше роботодавець (чи уповноважена особа із соц. страхування) приймає рішення про оплату цього лікарняного листа.

Документи i довідки, що підтверджують факт сп’яніння, додаються до рішення про виплату чи невиплату допомоги (дивіться Приклад рішення про призначення виплати . ). У випадку перевірки ПФУ це все буде підтвердженням правильності рішення роботодавця (чи уповноваженої особи із соцстрахування).

Порушення режиму лікування

Якщо режим не порушувався, то у графі «Позначка про порушення режиму лікування» буде зазначено «Ні».

У випадках, коли лікарем установлено факт порушення призначеного режиму лікування, формується новий медичний висновок і заповнюються графи «Дата порушення режиму лікування» i «Вид порушення режиму лікування» (див. п.п. 9 пункту 1 розд. ІІ Порядку формування медвисновків).

Увага! Якщо працівник порушує режим, установлений для нього лікарем, то він втрачає право на лікарняні з дня допущення порушення режиму на строк, встановлений рішенням страхувальника або уповноваженої особи із соцстрахування (ч. 2 ст. 16 Закону № 1105).

B е-лікарняному оновлено причини непрацездатності та їх нумерацію. Причому номер причини непрацездатності ви повинні визначити самостійно. Дивіться Причини непрацездатності електронних лікарняних) >>]). В е-лікарняному цей номер не вказується.

Також в е-лікарняному відображається:

1) причина непрацездатності, встановлена Фондом,

2) категорія медичного висновку,

3) код за ЄДРПОУ, найменування медзакладу, лікар якого сформував е-медвисновок, на підставі якого було сформовано е-лікарняний.

3.2. Заповнення паперового лікарняного

Загальні правила наведені на сторінці Заповнення лікарняного листа.

Читайте та скачайте таблиці з правилами заповнення кожної графи: