Особи, які проводять незалежну професійну діяльність, сплачують ЄВ поквартально, а Додаток ЄСВ 1 у складі податкової декларації про майновий стан і доходи подається до 1 травня. Яким чином та в який термін проводиться остаточний розрахунок ЄВ?

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомляє, що законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено перелік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), порядок нарахування та сплати єдиного внеску.
Платниками єдиного внеску відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені, зокрема, у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з п.п. 4 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), обчислення сум єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток)
Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ, згідно з яким оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Згідно з п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в Декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464 (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Згідно з п.п. 1 п. 6 розд. І Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783) (далі – Наказ № 783), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1) у складі податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої Наказом № 783, яка подається платниками, за звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, суми єдиного внеску, сплачені особами, які провадять незалежну професійну діяльність, протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком), враховуються такими платниками при остаточному розрахунку за календарний рік згідно з даними, зазначеними у Декларації та результатами перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Платники формують та подають Додаток ЄСВ 1 у складі Декларації до 01 травня року, наступного за звітним.
Термін сплати зобов’язань з єдиного внеску, визначених особами, які провадять незалежну професійну діяльність, у Додатку ЄСВ 1 настає в день подання Додатка ЄСВ 1 у складі Декларації, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати його подання включно.

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків , –> Версія для друку

Що таке ПДФО: інструкція розрахунку та особливості

ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) є одним з основних податків в Україні, який сплачують фізичні особи зі своїх доходів. Основною метою цього податку є забезпечення фінансових ресурсів для державного бюджету та фінансування різних програм та проектів відповідно до потреб національної економіки.

Що таке ПДФО?

ПДФО – це податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами з доходів, отриманих в Україні.

Цей податок стягується з доходів фізичних осіб за ставкою ПДФО, яка залежить від величини доходу та становить. Ось за якими ставками обчислюється податок на доходи фізичних осіб:

• 18% для доходів до 10-ти мінімальних заробітних плат (або до 212 400 грн на 2023 рік);
• 15% для доходів від 10-ти до 15-ти мінімальних заробітних плат (або від 212 400 грн до 318 600 грн на 2023 рік);
• 10% для доходів від 15-ти до 20-ти мінімальних заробітних плат (або від 318 600 грн до 424 800 грн на 2023 рік);
• 5% для доходів від 20-ти мінімальних заробітних плат (або від 424 800 грн на 2023 рік).

ПДФО зараховується до державного бюджету і використовується на фінансування різних державних потреб, включаючи соціальні програми, охорону здоров’я, освіту та інфраструктуру.

Пільги ПСП з ПДФО: інструкція розрахунку

Пільги з ПДФО в Україні можуть надаватись певним категоріям населення, наприклад, людям з інвалідністю, одиноким матерям, учасникам бойових дій, ветеранам і т.д.

Щоб розрахувати пільгу ПСП з ПДФО в Україні, необхідно виконати наступні кроки:

1. 1 Визначте величину доходу, з якого буде розраховуватися пільга. Наприклад, якщо особа отримала дохід в розмірі 10 тисяч гривень, а мінімальна зарплата становить 6 000 гривень, то дохід відповідає 1,67 МЗП (10 000 грн / 6 000 грн).
2. 2 Визначте величину пільги відповідно до законодавства. Наприклад, для інвалідів І та ІІ груп, пільга на ПДФО становить 50% від суми, що підлягає оподаткуванню. Якщо сума, що підлягає оподаткуванню, становить 10 тисяч гривень, то пільга буде 50% від цієї суми, тобто 5 тисяч гривень.
3. 3 Відніміть суму пільги від величини ПДФО, що підлягає сплаті. Наприклад, якщо величина ПДФО, що підлягає сплаті, становить 1 800 гривень, а пільга на ПДФО становить 500 гривень, то після віднімання пільги сума ПДФО, що підлягає сплаті, становитиме 1 300 гривень.

Отже, для розрахунку пільги ПСП з ПДФО в Україні потрібно знати величину доходу, з якого розраховується пільга, величину пільги, яка надається згідно з законодавством, і відняти цю суму від величини ПДФО.

Які нововведення в ПДФО наразі?

Уряд і податкова служба пропонують ряд змін, які можуть бути впроваджені в майбутньому:

• Збільшення податкової ставки з 18% до 20% для високодохідних громадян (тобто для тих, хто отримує більше 10 мільйонів гривень річного доходу).
• Введення податку на великі спадщини та дарування (зокрема, у випадку передачі нерухомості або майна за кордон).
• Зменшення податкових пільг і зниження ліміту щодо доходу, з якого починається оподаткування.
• Впровадження податку на доходи з продажу криптовалют.
• Введення податкових послуг онлайн та автоматизація процесу подання декларацій.

Податок на доходи фізичних осіб: розрахунок

В Україні податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) розраховується за формулою:

ПДФО = Сума доходу * Ставка податку – Знижки

Для розрахунку ПДФО потрібно визначити наступні параметри:

1. 1 Сума доходу – це сума всіх видів доходів фізичної особи, яку вона отримала протягом року. Доходи можуть бути заробітної плати, авторських винагород, дивідендів, відсотків за депозитами, продажу майна та інших джерел.
2. 2 Ставка податку – визначається в законі і залежить від розміру доходу. Нижчу ставку застосовують для доходів, що не перевищують певної межі, а вищу – для доходів, що перевищують цю межу.
3. 3 Знижки – це певні суми, на які можна скористатися при розрахунку податку. Знижки передбачені для окремих категорій громадян, наприклад, для ветеранів війни, інвалідів та інших.

Допустимо, що фізична особа має річний дохід в розмірі 500 000 грн, а ставка податку для цього рівня доходів становить 18%. Тоді:

ПДФО = 500 000 * 18% – Знижки

Якщо знижки складають 50 000 грн, то податок буде розраховуватися наступним чином:

ПДФО = 500 000 * 18% – 50 000 грн = 80 000 грн

Отже, фізична особа повинна сплатити податок на доходи у розмірі 80 000 грн.

Які види доходів не оподатковуються ПДФО?

Відповідно до законодавства України, існують певні види доходів, які не підлягають оподаткуванню ПДФО (податку на доходи фізичних осіб). Основні з них:

• Доходи від продажу майна, яке перебувало у власності понад три роки.
• Соціальні виплати (наприклад, допомоги на дітей, стипендії, матеріальна допомога для ветеранів).
• Спадщина та дарування, одержані від найближчих родичів.
• Суми, отримані за іншими законодавчо визначеними пільгами.
• Військові допомоги, отримані від уряду за участь у бойових діях.
• Доходи від співпраці з благодійними організаціями, що зареєстровані відповідно до законодавства.
• Доходи, отримані від державного бюджету або місцевих бюджетів за надані послуги або виконані роботи.
• Страхові виплати, одержані за страхування життя, здоров’я, майна.

Варто зазначити, що перелік доходів, які не підлягають оподаткуванню ПДФО, може змінюватись залежно від законодавчих змін та рішень уряду.

Оподаткування ПДФО додаткових благ

ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) є одним з податків, які сплачуються з доходів громадян в Україні. Якщо йдеться про додаткові блага, такі як бонуси, премії, компенсації, то вони також підлягають оподаткуванню ПДФО.

Згідно з податковим законодавством України, додаткові блага, які надаються фізичним особам, повинні бути включені до складу доходів, які підлягають оподаткуванню. Розмір податку на доходи з цих благ залежить від суми доходу і ставки ПДФО, яка становить 18% від доходу.

Таким чином, коли фізична особа отримує додаткові блага, вона повинна звернути увагу на те, що ці блага повинні бути включені до складу доходу і сплачений з них ПДФО. У разі, якщо роботодавець не здійснює утримання ПДФО з додаткових благ, відповідальність за правильність сплати податку лежить на самій фізичній особі, яка отримала ці блага.

Чи потрібно сплачувати ПДФО з відсотків від банківських депозитів?

ПДФО – це податок, який сплачується з доходів фізичних осіб, в тому числі з доходів, отриманих від депозитів в банках. ПДФО залежить від розміру доходів та податкової ставки, яка застосовується до цих доходів. Зазвичай, банки не сплачують ПДФО від імені клієнтів, які мають депозити в банках. Клієнти самостійно повинні сплачувати ПДФО зі своїх доходів, включаючи доходи, отримані від депозитів в банках.

Як сплатити податок на доходи фізичних осіб?

Податок на доходи фізичних осіб можна сплатити у два способи:

• Через банк – фізична особа може сплатити податок через будь-який банк, який має відповідну ліцензію на здійснення банківських операцій в Україні. Для цього потрібно мати рахунок у банку і надіслати заявку на сплату податку. Банк перераховує суму податку з рахунку фізичної особи на рахунок Державного казначейства.
• Через інтернет – фізична особа може сплатити податок через інтернет-банкінг або за допомогою електронної платіжної системи. Для цього потрібно мати доступ до інтернету і зареєструватися в системі електронних платежів. Після реєстрації фізична особа може виконати оплату податку, введенням необхідних даних про розмір податку і рахунок для перерахунку коштів.

Важливо пам’ятати, що податок на доходи фізичних осіб повинен бути сплачений до 30 квітня наступного року після звітного року. Якщо фізична особа пропустила строк сплати податку, їй загрожує штраф та пеня за кожний день затримки. Тому важливо своєчасно звернути увагу на сплату податку і вчасно виконати необхідні процедури.

Штрафні санкції за несплату ПДФО

В Україні несплата податку на доходи фізичних осіб вчасно може призвести до нарахування штрафів та пені. Штрафні санкції за несплату податку на доходи фізичних осіб встановлені Податковим кодексом України і варіюються в залежності від тяжкості порушення.

Якщо фізична особа не сплачує податок на доходи фізичних осіб вчасно, до неї можуть бути застосовані такі штрафні санкції:

• Штраф за несвоєчасну сплату: Цей штраф застосовується, якщо фізична особа не сплатила податок на доходи фізичних осіб вчасно. Штраф розраховується як 120% від суми податку, що підлягає сплаті.
• Штраф за несвоєчасну подачу декларації: Цей штраф застосовується, якщо фізична особа не подала декларацію про доходи вчасно. Штраф розраховується як 10% від суми податку, що підлягає сплаті.
• Штраф за недоплату: Цей штраф застосовується, якщо фізична особа недоплачує свої зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб. Штраф розраховується як 10% від суми недоплати.

На додаток до перерахованих вище штрафів, на несплачені податкові зобов’язання можуть також нараховуватися відсотки. Відсоткова ставка встановлюється Національним банком України і наразі становить 10,5% річних.

Важливо зазначити, що штрафні санкції за несплату податку на доходи фізичних осіб в Україні можуть бути значними і можуть швидко накопичуватися, якщо їх не сплачувати. Тому фізичним особам важливо вчасно подавати свої податкові декларації та сплачувати всі належні податки в повному обсязі і вчасно, щоб уникнути штрафів.

Зараз ставка ПДФО в Україні становить 18% від доходу. Однак, є певні винятки та особливості для різних категорій доходів та осіб, які можуть впливати на розмір ПДФО, який потрібно сплатити.

Базою оподаткування ПДФО є доходи фізичної особи за певний період часу. Доходи, на які нараховується ПДФО, включають всі види оплати праці, такі як зарплата, премії, надбавки, виплати за відрядження, гонорари та інші виплати.