Як ще називають ліліпутів

У цьому розділі можна пропонувати до внесення в СЛОВНИК.НЕТ нові слова, вказувати на знайдені помилки, недогляди, чортики тощо

Карлики і ліліпути

Повідомлення Валентин » П’ят серпня 27, 2010 8:57 am

ЛІЛІПУТ, -а, ч. Неприродно мала на зріст людина; карлик. // перен. Про надзвичайно малий предмет, істоту.
КАРЛИК, -а, ч. 1. Неприродно мала на зріст людина; ліліпут, коротун, куцак, куцан. // Про дуже низький, дуже малий предмет. 2. з означ., перен. Про дуже незначну з певного погляду, нікчемну людину. Духовні карлики. 3. Зірки малих розмірів та невисокої світності.

Працюючи над темою придворних карликів в Україні, засумнівався чи ці слова є повними синонімами. Деякі джерела стверджують, що у карликів непропорційно велика голова, малі руки й ноги, а ліліпути, мовляв, пропорційні, але маленькі на зріст. Що товариство про це скаже? /hi.gif” style=”vertical-align:middle” emoid=”:hi:” border=”0″ alt=”hi.gif” />

Карлики і ліліпути

Повідомлення Selyd » Суб серпня 28, 2010 2:10 pm

ЛІЛІПУТ, здається, не так давно виникло. Отже, його могло і не бути.
КАРЛИК, КАРЛИЦЯ – результат збою.
А от ПІГМЕЙ – нормальна, гармонійно складена людина.
Тільки маленька. Може так?

Карлики і ліліпути

Повідомлення Дмитро » Суб серпня 28, 2010 3:50 pm

Так, слово ліліпут з’явилося у вісімнадцятому сторіччі. Ось що пише про нього Леонід Булаховський у «Нарисах із загального мовознавства»:
[quote]Цілком довільно вигадав слово ліліпут «карлик» англійський письменник Джонатан Свіфт; так назвав він у «Подорожах Гуллівера» (1726) малесеньких людців, жителів фантастичної країни Ліліпутії. Найменування це пізніше узагальнилось і, як загальне, ввійшло в широкий вжиток. [/quote]
Українська радянська енциклопедія теж ототожнює ліліпутів із карликами. А це вже уривок з твору Романа Іваничука «Орда»:
[quote]Карлики, що дбали про пожвавлення в залі, заплескали, оплесками розбудили тих, які спали, — всі дружно проголосували «за». Поважний Карлик запитав, хто проти: один ліліпут, що міцно заснув, прокинувся й підняв руку, думаючи, що голосують «за». Нещасного тут-таки вивели з майданчика і руку відрубали. Відтоді вже ніхто не дрімав, усі думки карликів спрямовувалися до однієї мети — не заснути. [/quote]
Очевидно, що письменник також уживає слово ліліпут як синонім до карлика.
А от у самому романі Джонатана Свіфта (принаймні в українському перекладі Юрія Лісняка) ліліпутів називають просто чоловічками. Слова карлик на позначення ліліпута як жителя Ліліпутії не вживано.

Карлики і ліліпути

Повідомлення Валентин » Нед серпня 29, 2010 7:52 am

Так, слово ліліпут з’явилося у вісімнадцятому сторіччі. Ось що пише про нього Леонід Булаховський у «Нарисах із загального мовознавства»:

Українська радянська енциклопедія теж ототожнює ліліпутів із карликами. А це вже уривок з твору Романа Іваничука «Орда»:

Очевидно, що письменник також уживає слово ліліпут як синонім до карлика.
А от у самому романі Джонатана Свіфта (принаймні в українському перекладі Юрія Лісняка) ліліпутів називають просто чоловічками. Слова карлик на позначення ліліпута як жителя Ліліпутії не вживано.

Українське законодавство розрізняє карликів і ліліпутів: “Особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 15 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (далі Закон), за наявності у чоловіків не менше 20 років страхового стажу, а у жінок не менше 15 років. Документом, на підставі якого зменшується пенсійний вік, є довідка закладу охорони здоровя про наявність відповідного захворювання: гіпофізарного нанізму (ліліпути), диспропорційні карлики”.
А щодо походження слова “карлик” щось відомо?
Я знайшов цікаві відамості про карликів при дворах Острозьких і Сангушків. Зараз опрацьовую цю тему, а тому хочу бути точним.

Як ще називають ліліпутів

Про мотивацію на війні, ліліпутів та два збитих дрони в одному бою розповів кулеметник 5-ї Слобожанської бригади НГУ Гулівер.

Військовий закінчив ПТУ як автослюсар, але не встиг ним попрацювати, бо призвали в армію. І це, як стверджує Гулівер, назавжди змінило його життя.

«У 90-х служив строкову у військовій частині 3027, спецпідрозділ «Барс». Це був тодішній аналог Національної гвардії. Тож, можна сказати, що я стояв у витоків НГУ», – зазначає Гулівер.

Відразу після армії нацгвардієць пішов працювати у СІЗО, там відслужив 5 років. Не дивлячись на вислугу років (у пенітенціарній службі зараховують рік служби за півтора – ред.), звільнився, працював комірником, потім 5 років у ливарному цеху на Харківському тракторному заводі.

«Робота була важка, шкідлива, але платили гарно. У 14-му році пішов добровольцем, але через професійну травму ноги, отриману на заводі, мене записали лише у запас. Сказали, що візьмуть воювати лише якщо буде повномасштабна війна. Так і сталось…», – розповідає Гулівер.

До 24-го лютого 2022 він жив на Північній Салтівці. Коли російські окупанти почали кидати авіабомби та снаряди на його район, зрозумів, що треба вивозити родину та йти у військкомат.

«У мене була непогана військова підготовка, тому цього разу взяли без питань», – посміхається Юрій та продовжує розповідати про свій бойовий шлях на цій війні. – «Три нулі за спиною: Балаклія, Куп’янськ, Кремінна. Дехто каже, що Національна гвардія – прихлєбатєлі при ЗСУ, йде завжди після ЗСУ та лише користуються їх лаврами. Відповідально кажу – це неправда! Ми стояли та стоїмо на передовій і воюємо так само як і ЗСУ. Важко буває, але позиції тримаємо».

Командири Гулівера розповіли про бій, під час якого Юрій збив дві «пташки» окупантів.

«У дрона важко влучити, думаю випадково (сміється), але вийшло – з покемона (так називають кулемет Калашнікова – ред.), ось з цього, – показує на свій кулемет Гулівер, та продовжує, – дрон впав між нашими та позиціями окупантів. Взагалі, найважче – вилізти з шанця, бо насипають. Якщо виліз – далі легше. А другий дрон ми разом з хлопцями збили, не тільки я стріляв».

«У середині березня цього року противник намагався провести атаку на наші позиції. А після невдалої танкової атаки – почав закидувати позицію ВОГ – 17. Влучним пострілом Юрій збив ударно-розвідувальний дрон противника. Після падіння він одразу ж вибухнув, не встигнувши зкинути гранати. Через декілька хвилин на горизонті Юрій помітив ще один безпілотник ворога. Тож, знешкодив і його. Після падіння летальний апарат залишився майже неушкодженим, а флеш-носій, який був у ньому, надав багато корисної інформації щодо місцеперебування оператора дрона. За отриманими координатами було наведено артилерію та знищено бліндаж ворога, з якого неодноразово запускалися дрони ворога», – розповів Ізюм, командир Юрія.

На запитання про свою мотивацію воювати на передовій та про те, яку роль на полі бою відіграє страх Гулівер відповідає одразу, не роздумуючи: «Звісно, страх присутній, але є речі важливіші за нього. Треба розуміти, для чого ми тут зібралися, ми ж не клуб за інтересами, ми спільну справу робимо. Якщо всі підемо у відмову, то і країни не буде. Треба страх свій ховати. Стоїмо заради майбутнього України! Щоб воно було!»

«У мене дружина, є троє дітей. Пишаються мною, треба їм приклад показувати. Не можна боятися, коли Батьківщина у небезпеці, що з них виросте, якщо батько боягуз? Діти мають знати, що не перевелися у нас ще козаки. І окупанти це мають знати. Вони точно що казкові ліліпути. Дрібні, злобні істоти без честі та сумління», – підсумовує свою розповідь гвардієць.

Національна гвардія України