Операція на кишечнику: реабілітація та наслідки

Операція на кишечнику є поширеною хірургічною процедурою. Кількість таких операцій щорічно в Росії становить 500 000. Не завжди ця маніпуляція веде до одужання хворого, однак вона здатна істотно полегшити стан людини в деяких випадках. Після операції необхідний тривалий і складний відновний період.

В якості показань до операції на кишечнику можна виділити наступні фактори:

• злоякісна пухлина;
• непрохідність кишечнику;
• некроз, наприклад, в разі виникнення виразкової хвороби дванадцятипалої кишки;
• всілякі травми та ін.

Різновиди хірургічного втручання

Операція на кишечнику може проводитися кількома різними способами, від обраного варіанта хірургічного втручання залежать можливі ускладнення, відновлення хворого після маніпуляції і багато іншого.

Однак перший із способів хірургічного втручання є прийнятним далеко не для кожного хворого. У лапароскопічної операції існують протипоказання, які виключають можливість.

За допомогою лапаротомії можливе виконання наступних операцій за показаннями:

Період реабілітації після втручання

На час, який буде потрібно пацієнтові для відновлення після хірургічного втручання, пряме вплив робить вид операції, а також кількість вирізаною тканини.

Для того щоб процес реабілітації став як можна більш коротким, пацієнтам прописуються наступні процедури.

Дихальні вправи. Це призначення робиться абсолютно всім пацієнтам. При цьому людина повинна здійснювати сильні вдихи і видихи, можна надувати кульки. Подібна фізкультура сприяє гарній вентиляції легенів та попередження пневмоній і бронхітів. Робити таку гімнастику краще часто, особливо це стосується випадків з тривалим постільним режимом.

Застосування знеболювальних засобів. Різновид препаратів залежить від того, наскільки виражені больові відчуття, що найчастіше залежить від типу операції.

Догляд за швами. Тут необхідні щоденний огляд і обробка з наступною зміною пов’язок. Сам хворий повинен спостерігати за швами, не мочити і не чесати їх. Якщо ж починається розбіжність рубців, необхідне медичне втручання.

Фізичні навантаження – суворо індивідуальні призначення, так як на кожному хворому потрібен особливий підхід. Чим раніше хворий встане з ліжка, тим краще, однак це має відбуватися під суворим контролем лікаря. Для того щоб уникнути таких ускладнень, як розбіжність швів, блювання, діарея, а також багатьох інших, необхідно ставитися до фізичних навантажень з обережністю. Для початку лікар призначив пацієнту завдання, що виконуються лежачи, наприклад, руху ногами і руками.

Далі в комплекс будуть додаватися вправи на зміцнення стінки живота. Коли закінчиться постільний режим, пацієнт зможе ходити по палаті і коридору. Тривалість такого ходіння буде постійно збільшуватися.

Фізіотерапевтичні процедури обов’язково призначаються хворому після хірургічних втручань на кишечнику. Серед них можна виділити магнітотерапію, електрофорез, лазеротерапію, УВЧ-терапію та ін.

Неодмінною призначенням після операції на кишечнику є дієта, яку індивідуально підбирає лікар виходячи з особливостей стану хворого. Пацієнт повинен харчуватися маленькими порціями 6-8 разів щодня. Їжа вибирається щадна, обов’язково тепла, рідка чи в змозі желе.

Період відновлення пацієнтів

Період відновлення безпосередньо залежить від типу хірургічного втручання, а також від обсягу видалених тканин кишечника:

Дієта №0 включає в себе теплі, рідкі та несолоні страви. Хворий може вживати:

• м’ясний бульйон невеликий фортеці з телятини або кролика;
• узвар з шипшини;
• желе з фруктів;
• рисовий відвар;
• ягідний кисіль або чай.

Вищеперелічені продукти надають позитивний вплив на шлунково-кишковий тракт, дозволяючи уникнути ускладнень, м’яко відновлюють кишечник після оперативного втручання.

Резекція товстої кишки (шлунка)

Найчастіше в резекції потребують літні люди, у яких виник атеросклероз кишкових судин. Показаннями будуть також пухлини, при виявленні раку може бути призначена хіміотерапія. В даному випадку операція з видалення називається «колектомія», при якій додатково витягають, як правило, найближчі до кишці лімфатичні вузли.

Як і навіщо проводять резекцію товстої кишки

Залежно від патології проводять тотальну (повну) або субтотальную (часткову) резекцію товстої кишки. Видалення здійснюють дбайливо, в межах здорової тканини, не пошкоджуючи кінці органу, в подальшому це вплине на якнайшвидше загоєння шва. Якщо видалити тільки ділянку, то що залишилися частини зшиваються між собою. При реабілітації дуже важливим пунктом буде спеціальна дієта.

Показання до операції

Резекція товстої кишки проводиться тільки за результатами діагностики, коли методи консервативного лікування не дадуть бажаного ефекту. При виявленні раку операцію не проводять екстрено, потрібна попередня підготовка. Якщо був виявлений мезентеріальний тромбоз, то швидке прийняття заходів вкрай необхідно, інакше некроз і ішемія викличуть інтоксикацію, що може загрожувати смертю. Передня резекція прямої кишки дозволяє зберегти анальний сфінктер, якщо патологія знаходиться у верхній частині органу.

У дітей операції виконуються через инвагинации, вузлоутворенням, виявлення вад розвитку кишечника (у немовлят). Хірургічне втручання проводять дитячі абдомінальні хірурги.

Показаннями до операції у дорослих і дітей стають:

• спайкова хвороба, яка не піддається консервативному лікуванню;
• некроз кишечника;
• різні типи пухлин;
• вроджені аномалії;
• впровадження однієї частини кишечника в просвіт іншого (інвагінація), це стан в 90% випадків виникає у новонароджених;
• кишкова непрохідність;
• вроджений або набутий дивертикулит (запалення).

Резекцію не проводять, якщо є протипоказання. Це зазвичай тяжкі стани: кома, запущена форма раку, а також серйозні патології нирок, серця, коли організм може не витримати хірургічного втручання.

Підготовка до операції

Такі заходи проводяться в повному обсязі, якщо резекція запланована. В іншому випадку, наприклад при закупорці судин брижі, обстеження будуть мінімальні, так як операція буде потрібно екстрена. У підготовку входять:

• консультації фахівців;
• аналізи крові, сечі;
• електрокардіограма;
• очищення кишечника перед операцією;
• заборона на прийом деяких препаратів і продуктів харчування;

Можливе призначення антибіотиків для попередження ризику інфекції. Лікар повинен знати про всі ліки, які приймає пацієнт.

Способи проведення

Є два методи виконання резекції кишечника, це лапаротомія і лапароскопія. Вибір способу – завжди на розсуд хірурга. Лапаротомія передбачає поздовжній розріз черевної стінки, для лікаря це хороший огляд органів. Крім того, при деяких патологіях такий спосіб єдино застосовний. Резекція проводиться під загальним наркозом і триває в середньому близько 2-3 годин.

Що таке лапароскопія, знають, напевно, багато. При такому способі роблять невеликі проколи для введення інструментів, один з яких оснащений відеокамерою. За процесом можна спостерігати через монітори. Операція лапароскопічним методом більш щадна, після неї швидше проходить період відновлення.

Малоінвазивне втручання може бути застосовано не тільки до резекції кишечника, його призначають для діагностики та лікування будь-яких органів черевної порожнини і малого таза. Лапароскопія в Києві – це сучасне лікування з чудовими результатами, в тому числі косметичними.

Дві основні техніки

Для лікування раку товстої кишки або інших патологій з ускладненнями використовується техніка Гартмана. Обструктивна резекція складається з таких етапів:

• видалення сегмента кишки;
• ушивання відвідного ділянки;
• висновок кінця органу на черевну стінку з утворенням кінцевий одноствольній колостоми.

Всі типи резекцій з використанням вищевказаних принципів відносяться до операцій по Гартманн. Перевага методу в тому, що втручання використовують при екстрених випадках. Техніка не відноситься до складних, і з її допомогою проводиться радикальне лікування у ослаблених хворих. Метод усуває ускладнення і відновлює прохідність кишки.

Інший спосіб резекції кишки – двоетапний – по Микуличі. Складається з формування двуствольной колостоми на першому етапі, а також її закриття і відновлення кишкової прохідності на другому. Операція, запропонована польсько-австрійським хірургом, відрізняється від звичайної резекції відмовою від первинного анастомозу. Вона відповідає всім сучасним принципам лікування ускладненого раку ободової кишки.

При ранній стадії раку шлунково-кишкового тракту або наявності доброякісного утворення може проводитися ендоскопічна резекція слизової. Це операція полягає у видаленні фрагмента кишкової стінки зі слизової оболонки.

Як відновитися після операції

Наслідки хірургічного втручання можуть бути різними, багато що залежить від ступеня і виду захворювання, техніки операції, загального стану здоров’я у пацієнта. Післяопераційний період повинен складатися з раціону і моціону, який наказує лікар. Також важлива правильна гігієна рани. Часті реакції на хірургічне втручання такі:

• нагноєння і кровотеча в області швів;
• звуження ділянки кишки;
• розлади диспепсического характеру;
• пригнічений настрій.

Якщо пацієнт задається питанням, як відновити роботу кишечника після операції резекції раку товстої кишки, то рекомендації будуть наступними:

1. Дієта. Вона підбирається лікарем з урахуванням фізіології пацієнта і чітко дотримується хворим.
2. Прийом спеціальних препаратів, які полегшують стан.
3. Дотримання режиму, встановленого лікарем.

Пацієнту може бути рекомендовано носити спеціальний бандаж, який знижує навантаження на м’язи живота і впливає на швидке і ефективне загоєння швів. Якщо лікування пройшло успішно, то пацієнт протягом двох років повинен регулярно проходити обстеження (колоноскопія), рентген грудної клітки. При відсутності рецидиву діагностика проводиться один раз в 5 років. Повністю вилікувалися пацієнти не повинні займатися важкою фізичною роботою протягом півроку після виписки з лікарні.