Як виміряти цукор у рідині

Зміст:

Як самостійно виміряти цукор в крові: процедура покроково

Обов’язкова умова контролю над діабетом – регулярне вимірювання глюкози в крові. Тож глюкометр – маст хев для кожного, хто живе з цукровим діабетом.

Про те, як правильно користуватися глюкометром, розповідає доктор медичних наук, старший науковий співробітник, лікар-ендокринолог вищої категорії, керівник відділу діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка» НАМН України Любов СОКОЛОВА.

Алгоритм простий, але містить обов’язкові умови, дотримання яких слід довести до автоматизму.

Як самостійно виміряти цукор в крові: підготовка

1. Коли вимірюєте цукор крові самому собі, одягати медичні рукавички не потрібно.

2. Аби нічого не впливало на результати аналізу, перед процедурою руки краще вимити з милом та висушити рушником (не потрібно обробляти їх спиртом тощо).

3. Відкрийте скарифікатор (ланцет), який йде в наборі з глюкометром або продається в аптеці окремо, та приєднайте його до глюкометра.

Для деяких моделей скарифікаторів можна виставити силу проколу шкіри:

4. Підготуйте тест-смужку (дістаньте її із флакона-контейнера або упаковки).

У деяких моделях глюкометрів тест-смужки знаходяться у спеціальних флаконах. Дуже важливо, аби цей флакон зберігався щільно закритим. Інші смужки запаковані окремо. Тоді їх можна зберігати просто в наборі для глюкометра.

5. Вставте тест-смужку в глюкометр: на дисплеї приладу бачимо зображення тест-смужки.

Показники рівня цукру в крові

Вміст цукру в крові (глікемія) не є постійною величиною – вона коливається у певних фізіологічних межах. Але якщо порівняно з верхньою межею норми у людини виявляється дещо підвищений цукор, виникає підозра на зниження толерантності до глюкози, а коли норма цукру в крові перевищується – визнають цукровий діабет.

Вираз “норма цукру в крові” – це діапазон концентрації глюкози в плазмі крові, який виявляють у 99% здорових осіб. Сучасні стандарти здоров’я полягають у наступному.

  • Рівень цукру в крові (норма натще). Визначається вранці після нічного сну, становить від 59 до 99 мг на 100 мл крові (нижня межа норми становить 3,3 ммоль/л, а верхня – 5,5 ммоль/л).
  • Належний рівень глюкози після їжі. Цукор у крові визначається через дві години після їди, в нормі він не повинен перевищувати 141 мг/100 мл (7,8 ммоль/л).

Кому необхідно вимірювати глюкозу

Тестування цукру в крові проводиться насамперед при цукровому діабеті. Але глюкозу мають контролювати і здорові люди. А лікар направить пацієнта на аналіз у таких випадках:

  • із симптомами гіперглікемії – млявість, стомлюваність, часте сечовипускання, спрага, різкі коливання ваги;
  • в рамках планових лабораторних тестів – особливо для людей з ризиком розвитку діабету (люди старше 40 років, з надмірною вагою або ожирінням, зі спадковою схильністю);
  • вагітних жінок – при термінах вагітності від 24 до 28 тижнів тест допомагає виявити гестаційний цукровий діабет (ГСД).

Як визначити глікемію

Здорова людина повинна контролювати рівень цукру в крові не рідше одного разу на рік. Можна перевіряти рівень цукру в будинку з глюкометром. При цьому тест може бути виконаний:

  • вранці натще – мінімум вісім годин не можна їсти і пити напої, крім води;
  • після їди – глікемічний контроль проводиться через дві години після їди;
  • у будь-який час – при цукровому діабеті важливо знати, яка концентрація глюкози в крові спостерігається у різний час доби – не лише вранці, але вдень, увечері, навіть уночі.

Як користуватися глюкометром

Для амбулаторного використання підходять портативні апарати, що продаються в аптеці (Акку-Чек Актив/Accu Chek Active або подібні до нього). Для того, щоб користуватися такими пристроями, необхідно знати, як правильно виміряти цукор у крові глюкометром, інакше можна отримати некоректний результат. Алгоритм включає п’ять кроків.

  1. Миття рук. Перед дослідженням потрібно добре вимити руки. Краще теплою водою, оскільки холод зменшує швидкість кровотоку, сприяє спазму капілярів.
  2. Підготовка голки. Необхідно підготувати ланцет (голку). Для цього з уколювання знімають ковпачок, вставляють ланцет всередину. На ланцеті встановлюють рівень глибини проколу. Якщо матеріалу буде мало, лічильник не виконає аналіз, а для отримання об’ємної краплі крові важливою є достатня глибина.
  3. Виконання проколу. Потрібно зробити прокол у подушечці пальця. Не треба протирати проколотий палець перекисом водню, спиртом або дезінфікуючим засобом. Це може вплинути на результат.
  4. Аналіз крові . Отриману краплю крові треба нанести на підготовлену тест-смужку. Залежно від типу вимірювача кров наноситься або на вставлену в аналізатор тест-смужку, або на вийняту з приладу перед перевіркою.
  5. Вивчення даних. Тепер слід прочитати результат тесту, що з’являється на дисплеї приблизно через десять секунд.

Домашній тест не вимагає особливої ​​підготовки, для нього потрібна лише капілярна кров із пальця. Але треба пам’ятати, що амбулаторні глюкометри є абсолютно точними пристроями. Значення їх похибки виміру становлять від 10 до 15%. Найнадійніші показники глікемії можна отримати в лабораторних умовах при аналізі плазми крові, взятої з вени. Інтерпретацію результатів тесту венозної крові представлено в таблиці нижче.

Таблиця – Що означають результати вимірювання глюкози у венозній крові

Отримані значенняІнтерпретація результатів
61-99 мг/100 мл (3,3-5,5 ммоль/л)Нормальний рівень цукру у венозній крові у здорової людини
101-125 мг/100 мл (від 5,6 до 6,9 ммоль/л)Аномальний рівень глюкози натще (предіабет)
126 мг/100 мл (7,0 ммоль/л) або вище цього значенняЦукровий діабет (при реєстрації такого результату натще після двох вимірювань)

Коли потрібний глюкозотолерантний тест

При виявленні гіперглікемії у повторних пробах крові натщесерце лікар обов’язково призначить тест із цукровим навантаженням, що показує, чи здатний організм впоратися з великою разовою дозою глюкози. Аналіз визначає можливість синтезу підшлункової залози великої кількості інсуліну.

Дослідження виконується після «солодкого сніданку»: обстежуваному ранком дають випити 75 г глюкози, розчиненої у склянці води. Після цього визначають глікемічний профіль – чотири рази через кожні півгодини вимірюють рівень цукру в крові. Інтерпретацію можливих результатів, отриманих через 120 хвилин, представлено в таблиці.

Таблиця – Розшифровка результатів глюкозотолерантного тесту, отриманих через 120 хвилин після цукрового навантаження

Отримані значенняІнтерпретація результатів
Менш або дорівнює 139 мг/100 мл (7,7 ммоль/л)Толерантність до глюкози
141-198 мг/100 мл (7,8-11 ммоль/л)Переддіабетичний статус (толерантність до глюкози ненормальна)
200 мг/100 мл (11,1 ммоль/л) або вищеДіабет

Під час вагітності

Глюкозотолерантний тест також використається для діагностики гестаційного діабету. Всі вагітні жінки проходять це дослідження, за винятком тих, хто вже страждає на цукровий діабет. Його проводять у проміжок між 24 та 28 тижнями вагітності або навіть раніше у жінок з факторами ризику гестаційного діабету (зокрема, з індексом маси тіла, що дорівнює або перевищує 30, наявністю гестаційного цукрового діабету в анамнезі). Дослідження відбувається у два етапи.

  • Перший етап . Вимірювання глюкози натще. Проводиться у лабораторії, досліджується кров, взята з вени. Не допускається проведення тесту на основі вимірювань з використанням амбулаторного глюкометра та транспортування крові, оскільки еритроцити у зразку продовжують споживати глюкозу, яка зменшується на 5-7% протягом години.
  • Другий етап . Протягом п’яти хвилин потрібно випити 75 г глюкози, розчиненої у склянці води. Після цього вагітна має відпочивати протягом двох годин. Блювота чи надмірні фізичні зусилля перешкоджають правильній інтерпретації тесту, вимагають повторного обстеження. Повторні взяття крові здійснюють через 60 та 120 хвилин після навантаження глюкозою.

При вагітності норма цукру в жінок у крові нижча, ніж для населення загалом. Рівні глюкози натще у вагітних повинні бути нижчими за 92 мг/100 мл (для загальної популяції ≤99 мг/100 мл). Якщо результат отримано в межах 92-124 мг/100 мл, це кваліфікує вагітну групу ризику, вимагає негайного дослідження толерантності до глюкози. Якщо глюкоза в крові натще вище 125 мг/100 мл, підозрюється гестаційний діабет, що потребує виконання підтверджуючого дослідження.

Норма цукру в крові в залежності від віку

Результати тестів у різних вікових групах варіюватимуть навіть у разі повного здоров’я піддослідних. Це з фізіологічними функціями організму. Норма цукру в крові у дітей нижча порівняно з дорослими. Причому чим молодша дитина, тим нижчі показники глікемії — рівень цукру в крові у немовляти відрізнятиметься навіть від значень, характерних для дошкільного віку. Докладніше норми цукру в крові за віком представлені в таблиці.

Таблиця – Нормальні значення глікемії у дітей

У підлітків і дорослих показник глюкози натщесерце має дорівнювати або нижче 99 мг/100 мл, а після сніданку – нижче 140 мг/100 мл. Цукор у крові у жінок похилого віку після клімаксу зазвичай вищий, ніж у молодих, але все одно верхня допустима норма у них становить 99 мг/100 мл, і відгуки пацієнток це підтверджують. У людей похилого віку, хворих на цукровий діабет, норма цукру в крові натщесерце повинна становити від 80 до 139 мг/100 мл, а після їжі – бути нижче 181 мг/100 мл.

Норма цукру в крові у чоловіків та жінок на голодний шлунок завжди нижча, ніж 5,5 ммоль/л. Якщо виявляється перевищення цього рівня, необхідно звернутися до лікаря та подумати про корекцію харчування. Наприклад, нові нормативи Всесвітньої організації охорони здоров’я пропонують скорочення в раціоні простих цукрів до рівня нижче 5% від добового калоражу. Для людини з нормальним індексом маси тіла це лише шість чайних ложок цукру на добу.

Відгуки

Добрий день. Вирішила написати, раптом це допоможе комусь, а може й не треба ризикувати, а краще до лікаря, будь ласка аналізуйте, адже все індивідуально. У нас в сім’ї є прилад, що вимірює цукор, і це мені допомогло впоратися з ситуацією, що виникла. Від експериментів у харчуванні у мене трапилася нудота і блювота один раз, після чого у мене погіршилося самопочуття, я вирішила виміряти цукор і він виявився 7,4. Але до лікаря я не пішла (Ризикнула не знаю чому) а зробила ось що, начитавшись в інеті про діабет тощо, що дієта мене врятує. Вранці я з’їла яйце некруто і чай без цукру, через дві години знову яйце некруто і чай без цукру. А в обід була їжа збалансована, шматочок м’яса гарнір (каша) та салат. Моя логіка, може й неправильна, полягала у зниженні цукру вранці та підтримка на рівні шляхом прийняття збалансованої їжі в обід, на вечерю теж збалансовано, але треба прислухатися до себе. Потім я не так суворо 2 яйця приймала. Промучився десь тиждень. Зараз у мене 5,9

У вагітних для встановлення діагнозу гестаційний цукровий діабет треба здати глюкозотолерантний тест. Без нього не ставлять. У мене була цукор 5,7, сказали зависокий, але в норму для вагітних вклалася, а ось глюкозотолерантний тест я не пройшла, через 2 години після глюкози цукор був вищим 9. Потім у стаціонарі здавала добовий моніторинг цукру, там взагалі веселі цукри були, від 5,7 до 2,0 протягом доби. Написали скомпенсований гестаційний цукровий діабет, заборонили солодке, але стіл залишили загальний.

Норма цукру у крові однакова як чоловіків, так жінок. На зміну рівня засвоєння глюкози впливають різні чинники. Відхилення від норми у більшу чи меншу сторону може мати негативні наслідки та потребує корекції.

Один із основних фізіологічних процесів в організмі – засвоєння глюкози. У побуті використовують словосполучення «цукор крові», насправді кров містить розчинену глюкозу – простий цукор, основний вуглевод крові. Глюкоза відіграє центральну роль метаболічних процесах, представляючи собою найбільш універсальний енергоресурс. Потрапляючи в кров з печінки та кишечника, вона розноситься з кровотоком до всіх клітин організму та забезпечує енергією тканини. При підвищенні рівня глюкози у крові відбувається посилення вироблення інсуліну – гормону підшлункової залози. Дія інсуліну полягає у процесі переходу глюкози з міжклітинної рідини всередину клітини та її утилізації. Механізм транспорту глюкози всередину клітини пов’язаний із впливом інсуліну на проникність клітинних мембран.

Невитрачена частина глюкози перетворюється на глікоген, який резервує її для створення депо енергії в клітинах печінки та м’язів. Процес синтезу глюкози із невуглеводних сполук називається глюконеогенезом. Розпад накопиченого глікогену до глюкози – глікогеноліз. Підтримка норми цукру в крові є одним з основних механізмів гомеостазу, в якому беруть участь печінка, позапечінкові тканини та ряд гормонів (інсулін, глюкокортикоїди, глюкагон, стероїди, адреналін).

У здоровому організмі кількість глюкози, що надійшла, і відповідна частка інсуліну завжди відповідають один одному.

Тривала гіперглікемія призводить до тяжких уражень органів та систем внаслідок порушення обмінних процесів та кровопостачання, а також значного зниження імунітету.

Наслідком абсолютної чи відносної недостатності інсуліну є розвиток цукрового діабету.

Норма цукру у крові

Вміст глюкози в крові називається глікемією. Рівень глікемії може бути нормальним, зниженим чи підвищеним. Одиниця виміру глюкози – мілімоль на літр (ммоль/л). При нормальному стані організму норма цукру на крові у дорослих коливається не більше 3,3–5,5 ммоль/л.

Рівень цукру в крові 7,8-11,0 характерний для переддіабету, підвищення рівня глюкози більше 11 ммоль/л вказує на цукровий діабет.

Норма цукру в крові натще однакова як для чоловіків, так і для жінок. Тим часом, показники допустимої норми цукру в крові можуть відрізнятися залежно від віку: після 50 і 60 років нерідко спостерігається порушення гомеостазу. Якщо говорити про вагітних, то у них рівень цукру в крові може трохи відхилятися після їди, при цьому натще він залишається нормальним. Підвищений рівень цукру на крові при вагітності вказує на розвиток гестаційного діабету.

Рівень цукру у крові в дітей віком відрізняється від норми дорослих. Так, у дитини до двох років норма цукру в крові коливається в межах від 2,8 до 4,4 ммоль/л, від двох до шести років – від 3,3 до 5 ммоль/л, у дітей старшої вікової групи становить 3, 3-5,5 ммоль/л.

Від чого залежить рівень цукру

На зміну рівня цукру можуть впливати кілька факторів:

  • раціон;
  • фізичні навантаження;
  • підвищення температури;
  • інтенсивність вироблення гормонів, що нейтралізують інсулін;
  • здатність підшлункової залози продукувати інсулін

Джерелами глюкози крові служать що містяться у харчовому раціоні вуглеводи. Після їжі, коли відбувається поглинання легкозасвоюваних вуглеводів та їх розщеплення, показники рівня глюкози зростають, але за кілька годин зазвичай повертаються до норми. Під час голодування концентрація цукру у крові знижується. Якщо вміст глюкози в крові зменшується дуже сильно, виділяється гормон підшлункової залози глюкагон, під дією якого клітини печінки трансформують глікоген у глюкозу, і її кількість у крові збільшується.

Хворим, що страждають на діабет, рекомендується вести щоденник контролю, за яким можна відстежити зміну рівня цукру в крові за певний період.

При зниженій кількості глюкози (нижче 3,0 ммоль/л) діагностується гіпоглікемія, при підвищеній (більше 7 ммоль/л) – гіперглікемія.

Гіпоглікемія спричиняє енергетичне голодування клітин, у тому числі клітин головного мозку, нормальне функціонування організму порушується. Формується симптомокомплекс, який називають гіпоглікемічним синдромом:

  • головний біль;
  • раптова слабкість;
  • почуття голоду, посилений апетит;
  • тахікардія;
  • гіпергідроз;
  • тремтіння в кінцівках або у всьому тілі;
  • диплопія (двоєння в очах);
  • порушення поведінки;
  • судоми;
  • втрата свідомості.

Фактори, що провокують гіпоглікемію у здорової людини:

  • нераціональне харчування, дієти, що призводять до вираженого дефіциту поживних речовин;
  • недостатній питний режим;
  • стрес;
  • переважання у раціоні рафінованих вуглеводів;
  • інтенсивне фізичне навантаження;
  • зловживання алкоголем;
  • внутрішньовенне запровадження великого обсягу фізрозчину.

Гіперглікемія служить симптомом порушення обміну та вказує на розвиток цукрового діабету або інших захворювань ендокринної системи. Ранні симптоми гіперглікемії:

  • головні болі;
  • посилена спрага;
  • сухість в роті;
  • прискорене сечовипускання;
  • запах ацетону із рота;
  • свербіж шкіри та слизових оболонок;
  • прогресуюче зниження гостроти зору, спалахи перед очима, випадання полів зору;
  • слабкість, підвищена стомлюваність, зниження витривалості;
  • проблеми із зосередженням;
  • швидке зниження маси тіла;
  • підвищена частота дихальних рухів;
  • повільне загоєння ран та подряпин;
  • погіршення чутливості ніг;
  • схильність до інфекційних захворювань.

Тривала гіперглікемія призводить до тяжких уражень органів та систем внаслідок порушення обмінних процесів та кровопостачання, а також значного зниження імунітету.

Рівень цукру в крові можна виміряти вдома за допомогою електрохімічного приладу домашнього глюкометра.

Аналізуючи перераховані вище симптоми, лікар призначає аналіз крові на цукор.

Методи вимірювання рівня цукру в крові

Аналіз крові дозволяє з високою точністю визначити показник цукру на крові. Показаннями до призначення аналізу крові на цукор є такі захворювання та стани:

  • симптоми гіпо-або гіперглікемії;
  • ожиріння;
  • розлади зору;
  • ішемічна хвороба серця;
  • ранній (у чоловіків – до 40 років, у жінок – до 50 років) розвиток артеріальної гіпертензії, стенокардії, атеросклерозу;
  • захворювання щитовидної залози, печінки, надниркових залоз, гіпофіза;
  • літній вік;
  • ознаки цукрового діабету чи переддіабетичного стану;
  • обтяжений сімейний анамнез за цукровим діабетом;
  • підозра на розвиток гестаційного діабету Вагітні перевіряються на гестаційний діабет між 24-м та 28-м тижнями вагітності.

Також аналіз на цукор проводиться за профілактичних медичних оглядів, у тому числі у дітей.

Основними лабораторними методами визначення рівня цукру в крові є:

  • вимірювання рівня цукру в крові натще – визначається загальний рівень цукру в крові;
  • глюкозотолерантний тест дозволяє виявити приховані порушення вуглеводного обміну. Тест є триразовим виміром концентрації глюкози з інтервалом після вуглеводного навантаження. У нормі показники цукру крові повинні знижуватися відповідно до тимчасового інтервалу після прийому розчину глюкози. При виявленні концентрації цукру від 8 до 11 ммоль/л у другому аналізі діагностується порушення толерантності тканин до глюкози. Такий стан є провісником діабету (переддіабет);
  • визначення глікованого гемоглобіну (сполучення молекули гемоглобіну з молекулою глюкози) – відображає тривалість та ступінь глікемії, дозволяє виявити діабет на ранній стадії. Середній вміст цукру в крові оцінюють протягом тривалого часу (2-3 міс.).

Регулярний самоконтроль цукру в крові допомагає підтримувати рівень цукру в крові в нормі, вчасно визначити перші ознаки підвищення глюкози крові та запобігти розвитку ускладнень.

Додаткові дослідження на визначення рівня цукру в крові:

  • концентрація фруктозаміну (сполучення глюкози та альбуміну) – дозволяє визначити ступінь глікемії за попередні 14–20 днів. Підвищення рівня фруктозаміну може свідчити про розвиток гіпотиреозу, ниркової недостатності або полікістозу яєчників;
  • аналіз крові на с-пептид (білкову частину молекули проінсуліну) – застосовують для уточнення причин гіпоглікемії або оцінки ефективності інсулінотерапії. Цей показник дозволяє оцінити секрецію власного інсуліну при цукровому діабеті;
  • рівень лактату (молочної кислоти) у крові – показує, наскільки тканини насичені киснем;
  • аналіз крові на антитіла до інсуліну – дозволяє відрізнити діабет 1 та 2 типу у пацієнтів, які не отримували лікування препаратами інсуліну. Аутоантитіла, вироблені організмом проти свого інсуліну, є маркером цукрового діабету 1-го типу. Результати аналізу використовують для складання плану терапії, а також прогнозу розвитку захворювання у хворих з обтяженим спадковим анамнезом цукрового діабету 1 типу, особливо у дітей.

Як проводиться аналіз крові на цукор

Аналіз проводиться вранці, після 8-14-годинного голодування. До процедури дозволяється пити лише просту або мінеральну воду. Перед дослідженням виключають прийом деяких лікарських засобів, припиняють лікувальні процедури. За кілька годин до проби забороняється курити, за дві доби вживати алкоголь. Не рекомендується проводити аналіз після операцій, пологів, при інфекційних захворюваннях, захворюваннях шлунково-кишкового тракту з порушенням всмоктування глюкози, гепатиті, алкогольному цирозі печінки, стресових впливах, переохолодженні, в період менструальної кровотечі.

Норма цукру в крові натще однакова як для чоловіків, так і для жінок. Тим часом, показники допустимої норми цукру в крові можуть відрізнятися залежно від віку: після 50 і 60 років нерідко спостерігається порушення гомеостазу.

Вимірювання рівня цукру в домашніх умовах

Рівень цукру в крові можна виміряти вдома за допомогою електрохімічного приладу домашнього глюкометра. Використовуються спеціальні тест-смужки, на які наносять краплю крові, взяту з пальця. Сучасні глюкометри автоматично проводять електронний контроль якості процедури вимірювання, відраховують час вимірювання, попереджають про помилки під час проведення процедури.

Регулярний самоконтроль цукру в крові допомагає підтримувати рівень цукру в крові в нормі, вчасно визначити перші ознаки підвищення глюкози крові та запобігти розвитку ускладнень.

Хворим, що страждають на діабет, рекомендується вести щоденник контролю, за яким можна відстежити зміну рівня цукру в крові за певний період, побачити реакцію організму на введення інсуліну, зафіксувати залежність між рівнем глюкози в крові та прийомами їжі, фізичним навантаженням та іншими факторами.

Рівень глюкози в крові – важливий показник, який має знаходитись у межах норми як у дорослих, так і у дітей. Глюкоза є основним енергетичним субстратом для життєдіяльності організму, саме тому вимір її рівня важливий для осіб з таким поширеним захворюванням, як цукровий діабет. На підставі отриманих результатів можна судити про схильність до появи хвороби у здорових осіб та ефективність призначеного лікування у пацієнтів з уже відомим діагнозом.

Що таке глюкоза, основні її функції

Глюкоза – це простий вуглевод, рахунок якого кожна клітина отримує необхідну життєдіяльності енергію. Після потрапляння в шлунково-кишковий тракт вона всмоктується і прямує в кровоносне русло, яким далі транспортується до всіх органів і тканин.

Але не вся глюкоза, що потрапила з їжею, перетворюється на енергію. Невелика її частина запасається у більшості органів, але найбільша кількість відкладається у печінці у вигляді глікогену. При необхідності він здатний знову розпадатися на глюкозу та заповнювати нестачу енергії.

Глюкоза в організмі виконує низку функцій. До основних із них відносять:

  • підтримання працездатності організму на належному рівні;
  • енергетичний субстрат клітини;
  • швидке насичення;
  • підтримка обмінних процесів;
  • регенеруюча здатність щодо м’язової тканини;
  • дезінтоксикація при отруєннях.

Будь-яке відхилення цукру в крові від норми веде до порушення вищезазначених функцій.

Принцип регулювання рівня глюкози

Глюкоза є основним постачальником енергії кожної клітини організму, вона підтримує все обмінні механізми. Щоб рівень цукру в крові був у межах норми, бета-клітини підшлункової залози виробляють гормон – інсулін, який здатний знижувати глюкозу та прискорювати процес утворення глікогену.

Інсулін відповідальний за кількість глюкози, що запасається. В результаті порушення роботи підшлункової залози відбувається інсуліновий збій, отже, цукор у крові піднімається вище за норму.

Норма цукру в крові із пальця

Таблиця референтних значень дорослих.

Якщо рівень глікемії після їжі чи цукрового навантаження від 7,8 до 11,1 ммоль/л, то виставляється діагноз порушення толерантності до вуглеводів (переддіабет)

Якщо показник вище 11,1 ммоль/л, це цукровий діабет.

Нормальні показники у венозній крові

Таблиця нормальних показників за віком.

Норма глюкози, ммоль/л

Новонароджені (1 день життя)
2,22-3,33

Новонароджені (від 2 до 28 дні)
2,78-4,44

Дорослі до 60 років
4,11-5,89

Дорослі від 60 до 90 років
4,56-6,38

Норма цукру в крові у людей старших 90 років – 4,16-6,72 ммоль/л

Аналізи для визначення концентрації глюкози

Для визначення рівня глюкози у крові існують такі методи діагностики:

Кров на цукор (глюкозу)

Для аналізу необхідна цілісна кров із пальця. Зазвичай дослідження проводять натще, виняток – проведення глюкозотолерантного тесту. Найчастіше рівень глюкози визначається глюкозооксидазним методом. Також для експрес-діагностики при невідкладних станах можуть застосовуватися глюкометри.

Норма цукру в крові однакова як у жінок, так і у чоловіків. Показники глікемії повинні перевищувати 3,3 — 5,5 ммоль/л (в капілярної крові).

Глікований гемоглобін (HbA1c)

Даний аналіз не вимагає спеціальної підготовки і найточніше може сказати про коливання рівня глюкози в крові протягом останніх трьох місяців. Найчастіше такий вид обстеження призначають з метою відстеження динаміки цукрового діабету або виявлення схильності до захворювання (переддіабет).

Норма глікованого гемоглобіну – від 4% до 6% .

Біохімічний аналіз крові

За допомогою цього дослідження визначають концентрацію глюкози у плазмі венозної крові. Забір крові складає голодний шлунок. Найчастіше пацієнти не знають цього нюансу, що спричиняє помилки діагностики. Хворим дозволяється пити просту воду. Також перед здаванням рекомендується знизити ризик стресових ситуацій та почекати із заняттями спортом.

Фруктозамін крові

Фруктозамін – речовина, що утворюються внаслідок взаємодії білків крові та глюкози. З його концентрації можна будувати висновки про інтенсивності розщеплення вуглеводів протягом останніх трьох тижнів. Забір крові для аналізу на фруктозамін проводиться з вени натще.

Референтні значення (норма) – 205-285 мкмоль/л

Глюкозотолерантний тест (ГТТ)

У народі «цукор з навантаженням», застосовується для діагностики переддіабету (порушення толерантності до вуглеводів). Ще аналіз призначають вагітним для діагностики гестаційного діабету. Суть його полягає в тому, що пацієнту роблять забір крові два, а іноді й тричі.

Перший паркан проводиться натще, потім пацієнту у воді розмішують 75-100 г сухої глюкози (залежить від маси тіла пацієнта), а через 2 години аналіз беруть знову.

Іноді ендокринологи кажуть, що правильно проводити ГТТ не за 2 години після глюкозного навантаження, а кожні 30 хв протягом 2 годин.

С-пептид

Речовина, яка утворюється в результаті розщеплення проінсуліну, називається с-пептид. Проінсулін є попередником інсуліну. Він розпадається на 2 компоненти – інсулін та С-пептид у співвідношенні 5:1.

За кількістю С-пептиду можна побічно судити про стан підшлункової залози. Дослідження призначається для диференціальної діагностики діабету 1 та 2 типу або підозри на наявність інсуліноми.

Норма с-пептиду – 0,9-7,10 нг/мл

Як часто потрібно перевіряти цукор здоровій людині та діабетику

Частота перевірки залежить від загального стану здоров’я або схильності до цукрового діабету. Особи з діабетом I часто потребують вимірювання глюкози до п’яти разів на добу, у той час як цукровий діабет II схильний до перевірки всього один раз на день, а іноді і один раз на два дні.

Для здорових людей проходити даний вид обстеження необхідно один раз на рік, а для осіб старше 40 років через супутні патології і з метою профілактики бажано це робити раз на півроку.

Симптоми змін вмісту глюкози

Глюкоза може різко підвищитися при недостатній кількості введеного інсуліну або при похибці в дієті (такий стан носить назву гіперглікемії), так і впасти при передозуванні інсуліну або цукрознижувальних препаратів (гіпоглікемія). Тому так важливо підібрати хорошого спеціаліста, який пояснить усі нюанси вашого лікування.

Розглянемо кожен стан окремо.

Гіпоглікемія

Стан гіпоглікемії розвивається при концентрації цукру у крові менше 3,3 ммоль/л. Глюкоза є постачальником енергії для організму, особливо гостро на нестачу глюкози реагують клітини мозку, звідси можна здогадатися про симптоми такого патологічного стану.

Причин для зниження рівня цукру достатньо, але найпоширенішими є:

  • передозування інсуліну;
  • заняття важкими видами спорту;
  • зловживання алкогольними напоями та психотропними речовинами;
  • відсутність одного з основних прийомів їжі.

Клініка гіпоглікемії розвивається досить швидко. Якщо у пацієнта з’явилися такі симптоми, він повинен негайно повідомити про це свого родича або будь-якого з перехожих:

  • раптове запаморочення;
  • різкий головний біль;
  • холодний липкий піт;
  • невмотивована слабкість;
  • потемніння в очах;
  • сплутаність свідомості;
  • сильне почуття голоду.

Пацієнти з діабетом з часом звикають до цього стану і не завжди тверезо оцінюють загальне самопочуття. Тому необхідно систематично вимірювати рівень глюкози за допомогою глюкометра.

Також усім діабетикам рекомендується носити із собою щось солодке, щоб на якийсь час усунути недолік глюкози і не дати поштовх до розвитку гострого невідкладного коматозного стану.

Гіперглікемія

Критерієм діагностики згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ (всесвітня організація охорони здоров’я) вважається рівень цукру, що досягає позначки 7,8 ммоль/л і вище на голодний шлунок та 11 ммоль/л через 2 години після їди.

Велика кількість глюкози в кровоносному руслі може призвести до розвитку невідкладного стану гіперглікемічної коми. Щоб не допустити розвитку цього стану, потрібно пам’ятати про фактори, що можуть підвищувати цукор крові. До них відносяться:

  • неправильне знижене дозування інсуліну;
  • неуважний прийом препарату з перепусткою однієї з доз;
  • прийом вуглеводної їжі у великій кількості;
  • стресові ситуації;
  • застуда чи будь-яка інфекція;
  • систематичне вживання алкогольних напоїв

Щоб зрозуміти, коли потрібно викликати швидку допомогу, необхідно знати ознаки гіперглікемії, що розвивається або настала. Основні з них:

  • підвищене почуття спраги;
  • прискорене сечовипускання;
  • сильний біль у скронях;
  • підвищена стомлюваність;
  • присмак кислих яблук у роті;
  • порушення зору.

Гіперглікемічна кома часто закінчується летальним результатом, саме тому важливо уважно ставитися до лікування цукрового діабету.

Як запобігти розвитку невідкладних станів?

Найкращий спосіб лікування невідкладних станів цукрового діабету-це не допускати їх розвитку. Якщо ви помітили симптоми підвищення або зниження цукру в крові, то ваш організм вже не в змозі впоратися із цією проблемою самостійно, а всі резервні здібності вже вичерпані. До найпростіших профілактичних заходів ускладнень відносять такі:

  1. Контролювати рівень глюкози за допомогою глюкометра. Купити глюкометр і необхідні тест смужки не складе великої праці, але позбавить неприємних наслідків.
  2. Регулярно приймати гіпоглікемічні препарати чи інсулін. Якщо у пацієнта погана пам’ять, він багато працює або просто розсіяний, лікар може порадити йому вести особистий щоденник, де він ставитиме галочки навпроти здійсненого прийому. Або можна поставити повідомлення, що нагадує на телефоні.
  3. Не допускати пропуску їди. У кожній сім’ї найчастіше спільні обіди чи вечері входять у хорошу звичку. Якщо пацієнт повинен їсти на роботі, необхідно заздалегідь заготовити контейнер з готовою їжею.
  4. Раціональне харчування. Особам із цукровим діабетом варто уважніше ставитися до того, що вони їдять, особливо це стосується продуктів, багатих на вуглеводи.
  5. Здоровий спосіб життя. Йдеться про заняття спортом, відмову від прийому міцних алкогольних напоїв та наркотичних засобів. Також сюди можна віднести здоровий восьмигодинний сон та мінімізацію стресових ситуацій.

Цукровий діабет здатний викликати різні ускладнення, наприклад, діабетичну стопу та знижувати якість життя. Саме тому кожному пацієнту так важливо стежити за своїм способом життя, ходити на профілактичні прийоми до свого лікаря і вчасно виконувати всі його рекомендації.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.