Що таке компостна яма і як її облаштувати?

Досвідчені городники вважають компост своїм вірним помічником у догляді за культурами і ґрунтом. Він підвищує якість ґрунту, є хорошим добривом і основою для мульчування. Компост без зусиль і особливих витрат можна приготувати самостійно – головне, знати, де розташувати компостну яму, як її наповнити і облаштувати. Розглянемо всі ці моменти докладно.

Зміст матеріалу

Що це таке?

Компост – це насамперед екологічно чистий матеріал (органічне добриво), який сприяє поліпшенню властивостей ґрунту і підживлює корисними елементами рослини. Компостна маса робиться з органічних відходів, процес перегнивання перетворює їх на корисний склад. Але зовсім гнилі відходи в компост не закладають, щоб не провокувати поганий запах. Зрілий компост пахне свіжою лісовою землею, добриво виходить однорідним, темного (коричневого) кольору. З нього роблять розчин для підживлень або використовують у натуральному вигляді.

У першому випадку одну лопату компоста розчиняють у 20 літрах води, наполягають протягом тижня, потім поливають городні та кімнатні рослини. У другому – вводять масу в ґрунт, працюючи при цьому граблями: 5 кілограмів такого добрива розраховані на 1 квадратний метр землі. Метод використання компоста в якості добрива досить поширений серед любителів садово-городніх справ. Їм удобрюють майже всі культури. Щоправда, дуже акуратно треба підгодовувати коренеплоди, томати, кавуни і диню, оскільки вони «перероблять» компост для нарощування зеленої маси, а врожай при цьому постраждає.

А ось огірки, кабачки, гарбуз і земляника таке харчування особливо люблять. «Наситившись», вони дадуть прекрасні плоди, насичені хорошим ароматом, з яскраво вираженими смаковими якостями. Компостом мульчують грунт навколо дерев, а також топлять у парниках і теплицях. Облаштувати компостну яму нескладно, а вигода виходить багаторазова. Способів виготовлення цієї спеціальної ями багато, бажано, щоб вона складалася з 3-х частин. Компост потрібно закласти в «сховище» для дозрівання. У перегородках обов’язково залишають отвори для повітрообміну і вентиляції.

Наявність дверей або знімного кришки – обов’язкова умова: у період визрівання відходної маси потрібно мати до неї доступ, щоб періодично перешкоджати складу.

Загальний пристрій і розміри

Класичний варіант компостної ями – це конструкція 2х1,5 метра, у висоту також 1,5 м і 0,5 метра вглиб землі. Втім, у досвідчених садівників свої розрахунки. Вони виходять з того, що в компостній органіці повинна бути вологість на рівні 55%, температура в центрі компостера – не менше 70-80 градусів і умови для хорошої циркуляції повітря. А це вдається забезпечити тільки при обсязі в 1 кубічний метр – значить, розміри компостера повинні бути 1х1 м і у висоту на 1 метр. Якщо обсяг більший, виникнуть складнощі з підтриманням потрібної температури, а якщо менше, непросто буде зберегти потрібну вологість.

Конструкції роблять закритого і відкритого типів. Більш складною вважається закрита яма. Каркас для неї роблять або дерев’яним, або з бетону. Якщо вибирається дерев’яна основа, то перед цим дерево проходить спеціальну обробку, щоб воно не гнило. Для створення компостної купи відкритого типу треба вирити яму на невелику глибину, обкласти стіни шифером і укласти туди листя, траву і органіку. Як правило, передню стінку роблять або знімною, або висувною – так простіше забирати масу для обробки грядок. Ну, і треба мати доступ для того, щоб досипати компоненти, якщо яма не заповнена спочатку відразу вся.

Доступ до вмісту повинен бути ще й тому, що періодично доведеться перешкоджати компост. Дно нічим не застилається, щоб залишити можливість проникнення до компосту хробаків і мікроорганізмів – вони допоможуть швидше забродити відходам.

Для нерозповсюдження запаху треба таку яму укрити брезентом, також потрібно захистити споруду від опадів.

Де розташувати?

Городники в селі зазвичай облаштовують ями для компоста на своїх присадибних ділянках: в саду, городах, недалеко від будинку, на задньому дворі. Якщо є недалеко громадські компостери, можна скористатися спільним місцем. Можна закласти органіку на компост безпосередньо на грядках, де висаджуються культури, але, як правило, виготовляються спеціальні конструкції-ями. Згідно з вимогами СНіП розташування компостера має бути не ближче 8-10 метрів від житлових приміщень, від підвалів мінімальна відстань має скласти як мінімум 7 метрів, а також не ближче ніж на 25 метрів від водних джерел.

Купа повинна знаходитися подалі від забору сусідів – щоб і їм не заподіяти дискомфорту через неприємне повітря, треба дотримуватися норм розміщення. При виборі місця для компостної ями треба вивчити напрямок вітру, особливо це важливо, якщо ділянка знаходиться в межах міста. І якщо ви знайшли відповідне місце, то краще, щоб воно було в тіні – під відкритим сонцем зріти органічне добриво буде довше.

Як облаштувати яму?

Зробити на дачі своїми руками компостну яму не складе труднощів. Самостійно побудувати її можна з будь-якого підручного матеріалу: шиферу, профнастилу, дерев’яних піддонів, залізних або пластикових бочок та іншого. Є заводські розбірні конструкції, а можна зробити їх капітальними з бетону або цеглин – такі будови вважаються більш довговічними. Далі розглянемо покрокові інструкції виготовлення різних варіантів.

За фінською технологією

Фінська технологія приготування компоста полягає в безперервному отриманні якісного субстрату. Можна придбати готові відсіки для складування органіки або зробити самостійно. Суть методу в наступному: заповнюють ящики послідовно, а потім, виймаючи з першого відсіку готове добриво, в нього перекладають напівготовий компост з другого відсіку, в другий – вміст третього, який після спустошення наповнюють знову відходами, і так далі.

Зазвичай, щоб отримати зріле добриво з відходів органіки, потрібно не менше 2-х років, а при такій технології процес значно скорочується. При дотриманні всіх норм по температурному режиму і вологості вже через 4 тижні після закладки біомаси можна отримати якісний субстрат. Компостери за фінською технологією повинні бути об’ємом в 1 кубометр. У них потрібно підтримувати вологість вмісту в межах 60% при температурі не менше 70 градусів (можна до 80 градусів). У покупних пристроях є вмонтовані датчики для заміру температури і вологості повітря.

Для виготовлення самим краще використовувати дерев’яні дошки, попередньо обробивши їх спеціальним розчином, щоб вони самі не згнивали при процесі гниття органічних речовин. Один з дешевих і зручних варіантів – компостна яма за фінською технологією з піддонів. Не забуваємо правильно застосовувати розміри для такого компостера: 1х1х1 м.

Це дуже важливий момент, оскільки в меншій скриньці органіка може пересохнути і перетворитися на труху, а в більшій – може просто згоріти від надмірного тепла.

Шифер

Яма з шиферу буде служити довго, а виконати її можна досить просто, заглибивши в землю по периметру шиферні листи. Для більш капітальної будови шифером треба оббити укладений дерев’яний каркас. Тут все залежить від того, чи потрібна постійна компостна яма або тимчасова. Конструкцію можуть тримати і металеві труби, але якщо вона має дерев’яні опори, то їх періодично потрібно зміцнювати, обробляючи антисептиком, або виробляти їх повну заміну, що потребує великих зусиль.

Дерев’яною може бути і кришка такого пристрою, яку теж потрібно обробляти для більш тривалої експлуатації. За допомогою того ж шиферу ємність поділяють на дві або три частини. Є ті, хто вважає шифер не дуже вдалим матеріалом для виготовлення пристрою, в якому зріє компост. На їхню думку, органіка в шиферній конструкції буде набагато довше зріти, а тому це не найкращий варіант для основи компостної ями.

З піддонів

Змайструвати компостну яму можна з чого завгодно, але, на думку більшості, все-таки ідеальною основою для цього вважається дерево. А щоб швидко і без особливих розтрат спорудити компостну скриньку, можна скористатися піддонами. Вони доступні за ціною, і не потрібно буде витрачатися на більш дорогі дошки і бруски. Тільки потрібно відразу ж закупити спеціальний засіб для захисту деревини від впливів ґрунту і органіки, а також фарбу, щоб облагородити і зовнішній вигляд конструкції. Фарбувати скриньку потрібно в кінці збірки, а ось обробку антисептиком проводять на самому початку (слідувати за інструкцією). Збирають компостну яму після повного висихання деревини: можна комплектувати кожну стінку розміром 1х1 м окремо, а потім все зібрати, щеплюючи шурупами піддонні дошки до брусів.

На передній стінці потрібно зробити дверцята заввишки хоча б у 30 сантиметрів, прикріпивши її петлями. Не забувайте і про перегородки – їх має бути кілька. Коли конструкція буде зібрана, на дно слід зробити настил з горбилів, а для стікання зайвої рідини треба залишити щілини між ними. Влітку в зній потрібно буде поливати вміст ящика – зазори між горбилями виконають свою функцію.

Дах краще зробити двоматний, щоб один скат був глухим, а другий – на петлях. Це дозволить вільно завантажувати сировину (відходи та іншу органіку) для перетворення на добриво.

З цегли

Компостну яму можна створити зі звичайної червоної цегли, силікатної білої або шамотної. Виганяють конструкцію в три стіни, в кладці залишають невеликі зазори для припливу повітря. До речі, цеглу необов’язково скріплювати цементним розчином.

Таку конструкцію потім легко можна розібрати і перемістити на інший майданчик. Обов’язково треба передбачити додаткове відділення для перекидання і перевертання вмісту в такій ямі. Потрібно зробити дах з відповідного матеріалу, бажано зі зручною ручкою.

Інші варіанти

Міцну, надійну і довговічну яму для гниття органіки роблять з бетонних кілець. Такий колодязь можна злегка вкопати в землю або поставити просто на грунт. У нього можна скласти траву, навіть фекалії, сухе листя – вийде якісний компост без зайвих витрат. Таку яму можна накрити плівкою, або зробити кришку з дерева. Єдиний мінус такої конструкції в тому, що з неї незручно діставати готове добриво. У бетонній основі неможливо зробити дверцята або знімну панель.

У кого є старі залізні бочки або інші металеві конструкції, можна «заквасити» відходи в них. Тільки доведеться вирізати днище з обох сторін, потім встановити основи на рівну ґрунтову поверхню. Такі ємності обробляють чорною фарбою для кращого проникнення променів сонця і підтримки оптимальних умов у компостері. Незручність лише в тому, що потрібно піднімати бочку брухтом, щоб дістати готове добриво.

Набагато легшою виходить пристрій з автопокришок. Потрібно всього-то 4-6 покришок для формування з них циліндра-ями, а щоб повітря циркулював, через гуму проводять пластмасові трубки. Компостні ями бувають і в готовому вигляді, їх тільки потрібно встановити і навчитися ними користуватися. Мова про біотуалет – це особливий вид компостної ями. Цей заводський пристрій здатний переробити в добриво навіть відходи життєдіяльності людей. У ньому є відсік для суміші з торфу і деревних тирси. Після відвідування такого туалету людина просто повертає спеціальну ручку, в результаті чого відходи рівномірно засипаються деревно-торф’яним складом.

Такий компостер буде приймати і невеликі порції харчових відходів, які так само будуть засипатися спеціальним складом і «бродити», перетворюючись на органічне харчування для рослин і ґрунту. Як тільки один ящик біотуалету заповниться, його прибирають і вставляють інший. Отриманий таким способом компост має високу концентрацію, тому при використанні його перемішують із землею, піщаною сумішшю або додатково ще розводять торфом.

Як і чим заповнювати?

Харчові відходи закладають шарами, чергуючи, наприклад, картопляні очищення з листям, потім можна кинути яблука, зібрані восени в палісаднику, і закидати їх ботвою. Для компостування вибирають сирі очищення ягід, фруктів, овочів у сирому вигляді, але, наприклад, картопляних шкурок і помідорних відходів не повинно бути більше 20% від всієї компостної маси. Можна додавати чайні та кавові залишки, цибулю, яєчну шкаралупу, інші харчові відходи, а також солому, свіжу траву, золу.

Щоб зробити готовий склад більш насиченим, компоненти перемішують з гноєм або курячим послідом. При відсутності такого компост треба заправити невеликою кількістю селітри. Не рекомендується складати в загальну масу бур’яни. З них роблять окремі купи, накривають їх плівкою, і вони загнивають окремо – це гарантія того, що сорна трава не приживеться знову на ділянці. А ось гілочки, коріння хвойних і звичайних дерев дрібно подрібнюються і додаються на переробку в корисну підгодівлю.

Як правильно влаштувати компостну купу

Компостна купа Врожайність багато в чому визначається родючістю грунту, що відомо кожному городникові, які з року в рік намагаються поліпшити землю на своїй ділянці, але для помітних поліпшень потрібно, як правило, кілька років.

Традиційний метод добрива землі

З метою поліпшення якості грунту практикується щорічне добриво допомогою внесення в грунт великої кількості харчових відходів, гною, опалого листя, морських водоростей, мінеральних добрив тощо Застосовуючи ті ж добрива, їх ефективність можна значно збільшити, якщо влаштувати компостну яму на дачній ділянці.

Компостна купа своїми руками

Компостна купа являє собою своєрідний «плавильний котел», в якому протікають біохімічні реакції, для яких необхідний певний температурно-вологісний режим. Тому для нейтралізації зовнішніх фактів середовища компостна купа обов’язково накривається.

Як самому влаштувати компостну купу

Якщо компостна купа формується відразу, то для укриття використовують землю, листя, пожухлу траву.

Якщо ж планується регулярне додавання в компостну купу, то краще накривати її поліетилен чорного кольору.

Занадто великі розміри компостної купи на дачі призведуть до перегрівання, від чого загинути мікроорганізми, без яких вся затія втрачає сенс. Саме мікроорганізми беруть на себе працю з переробки органічної маси, під впливом продуктів їх життєдіяльності прискорюють біохімічні реакції. До речі, особливо швидко дозрівання компосту проходить в літні місяці.

Компостна купа своїми руками – це просто

Нічого складного в тому, щоб зробити компостну купу своїми руками, немає. Слід лише вибрати на ділянці підходяще місце її розташування. Краще всього влаштовувати компостну купу в дерев’яному ящику, який можна зібрати самостійно. Але можна і придбати ящик для компосту, зазвичай вони бувають з пластику, забезпечені кришкою і дверцятами, щоб була можливість перемішувати компост.

Ящик для компостної купи рекомендується ставити в затишному містечку, по можливості затишному куточку саду. Мікроорганізми в компостній купі з’являються із землі, тому якщо грунт в місці знаходження купи отруєна хімікатами, то зріти компост буде вкрай повільно. При закладці компостної купи, що прискорити процеси мікрофлору можна внести штучним шляхом, для чого використовувати биоконцентраты з грунтових мікроорганізмів («Байкал», Відродження» та ін).

Правильна компостна купа забезпечить якісне добриво через 3-4 місяці, тоді як в звичайних умовах на це піде кілька років.

Розміри компостної купи

Правильна компостна купа повинна бути таких розмірів, щоб в ній створювався потрібний режим вологості і температури. Оптимальні розміри компостної купи становлять 1,2-1,5 м при довжині не менше 1,5 м.

Якою повинна бути компостна купа

Купа менших розмірів буде втрачати вологу, не зможе достатньо прогрітися, щоб всі реакції йшли з нормальною швидкістю, тому процес дозрівання компосту неминуче затягнеться, хоча якість кончного продукту може і не постраждати.

Що класти в компостну купу

Найбільш якісний компост виходить при великій різноманітності використаних органічних відходів, тоді його склад буде багатшим мінеральними речовинами. Але при цьому важливо дотримати вірне співвідношення азоту і вуглецю. Вуглець – основний будівельний матеріал для органічних молекул, його багато міститься в рослинах, а особливо в тирсі, соломі, стеблах. Азот само необхідний, так як служить їжею для мікроорганізмів. В компості азот поставляється разом з гноєм, кістковим борошном, пташиним послідом, травою, гороховими і бобовими стеблами.

Що треба класти в компостну купу

Щоб хімічні процеси запустилися в масі для компосту співвідношення азоту до вуглецю повинно бути від 1 до 10, до 1 до 20, надлишкові кількості будуть виділятися у формі вуглекислого газу і аміаку. Для повноцінного компосту важливо присутність не тільки органічних, а й мінеральних компонентів, тому треба регулярно вносити в компостну купу суперфосфати, доломітове борошно, комплексні мінеральні добрива. Пройшовши через «горнило» компосту, всі ці речовини принесуть більше користі, ніж якщо їх прямо вносити у ґрунт.

Деякі рослини можуть прискорити швидкість реакцій, що ведуть до утворення гумусу, наприклад, валеріана лікарська, ромашка аптечна, деревій, кульбаба.

Що не можна класти в компостну купу

Не варто закидати в компостну купу хворі рослини, бур’яни з насінням, готовими до розсіювання. Не ставтеся до компостної купи як до сміттєзвалищі. В компостну купу категорично не рекомендується закладати:

• погано подрібнені матеріали (частинки більше 0,6 см);
• кісточки плодів і насіння (стануть навідуватися гризуни), сир, м’ясо, яйця (щоб тварин не привертати);
• собачий і котячий послід;
• зіпсовані продукти.

Як приготувати компостну купу

Існує певна методика приготування компосту, дотримуючись якої отримують високоякісний компост в мінімальні терміни. Головні її приписи такі:

1. Декілька компонентів для компосту змішати і потім викласти шарами.

2. На дно купи насипати шар грунту в 30 см, потім 10-сантиметровий шар попередньо висушеної і подрібненої трави, зверху по 1 шару з листя і бур’янів, кожен завтовшки 25 див.

3. Необхідно часто вносити в компостну купу харчові відходи, при цьому не допускати потрапляння кісток і жирів.

4. Кожен новий шар в компостній купі потрібно змочувати водою.

5. Систематично додавати в компостну купу мінеральні добрива, кісткову муку, гній.

6. Постійно перекладати купу, стежити, щоб вона не пересихала, була достатньо, але не надмірно зволожена. Для роботи з компостної купи краще мати окремий набір з лопат і вил.

У якийсь момент компост буде готовий, визначити це нескладно за кольором і консистенції – зрілий компост буде мати сипку структуру, запах лісової землі і придбає темно-коричневий колір.

З опалого листя Компост

Окремо хотілося б відзначити з опалого листя компост, який відомий ще під назвою «листова земля». Основа цього виду компосту – опале листя, які перед обпаданням втрачають мінерали, так що в їх тканини залишаються тільки геміцелюлоза і лігнін. Ці речовини розкладаються дуже повільно, хоча і є одним з найбільш цінних компонентів гумусу. При влаштуванні компостної купи з листя слід знати, що у них є ще одне важко разлагающееся речовина танін. Він має в’язкі-дезинфікуючим властивістю, що сильно гальмує процеси утворення компосту. Великі концентрації таніну є в листі бука, дуба, особливо високий вміст таніну – каштанових, вербових і платановим листі. З-за цього листя цих видів дерев для компосту мало придатна і може бути використана лише для укриття купи.

Компостна купа своїми руками (відео)

Компост з листя дозріває довше, ніж звичайний, доведеться почекати не менше 2 років. Цінність його в тому, що він надає грунті водоутримуючі властивості і покращує її якість. Хоча за поживністю він програє звичайним компосту, але в його надрах зароджуються микрогрибы, здатні розкладати лігнін і гемицеллюлозу, що буває дуже корисно для багатьох садових рослин, корені яких перебувають у симбіозі з грибною мікрофлорою.

Ще один спосіб створення компостного ящика

Цей спосіб був присланий нашою читачкою Іриною Коновалової. Ось як вона описує споруда компостного ящика: ” Обмежуся описом: в землю вбивають 4 металевих прута з арматури, і нанизуються на них рейки (дошки) із просвердленими отворами. Швидко, просто, зручно.” Фотографію ви можете побачити нижче.

Ще одна ідея організації компостного ящика