Прогестерон: коли призначають “гормон вагітності” та які наслідки його нестачі в організмі

Жінкам, які прийшли на консультацію до гінеколога, часто прописують препарати, які містять гормон прогестерон. Деяких жінок це дивує, мовляв, я не збираюся зараз народжувати дитину, для чого мені прогестерон? Але як виявляється, цей гормон впливає не тільки на вагітність, а і на здоров’я жінки загалом, навіть, якщо вона не планує народження дитини. І нестача гормону може призвести до дуже неприємних наслідків.

Про те, яку роль грає прогестерон в житті жінки докладніше розповіла гінекологиня вищої категорії Руслана Вовк – керівниця житомирської клініки “Приватна медична практика Руслани Вовк”.

Гормон вагітності

Прогестерон – гормон, який призначають найчастіше. Його називають гормоном вагітності, тому що він впливає на перебіг усієї вагітності, від підготовки до запліднення яйцеклітини і до народження дитини.

Також читайте

Вагітність після 40: шанси на успіх, небезпеки і переваги

Рівень гормону значно підвищується в період овуляції і знижується перед місячними. Він має багато функцій: готує ендометрій для імплантації плідного яйця, знижує тонус міометрію, попереджуючи самовільний аборт, підтримує ендометрій у стані, який необхідний для росту та розвитку ембріону, знижує імунореактивнісить організму, попереджуючи відторгнення плідного яйця як чужорідне тіло, стимулює зростання матки під час вагітності, стимулює молочні залози до лактації. Тому препарати прогестерону широко застосовують в акушерстві для лікування загрози викидня та передчасного переривання вагітності.

Як діє прогестерон у великих дозах?

У великих дозах прогестерон гальмує овуляцію, тому його використовують з метою запобігання небажаної вагітності

Як запідозрити в себе дефіцит прогестерону?

Якщо жінка ніяк не може завагітніти, в неї порушення менструального циклу, болісні місячні, прояви предменструального синдрому, часті головні болі, зміна емоційного фону (плаксивість, дратливість, перепади настрою), підвищена втомлюваність, в’ялість, випадіння волосся, порушення терморегуляції – все говорить про те, що рівень прогестерону низький. Самостійно визначити причини падіння рівня прогестерону неможливо – це може зробити тільки фахівець. Лікар підтвердить або виключить наявність запалень, призначить необхідне дообстеження і адекватне лікування.

Чому знижується рівень прогестерону?

Зниження рівня прогестерону можуть спровокувати багато чинників. Хронічні запальні захворювання жіночих статевих органів, ендокринні порушення (цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози, підвищений рівень пролактину та андрогенів, ендометріоз, міома матки, онкологічні захворювання, хронічний стрес, недостатність жовтого тіла, аномальні маткові кровотечі за типом овуляторної дисфункції, надмірні фізичні навантаження та різні дієти, які провокують зниження маси тіла, надмірні місячні та приймання деяких антибіотиків чи знеболювальних.

Також читайте

Гормон пролактин: як його правильно здавати, що норма, а що патологія

Нестача прогестерону призводить до різних захворювань в жіночій статевій сфері: міоми матки, мастопатії, ендометріозу, порушення менструального циклу і так далі. Тому так важливо контролювати його рівень. Існують препарати, які сприяють підвищенню прогестерону, їх виписує тільки лікар. Але слід пам’ятати, що можуть бути побічні ефекти, зокрема акне, себорея, набряки, надбавка маси тіла, метеоризм, мігрень, розвиток депресивного стану. Тому завжди потрібно підтримувати зв’язок із лікарем, щоб за можливості провести корекцію лікування та вибрати той препарат, який краще підійде конкретному пацієнту.

Чи можлива вагітність, якщо рівень прогестерону низький?

Якщо рівень прогестерону низький жінка може все одно завагітніти, але ця вагітність буде дуже проблемною. Вона буде перебігати з загрозою переривання, зі скимними болями внизу живота, кров’янистими виділеннями зі статевих шляхів, крім того, може бути завмерла вагітність.

Як прогестерон впливає на здоров’я жінки загалом?

Крім функцій прогестерону, які впливають на настання та виношування вагітності, він сприяє покращенню здоров’я жінки в цілому. Цей гормон підвищує в’язкість слизової пробки в цервікальному каналі шийки матки, створюючи захисні ворота, які попереджають проникнення бактерій та чужорідних речовин в порожнину матки, зміцнює м’язовий шар шийки матки, не дозволяючи їй вкорочуватися та розслаблятися, впливає на обмін речовин в організмі, впливає на вуглеводний обмін, продукти розпаду прогестерону м’яко діють на нервову систему, викликаючи розслаблення та сонливість.

Також читайте

Гормональний збій у жінок: 10 ознак

Всі питання, пов’язані з дією прогестерону, мають велику кількість важливих нюансів, які знає тільки спеціаліст, тому тільки лікар може призначати препарати прогестерону. Головне для жінки – вчасно приходити на консультацію гінеколога, навіть якщо нічого не турбує. Тоді можна виявити проблему на початковій стадії і призначити ефективне лікування.

Читайте також: Що таке овуляція і як визначити найкращий період для зачаття

Прогестерон (Progesteronum) Лікарські препарати

допоміжні речовини: бензилбензоат, олія оливкова рафінована.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій олійний.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора оліїста рідина від світло-жовтого до зеленувато-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група

Гормони статевих залоз та препарати, що застосовуються при патології статевої сфери. Гестагени.

Фармакологічні властивості

Прогестерон є гормоном жовтого тіла; спричиняє перехід слизової оболонки матки з фази проліферації, спричиненої фолікулярним гормоном, у секреторну фазу, а після запліднення сприяє її переходу у стан, необхідний для розвитку заплідненої яйцеклітини. Зменшує також збудливість і скоротність мускулатури матки і маткових труб, стимулює розвиток кінцевих елементів молочної залози. У малих дозах стимулює, а у великих — пригнічує секрецію гонадотропних гормонів. Гальмує дію альдостерону, що призводить до посилення секреції натрію і хлору із сечею. Чинить катаболічну та імунодепресивну дію.

Після внутрішньом’язового та підшкірного введення швидко і практично повністю всмоктується. Метаболізується у печінці, утворюючи кон’югати з глюкуроновою і сірчаною кислотою. Головним продуктом перетворення прогестерону є біологічно активний прегнандіол. Прегнандіол після кон’югації з глюкуроновою кислотою потрапляє з печінки в кров, а потім — у сечу. Менша частина прогестерону перетворюється на прегнанолол і прегнандіон. Усі метаболіти прогестерону, що виділяються з сечею, неактивні.

Період напіввиведення становить кілька хвилин.

50–60% виводиться з сечею, понад 10% — з жовчю.

Кількість метаболітів, що екскретуються з сечею, коливається залежно від фази жовтого тіла.

Показання

Аменорея, ановуляторні маткові кровотечі, ендокринне безпліддя, в тому числі зумовлене недостатністю жовтого тіла, невиношування вагітності, олігоменорея, альгодисменорея (на ґрунті гіпогонадизму).

Протипоказання

Захворювання печінки, порушення функції печінки, гепатит, печінкова та ниркова недостатність, холестатична жовтяниця у період вагітності (в анамнезі), доброякісна гіпербілірубінемія; відомі або підозрювані злоякісні новоутворення молочної залози та статевих органів; тахікардія, схильність до тромбозів, активна венозна або артеріальна тромбоемболія, тяжкий тромбофлебіт, інсульт, або ці стани в анамнезі; нервові розлади з явищами депресії; порфірія; вагітність після 36-го тижня, позаматкова вагітність або вагітність, яка завмерла, у тому числі в анамнезі; вагінальні кровотечі невстановленого генезу, стан після аборту; підвищена чутливість до складових лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Прогестерон послаблює дію препаратів, що стимулюють скорочення міометрію (окситоцин, пітуїтрин), анаболічних стероїдів (ретаболіл, неробол), гонадотропних гормонів гіпофізу. При взаємодії з окситоцином зменшується лактогенний ефект. Посилює дію діуретиків, гіпотензивних препаратів, імунодепресантів, бромкриптину і системних коагулянтів. Знижує ефективність антикоагулянтів. Дія прогестерону знижується при одночасному застосуванні барбітуратів. Змінює ефекти гіпоглікемічних засобів. При одночасному застосуванні з індукторами печінкових ферментів можливі підвищення або зменшення концентрації прогестерону у плазмі крові.

Особливості застосування

Прогестини можуть викликати затримку рідини. Тому при епілепсії, мігрені, бронхіальній астмі, захворюваннях серцево-судинної системи, артеріальній гіпертензії, хронічній нирковій недостатності застосовувати лікарський засіб слід під ретельним наглядом лікаря.

При застосуванні прогестину можливий несприятливий вплив на вуглеводний та ліпідний обмін. Для його мінімізації важливе значення може мати доза прогестерону, що застосовується. З обережністю слід застосовувати препарат при цукровому діабеті, гіперліпопротеїнемії.

Прогестерон також слід застосовувати з обережністю хворим з психічними порушеннями в анамнезі: препарат необхідно відмінити при появі перших ознак депресії.

Зниження толерантності до глюкози, механізм якого незрозумілий, спостерігалось у невеликої кількості пацієнтів, які отримували комбіноване лікування естрогеном та прогестином, тому у хворих на цукровий діабет потрібно ретельно контролювати концентрацію глюкози в крові.

Був встановлений статистично значущий зв’язок між використанням препаратів, що містять комбінацію естрогену та прогестину, та емболією легеневої артерії, церебральним тромбозом і емболією. Наявні дані, що дозволяють припустити наявність зв’язку між їх застосуванням та нейроофтальмологічними порушеннями (наприклад, тромбозом сітківки ока, невритом зорового нерва). Тому при застосуванні Прогестерону необхідно бути уважними до ранніх ознак та симптомів тромбоемболії (тромбофлебіт, порушення мозкового кровообігу, тромбоємболія легеневої артерії, тромбоз сітківки), а в разі їх виникнення терапію препаратом необхідно припинити.

Необхідно призупинити медикаментозне лікування до детального обстеження, якщо є раптова часткова або повна втрата зору, раптовий початок проптозу, диплопії або мігрені. Використання лікарського засобу слід припинити, якщо при обстеженні виявлено папілоедему або ураження судин сітківки.

Оскільки метаболізм стероїдних гормонів відбувається в печінці, Прогестерон не слід застосовувати пацієнтам з порушеннями функції печінки.

При тривалому застосуванні великих доз Прогестерону можливе припинення менструацій.

Не слід застосовувати лікарський засіб при кровотечах зі статевих шляхів, причина яких не встановлена, та пацієнткам, в анамнезі яких відзначалися захворювання периферичних артерій. У випадках проривної кровотечі, як і у всіх випадках нерегулярних вагінальних кровотеч, слід враховувати нефункціональні причини та вживати адекватних діагностичних заходів. Під час лікування рекомендується проведення регулярних оглядів, частота та об’єм яких визначаються індивідуально. Попередній курс обстеження повинен включати огляд грудей та органів малого тазу та тест Папаніколау.

При наявності будь-якої прогестеронзалежної пухлини, наприклад, менінгіоми в минулому і/або її прогресування під час вагітності або попередньої гормональної терапії пацієнткам необхідно перебувати під ретельним наглядом лікаря.

При гістологічному дослідженні зразків тканини слід інформувати гістолога про те, що пацієнтка отримувала терапію прогестином.

Вік пацієнта не є абсолютним обмежуючим фактором при застосуванні прогестерону, хоча лікування гестагеном може маскувати початок клімаксу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

У період вагітності препарат застосовувати тільки для профілактики та лікування загрозливого викидня. Після 36-го тижня вагітності застосування препарату протипоказане. Не застосовувати препарат жінкам, які планують вагітність найближчим часом. Ризик уроджених аномалій, включаючи статеві аномалії у дітей обох статей, пов’язаний з дією екзогенного прогестерону під час вагітності, повністю не вивчений.

Прогестерон проникає у грудне молоко, тому препарат не слід застосовувати у період годування груддю.

Прогестерон у великих дозах має антифертильну дію, тому очікується, що застосування високих доз препарату може призводити до порушення фертильності до припинення лікування.

Спосіб застосування та дози

Перед застосуванням ампулу з препаратом злегка підігріти на водяній бані (до 30–40 ºС). У випадку випадання кристалів ампулу нагріти на киплячій водяній бані до повного їх розчинення. Препарат вводити внутрішньом’язово або підшкірно.

При ановуляторних маткових кровотечах препарат призначати по 5–15 мг щодня протягом 6–8 днів. Якщо заздалегідь проведено вискоблювання слизистої оболонки порожнини матки, то ін’єкції слід розпочинати через 18–20 днів. Якщо провести вискоблювання неможливо, препарат вводити і під час кровотечі. При цьому кровотеча може тимчасово (на 3–5 днів) посилитися, через що хворим з анемією помірного та важкого ступеня тяжкості рекомендується попередньо провести переливання крові (200–250 мл). Якщо після 6–8 днів лікування кровотеча не припинилася, подальше введення прогестерону недоцільне. При зупиненій кровотечі не варто переривати лікування раніше 6 днів.

При гіпогонадизмі і аменореї вводити (одразу після застосування естрогенних препаратів) по 5 мг щодня або по 10 мг через день протягом 6–8 днів.

Для профілактики і лікування загрози викидня, спричиненого недостатністю функції жовтого тіла, — по 10–25 мг щодня або через день до повного усунення ризику викидня. При звичному викидні препарат можна вводити до 4-го місяця вагітності.

При альгодисменореї, щоб зменшити або усунути біль, препарат починати вводити за 6–8 днів до менструації по 5–10 мг щодня протягом 6–8 днів. Курс лікування можна повторити кілька разів. Вища разова і добова доза внутрішньом’язово становить 25 мг (2,5 мл 1% розчину або 1 мл 2,5% розчину). Лікування прогестероном альгодисменореї, пов’язаної з недорозвиненням матки, можна поєднувати з попереднім призначенням естрогенних препаратів.

Діти

Лікарський засіб не застосовувати у педіатричній практиці.

Передозування

При застосуванні підвищених доз препарату частіше виникають побічні ефекти, описані у відповідному розділі. При появі побічних ефектів лікування препаратом необхідно припинити, а після їх зникнення продовжити у менших дозах. При необхідності проводити симптоматичне лікування.

Побічні реакції

Зазвичай прогестерон добре переноситься, у поодиноких випадках можливі прояви таких побічних реакцій:

з боку серцево-судинної системи: тахікардія, порушення кровообігу, підвищення артеріального тиску, артеріальні або венозні тромбоемболії;

з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння, депресія, нервозність, біль у спині;

з боку репродуктивної системи та молочних залоз: набухання, підвищена чутливість та біль молочних залоз, порушення з боку зовнішніх статевих органів, такі як печіння, сухість, генітальний свербіж, зміни ерозій шийки матки та вагінальних виділень, циститоподібний синдром, кровотечі, проривні кровотечі, вагінальний мікоз, передменструальний синдром, порушення менструального циклу, ациклічні кров’янисті виділення, аменорея, олігоменорея, галакторея, гірсутизм, зміни лібідо, спазми матки;

з боку травного тракту: здуття живота, біль у животі, нудота, блювання, запор, діарея, метеоризм;

ендокринні порушення: погана переносимість глюкози;

з боку дихальної системи: задишка;

з боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки та зміни функціональних проб печінки, холестатична жовтяниця;

метаболічні та аліментарні порушення: зміни апетиту, збільшення або втрата маси тіла, набряки, альбумінурія;

з боку шкіри і м’яких тканин: алергічні прояви на шкірі, мультиформна еритема, вузлова еритема, геморагічний висип, свербіж, кропив’янка, шкірний висип, у тому числі генералізований, акне, хлоазма, алопеція, гірсутизм;

загальні порушення та зміни у місці ін’єкції: підвищена стомлюваність, слабкість, лихоманка, реакції гіперчутливості, у тому числі анафілактичні реакції (включаючи еозинофільну пневмонію); затримка рідини, набряк, парестезії; зміни у місці введення, включаючи біль, подразнення та/або почервоніння, припухлість;; затримка рідини, парестезії; зміни у місці введення, включаючи біль та припухлість;

вплив на плід: надмірна кількість прогестерону може спричинити вірилізацію плода жіночої статі (аж до невизначеності статевої належності).

лабораторні показники: зміни ліпідного профілю плазми;

Прогестини можуть чинити вплив на результати таких лабораторних досліджень: функціональна здатність печінки (зростання затримки сульфобромофталеїну та інші тести); показники системи гемостазу (зростання рівня протромбіну і факторів VII, VIII, IX та X); тести для визначення функції щитоподібної залози (збільшення вмісту йоду, зв’язаного з білками плазми крові, та йоду, що екстрагується бутанолом, зменшення тироксин-зв’язуючої здатності плазми).