Жити по-сільському, заробляти по-міському: практичні поради від родини з трьома дітьми

Все почалося з того, що чоловік і жінка знайшли один одного.

Вона завжди мріяла жити у власному будинку та мати свою земельну ділянку. Він також цього хотів.

“Коли ми познайомились, то з’ясувалось, що у нас спільні бажання. Коли одружувалися, то знали, що рано чи пізно переїдемо у село“, – розповідає Валерія.

Так і сталося: у 2003 році пара одружилась, а у 2006-му – переїхала у село.

Три роки пара шукала своє місце та будинок.

У батьків Віталія була дача, і подружжя на велосипедах їздило по тій місцевості та придивлялося своє місце. Дивилися хати в різних селах; зауважували, як живуть люди; як там все влаштовано. Багато їздили, але нічого не могли вибрати.

За час пошуків у Воробйових народився первісток Артемій, тож Валерія вже не могла їздити з чоловіком, тому Віталій продовжив самотужки.

Їздив у села, повертався, показував їй фотографії, але тривалий час обом на душу нічого так і не лягало.

Телешівку, де зрештою купили будинок, спочатку не розглядали – були там лише проїздом. Віталій навіть вирушив дивитися на тамтешній дім без фотоапарата.

“Коли повернувся, то сказав, що гарний будинок, і що ми його купуємо. Хоча я ні його, ні ділянки, на якій він стоїть, не бачила”, – розповідає Валерія, яка побачила будинок вже тоді, коли вони стали його власниками.

“Чоловік знав мої вподобання та критерії відбору, тому все це враховував, коли їздив без мене обирати нам будинок“, – пояснює вона.

Дружина довіряла чоловіку, а Віталій обрав той будинок і те місце, які Валерії теж сподобались.

СПРАВА НЕ В ДЕШЕВИЗНІ

Будинок, в якому мешкає родина Воробйових, дуже старий: цього року йому виповнилося 100 років.

“Для нас це було не критично. Згодом чоловік планував сам побудувати нам новий“, – зауважує Валерія.

Столітній дім Віталій відремонтував та удосконалив. Тут є усі зручності: каналізація, водопровід, конвектори та газове опалення.

Від останнього подружжя планує поступово відмовитися, бо зараз дешевше топити дровами.

У холодні місяці за опалення сплачують близько 2 тисяч гривень. Якщо порівняти з однокімнатною квартирою, у якій Воробйови жили раніше, то це не мало, але ж тут вони отоплюють 3-кімнатний будинок.

Своє опалення – дуже зручно: родина може його вмикати тоді, коли в місті його вже давно вимкнули. Вони самостійно регулюють тепло в оселі, не залежать від третіх осіб.

В місті ще треба було б платити за теплу воду, а в селі Воробйови цього не роблять.

З переїздом у село із зайнятістю в родині нічого не змінилося: Віталій працює в інтернеті, він робить сайти, а жінка йому допомагає.

Наразі чоловік активно будує новий будинок.

ЗАРОБІТКИ РОДИНИ

Валерія шиє одяг, займається рукоділлям. Раніше вона робила речі на замовлення через один з сайтів, які створила та наповнює родина, та з його допомогою їх продавала.

Але було це до війни з Росією, бо основні клієнти були звідти.

Жінка шила в основному спідниці та декоративні ляльки. Іноді в селі їй щось замовляють – полагодити одяг чи пошити.

Інтернет-роботою сім’я Воробйових займається переважно взимку: чоловік пише скрипти для сайтів, щось оновлює. Разом чоловік та дружина пишуть статті на свої сайти.

Є сайт помещик.com. Тут вони описують їхнє життя в селі, пишуть прикладні статті з порадами.

Є сайт казка.укр, де Валерія перекладає на українську мову старі радянські книжки з малюнками для дітей.

Також у родини є портал, присвячений соціоніці (наука про типи мислення та поведінки людини – авт.), він об’єднує кілька сайтів (socionika.info – теорія соціоніки, your-ideal.com – сайт знайомств, socionik.com – форум). Його мета – допомогти людям знайти свою пару.

“Чоловік, до речі, створив його до знайомства зі мною: так він шукав свою половинку. На ньому ми з ним і познайомились“, – говорить Валерія.

У теплу пору року Воробйови лише підтримують свої сайти. Гроші отримують від реклами, яка на них розміщується.

Розповідають, що прибутки їх влаштовують – вони небагато витрачають.

ДОЗВІЛЛЯ ТА ВІДПОЧИНОК

Чим займаються за містом влітку знають всі.

Наприклад, Валерія каже, що ніколи не їздить в цю пору у відпустку, а відпочивати від дітей ходить. на город.

“В селі влітку так добре, що я просто не бачу сенсу кудись їхати, – пояснює вона. – До того ж, я особисто не дуже люблю море, та й хазяйство не покинеш“.

На море їздять Віталій та діти. Минулого літа він із синами був у двотижневому сплаві на човні по Десні.

Двоє молодших дітей Воробйових – Георгій та Анфіса – народилися, коли вони вже жили у селі, а старшому Артемію було 2,5 роки, коли вони сюди переїхали. Усі вони не пам’ятають життя в місті.

Їхні бабуся та дідусь живуть у Києві. Іноді діти у них гостюють, але там немає такого простору для ігор та дозвілля, як у селі.

У місті Воробйови їх не можуть самих відпустити на вулицю. В селі старший син може кудись далеко поїхати сам на велосипеді, а у місті йому такого не дозволяють, бо це, на думку батьків, небезпечно.

У квартирі не можна бігати, шуміти, щоб не турбувати сусідів, а дітям це не дуже подобається. Тому в цілому вони не дорікають, що проводять небагато часу в місті.

У селі у дітей Воробйових є друзі: вони з ними навчаються, грають у футбол. Влітку у Телешівку приїжджає багато дачників, діти з ними теж спілкуються.

Зима – те, що лякає людей, які чують про село чи хочуть туди переїхати, вважає Валерія.

Вона розповідає, що саме з того часу, як стала жити у селі, почала не любити зиму: “В селі я почала більше бачити усі процеси, які відбуваються в природі: як вона засинає, а потім прокидається, як входить в активну стадію життя…

В селі контраст між літом та зимою дуже відчувається. Тут я помітила, що, виявляється, на деревах по півроку немає листя: коли жила у місті, то не зауважувала цього. Знала, що взимку не буває листя, а влітку воно є – та й все“.

Валерія каже, що вони з чоловіком – трудоголіки, тому їм завжди є, що робити по господарству.

Діти взимку багато часу проводять на вулиці: у них звичайні активні забави – з однолітками на санчатах кататися чи ліпити зі снігу.

Батьки також влаштовують спільне дозвілля: читають дітям книги, чоловік грає з ними у шахи або настільний хокей. Деякі настільні ігри Валерія навіть робить сама.

Все у житті дітей Воробйових відбувається так, як у місті, за виключенням того, що вони не часто ходять по розважальних центрах.

Іноді Віталій возить дітей до столиці на різні розважальні заходи – в цирк та музеї.

Їм дуже подобається фабрика Lego і вони часто там бувають. Коли родина їде у своїх справах до Києва, то завозить туди дітей, дають їм з собою їжу, і вони бавляться там, допоки батьки не повернуться за ними.

По неділях Воробйови всі разом йдуть до церкви.

ОСВІТА НА СЕЛІ

Дочці Анфісі майже 4 роки, вона ще ніде не навчається – родина досі не вирішила, чи віддавати її у дитячий садок.

Старші діти ходять у сільську школу: Артемій закінчив 6-й клас, Георгій – 2-й.

Шкільної програми, яку їм дають, звісно, недостатньо, зауважує Валерія.

“Мене шкільна програма не зовсім влаштовує. Але це – проблема не лише села. Багато моїх знайомих нарікають на освіту і в місті“, – пояснює жінка.

Вона розповідає, що у минулому навчальному році Телешівська школа показала себе з кращого боку: на останньому дзвонику діти отримали багато грамот за зайняті призові місця на олімпіадах.

Якість освіти у школі покращилась завдяки молодим вчителям. Дехто з них – мешканці цього ж села: вони отримали освіту і повернулися до рідного краю працювати педагогами. Їхня робота дає хороші результати.

У школи гарне приміщення. Його колись побудували за рахунок багатого колгоспу, який був у Телешівці.

Планується за кошти обласного бюджету облаштувати кабінети фізики, хімії, купити нове обладнання.

Подібну школу вже зробили в цьому районі. Кажуть, що там дуже гарно і все по-сучасному.

Валерія сподівається, що за рахунок цього збільшиться кількість учнів у класах. Зараз в них по 7-8 дітей.

Для початкової школи це непогано, вважає жінка, бо дозволяє вчителю приділяти кожному учневі достатньо уваги, але у старших класах краще, коли учнів більше, тоді на 25-35 школярів знаходиться 2-3 учні, що показують значно вищій рівень у навчанні, і на яких можна рівнятися іншим.

У старшого сина в класі загальний рівень учнів не дуже високий, і це не завжди провина учителів – з дітьми все-таки треба додатково займатися. А для цього необхідно, як вважає Валерія, щоб дитина була свідома і розуміла, для чого їй навчання.

“У наших дітей свідомості поки що нема. Я чекаю, поки вони дозріють до осмисленого навчання, тоді треба буде приділяти освіті більше часу“, – розповідає про свій підхід жінка.

Зараз додатково вона займається з дітьми англійською та заохочує до читання. Більше приділяє увагу іншим, цікавішим, на її думку, речам, ніж шкільна програма: старший син вже почав робити свій сайт, діти трохи вміють малювати у Photoshop.

Школа Воробйовим обходиться дешевше, ніж для їхніх знайомих у містах. Раз на рік вони здають у середньому по 150-200 гривень на ремонт. Цієї суми вистачає для того, щоб щось підфарбувати, переклеїти шпалери, освіжити приміщення. Зазвичай, батьки приходять допомогти зробити ремонт.

Іноді їм потрібно купувати додаткові книжки чи зошити. Більше ніяких поборів у цій школі немає. З місцевого бюджету достатньо витрачається грошей на школу – організоване харчування у молодших класах, деякі кошти на ремонт тощо.

МЕДИЦИНА НА СЕЛІ

“Якщо серйозно хворіємо, то їздимо лікуватися лише в Київ, тому що навіть в районі рівень медицини не дуже високий“, – пояснює Валерія Воробйова.

Коли треба було дітям робити операції, то родина одразу їхала в Київ.

У селі є лікарня, її приміщення залишилось ще з радянських часів, і воно хороше. Однак в плані технічного оснащення та персоналу – вона ледь жевріє.

Раніше там була лабораторія, стаціонар, процедурний кабінет.

Зараз у лікарні залишився лише терапевт, до якого Валерія звертається з будь-яких питань, і дитяча медсестра – досить хороший спеціаліст.

Є ще медсестра, яка може поставити крапельницю, або зробити укол.

Приїжджає на кілька годин стоматолог, який лікує абсолютно безкоштовно і якісно, хоча технічне обладнання у його кабінеті – ще з радянських часів.

Більшість приміщень та обладнання лікарні не використовується. Мешканці села сподіваються, що медична реформа змінить ситуацію на краще.

Педіатра тут немає – лише у районі. Там непоганий педіатр, більш-менш хороша дитяча лікарня, де можна знайти професійних спеціалістів, але їхати від цього села туди зо 10 кілометрів.

“Швидка допомога приїжджає, вона добре оснащена“, – так кажуть інші співмешканці села, але у самих Воробйових не було потреби це перевірити.

Але якщо щось серйозне, то хворих намагаються відправити або в обласну лікарню, або у Київ.

В районі є і хірургія з хірургами, але Воробйови не ризикують до них звертатися.

Дітей лікують згідно з порадами доктора Комаровського. Основні хвороби, з якими стикаються – це ОРВІ, які діти приносять зі школи. До лікарів звертаються, якщо є якісь ускладнення, або якщо трапляється щось серйозне.

Взагалі, у лікуванні Валерія за здоровий глузд: коли треба – звертатись до медицини, де можна обмежитись народними засобами – робити це.

ВИТРАТИ РОДИНИ

Валерії складно сказати, скільки її родина витрачає грошей на місяць. Їй простіше порахувати за рік.

Вона ділиться з нами їхнім річним бюджетом. Наприклад, засоби гігієни (мило, зубна паста тощо) Воробйови закуповують раз на рік у МЕТRO.

Так само раз на рік купують пшеницю – на корм курям та для того, щоб пекти хліб.

Родина дуже просто харчується, тому на харчі не витрачають багато.

Приблизна калькуляція основних витрат на рік: пшениця – 2 тис. грн., господарські товари – 5 тис. грн., комбікорм бройлерам – 6 тис. грн., їжа крім тієї, що родина вирощує сама – 12 тис. грн., витрати на машину (бензин, технічний огляд, ремонт) – 15 тис. грн., медичні витрати (лікарі, медикаменти) – 10 тис. грн., опалення (газ) – 9 тис. грн., електроенергія – 5 тис. грн., одяг – 3 тис. грн. (решту Валерія сама шиє), дитячі іграшки та розваги – 6 тис. грн., саджанці, добрива – 2.000 грн., садово-городня техніка – 3 тис. грн., інші витрати – 5 тис. грн.

Усього на рік родина витрачає 83 тис. грн., в середньому на місяць – 6,9 тис. грн.

Ще у Воробйових є просто бездонна стаття витрат – будівництво, але то вже окрема тема.

“Спонсор” низьких витрат на їжу – лише 12 тис. грн. – город.

“У нас їх два – верхній (близько 4 соток), та нижня плантація (близько 7 соток)“, – розповідає Валерія.

Про верхній, до речі, жінка колись писала у своїй статті ” Мій лінивий город” – що і як вона там робить, як організувати роботу так, щоб робота приносила задоволення і не займала багато часу.

На нижньому городі родина вирощує кукурудзу та гарбузи. Кукурудзу їдять самі, гарбузи дають курям.

З тварин у них зараз – кури та баранчики, але раніше тримали і качок, і гусей, і цесарок: чоловік Валерії пробував різне, щоб визначитися, що вигідніше та зручніше.

Воробйови вирощують овочі тільки для того, щоб їсти. Про запас вони дещо докуповують на зиму – наприклад, мішок моркви, або капусти. Купують здебільшого у односельчан – тут багато фермерів, які вирощують власну продукцію на продаж. Дещо купують на базарі, наприклад щось таке екзотичне, як-от баклажани.

На розваги родина не витрачає багато, мало спілкується з іншими людьми. Деякі їхні знайомі, наприклад, ходять час від часу в кафе чи в кіно. Вони з чоловіком цього не роблять, проводять час вдома.

Чоловік Валерії взагалі не дуже любить з кимось спілкуватися – він і в Києві, коли жив, мало спілкувався з людьми.

Воробйови живуть так, як жили у Києві – їхній спосіб життя мало в чому змінився. Валерія ходить в церкву, іноді – в школу і там спілкується з мамами інших дітей.

[L]У школі проводяться різні заходи, конкурси. Минулого року Валерія організовувала роботу шкільної стінгазети. Цього року її основна помічниця у цій справі закінчила школу, і поки охочих далі цим займатися немає.

Валерія любить спілкування, тому, як вона стверджує, без інтернету їй було б складно: усі її подруги, з якими вона обговорює якісь цікаві для неї речі, доступні їй тільки в інтернеті.

До міста не збираються повертатися – хіба що будуть якісь суттєві обставини.

Загалом, Валерія вважає себе щасливою людиною. Для неї це гостро відчувається тоді, коли родина повертається назад додому в село з міста. Бо у них в селі тихо, ніхто нікуди не поспішає, мало машин, навколо природа й багато зелені.

“Ми – господарі на своїй землі, нам доводиться багато працювати, але все, що ми зробимо, таким і залишається: ми навели порядок, підстригли газони, щось посадили – його ніхто не переінакшить, не зламає, не вирве, як зробимо, так нам і буде”, – підсумовує Валерія. – “Це дуже приємне відчуття“.

Олена Демченко, спеціально для УП.Життя

Ми залишаємось взимку: як жити зимою на диханні теплим та з корисними для здоров’я користь

Згідно з рішенням міської влади Мускіті старше 60 років та людей із хронічними захворюваннями “Рекомендований” Режим самопочуття від 25. Жовтень 2021 по 25. Лютий 2022. А це означає, що літній сезон не може бути закритий! Як жити зимою в вдиху в комфорті та безпеці – ми розповімо вам сьогодні.

Які основні компоненти комфортного перебування в країні взимку? Це так – тепла, вода (холодна і гаряча) та електрика. Це від них “танцювати”, Обладнання будинку на зимові канікули.

Зазвичай виїзд до міської квартири Після закінчення літнього сезону власники будинків зберігають усі системи підтримки життєвої підтримки на холодний сезон.

• Якщо водопостачання здійснюється в заміському будинку, вода блокується та дренується з сантехніка.
• Якщо встановлена ​​повна повна система опалення, то вона заповнюється без випивання теплоносія замість води.
• Відключіть електроенергію на головному щиті.

Така підготовка вимагає часу, і якщо ви хочете провести вихідні або тиждень канікул на природу, вам доведеться ввести будинок в експлуатацію та піти – щоб зберегти знову. Однак, якщо ви плануєте постійно жити взимку взимку, всі ці процедури можуть не виконуватися – і це хороша новина!

Але є ще одна сторона монети. Якщо в будинку замість системи водопостачання та каналізаційної системи – це колодязь, а туалет із Cesspool.

Як ізолювати котедж на зиму

У країні -ізоленому заміському будинку з опалювальною системою або плитою ви можете жити цілий рік, не турбуючись про замерзання у випадку важких морозів. Якщо заміський будинок призначений для експлуатації лише влітку, а стіни не є ізольованими в ньому, вам слід подбати про підтримку тепла, імпровізованого за допомогою.

Немає сенсу взимку, поспішаючи розпочати основну ізоляцію будинку, якщо ви раптом вирішите жити в ньому взимку. По -перше, це потребуватиме значних фінансових витрат та фізичних зусиль, по -друге, це займе багато часу. Крім того, існує великий ризик ризику виконання роботи. Краще зробити це ремонт ізоляції. Що це означає?

один. Для початку необхідно провести теплову візуальну обстеження будинку для виявлення основних точок витоку тепла – це можуть бути тріщини під вікнами, сухі пластини в стелі, холодна підлога.

2. Зосередити увагу на будинку. Якщо у спальні є одна холодна стіна, яка “Головний” Всі теплі – спробуйте кричати його з внутрішньої частини базальтової вовни (товщиною 5 см) і закрийте його за допомогою гіпсової дошки. Якщо під вікном тріщин вікна – темп їх піни.

3. Ви можете використовувати традиційні для ізоляції холодних підлог “Народ” Метод – покладіть густий вовняний килим або килим. Невеликий натяк: Перед тим, як закласти килим, розкладіть плівку паровий бар`єр на підлозі та відремонтуйте його з одягом – тому втрата тепла буде значно зменшена.

4. Обов’язково перевірте вікна! Якщо в будинку є старі дерев’яні дерев’яні рами з однією склянкою, краще замінити їх, оскільки це один з головних способів витоку теплого повітря. Якщо вікна в звичайному стані, але викидають від них, варто закривати тріщини одним із традиційних способів (дотримуйтесь бавовни, пінопластової гуми або вирізати смужки та клейовий папір) або сучасні засоби (сучасні засоби (герметична шнура з клеєм шар).

5. Крім того, також можна повісити товсті штори, що також запобігає втраті тепла. Ця ж техніка часто використовується в передпокої – повісив завісу товстої непроникної тканини у дверях, що веде до холодного передпокою.

Якщо ваш котедж – просторий будинок з площею більше 100 кВ.м з високими стелями або другим світлом, тоді ви не можете мати справу без нагрівального котла та радіаторів. Але, як правило, під час будівництва такі будинки негайно оснащені необхідними нагрівальними елементами. Якщо будинок невеликий, то ви можете зберегти в ньому зручну температуру за допомогою плитки або електричних конверторів, встановлених у кожній кімнаті.

Окрім конвекторів, ви також можете вибрати інші типи обігрівачів пожертв – виходячи з ваших потреб та уподобань. Плечки також різні: буржуа, камін або булеріан.

Якщо ви збираєтеся оснастити котедж з гончарною плитою або каміном відкритими окулярами, то пам’ятайте, що в житлових (спальних) кімнатах ви не можете їх розмістити – лише у просторій вітальні чи кухні!

Курган з дров

Навіть якщо ви не ходили в країну всю зиму, ви, мабуть, мріяли про кілька романтичних вихідних у сніжному будинку з гарячим чаєм або вином вогнем вогнем. Тож влітку ми подбали про збір дров на каміні або плиті. Якщо ні, то це слід зробити негайно, оскільки протоколам все -таки потрібно висохнути і складати в дрова під навісом, щоб швидко фланкувати в каміні і дати вогонь і тепло, а не надути дим.

Щоб щодня розігріти невеликий будинок із плитою, яка містить лише кілька номерів і в кухонній кімнаті, знадобиться 8-10 кубічних метрів.м. Їх слід придбати щонайменше за місяць до початку сезону опалення, висушити та вставити в дерево.

Як не спалювати електроенергію

Для власників безгремоніальних даахів основний предмет витрат взимку стає електроенергією, t.до. Електричні конвертори в поєднанні з дерев’яною плиткою в будь -якій ситуації залишаються найкращим способом нагріти маленький заміський будинок. Пояснення просте: обігрівачі, підключені до мережі, дешеві і не потребують складної установки, дрова – це також відносно дешеве джерело, яке можна легко замовити в найближчому лісовому господарстві.

З таким нагрівальним пристроєм бажано використовувати нічний тариф для електроенергії – увімкнути конвектори лише вночі та вдень, щоб нагріти будинок плитою. Тому один з основних заходів у підготовці літнього будинку до зими має бути перевірити (і, якщо необхідно – ремонтувати) електричну проводку та встановлення двоповерхового лічильника.

Немає необхідності включати електричні обігрівачі у всі кімнати в будинку – просто розігріти лише тих, кого ви зараз використовуєте.

Пам`ятайте, взимку в селах та літніх котеджах випадки відключення електроенергії не є незвичними, тому правильним рішенням буде придбання генератора резервів потужністю 7-8 кВт · год. У періоди сильних морозів, сніговики та дрейфи можуть вам дуже допомогти.

Водопостачання в країні взимку

Більшість сучасних літніх котеджів у 21. століття має ванну та туалет – тобто перше, що встановлюється під час будівництва будинку. А головне плюс зимової експлуатації літнього котеджу полягає в тому. Але тоді вам доведеться подумати про те, як запобігти замерзанням труб у дні замерзання та ночі.

На зовнішній трубопровод найбільше впливає вплив морозу, а саме вихідних точок з колодязя або свердловини та введіть будинок. Тому необхідно нагрівати свердловини та зовнішні труби, особливо якщо шосе прокладається на невеликій глибині (до 1,3-1,7 м), де ґрунт замерзає взимку.

Звичайний септик каналізації, який регулярно використовується. Але в печі, де насоси та фільтри встановлюються для очищення води, вона забезпечує температуру, придатну для безперервної роботи пристрою, дуже бажана. З цією метою є ті самі методи, які ви ізолюєте будинок.

Якщо ваш котедж – це старий сільський будинок “Без обладнання”, Тоді для комфортного життя взимку ви можете оснастити щось на зразок ванної кімнати. У продажу ви знайдете портативні сухі шафи та нагріті моми, які можна легко встановити в спеціально призначеному куточку будинку. Звичайно, їм доведеться служити та утилізувати відходи, але в будь -якому випадку це краще, ніж “обладнання” на вулиці.

Як забезпечити безпеку в країні

Взимку, коли в літніх селах не є практично душею, “Провидіння” Продавці злочинів походять з різних калібрів. На жаль, високі огорожі та сильні замки не врятують власність літніх жителів від жорстких рук та основних клавіш злодіїв. Захистити і “Все, що отримується переважною роботою”, Ви повинні подумати про додаткове захисне обладнання.

Якщо можливо, налаштуйте тривогу або принаймні відстеження відеозаписів на сторінці, це веб -камера при введенні будинку чи відеозапису. Ці дешеві, але дуже корисні пристосування можуть захистити вас від втручань з власною присутністю – не кожен маленький злодій ризикує потрапити в будинок, коли він бачить миготливу червону точку над вхідними дверима.

Якщо у вас є простий джоккум із замком в літніх воротах, має сенс замінити його більш серйозним блокуванням.

Для подальшої безпеки ви повинні подумати про методи спілкування, які будуть доступні вам у разі відмови електроенергії та обміну контактами з найближчим “Зимування” Сусіди – кому, якщо це необхідно, ви можете знайти допомогу. Також не забудьте дізнатися номери телефонів усіх місцевих диспетчерів, які забезпечують роботу основних систем села.

Що робити взимку в країні

Щоб не пропустити довгі зимові вечори у вашому заміському будинку, подумайте заздалегідь приємні заняття та доступні розваги для себе та домогосподарств.

• Ви можете вкрасти вечорами для традиційних заходів: читання, перегляд фільмів та телебачення, вишивки.
• Якщо ви плануєте провести час у компанії дітей та онуків – візьміть з собою колекцію улюблених столів.
• У зимові канікули ви можете навчити зростаючому поколінню народних ремесел: дівчатам буде корисно вивчати основи в’язання або вишивки, хлопці люблять обробляти спалювання або дизайн деревини.
• Якщо ваше сільське село знаходиться в сусідстві з лісом, здорові розваги можуть бігати на лижах – прогулянки по лісових дорогах між сніжними ялинками об`єднують сім`ю, додайте фізичну силу та кращу профілактику захворювань.
• Життя поруч з лісом, ви також можете викрасти розчином “Відновлювати” У снігу – а точніше визнання слідів, залишених тваринами та птахами на вашому сайті. Зверніться до нашої поради, щоб побачити, хто вас відвідав!

За винятком випадкових відвідувачів лісів, які вступили “До світла” Раз -два, справжній може оселитися у вашій власності “Оратор” – Наприклад, їжак або білок. Такий корисний гість повинен тепло зустрітися і дати йому приємне зимування!

Взимку не надто приємні сусіди часто осідають у Дахаасі – гризуни, які підходять до людей у ​​пошуках їжі з початку холодної погоди. Якщо ви хочете позбутися несподіваних гостей, ви можете встановити спеціальні виплати. Є більше порівняно з Mydrherapies “людський” – Не вбивайте гризунів, а відкладіть їх лише з дому.

Спілкування та спілкування зі світом

Більшість літніх жителів (зрештою, вони все ще є громадянами), вони не представляють життя без щоденної адміністрації та спілкування в соціальних мережах. І якщо ви вирішите зиму в природі, це не означає, що ви повинні заперечувати можливість зв’язатися зі світом!

Якщо ви хочете переглянути телевізійні канали, відео в Інтернеті та спілкування в миттєвих повідомленнях, немає необхідності підтримувати волоконну мережу в заміському будинку – цілком можливо подолати мобільний Інтернет, особливо якщо у вашому селі є сільське село країна “витягування” непогано. Ви можете придбати підсилювач сигналу для покращення якості спілкування.

Однак, якщо ви хочете забезпечити швидкий Інтернет та отримати доступ до сто телевізійних каналів, вам слід подумати про придбання послуг одного з домашніх постачальників Інтернету. Вони працюють у селах та селах не менш успішно, ніж у місті.

Виконавши всі підготовчі роботи перед зимуванням в країні, не забудьте придбати лопату для очищення снігу, постачання потреб у туалеті та збирайте мінімальний кошик продуктів. Якщо ваш льох наповнений фруктовими культурами, зібраними протягом сезону, ви готові до зими в країні! Бажаємо вам затишних вечорів та сніжної краси поза вікнами!