Як зробити ізюм

Висушений на сонці ізюм – смачна, натуральна, легка закуска і прекрасне доповнення до багатьох рецептів, таким як вівсяне печиво. Ізюм не важко зробити, якщо ви виконайте ці прості кроки.

Якщо хочете висушити ізюм, використовуйте сушарку або духовку.

Почніть зі свіжого зеленого або синього винограду. Переконайтеся, що він свіжий, стиглий, не м’який і не має пошкоджень. Уважно перевірте його.

Видаліть великі гілочки і ретельно промийте виноград під водою. Не обривайте весь виноград з гілочок. Якщо не впевнені у походженні винограду, промийте його в розбавленому розчині відбілювача (2 краплі побутового відбілювача на літр води), щоб зробити більш безпечним.

Покладіть виноград на піднос. Використовуйте дерев’яний, плетений, бамбуковий або пластмасовий гратчастий піднос, щоб повітря могло циркулювати навколо плодів.

Поставте піднос з виноградом в сухе, сонячне місце (для цього потрібно спекотна, суха погода). Якщо вночі можливий туман або роса, занесіть підноси в приміщення на ніч.

Залиште виноград на сонці на 2-3 дні, або поки він не висохне (спробуйте на смак). Поверніть виноград та/або підноси, щоб забезпечити рівномірний вплив сонця.

Обережно видаліть з висохлого винограду інші гілочки і зберігайте його в сухому герметичному контейнері в прохолодному місці.

Поради щодо приготування ізюму.

– Захистіть висушені плоди від комах, таких як мух. При необхідності, злегка накрийте виноград марлею (не пластиком) або металевою сіткою.

– Слідкуйте за вологою або гниллю. Якщо кілька виноградин погано виглядають, викиньте їх відразу з підноса, а інший виноград розкладіть сушитися. Пам’ятайте, що висушений виноград буде кривитися і зменшуватися, не перетворюючись в кашу і гниль.

– Тепле повітря швидше допоможе висушитися винограду. При можливості, поставте підноси з південного боку, де переважає вітер.

– Взагалі, професіонали часто сушать ізюм, підвісивши грони винограду на мотузці або дроті. Це більш складний спосіб, ніж використання плоского підноса, але працює краще, так як повітря максимально впливає на ягоди.

– Перезрілому винограду знадобиться більше часу, щоб висохнути, і він може згнити, перш ніж висохне. Краще сушити злегка недозрілий, але солодкий виноград.

Як зробити вино з винограду

Вважається, що виноград підходить для приготування вина, тільки якщо він належить до спеціальних сортів, а виноробство взагалі доступне лише професіоналам. Це твердження справедливе для створення елітних вин,та для промислового виноробства. А домашнє вино з винограду можна приготувати без будь-яких проблем, і для цього підійде будь-який сорт цієї ягоди.

Підготовка винограду

Зрізання винограду плануйте за сухої погоди, і бажано, щоб за кілька днів до збирання врожаю не було опадів. Це дозволить зберегти на шкірці ягід максимальну кількість диких дріжджів, які згодом відповідатимуть за бродіння сусла.

Зібраний виноград уважно переберіть та видаліть сміття, павутину, сухі гілочки та листя, підгнилі або незрілі ягоди.

Мити виноград не можна в жодному разі. Саме тому не рекомендується використовувати для вина падалицю: не помита, вона надасть готовому вину неприємного «сирого» присмаку землі, а з помитого видаляються дикі дріжджі.

Останній етап підготовки — обривання ягід із грон.

Отримання мезги

Підготовлені ягоди помістіть у пластикову, керамічну, дерев’яну або скляну тару. Рівень заповнення ємності соком – на ¾. Розімніть ягоди руками або дерев’яною товкушкою, щоб отримати мезгу — напіврідку кашку із соку, м’якоті та шкірки.

Якщо ви розминаєте виноград за допомогою товкушки — постарайтеся не роздавити кісточки, в яких міститься основна кількість дубильних речовин, що надають вину гіркоту і терпкість.

Важливо не допускати контакту мезги з металом, щоб уникнути окислення компонентів винограду — це погіршує бродіння та негативно впливає на смак готового вина.

Отримання соку

У перші 3-4 дні мезга повинна перебувати в теплому місці, захищеному від прямих сонячних променів, накрита марлею або спеціальною сіткою від комах. Оптимальна температура повітря в приміщенні, за якої починається процес бродіння — 20-27℃.

Протягом доби мезга починає бродити, про що свідчить «брудна» піна на поверхні, яка містить шкірку винограду. Цю піну потрібно регулярно, не рідше 2-х разів на день, осаджувати, розмішуючи мезгу.

Зазвичай на 3-4 день каламутна мезга починає світлішати, набуває кислого аромату і якщо прислухатися, можна почути чітке шипіння, що вказує на бродіння.

Це час для освітлення соку. Зніміть піну разом із фрагментами шкірки, які піднялися вгору і відіжміть цю масу. Також процідіть кілька разів через марлю весь сік так, щоб відокремити його від мезги.

Проціджування та переливання з однієї ємності в іншу потрібно повторити кілька разів — це дозволяє не тільки очистити сік, але й наситити його киснем, який сприяє бродінню та покращує смак вина.

На цьому етапі необхідно зняти першу пробу і якщо сік надмірно кислий, додайте води (не більше 0,5 л води на 1 л. соку). Але враховуйте, що чим більше води, тим несмачнішим і неякіснішим буде домашнє виноградне вино. Тому не потрібно досягати ідеальної, на ваш смак, кислотності соку, нехай вона буде підвищеною. Тим більше, що частина кислот візьме участь у процесі бродіння та нейтралізується.

Підготовлений сік перелийте в чисті скляні бутилі, заповнюючи їх на 70% від загального обсягу.

Встановлення затвору

Будь-який рецепт вина з винограду передбачає ізоляцію сусла від атмосферного кисню та одночасне забезпечення вільного виходу вуглекислого газу з ємності.

Залежно від об’єму ємностей, можна вибрати один із двох варіантів встановлення затвора:

● Для великої тари підійде гідрозатвор. Закрийте бутиль із соком щільною пробкою, в якій заздалегідь проробіть отвір під трубку відповідного діаметра (можна використовувати гумову трубку для кружки Есмарха або полімерну трубку від медичної крапельниці). Один кінець трубки вставте в отвір пробки, а інший помістіть у банку з водою, встановлену поруч із ємністю з соком.

Важливо: кінець трубки, поміщений у бутиль, повинен перебувати вище рівня соку, а банка з водою — на одному рівні із соком.

● Для невеликих ємностей (наприклад, 3-літрових банок) доречніше використовувати спеціальні кришки з клапанами або звичайні медичні рукавички. У другому випадку рукавичка одягається на горловину банки так, щоб долоня та пальці залишалися вільними. В одному з пальців (на самому кінчику) потрібно зробити отвір за допомогою голки. По мірі того, як вуглекислий газ наповнюватиме рукавичку, вона почне надуватися і підніматися вгору — це є критерієм того, що вино добре ізольоване від атмосферного повітря.