Як зрозуміти що в мене аднексит

Аднексит ≡ Ураження маткових труб

Запальні захворювання органів малого тазу займають провідне місце серед усіх патологій гінекологічного профілю. Найчастіше, хвороби діагностуються у дівчат віком від 25 років. Одне з найпопулярніших захворювань – аднексит, запалення яєчників і маткових труб. Його особливість – це часті рецидиви. А також високий ризик приєднання додаткової інфекції, формування подальшого безпліддя.

Що це таке

Аднексит – це ураження маткових труб та їх придатків запального генезу. Збудники цієї патології – бактерії різних видів. При розвитку інфекційного процесу, в маткових трубах починає накопичуватися секрет, який може бути серозного або гнійного характеру. Це визначає клінічну картину і перебіг захворювання.

Причини виникнення

Патологію викликає бактеріальний агент. Це може бути умовно-патогенна мікрофлора або специфічні агенти. Також виділяють фактори, що сприяють розвитку захворювання:

  1. Хвороби що передаються статевим шляхом часто зачіпають придатки матки, або ж відбувається приєднання вторинної інфекції.
  2. Переохолодження, часті стреси.
  3. Порушення особистої гігієни.
  4. Неправильний підбір нижньої білизни.

Збудники захворювання з потоком крові, лімфи, або контактним шляхом потрапляють в стінку маткової труби. З перебігом хвороби мікроорганізми заселяються в епітелій яєчника і при овуляції проникають в його порожнину. При подальшому прогресуванні, утворюється запальний конгломерат.

Симптоми та ознаки

Клінічна картина патології залежить від багатьох факторів – вираженості запального процесу, ступеня патогенності збудника захворювання, характеру ексудату в порожнині маткової труби. Виділяють такі типи хвороби, які значно відрізняються за симптоматикою.

  1. Двосторонній. Виникає найчастіше. Характерно: болючість внизу живота, підвищення температури тіла, дизуричні явища.
  2. Правобічний і лівобічний. Для цих форм властива одностороння болючість. При пальпації і гінекологічному огляді, лікар може визначити збільшення і різку болючість придатків і маткової труби з одного боку. Також важливо, правильно диференціювати цю форму патології від інших запальних захворювань з клінікою “гострого живота”.
  3. Гострий і хронічний. Мають характерні відмінності. Гострий процес супроводжується яскравою клінічною картиною. Визначається різка болючість в області яєчників, болі при сечовипусканні. Живіт напружений, болючий. При гінекологічному дослідженні придатки набряклі, малорухливі. Для хронічної форми типові такі прояви – тупий, ниючий біль внизу живота посилюється після переохолодження. Характерно порушення менструальної функції, можливий розвиток безпліддя.

При тяжкому перебігу запального процесу часто виникають симптоми вираженої інтоксикації. Також, при тривалому перебігу хвороби, можливий розвиток неврозів, невралгій.

Діагностика захворювання

Підставою для підозри на розвиток аднекситу є характерні скарги пацієнта. Лікар проводить гінекологічний огляд, при якому виявляє набряклі, збільшені, болючі придатки рухливість яких різко обмежена. Гінеколог може призначити клінічний аналіз крові, сечі, біохімічне дослідження. Також проводиться ультразвукова діагностика. При тяжкому перебігу хвороби, може знадобитися, діагностична лапароскопія.

Аднексит – лікування

Для проведення медикаментозної корекції використовується антибактеріальна, інфузійна, протизапальна терапія. Застосовують місцеві анальгетики, вітаміни, десенсибілізуючі засоби. Також, у разі необхідності, можна використовувати симптоматичні препарати. Добре себе зарекомендувала фізіотерапія, яку краще використовувати в підгострому періоді (коли стихають ознаки гострої інфекції).

При великому спайочному процесі, гнійному аднекситі використовуються оперативні методи:

  • пункція зведення піхви (проводять відсмоктування гнійного вмісту і промивання вогнища інфекції).
  • лапароскопічне втручання.
  • аднексектомія (видалення уражених придатків матки).

Ускладнення

Найпоширенішим ускладненням патології є розвиток спайкового процесу в малому тазу. Спайки можуть утворюватися між матковою трубою, яєчником, маткою, кишечником, сечовим міхуром, сальником.

  1. Ураження яєчника:
    • в товщі яєчника можуть утворюватися порожнини, заповнені гноєм;
    • тканина придатка розплавляється з формуванням овариального абсцесу;
    • при його прориві інфекційний агент може потрапити в черевну порожнину з формуванням пельвіоперитоніту.
  2. Ураження маткової труби:
    • При тривалому перебігу запального процесу випіт накопичується в порожнині маткової труби з формуванням гідросальпінксу або піосальпінксу.

При неправильному лікуванні хвороби гострий процес може перейти в хронічний. Що в свою чергу, може призвести до позаматкової вагітності і навіть до безпліддя.

Профілактика захворювання

Щоб уникнути можливого розвитку патології, потрібно уникати факторів, що сприяють його розвитку. Також краще дотримуватися таких рекомендацій:

  1. У холодну пору року важливо одягатися по погоді, і особливо берегти області нижньої частини живота, уникати переохолоджень.
  2. Важливим є дотримання всіх правил особистої гігієни.
  3. Також, від багатьох проблем може позбавити безпечний секс. Під час статевого контакту рекомендується використовувати засоби бар’єрної контрацепції.

Для того, щоб патологія не набула хронічного характеру, важливо якісно пролікувати хворобу в гострому періоді.

Висновок

Аднексит – це важка хвороба, яка зачіпає дівчат молодого віку. Має запальний характер, викликається бактеріями. Має характерні клінічні та діагностичні ознаки. Для лікування може використовуватися консервативна терапія та хірургічна корекція. Для профілактики розвитку патології важливо уникати провокуючих чинників і якісно пролікувати хворобу в гостру фазу.

Якщо Ви виявили ознаки аднекситу, то обов’язково запишіться на прийом до хорошого лікаря в клініці Isida за телефонами: 0-800-35-92-86 (для українських операторів зв’язку), +38-044-455-88-11 (для міжнародних). Або задайте своє питання щодо аднекситу на спеціально створеній для цього сторінці.

  • Аднексит
  • Андролог
  • Аутоімунні антитіла
  • Біопсія яєчка
  • Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ)
  • Вульвовагініт
  • Генітальний герпес
  • Дослідження сперми (спермограма)
  • ЕКЗ і передімплантаційна діагностика (ЕКЗ + PGD)
  • Здоров’я
  • Кардіотокографія (КТГ)
  • Клімакс
  • Менорагія
  • Менструальний цикл
  • Передімплантаційна (доімплантаційна) генетична діагностика
  • Пероральний тест на толерантність до глюкози (ПТТГ)
  • Скринінг
  • Цитологічне дослідження

Аднексит

Аднексит — це запалення придатків матки (яєчників і фаллопієвих труб) найчастіше інфекційного характеру, що супроводжується порушенням функціонування і розвитком патологічних процесів. На думку вчених і лікарів, дана патологія є найпоширенішою серед жінок різних вікових груп, проте здебільшого хворіють жінки від 20 до 30 років.

Дане захворювання найчастіше зустрічається у жінок репродуктивного віку, починаючи з 20 років. Аднексит вважається однією з найпоширеніших гінекологічних проблем. За способом формування захворювання розрізняють первинний і вторинний аднексит. Первинне захворювання виникає у разі, коли інфекція потрапляє в придатки самостійно. Вторинне розвивається на тлі інших захворювань. За способом перебігу розрізняють гостру та хронічну форми аднекситу. Захворювання допускає утворення мікс-інфекцій, коли об’єднуються кілька інфекцій.

Причини виникнення аднекситу

Причин розвитку аднекситу досить багато. Найчастіше його викликає статеве життя з багатьма партнерами, різні операційні втручання на органах малого таза, загальні вірусні або бактеріальні інфекції, механічні травми, що призводять до подальшого запалення. Основними агентами, що викликають розвиток захворювання, є бактерії. Ослаблений імунітет зазвичай сприяє виникненню і прогресу хвороби. Мікроорганізми проникають у матку декількома шляхами:

  • низхідним, тобто шляхом транспортування інфекційних агентів по кровотоку з інших заражених органів;
  • висхідним, коли бактерії рухаються через піхву до матки.

Хвороба починається з інфікування придатків, саме на їх слизовій оболонці в першу чергу заселяються інфекційні агенти. Крім того, у міру прогресування захворювання у вогнищі запалення відбувається накопичення серозної рідини, а в подальшому через інфільтрації в стінках фаллопієвих труб відбувається спайковий процес, що призводить до появи єдиного великого вогнища запалення.

Найчастіше хвороба супроводжується болями внизу живота різної інтенсивності. При пальпації біль посилюється. Також відзначається підвищення температури тіла, озноб, слабкість. У разі неприйняття необхідних заходів гостра стадія швидко переходить у хронічну, для якої характерні часті загострення, порушення менструального циклу, збій психоемоційного балансу. Загострення відбуваються на тлі таких факторів, як стресові ситуації, переохолодження, збій у режимі харчування.

Які симптоми аднекситу?

Ознаки аднекситу досить узагальнені, проте є й такі, які явно вказують на гінекологічні проблеми. Так, до основних симптомів хвороби слід віднести:

  • різкий біль внизу живота, що іррадіює в поперековий відділ, при пальпації біль посилюється, через що аднексит часто плутають з апендицитом;
  • надмірне потовиділення;
  • зростання температури тіла до 38,5 оС і вище з ознобом або без нього;
  • хворобливість м’язів;
  • головні болі;
  • порушення менструального циклу, зокрема, рясні виділення, збільшення тривалості циклу, хворобливість;
  • порушення сечовипускання;
  • болючість при статевих контактах або після них;
  • виділення з піхви (при запущених випадках).

Дані симптоми характерні не тільки для гострого, але й для хронічного аднекситу. При хронічній формі спостерігається зниження статевого потягу, депресивний психічний і емоційний стан. Особливо небезпечні ускладнення аднекситу, до яких можна віднести порушення овуляції, позаматкову вагітність, аборт (у разі вагітності), безпліддя.

Як здійснюється діагностика?

Діагностика захворювання проводиться виключно в умовах стаціонару. Постановка діагнозу вдома власними силами і тим більше самостійне призначення лікування неприпустимі.

Діагностика аднекситу в лікарні включає:

  • збір анамнезу;
  • загальний огляд, пальпація;
  • розгорнутий аналіз крові (загальний і біохімічний);
  • загальний аналіз сечі;
  • взяття мазків з шийки матки для проведення бактеріологічних досліджень;
  • проведення УЗД матки, фаллопієвих труб.

При необхідності береться туберкулінова проба, посів менструальних виділень на предмет інфекційних агентів. Правильна діагностика дозволить правильно і своєчасно призначити необхідне лікування.

Профілактика аднекситу

Будь-яке захворювання простіше попередити, ніж лікувати. І аднексит — не виняток. До основних профілактичних заходів слід віднести:

  • недопущення переохолодження;
  • уникнення стресів і перевтоми;
  • мінімізація випадкових статевих зв’язків;
  • недопущення абортів;
  • зниження до мінімуму прийому алкоголю і гострої їжі;
  • включення в раціон продуктів з підвищеним вмістом вітамінів, мінералів;
  • дотримання елементарних правил гігієни, особливо при менструації;
  • спостереження у гінеколога з метою своєчасного виявлення порушень сечостатевої сфери.
  • обов’язкове звернення до лікаря у разі появи незвичних виділень із піхви, будь-яких дискомфортних відчуттів внизу живота, болю або різі при сечовипусканні;
  • носіння нижньої білизни з натуральних матеріалів;
  • дотримання правильного режиму сну, роботи й відпочинку.

Лікування аднекситу

У разі гострого аднекситу без госпіталізації навряд чи вдасться обійтися. Медичне обслуговування — це запорука швидкого лікування і недопущення переходу гострої фази в хронічну. Госпіталізація необхідна не тільки для того, щоб зменшити біль, який практично неможливо купірувати в домашніх умовах, але й з метою виключення апендициту.

У разі хронічного аднекситу або при лікуванні гострого в стаціонарі використовують ряд лікарських препаратів. Однак ніколи не займайтеся самолікуванням. Лікування може призначати виключно лікар-гінеколог, самостійне призначення неприпустимо. Зазвичай лікарі призначають такі групи препаратів:

  • антибактеріальні засоби;
  • анальгетики;
  • протизапальні засоби;
  • адсорбенти (детоксиканти);
  • імуномодулятори та імуностимулятори;
  • вагінальні свічки різної терапевтичної дії.

Своєчасне звернення до лікаря і суворе дотримання рекомендацій дозволять швидко й ефективно позбутися захворювання або його загострення.

Увага! Дана інформація носить виключно інформаційний характер! При появі перших симптомів, необхідно негайно звернутися за консультацією до фахівця. Не варто займатися самолікуванням, тому що це небезпечно для вашого здоров’я. Наш сайт zdravica.ua не несе відповідальності за ті наслідки, які можуть виникнути внаслідок використання інформації, наданої на сторінці. НЕ ЗАЙМАЙТЕСЯ САМОЛІКУВАННЯМ! ЦЕ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я!