Шість місій висадяться на Місяці до кінця 2023 року

У наступні шість місяців стартують шість місячних місій – три з них запланувала NASA і по одній космічні агенції Японії, Індії та рф.

У наступні шість місяців стартують щонайменше шість місячних місій – три з них запланувала NASA і по одній космічні агенції Японії, Індії та країни 404.

Після космічних перегонів 1960-1970-х років космічні агенції світу відновлюють свої програми дослідження Місяця. І підсиленню цього інтересу сприяють три головні чинники: водяний лід, який, ймовірно, існує, в прихованих від сонячного світла кратерах на Місяці; розвиток космічної програми Китаю, яка відправила серію амбітних роботизованих місій на Місяць; та врешті-решт інтерес приватних компаній до комерційного освоєння місячної поверхні.

З 2013 року Китай здійснив шість спроб висадки на Місяці: три успішні для посадкових апаратів Чаньє та три (за підтримки Ізраїлю, Індії та приватної японської компанії ispace), які не досягли м’якого приземлення.

У найближчі пів року очікуємо ще щонайменше шість місій, і ось які саме:

Чандраян-3 (липень)

Місія Індійської організації космічних досліджень, яка складається з посадкового модуля та 26-кілограмового місяцехода, буде запущена на ракеті-носії Mark-III. Попередня Чандраян-2, запущена у 2019 році, впала на Місяць через програму помилку.

Мета місії (яка отримала досить обмежений бюджет у розмірі 90 $млн) — проведення наукових спостережень, вивчення хімічних і мінеральних компонентів місячного ґрунту.

Луна-25 (серпень)

Повідомляється, що російська місія вже доставлена на стартовий майданчик космодрому «‎Східний» – офіційно дата ще не оголошена, однак, ймовірно, її запустять на ракеті «‎Союз» 11 серпня.

Номінальна попередниця місії, «Луна-24», була запущена у серпні 1976 року – після чого успішно здійснила посадку та доставила згодом на Землю 170 грамів місячного ґрунту. Це була остання місія Радянського Союзу, і після його розпаду росія повторних місій ще не запускала.

Головна мета проєкту – перезапуск російської програми з дослідження Місяця та доставка на нього близько 30 кг корисного вантажу, але без місяцехода.

SLIM (серпень)

Розумний посадковий апарат, або місію SLIM, Японська космічна агенція планує запустити 26 серпня на ракеті H2A.

Запуск 590-кілограмового SLIM був відкладений через проблеми з іншою місією X-Ray Imaging and Spectroscopy Mission (вони летять разом) та потребу у додатковій перевірці H2A, після відмови ракети H3, яка має аналогічний верхній ступінь.

Місія на поверхні Місяця стане першою для Японії. Країна не розголошує інших планів щодо дослідження природного супутника Землі, однак є учасницею «‎Угод Артеміди» і може відправити астронавта на поверхню Місяця в рамках майбутньої місії NASA.

IM-1 (третій квартал 2023)

Останні три місії у переліку реалізуються за контрактами NASA в рамках програми Commercial Lunar Service Payloads – по суті, агенція придбала «‎поїздки» на комерційних місячних посадкових апаратах.

Перша з них — це місія IM-1 від Intuitive Machines, яка доставить п’ять наукових корисних вантажів для NASA, а також деяких комерційних клієнтів, до Південного полюса Місяця. Нещодавно виконавчий директор Intuitive Machines Стів Альтемус заявив, що місія IM-1 буде «на стартовому майданчику та готуватиметься до запуску» до середини-кінця третього кварталу цього року.

Peregrine Mission One (4 квартал 2023)

Американська компанія Astrobotic стверджує, що її космічний корабель Peregrine вже готовий до польоту. Місія, яка здатна переносити близько 250 кг вантажу, доставить 14 наукових інструментів NASA на західний край Моря дощів.

Затримки пов’язані з ремонтом верхнього ступеня ракети United Launch Alliance Vulcan, яка має запустити місію.

Astrobotic також працює над більшим посадковим апаратом під назвою Griffin, який доставить на Місяць амбітного дослідника місячних ресурсів NASA VIPER не раніше 2024 року.

IM-2 (кінець 2023)

NASA та Intuitive Machines все ще публічно орієнтуються на листопад 2023-го року для другої місії компанії, однак певно її все-таки перенесуть на початок 2024-го. Посадковий модуль має доставити інструмент Polar Resources Ice Mining Experiment-1 у постійно затінене місце біля кратера Шеклтон. Місія важлива тим, що може взяти зразки з ділянок, де, ймовірно, існує водяний лід.

Додаткова місія IM-3 може відбутися пізніше у 2024 році.

NASA також має додаткові комерційні місії з доставки корисного наукового обладнання на Місяць у 2024 році, а Китай готує місію, яка протягом наступного року висадиться на зворотньому боці Місяця та спробує доставити зразки ґрунту на Землю.

Візія, місія, стратегія: тлумачимо популярні терміни

Нещодавно у МОН презентували Візію майбутнього освіти і науки України. У міністерстві переконані: вона допоможе створити освітню систему, яка розвиватиме нашу країну. Проте, щоб краще зрозуміти, що чекає на українську освіту, варто розтлумачити термінологію. Тож розберімося, що таке візія та чим вона відрізняється від місії, мети та цінності. А також, що таке стратегія, та чим відрізняються стратегічні та операційні цілі?

Візія

Візія — це мрія або образ майбутнього, до якого прагне організація чи компанія. Вона виражає амбіції та стратегічні цілі. Візія створює напрямок та спонукає до дії.

Поглянемо на Міжнародну асоціацію університетів (IAU). Її візія звучить як «світ, в якому ніхто не буде відчувати нестачі освіти вищого рівня». Візія IAU робить акцент на важливості доступності та якості вищої освіти для всіх, незалежно від соціального, економічного або географічного становища.

Це прагнення створює чіткий напрям для дій організації. Тобто її зусилля спрямовані на підтримку університетів, що надають якісну освіту.

У МОН бачать українську освіту і науку майбутнього із трансформованим змістом та сенсами. Тобто паралельно з відбудовою зруйнованих навчальних закладів, наша освіта буде змінюватись на глобальному рівні.

І в майбутньому освітяни й науковці матимуть гідні умови праці й зарплату. Діти — широкі можливості та сучасний простір для навчання. Дорослі — доступ до безперервного навчання впродовж життя.

Місія

Місія — це фундаментальне призначення організації. Вона визначає ідентичність і напрям діяльності певної компанії чи організації. Місія — це те, чому організація існує, і який вона хоче зробити вплив на світ.

Для прикладу, місією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) є «всебічне покращення здоров’я». Вони бачать себе як глобального охоронця здоров’я, що працює над покращенням фізичного та психоемоційного стану всього людства.

Місія та візія часто сприймаються як синоніми. Але вони відіграють різні ролі в роботі організації.

Місія визначає, чому організація існує сьогодні. Вона відображає основні цілі та принципи організації, її призначення. Місія дає відповідь на запитання «чому ми тут?» і «що ми робимо?». На її основі щодня приймаються рішення та визначаються стратегії.

Візія визначає, де організація хоче опинитися в майбутньому. Вона відображає бажаний образ майбутнього. Візія відповідає на запитання «куди ми прагнемо дійти?» і «якими ми бачимо себе в майбутньому?» Вона слугує маяком, що вказує шлях розвитку організації.

Отже, місія орієнтована на поточний стан організації і те, чим вона займається сьогодні. Тоді як візія спрямована у майбутнє, на те, як організація хоче розвиватися, і якою їй хотілося б бути.

Мета

Мета — це конкретний і вимірюваний результат, якого організація прагне досягти за певний період часу. Мета зазвичай випливає з місії та візії, але вона має бути чітко сформульованою і вимірюваною.

На відміну від місії, мета є більш конкретною та обмеженою в часі. Це конкретне завдання або результат, якого організація хоче досягти.

Мета відповідає на запитання «чого ми хочемо досягти?» і «як ми збираємося це зробити?»

Наприклад, мета Нової української школи як реформи МОН — «створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.»

Ця мета конкретна і вимірювана. А також вона перегукується з візією МОН, у якій висока якість освіти та можливість самореалізації дітей посідає важливу роль.

Стратегія

Стратегія — це план дій. Коли організація має чітку мету, вона розробляє стратегію, щоб розуміти, як цієї мети досягти. Це як маршрут на карті, який ми вибираємо, щоб дістатися пункту призначення. Стратегія допомагає зорієнтуватися, визначити свій шлях і не загубитися.

Але ми не просто кажемо: «ось моя мета, і я буду рухатися в цьому напрямку». Потрібно знати, як саме це зробити. Тому ми встановлюємо стратегічні цілі. Це як етапи маршруту, які допомагають нам зрозуміти, як просуватися до своєї головної мети.

Ці етапи повинні бути конкретними та зрозумілими. Вони мають вказувати, що саме треба зробити, щоб дійти до мети. Це можуть бути різні речі: охопити більшу аудиторію, покращити якість своєї роботи, знайти нових партнерів.

Отже, стратегія — це план, який ми створюємо, щоб досягти своєї мети. А стратегічні цілі — етапи на цьому шляху, що допомагають розуміти, як ми рухаємося вперед.

У Візії майбутнього освіти і науки України МОН визначає стратегічні цілі для кожного зі своїх напрямків. Наприклад, стратегічна ціль №1 для дошкілля — гарантувати місце у системі освіти дітей раннього та дошкільного віку кожній дитині, зокрема з особливими освітніми потребами.

Для цього міністерство визначає операційні цілі — короткострокові завдання, що слугують кроками для досягнення стратегічної цілі. До прикладу, зібрати релевантні дані про кількість дошкільнят, зокрема з ООП, та педагогів дошкілля у всіх регіонах.

Цінності

Цінності — це ключові принципи, що керують поведінкою і діями організації. Вони відображають глибокі переконання організації, формують її культуру та допомагають встановлювати стандарти поведінки.

Розглянемо приклад організації «Навчай для України». Її цінності — ріст та розвиток, гнучкість та адаптивність, проактивність, ініціативність та вміння брати відповідальність.

Ці цінності створюють основу для діяльності «Навчай для України». Розділяючи їх, учасники проєктів організації зможуть спільно втілити її місію — допомогти дітям з усієї України реалізувати власний навчальний та творчий потенціал.