Перелік документів, необхідних для державної реєстрації

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015р. №1127 (в редакції постанови Кабінету міністрів України від 23 серпня 2016р. №553)

1. Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, іншими законами України та цим Порядком.

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

2) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, та перевіряє, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об’єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об’єкта нерухомого майна.

Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, також не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. У такому разі державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в Єдиному реєстрі документів.

1. Для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об’єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об’єкта нерухомого майна.

У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

1. Для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна у результаті реконструкції такого об’єкта подаються:

1) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

3) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалася в результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор з використанням наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, та перевіряє відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в зазначеному Реєстрі.

1. Для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об’єкт, подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) витяг з Єдиного реєстру об’єктів державної власності щодо такого об’єкта (у разі державної реєстрації права державної власності);

3) документ, що підтверджує факт перебування об’єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності);

4) документ, що підтверджує факт відсутності перебування об’єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

1. Для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України “Про нотаріат”;

3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

1. Для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються:

1) документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи);

3) передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи);

4) розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи).

1. Для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею майна у власність фізичним та юридичним особам, що вийшли із складу засновників (учасників) юридичної особи, подаються:

1) документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

1-1) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України “Про нотаріат”;

2) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом, про передачу майна у власність фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи.

1. Для державної реєстрації права власності у зв’язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються:

1) свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою;

2) акт приймання-передачі нерухомого майна.

1. Для державної реєстрації права власності у зв’язку з поверненням майна у власність реабілітованим громадянам подається рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих про повернення майна реабілітованій особі.
2. Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

1. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об’єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об’єктів, або об’єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об’єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об’єкта цивільних правовідносин.

Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об’єднання, подаються:

документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

Для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об’єднання, подаються:

документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об’єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);

технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна;

документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, та перевіряє відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. У такому разі державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в Єдиному реєстрі документів.

1. Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об’єднання майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених пунктом 54 цього Порядку, також подається письмова згода всіх співвласників на проведення поділу або об’єднання майна, що перебуває у спільній власності.

У разі коли в результаті поділу або об’єднання майна, що перебуває у спільній власності, змінюється розмір часток у такому праві спільної власності, також подається письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

При цьому право спільної власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об’єднання майна, не припиняється.

1. Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:

1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;

2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.

У разі коли в результаті виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, у співвласників, які не здійснювали виділ в натурі частки, змінюється розмір часток у праві спільної власності, подається також письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що залишається у спільній власності після виділу в натурі частки одного із співвласників, державний реєстратор зазначає рівні частки у праві спільної часткової власності на таке майно, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту, або якщо інше не встановлено законом.

1. Для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв’язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов’язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

1. Для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об’єкта, також подається технічний паспорт на такий об’єкт.

За бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик об’єкта нерухомого майна для державної реєстрації права власності на такий об’єкт може бути подано технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об’єкта, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації (крім випадків реконструкції об’єкта нерухомого майна).

1. Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, також подається документ, що підтверджує наявність факту згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна.

Дія цього пункту не поширюється на випадки:

державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;

державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду;

державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається в результаті його примусової реалізації відповідно до закону.

1. Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв’язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов’язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб’єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Протягом дії Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яким є нерухоме житлове майно загальною площею в межах, визначених зазначеним Законом, що виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, також подається заява, що підтверджує згоду іпотекодавця – громадянина України на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України “Про нотаріат”, крім випадків встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності іпотекодавця на інше нерухоме житлове майно (його частину) у Державному реєстрі прав чи в його невід’ємній архівній складовій частині або надання державному реєстратору документів, якими підтверджується, що відповідне нерухоме житлове майно не є місцем постійного проживання іпотекодавця.

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, обтяжень речових прав на передане в іпотеку майно, у тому числі внесення після державної реєстрації іпотеки іпотекодавця до Єдиного реєстру боржників, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

1. Для державної реєстрації права власності на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність також подаються:

1) рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу об’єкта нерухомого майна;

2) акт приймання-передачі такого об’єкта нерухомого майна.

1. Для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна для розміщення дипломатичних представництв, консульських установ та міжнародних міжурядових організацій також подаються відповідна нота МЗС, а для розміщення міжнародних неурядових та іноземних організацій – лист Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної та Севастопольської міської держадміністрації.
2. Для державної реєстрації права власності у зв’язку з набуттям у власність майна компанією з управління активами інституційних інвесторів також подаються:

1) регламент корпоративного інвестиційного фонду або регламент пайового інвестиційного фонду;

2) свідоцтво про внесення інституту спільного інвестування до реєстру інститутів спільного інвестування.

1. Для державної реєстрації права власності у зв’язку з набуттям у власність майна юридичною особою, що є управителем фонду операцій з нерухомістю, також подаються затверджені правила фонду операцій з нерухомістю.
2. Для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб’єкта права власності – спадкодавця з обов’язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

У разі коли нерухоме майно розташоване в межах декількох територій – Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва чи м. Севастополя, державна реєстрація прав проводиться в межах однієї території, що обрана заявником.

1. Для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника.

Для державної реєстрації права власності у разі розірвання договору, за яким відбувся перехід права власності на нерухоме майно, на підставі рішення суду подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно відчужувача до укладення такого договору.

Для державної реєстрації права власності у разі переведення прав та обов’язків покупця за договором, за яким відбувся перехід права власності на нерухоме майно, на підставі рішення суду подається також примірник (дублікат) такого договору.

Для державної реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, право власності на яке визнається на підставі рішення суду, подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені пунктами 41 і 43 цього Порядку.

Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, право власності на яке визнається на підставі рішення суду, подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27-1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

1. Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, зокрема на об’єкт, що підлягає приватизації, подаються документи, передбачені статтею 27-1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

У разі коли реєстрація документа, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, державний реєстратор з використанням наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер відповідного документа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства дає право на проведення будівельних робіт, та перевіряє відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в зазначеному Реєстрі.

Як оформити право власності на будинок, квартиру

Оформлення права власників на майно в Україні з 2016 року проводиться в іншому, ніж раніше форматі. Новий порядок оформлення в країні набув чинності з 1 січня. Відповідні зміни до чинного раніше законодавства були внесені Верховною Радою ще в 2015 році. Сталося це в листопаді. Багато в чому всі ці зміни пов’язані з прийняттям рішення про децентралізацію влади в країні. Серед внесених змін:

• Скасування видачі свідоцтв, які підтверджують право власності, на паперових носіях, що містять в собі засоби захисту.
• Зміна способу державної реєстрації. Тепер вона проводиться через мережу Інтернет.
• Зняття обмеження на реєстрацію нерухомості. Оформити право власності на квартиру або будинок стало можливим тепер і у нотаріуса.

Яку нерухомість в Україні необхідно реєструвати?

Реєстрація прав власності в Україні проводиться щодо земельних ділянок і об’єктів нерухомості, розташованих на них, якщо їх неможливо перенести в інше місце не заподіявши шкоди об’єкту і не втративши в його вартості.

Тепер не потрібна реєстрація прав власності на малі архітектурні форми, тимчасові споруди навіть, якщо вони носять капітальний характер, а також на корисні копалини і рослини, що знаходяться на земельному наділі.
Куди подавати заяву про реєстрацію прав на нерухомість?

Оформлення права власності в Києві і Україні можна провести у двох суб’єктів:

1. У нотаріуса. Тут можна реєструвати всі види операцій з нерухомістю незалежно від місця його знаходження та розташування об’єктів нерухомості.
2. У центрі надання адміністративних послуг, звідки документи у подальшому передають на розгляд державному реєстратору.

Чи можуть зникнути дані про право на власність з державного реєстру?

В електронному вигляді реєстр почали вести в Україні ще з 2013 року. З тих пір нотаріуси мають доступ до двох реєстрів прав – речових та власності. На думку фахівців, імовірність втрати електронних даних вкрай мала. В архівах завжди можна знайти документи, які подавалися власниками нерухомості при оформленні прав на їх володіння реєстратору.

У власників на руках повинні бути документи, що підтверджують їх права. Зберігати ці папери в цілості – обов’язок кожного власника майна. Зайвий раз підстрахуватися нікому не завадить.

Слабкі місця існуючої форми реєстрації прав власності

Електронний документ про право власності на нерухомість в Києві та Україні відкриває лазівку для рейдерських захоплень. Багато правознавці вважають, що відсутність навіть найпростіших ступенів захисту на документах дає великий простір для можливих варіантів створення схем шахрайства. Не виключена можливість і втрати електронних даних в ході хакерських атак. Навіть найзахищеніші бази електронних даних піддаються їм із завидною регулярністю.

У країні стало зростати, як гриби число агентств нерухомості, які пропонують квартири громадян похилого віку за смішні ціни. Єдиною умовою купівлі такого житла є необхідність очікування смерті його власників. Літні громадяни – власники нерухомості підписують договори ренти, на підставі яких їх квартири або будинку після їх смерті переходять новим власникам. Знайти таких самотніх людей похилого віку по відкритій базі реєстру майна не становить ніяких труднощів.

Чи потрібна повторна реєстрації прав власності на нерухомість?

Новий порядок оформлення прав власності на нерухомість не передбачає повторну її реєстрацію для зареєстрованих прав до 1 січня 2013 року. Всі вони є дійсними. Об’єкти нерухомості, які не внесені до реєстру, будуть потрапляти в нього при подальшій зміні власника.

Навіщо були введені зміни в існуючий раніше прядок реєстрації нерухомості?

Вносячи зміни в закон про порядок реєстрації права власності на нерухомість, Кабінет Міністрів переслідував кілька цілей. Головним завданням, що стояло перед ним, було відкриття доступу до інформації для всіх жителів країни, а також підвищення ступеня комфортності процедури оформлення своїх прав. Кожна людина, не виходячи з дому, може перевірити відомості про свою власність. Така форма реєстрації може розцінюватися, як форма боротьби з корупцією. Тепер приховати від громадськості свої квартири і будинки не вдасться нікому.

Будь-який нотаріус може здійснювати операції з реєстрації прав власності на нерухомість при зверненні до нього власника. Раніше у нотаріуса проходило оформлення угод лише в рамках нотаріальних дій. Всі дані реєстру тепер розміщені на сайті Міністерства юстиції. Отримання відомостей про власника майна платні. За електронний доступ до інформації доведеться заплатити 17 гривень (+ 3 грн. складуть банківські послуги), а за паперову виписку – 34 гривні (+ комісія банку, в якому здійснюється платіж).

Документи, що дозволяють оформити право власності на квартиру або будинок

Кожен власник майна повинен мати крім виписки з реєстру документи, що підтверджують право на нього. До таких паперів відносяться договори купівлі-продажу, дарування або довічного користування житловим приміщенням. Всі вони повинні бути завірені нотаріусом. В цей же список входять свідоцтва про право на спадщину, володіння часткою у спільній власності, купівлі на аукціоні, рішення судів, житлових комісій і т.п.

Як оформити право власності на будинок або квартиру в Україні іноземцю

Чинне законодавство України дозволяє іноземцям купувати в країні нерухомість і землю, але в цьому питанні свої тонкощі. Оформити право власності на будинок або квартиру, можна маючи посвідку на проживання або ж оформити по паспорту своєї країни. Вік іноземця повинен бути не менше 18 років і перебувати на території країни він повинен абсолютно легально.

Для того щоб купити право власності іноземцю доведеться подбати про легалізацію своїх документів в Україні. Ця процедура включає переклад необхідних для здійснення угод паперів на українську мову. Він повинен бути зроблений професійним перекладачем і завірений нотаріусом.

Не можна буде оформити право власності на будинок або квартиру без ІПН. Отримати іноземцю його можна в будь-якій районній ДПІ або ДПА в Києві. Цей документ буде потрібен при оформленні угоди з нерухомістю у нотаріуса. Знаходження іноземного громадянина в шлюбі покладає на нього обов’язок узгоджувати свої великі покупки з чоловіком/дружиною. При реєстрації угоди буде необхідна їх згода на придбання нерухомості в Україні. Без неї придбати право власності не можна.

Оформити право власності на квартиру або будинок можна відразу на кілька іноземних власників. Закон не забороняє подібних угод.

Де можна оскаржити дії реєстратора?

Діючі в даний час нормативно-правові акти в частині оформлення права власності ще не приведені у повну відповідність один з одним. Такий стан справ може призвести до різного трактування деяких питань. На практиці виникають випадки, що вимагають втручання третіх осіб.

Оскаржити неправомірні дії реєстратора можна різними способами. Один з варіантів – звернення до Міністерства юстиції. Вирішити суперечливе питання можна і у територіальних органах Мін’юсту, а також в судовому порядку.

Які податки доведеться сплатити?

Купуючи нерухомість у власність в Україні доведеться заплатити податки. Державне мито за вчинення нотаріальних дій складе 1 % від вартості угоди. Поки це мито не буде сплачено, нотаріус угоду не завірить. Послуги нотаріуса за оформлення угоди в цю суму не входять.

Резиденти України оплачують додатково до цього мита 15 % від своїх доходів, отриманих на території України, нерезиденти – 23 %. Від цих платежів звільнені інваліди ВВВ, I і II групи та постраждалі внаслідок Чорнобильської аварії, а також деякі інші категорії громадян, які потребують соціальної підтримки держави.
Обов’язковими є платежі до Пенсійного фонду України. Вони становлять 1 % від суми угоди.

Як проходить оформлення права власності в Києві і Україні

Реєстрація права власності проходить в кілька етапів. В Україні порядок проведення процедури визначений статтею 18 Закону про державну реєстрацію, який був затверджений Постановою Кабінету Міністрів № 553 від 23.08.2016 року. Оформити право власності на будинок або квартиру можна маючи певний перелік відповідних документів. Процес починається з їх збору та звернення в подальшому до нотаріуса або державного реєстратора. У перелік необхідних документів входять:

• Заява, заповнене у встановленій законом формі. Складається вона в двох примірниках. Обов’язковими реквізитами для заповнення є повні відомості про заявника. Один бланк документа з відміткою про його прийняття залишається на руках власника нерухомості, інший у реєстратора.
• При оформленні прав у нотаріуса буде потрібен ідентифікаційний код заявника.
• Обов’язковим для пред’явлення реєстраторові або нотаріусу є паспорт. Без нього не укладається ні одна угода. Оформлення права власності на нерухомість проводиться тільки при наданні цього документу.
• У пакет документів збираються тільки їх оригінали. Вони повинні підтверджувати права на будинок, квартиру або земельну ділянку. До таких документів відносяться технічний паспорт на нерухомість і державний акт на землю із зазначеним у ньому кадастровим номером.
• У тому випадку, коли оформлення права власності на нерухомість здійснюється третіми особами, необхідна довіреність. Вона повинна бути завіреною у нотаріуса.
• Підготовлений пакет документів не буде прийнятий без надання квитанції про сплату державного мита. Пільговики, звільнені від його сплати, надають довідки, що підтверджують їх права.

У разі якщо в отриманні документа про право власності буде відмовлено, сплачене за реєстрацію мито не буде повернуте заявнику. Оформити документ про право власності на нерухомість в Києві та Україні можна протягом 5 робочих днів.

За оформлення права власності в Києві і в Україні доведеться заплатити 10 % від мінімальної зарплати в тому випадку, якщо процедура займе 5 днів. У тому випадку, коли реєстрація права власності буде зроблена за 2 дні, за неї доведеться заплатити суму в розмірі 1 мінімальної зарплати. Оформити право власності на будинок або квартиру можна і в більш короткі терміни. За оформлення реєстрації протягом доби потрібно буде заплатити 2 мінімальні зарплати, за 2 години – 5 мінімалок.

Такі ставки не поширюються на отримання документа про право власності на підприємства, які продаються як єдиний комплекс. Розмір мита на таке оформлення значно вище. При оформленні документів для реєстрації права власності необхідно бути дуже уважним. Відповідальність за недостовірність даних лежить на заявнику.

Отриманим документам реєстратор присвоює номер черговості розгляду заяви. Перш, ніж оформити право власності на квартиру або будинок, документи проходять експертну перевірку. При виявленні помилок і неточностей, в реєстрації прав власності на землю або нерухомість може бути відмовлено. З прийнятим реєстратором рішенням можна ознайомитися в електронному вигляді.

При позитивному рішенні реєстратор створює розділ в реєстрі прав. Документ про право власності на нерухомість в Києві і в Україні тепер не видається в паперовій формі. Він має тільки електронний вигляд.

Замість нього можна отримати виписку з реєстру. Вона являє собою звичайну роздруківку на принтері на папері формату А4. Роздрукувати такий документ можна самостійно з веб-порталу Мін’юсту. Документ про право власності на нерухомість в Києві та в Україні не має підписів і печаток навіть в тому випадку, коли видається офіційним реєстратором.

Не потрібна подача кількох заяв, якщо власник хоче одночасно оформити право власності на будинок, квартиру і земельну ділянку. Відомості про власність в Україні є відкритими. Оскаржити дії реєстратора можна в судовому порядку.