Готуємось до ЗНО з української мови: визначення та ознаки займенника як частини мови

Школярі вивчають морфологію в 6 та 7 класах. Знання про займенник як частину мови стануть у пригоді також під час складання ЗНО з української мови, яке є обов’язковим для абітурієнтів.

Щоби вірно відповісти на всі питання іспиту чи здобути гарну оцінку за підсумкову контрольну, пропонуємо ознайомитися зі статтею та дізнатися корисну інформацію про займенни к .

Що таке займенник?

Займенник – це самостійна частина мови, що вказує на предмети, ознаки, кількість, але прямо не називає їх. Представники цієї частини мови, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання:

• Хто? – ти, вони;
• Що? – ніщо, дещо, казна-що ;
• Чий? – мій, ваш, твій;
• Який? – той, такий;
• Скільки? – скільки, стільки.

До морфологічних ознак займенника належать рід (якщо є), число (якщо є) та відмінок. За відмінками змінюються займенники, що співвідносні з іменниками (я, він, хто, що). А ті займенники, що вказують на ознаки і співвідносяться з прикметниками, змінюються ще й за числами й родами (наш-наша-наші, деякий-деяка-деякі).

Займенники «скільки» та «стільки» співвідносні з числівниками та змінюються за відмінками як числівник «два».

Як ви вже зрозуміли, займенники співвідносяться з іменниками, прикметниками та числівниками. Вони мають аналогічну систему відмінювання та виконують ту ж саму роль у реченні. Залежно від цього співвідношення, займенники за значенням і граматичними ознаками поділяються на три групи:

1. Узагальнено-предметні (ті, що співвідносяться з іменниками): я, себе, ми, ти, він, хто, хто-небудь, щось та інші.
2. Узагальнено-якісні (ті, що співвідносяться з прикметниками): мій, свій, твій, цей, кожний, такий, всякий, ніякий тощо.
3. Узагальнено-кількісні (ті, що співвідносяться з числівниками): скільки, скільки-небудь, ніскільки, стільки.

Синтаксичну роль займенник виконує ту, що й іменник, прикметник, числівник відповідно. Для наочності розглянемо приклади.

Речення з займенниками

Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою.

Займенник «ми» у двох випадках відповідає на питання хто? та виконує роль підмета. Але тут є й інші займенники: тобою, нас, собою – це додатки.

У цьому реченні займенник відповідає на питання хто? та виконує роль підмета.

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.

У цьому реченні займенники «наша» відповідають на питання чия? та виконують ролі означень.

Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях смерті.

Займенники «кожна» та «цих» відповідають на питання яка? та які?, тому це означення.

Журбою не накличу собі долі, коли так не маю.

«Собі» відповідає на питання кому? та виконує роль додатка.

Я тебе не сльозою – ждатиму.

«Тебе» відповідає на питання кого? та виконує роль додатка.

«Ти» – підмет. Займенник «я», вживаючись із прийменником «коло», є обставиною.

Займенник «собі» входить до складу обставини.

Іменна частина складеного присудка

Коли буду я навіть сивою, і життя моє піде мрякою, я для тебе буду красивою, а для когось може й ніякою.

Перший займенник «я» – це підмет, «моє» – означення, «тебе» та «когось» виконують ролі додатків. Також у другій частині речення є два однорідних складених іменних присудка – буду красивою, буду ніякою. Частина другого виражена займенником «ніяка».

Читайте також: Вивчаємо фонетику: уподібнення та правопис приголосних звуків

Розряди займенників

Займенники поділяються на розряди за значенням.

Особові займенники розподіляють за особами.

Займенник

Поговоримо про займенники? Наше щоденне мовлення без них ну нікуууууди не годиться. Тому всім-всім важливо знати, коли їх доречно вживати, як правильно писати і відмінювати. Досі вагаєтеся? Тоді наш матеріал для вас!

Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?

Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.

Початкова форма займенника – називний відмінок; для займенників прикметникової форми – чоловічий рід, називний відмінок однини.

Розряди займенників за значенням

1. Зворотний (себе).
2. Питальні (хто? що? який? чий? скільки? котрий?). Уживаються тільки на початку у питальних реченнях. Їх легко запам’ятати, якщо знаєш питання іменника, прикметника та числівника.
3. Відносні (хто, що, який, чий, скільки, котрий). Уживаються тільки для поєднання простих речень у складне. На відміну від питальних відносні займенники уживаються тільки у складних реченнях.

Запам ‘ятайте!

В український мові відносний займенник що збігається за написанням і звучанням зі сполучником що, який також з’єднує залежне речення з головним у складному. Як же їх розрізняти? Це робиться просто.

Якщо ми можемо слово що замінити синонімічним йому який, то це займенник. Коли ж така заміна неможлива, то що – сполучник.

Заперечні ( ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки, нікотрий + жодний ). Їх також легко запам’ятати, якщо знати питання іменника, прикметника та числівника і додати до них ні .

1. Неозначені (їх легко утворити, якщо до хто, що, який, чий, скільки, котрий додати одну із часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь): будь-хто, що-небудь, казна-скільки, хтось, абиякий, дехто.

Зверніть увагу! Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь додаються до хто, що, який, чий, скільки, котрий. В іншому разі мова йтиме про прислівник. Порівняйте! Будь–хто (займенник) – будь–де (прислівник), деякий (займенник) – деколи (прислівник).

1. Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна- пишуться через дефіс: бозна-який, чий-небудь.
2. Частки аби-, де-, -сь пишуться разом зі словом: чийсь, абихто, деякий.
3. У непрямих відмінках, коли між частками (префіксами, суфіксами) і заперечними та неозначеними займенниками стоять прийменники, всі три слова пишуться окремо: ніхто – ні у кого, ніякий – ні з яким, будь-хто – будь з ким, абищо – аби з чим.Але! Можливі варіанти: у деяких – де в яких, на декого – де на кого, де з чим – з дечим, будь у кого – у будь-кого, у будь-якому – будь у якому.
4. Присвійні (їх легко утворити від особових + свій): я – мій, ми – наш, ти – твій, ви – ваш, він, воно – його, вона – її, вони – їхній.
5. Вказівні (той, цей, такий, стільки).
6. Означальні (весь, сам, самий, всякий, кожний, інший).

Займенники змінюються, але по-різному. За відмінками змінюються займенники, співвідносні з іменниками та кількісними числівниками, за родами, числами, відмінками – співвідносні із прикметниками та порядковими числівниками, в особових займенниках визначається особа, а у він, вона, воно – рід.

Зверніть увагу! Для виявлення ввічливого, пошанного ставлення до співрозмовника в українській мові займенники ти, твій замінюють займенниками Ви, Ваш у звертаннях до однієї особи. Ці займенники пишуться з великої літери: – Привів, Насте Василівно, Вам свого школяра. Може, і з нього буде якийсь толк (Михайло Стельмах).

Відмінювання займенників

Особові та зворотний займенники

Зверніть увагу!

1. У непрямих відмінках особові займенники мають іншу основу, ніж у називному.
2. Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка. Він змінюється як особовий займенник ти, починаючи з родового відмінка.
3. Займенники третьої особи в родовому, знахідному, місцевому відмінках з приймен­никами мають приставний звук н(у нього, над ним), а в орудному відмінку звук н вживається завжди (нею, ним).
4. Якщо займенники його, її, їх вживаються як присвійні (чий? чия? чиї?), то вони не змінюються і не мають початкового н(його твір, його твору, його твором).
5. Перед займенником мною, що починається збігом двох приголосних, для милозвучності вимови прийменники над, з, під, перед вживаються з голосним і: зі мною, наді мною.

Питальні та відносні займенники

Заперечні та неозначені займенники

Зверніть увагу!

1. За зразком займенників мій(моя, моє, мої) відмінюються і твій, свій.
2. Займенники наш, вашвідмінюються, як прикметники твердої групи, їхній –м’якої.
3. Займенники те, цезмінюються, як займенники цей (крім називного та знахідного відмінків).
4. Вказівний займенник стільки відмінюється за відмінками, як скільки.
5. Займенники який, яка, яке, які, котрий, котра, котре, котрі+ означальні (крім весь (увесь), вся, всі) відмінюються, як прикметники твердої групи; весь (увесь), вся, всі змінюються, як прикметники м’якої групи.
6. При відмінюванні неозначених та заперечних займенників частки залишаються незмінними, відмінюються ж частини хто, що, який, чий, скільки, котрий: будь-хто, будь-кого, будь-кому, будь-ким…

Стилістичні функції займенників у мові

а) повторюють сказане попередньо, акцентуючи на цьому увагу;

б) замінюють іменники, прикмет­ники, числівники, уникаючи повторень одних і тих же слів;

б) Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх, Сама заснула коло їх.

б) Не віриться Ігоркові, що їхня річка Конотоп була повноводою. Зараз у ній горобцеві по коліна (А.Давидов).

Related Posts:

Підручник українська мова 6 клас – С. Я. Єрмоленко

Більшість іменників належать до певного роду: чоловічого, жіночого, середнього. Показником роду може бути закінчення іменника в називному відмінку однини. Не мають роду іменники, що вживаються тільки в множині.

1. Нульове закінчення: онук, дощ, Іван

1. -о: суспільство, озеро, дно

3. Нульове закінчення: честь , мужність , любов

Деякі іменники мають спільний рід. Це стосується назв людей за їхніми рисами характеру, поведінкою, професією (невдаха, причепа, соня, ябеда, роззява, листоноша, голова в значенні «керівник»). Визначається рід таких іменників за зв’язком слів у реченні. Наприклад: Сергійко — відомий соня (чол.). Маринка — відома соня (жін.).

Прочитайте речення. Визначте рід виділених іменників. Складіть речення, у яких ці іменники мали б інший рід.

1. І чого цей базіка все язиком меле? (Б. Грінченко). 2. Не думайте, будь ласка, що Ніна плакса. Ні… Вона ніколи даремно не рюмсає (О. Копиленко). 3. Чисто на сміх та на глум зробила доля його наймитом. бідолахою, без поля і ріллі, без хати і роду (І. Франко). 4. Невтомний трудяга вітер допомагав вітрильникові (М. Ткаченко).

1. Прочитайте уривок із вірша В. Симоненка «Стільки в тебе очей…».

Випишіть іменники, визначте рід.

Не шукаю до тебе ні стежки,

ні броду — ти у грудях моїх,

2. Складіть і запишіть твір-мініатюру «Я — громадянин (громадянка) України».

1. Спишіть уривок з інтерв’ю В. Симоненка кореспондентові радіо після виходу у світ дебютної збірки «Тиша і грім» у 1962 р.

Що я можу сказати про себе?

Ще так мало прожито і так мало зроблено. Хочеться бути людиною, хочеться робити гарне і добре, хочеться писати такі вірші, які б мали право називатися поезією. І якщо це мені вдається рідко, то це не тому, що я не хочу, а тому, що мало вмію і мало знаю.

Найбільше люблю землю, людей, поезію і… село Біївці на Полтавщині, де мама подарувала мені життя. Ненавиджу смерть.

Найдужче боюся нещирих друзів…

2. Випишіть іменники жіночого роду, поставивши їх у називному відмінку однини. Визначте закінчення.

Складіть і запишіть речення зі словосполученнями веселий базіка, невтомна базіка, маленька плакса, невгамовний плакса.

1. Утворіть від поданих слів (де це можливо) іменники — назви професій жінок. Запишіть утворені пари слів, позначаючи в них суфікси.

Фрезерувальник, менеджер, учитель, провайдер, рахівник, адвокат, токар, секретар, контролер, бухгалтер, касир, редактор, продавець, ткач, економіст, юрист.

2. Які з названих професій вам відомі? Розкажіть про них.

Терміни «чоловічий рід», «жіночий рід», «середній рід» прийшли до нас із грецької граматики. У V ст. до н. е. філософ Протагор запропонував поділяти всі іменники на три роди.

Не всі мови мають категорію роду. Наприклад, у турецькій та узбецькій мовах немає родів.

1. Прочитайте уривок з вірша В. Симоненка.

Ти лежиш іще впоперек ліжка —

Кажуть, носа ти вкрав у баби,

Спи, грабіжнику мій кирпатий,

Я тобі стану в голови слати

2. Доберіть до виділених слів спільнокореневі іменники. Запишіть їх, визначте рід.

Іменники, що не змінюються за відмінками, належать до незмінюваних іменників. Це слова іншомовного походження, абревіатури, жіночі прізвища на приголосний та -о. наприклад: леді, фрау, кенгуру, поні, інтерв’ю, кафе, Перу, ГЕС, АТП, Ольга Бондар, Марія Бойко.

Рід незмінюваних іменників

1. Назви осіб мають рід відповідно до статі.

2. Назви тварин звичайно мають чоловічий рід (можливе розрізнення за статтю).

швидкий поні, весела шимпанзе (про самицю)

3. Назви неістот належать до іменників середнього рож.

справедливе журі, тепле кашне

4. Рід власних назв визначається за загальною назвою (місто, озеро, ріка, острів).

вечірнє Тбілісі (місто), мальовниче Тахо (озеро), гірська Тахо (ріка), цей Кюсю (острів)

3. У складноскорочених іменниках рід визначається за родом головного слова.

нова АТС (станція), замаскований КП (пункт), престижний ВНЗ (заклад)

Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. Йому подобається (просторий) купе. 2. Нам запропонувати (ресторанний) меню. 3. Дітям подобається (цирковий) поні. 4. (Маленький) колібрі зависає над квіткою, п’ючи нектар. 5. У газеті надруковано (офіційний) комюніке.

1. Розшифруйте абревіатури. Визначте рід складноскорочених іменників.

2. Складіть і запишіть речення зі складноскороченими іменниками.

1. Спишіть слова. Підкресліть у кожному рядку «зайве» слово. Поясніть свій вибір.

1. Говерла. Голландія. Гродно.

2. Складіть речення з іменником, який не має категорії роду.

1. Розгадайте загадки. Визначте рід слів-відгадок.

1. Горбатий мішок на чотирьох стовпах стоїть.

2. У воді купалася, а сухою зосталася.

3. Удень мовчить, а вночі кричить.

4. Ходить по городу кожух та свитина.

2. Доберіть три загадки, до яких слова-відгадки були б чоловічого, жіночого та середнього роду.

1. Прочитайте вірш Г. Чубач. Випишіть незмінювані іменники, визначте рід.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.