Які квіти посіяти у серпні у відкритий ґрунт

Які квіти можна посадити, пересадити і посіяти в серпні

Кінець літа — спекотна пора, яка є не лише часом збору врожаю, а й періодом, коли треба приділити максимум уваги своїм квітам.

Розповідаємо, які декоративні культури можна посадити, пересадити і посіяти на клумбі прямо зараз, інформує Ukr.Media.

Астильба — одна з тих рослин, яка відмінно розмножується діленням кореневища. Цією процедурою займаються після закінчення цвітіння, з серпня по жовтень, залежно від кліматичних умов вашого регіону (потрібно встигнути до заморозків).

Деленки висаджують в ґрунт на відстані 25-35 см один від одного. Рослину також можна ділити у травні-червні, до цвітіння.

Білоцвітник

Білоцвіт — цибулинна рослина, але якщо є бажання її можна розмножувати і насінням. Посів проводять відразу після дозрівання насіння, в липні-серпні. Насіння заглиблюють на 1 см.

Можна накрити грядку плівкою, щоб паростки проросли швидше. Проте, сходи з’являються нерівномірно, і багато насіння може прорости лише наступної весни. До того ж, зацвітуть сіянці на третій-четвертий рік.

З кінця серпня по жовтень можна висаджувати цибулини гіацинтів. Їх заглиблюють на 15 см, витримуючи дистанцію в 12 см між рослинами.

Гіацинтоідес

Гіацинтоідес, або Пролісок іспанський, досить рідко розмножують насіннєвим способом. Проте, спробувати можна. Насіння збирають відразу після їх дозрівання в липні-серпні і висівають на глибину 1,5-2 см. Рекомендована відстань між рослинами — 10-15 см.

Іридодиктіум

Цибулини чарівного іридодиктіума можна висаджувати у квітнику в серпні-вересні. Посадочні ямки мають бути глибиною 4-8 см. відстань між рослинами — 8-10 см.

Ірис розмножують діленням кореневища відразу ж після закінчення цвітіння в липні-вересні. Деленки висаджують в лунки глибиною 15 см. Дистанція між ірисами повинна становити 20 см.

Розкішну красуню лілію можна висаджувати в серпні-жовтні. Цибулини закопують в землю на глибину 7-15 см, залежно від їх розміру. Лунки викопують на відстані 15-30 см.

Ніжна квітка мерендера остаточно відцвітає в липні, після чого можна відразу починати посів і пересадку цибулин. Насіння після збору висівають на глибину 1 см, цибулини закопують на глибину 5-8 см в лунки, розташовані на відстані 8-10 см одна від одного.

Морозник — один з найбільш ранніх первоцвітів, який зацвітає в кінці зими — на початку весни. А ось насіння у цієї рослини дозрівають в липні-серпні. Посів можна проводити відразу ж після збору. Діленням куща морозник розмножують у вересні-жовтні.

Мускарі, або мишачий гіацинт, висаджують у вигляді цибулин у вересні-жовтні, але якщо є бажання, рослину можна розмножувати насіннєвим способом в липні-серпні. Після збору насіння висівають на глибину 1-1, 5 см.

У серпні цибулини нарцисів вже готові до посадки. Для цього викопують лунки розміром в три висоти цибулини. Висаджувати нарциси можна аж до середини осені. Зацвітуть вони традиційно в квітні-травні.

Незабудка — одна з тих рослин, яка чудово поширюється по ділянці самосівом. Насіння можна сіяти відразу після їх дозрівання в серпні, присипавши невеликим шаром землі. Вони зійдуть після зимової стратифікації наступної весни.

Серпень-початок вересня ідеально підходить для поділу і пересадки півонії. Досить вістрям лопати розділити кореневище на кілька ділянок і розсадити їх на відстані 1 м один від одного.

У липні-першій половині серпня можна ділити кущики примули. Якщо примула така, що зацвіте ще раз, цю процедуру проводять після закінчення другої хвилі цвітіння. Крім того, в серпні можна висівати насіння примули. Під час посадки і посіві враховуйте, що оптимальна відстань між рослинами — 30 см.

Цибулини весняної квітки з красивою назвою пушкінія висаджують на клумбу з серпня по жовтень, поки не настали заморозки. На початку осені також можна висівати насіння пушкінії. Глибина посадки цибулин — 5-7 см. Між лунками витримують відстань в 7-8 см. Насіння при посіві зверху присипають шаром землі товщиною близько 1-1,5 см.

Рябчик імператорський

Щоб розкішний рябчик імператорський порадував своїм цвітінням в кінці весни, висаджувати його в ґрунт необхідно в серпні-вересні. Для цього в квітнику викопують посадочні ямки глибиною 12-20 см, залежно від розміру цибулин. Рекомендована відстань між лунками — 40 см. Крім того, якщо ви зібрали насіння з рябчика, їх також можна сіяти в серпні.

Рябчик шаховий

Посадку і посів рябчика шахового проводять в ті ж терміни, що і рябчика імператорського. У серпні-початку вересня цибулини цієї рослини вже готові до пересадки. Насіння також висівають після дозрівання в липні-серпні.

З посадкою цибулин сцилли, або проліска, доведеться почекати до початку осені, а ось посів можна проводити в кінці літа. Насіння збирають і висівають відразу ж після дозрівання. Їх не потрібно сильно заглиблювати — досить присипати шаром ґрунту товщиною 1-1, 5 см.

Серпень-вересень — час для поділу відцвілих кущів флоксів і посадки саджанців цієї рослини. Деленки висаджують в лунки глибиною 15-20 см, залежно від довжини коренів.

У серпні проводять посадку ще однієї весняної цибулинної рослини — хіонодокси. Цибулини висаджують за схемою 8 х 8 см. Глибина закладення — також 8 см.

Едельвейс — красива рослина для альпійських гірок і кам’янистих садів. Воно легко і просто розмножується діленням кущиків. Проводять поділ або до цвітіння навесні (в березні-квітні), або в кінці літа — восени (в серпні-жовтні). Деленки бажано розсаджувати на відстані 15 см один від одного.

Ерантіс цвіте у травні. Насіння дозріває і готове до посіву в липні-серпні, а цибулини можна садити в ґрунт у серпні-вересні. Насіння ерантіса при посіві заглиблюють на 2 см, цибулини — на 5-7 см. Між рослинами витримують дистанцію в 5-7 см.

Від півоній до тюльпанів: які квіти варто садити та сіяти в серпні

У серпні завершується літнє цвітіння однорічників і багаторічних рослин. Та в цьому місяці можна не тільки милуватися яскравими квітами на клумбах, але й формувати нові квітники. «Дім і сад» розповідає, які квіти варто пересадити, висадити та посіяти наприкінці літа.

Саме наприкінці літа починається період, коли півонії можна ділити та висаджувати на нове місце в саду. Викопати дорослий кущ складно, адже він має розгалужене коріння. На відстані приблизно 30 см від центру рослини її потрібно обкопати по колу, а потім за допомогою лопати або вил витягти кущ на поверхню. Далі йому дають підсохнути, оглядають кореневу систему, видаляють гниле й деформоване коріння, а вже потім розділяють кущ на менші саджанці.

Оптимальний відрізок кореневища – 15-20 см, на ньому має бути п’ять бруньок відновлення. Саджанець потрібно промити в розчині марганцівки (витримати до 30 хвилин), просушити, після чого можна висаджувати на нові клумби.

Для посадки рослин готують лунки розмірами 60х60 см та глибиною від 40 см, які заповнюють живильним пухким ґрунтом. Відстань між лунками – 80-100 см. Розділення кущів півоній проводять один раз на п’ять років.

Ломиніс (клематис)

Якщо на ділянці ростуть дорослі ломиноси (не старіші семи років), то такі кущі можна також ділити наприкінці літа для отримання повноцінних нових рослин.

Існує два способи отримання саджанців клематиса для пересадки:

  • З повним вилученням материнського куща. Пагони ломиноса в серпні вкорочують до трьох бруньок. Кущ обережно викопують, ділять на частини, стежать, щоб кожна мала окрему кореневу систему. При такому способі поділу багаторічника можна відразу отримати велику кількість нових рослин. Надто старі кущі ділити таким способом не рекомендується, бо у них довге коріння, яке при викопуванні може сильно пошкодитися.
  • Без викопування материнського куща. Проводиться підкоп з одного боку, витягуються кілька пагонів з корінням, які висаджують на постійне місце в саду. Коріння материнської рослини засипають новою землею.

Клематиси висаджують так, щоб їх кілька годин на день освітлювало сонце, але коренева система при цьому не перегрівалася. Рослини люблять родючий, трохи вологий ґрунт, а ось на низинних ділянках їх вирощувати не рекомендується. Від протягів посадки необхідно ретельно оберігати, інакше квіти й пагони будуть травмуватися при посиленні вітру.

Для посадки ломиносу в саду попередньо готують ями розмірами 50х50х50 см з відстанню між окремими кущами не менше метра. На дно посадкової ями укладають шар дренажу з битої цегли або керамзиту товщиною від 10 до 15 см – така подушка вберігає рослину від загнивання кореневої системи.

Субстрат для заповнення ями готують з перегною, дернової та листової землі, піску, торфу з додаванням деревної золи (до 250-300 г на одну яму) і мінеральних добрив (суперфосфат + калійна сіль). У центрі ями відразу встановлюють опору для молодого куща.

Багаторічники та дворічники

У серпні саме час пересаджувати багаторічники і дворічники, вирощені з насіння, на постійне місце на клумбах, щоб у наступному сезоні вони тішили цвітінням.

Віола (братки, фіалка триколірна). Оптимальний вік розсади – 2-3 тижні. На новому місці молоді кущики швидко починають рости, до осені встигають наростити потужну кореневу систему, яка дозволить рослинам перезимувати без втрат. Уже в наступному квітні яскраві бутони віоли порадують своєю пишністю. Між окремими рослинами рекомендується залишати відстань не менше 20 см.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Орлики (Аквілегія). Після її цвітіння наприкінці літа або на початку осені утворюється багато насіння, яке розноситься вітром, тому з середини літа по всьому саду можна зустріти самосів орлика. Його можна пересадити у серпні-вересні в нове постійне місце. Орлик чудово адаптується до життя на сонці та в півтіні, найкраще розвивається на родючих пухких ґрунтах. Між рослинами залишають від 25 до 40 см вільного простору.

Стокротки (маргаритки). Посіяні в червні у відкриту землю, ці квіти вже на початку серпня формують міцні кущики розсади, яку можна пересаджувати на постійне місце. У серпні молоді маргаритки можна висадити на альпійську гірку. Не рекомендується занадто затягувати цю процедуру, адже до морозів ніжні рослини повинні добре вкоренитися. Щоб квіти перенесли зимівлю без проблем, їхню кореневу систему вкривають шаром мульчі.

Турецька гвоздика. Насіння цієї рослини можна сіяти у відкритий ґрунт на початку серпня, а щитоподібні строкаті суцвіття на міцних стеблах прикрасять квітники наступного сезону. Посів проводять у пухкий живильний ґрунт на глибину 1 см. Після появи сходів рекомендується провести пікіровку розсади та видалити зайві екземпляри. Невибаглива рослина відмінно переносить зимівлю, але при сильних морозах можна вкрити посадки снігом і ялиновим гіллям.

Навесні на клумбах панують цибулинні рослини – тюльпани, нарциси, гіацинти й інші дрібноцибулинні. Закласти старт буйному цвітінню можна вже з кінця серпня, але не у всіх кліматичних зонах. У центральних та південних областях України цибулинні культури висаджують в кінці вересня-жовтні, а при теплій погоді – навіть на початку листопада.

При посадці важливо дотримуватися певного заглиблення цибулин в ґрунт:

  • тюльпани – 15 см;
  • гіацинти – 18-20 см;
  • нарциси – від 16 до 20 см;
  • дрібноцибулинні квіти – від 5 до 8 см.

Якщо взимку панує дуже холодна погода, посадки можна вкрити снігом і ялиновим гіллям, але з першими променями сонця додаткове утеплення рекомендується прибрати, а талу воду відвести з клумби.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Посів квітів у квітні у відкритий ґрунт

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 21 листопада 2023 Опубліковано: 28 лютого 2019 Перша редакція: 28 березня 2016 🕒 11 хвилин 👀 44804 рази 💬 0 коментарів

  • Терміни посадки квітів у квітні
  • Які квіти сіють у відкритий ґрунт у квітні
    • Іпомея
    • Ешольція
    • Духмяний горошок
    • Нагідки
    • Адоніс
    • Кларкія
    • Декоративна капуста
    • Гіпсофіла
    • Матіола
    • Волошки
    • Маки
    • Полив квітів
    • Підживлення посівів
    • Прополювання і розпушування

    У квітні в районах із прохолодним кліматом тане останній сніг, на деревах і кущах бубнявіють бруньки – природа оживає і готується до нового вегетаційного сезону, і наше завдання допомогти їй у цьому. У квітні знімають укриття з багаторічників і троянд, обробляють кущі від хвороб і шкідників, з початку місяця готують ґрунт для посіву однорічних квітів у ґрунт і висадки розсади – перекопують і удобрюють. А потім настає час посадки квітів у відкритий ґрунт – посіву насіння і пересадки квіткової розсади. Овочева розсада деяких видів висаджується на город теж у кінці квітня.

    Терміни посадки квітів у квітні

    Насіння яких квітів і в які саме терміни сіють у ґрунт у квітні? У тих районах, де в цей час вже справжня весна, нехай навіть і не дуже тепла, першу половину місяця квітникарі витрачають на те, щоб підживити ґрунт на клумбах, а безпосередньо посадка насіння квітів здійснюється з початку другої половини квітня. Посадка квітів на клумбу, розсада яких у домашніх умовах або в теплиці вже підросла і загартувалася, проводиться в ці ж терміни. Посадка в ґрунт квітів здійснюється в сприятливі дні. У квітні 2016 року це 13, 14, 18 і 20 число. В’юнкі рослини краще сіяти 11 або 20 квітня.

    Які квіти сіють у відкритий ґрунт у квітні

    У другій половині місяця у відкритий ґрунт сіють насіння таких рослин, як нагідки, іберис, адоніс літній, арктотіс, гайлардія, гібіскус садовий, гіпсофіла, кореопсис, космея, лаватера, запашний горошок, віскарія, вакарія, декоративна капуста, кларкія, однорічні волошки, гвоздика китайська, рудбекія однорічна, фацелія, никандра, матіола, мак, лобулярія, годеція, діморфотека, змієголовник, мишій, полевічка, резеда, скабіоза, нігелла, льон, малькольмія, очеретянка, ешольція, ехіум та інші холодостійкі однорічники і багаторічники. У районах із холодною і довгою весною сіяти насіння цих квітів у ґрунт можна буде тільки в травні, але краще посіяти його в березні або квітні на розсаду, а в травні висадити сіянці в ґрунт, де вони за сприятливих погодних умов майже відразу зацвітуть. У цій статті ми розповімо вам про те, як сіяти деякі з перерахованих однорічників, а також про загальні для цих квітів правила догляду.

    Іпомея

    Ця прекрасна ліана з квітками-грамофончиками віддає перевагу захищеним від вітру місцям і пухкому ґрунту. Перед посівом насіння іпомеї замочують на добу в термосі з теплою водою для набубнявіння. Насінини, що не набрякли, наколюють голкою і знову опускають у теплу воду на добу. Замість води можна використовувати водний розчин Корневіну або Гетероауксину. Сіяти велике насіння іпомеї легко: в кожну ямку опускають по дві насінини, потім ямки засипають ґрунтом і поливають, після чого мульчують клумбу торфом. Якщо за прогнозом мають бути заморозки, посіви накривають плівкою.

    Ешольція

    Ця рослина, яку ще називають каліфорнійським маком, непримхлива, її просто виростити і за нею легко доглядати. Ешольція світлолюбна, зростає на дренованих ґрунтах практично будь-якого складу, але з нейтральною або слабколужною реакцією, цвіте з червня до вересня. Сіють насіння ешольції, що зберігалися зиму в овочевому ящику холодильника, злегка вдавлюючи в ґрунт, після чого ділянку поливають і мульчують торфом. Деякі садівники сіють насіння по підталому снігу, після чого вкривають посіви мульчею. Сходи з’являються зазвичай за 2 тижні, і потребують негайного проріджування – оптимальна відстань між сіянцями в підсумку повинна бути 20 см.

    Духмяний горошок

    Цю рослину називають також чина запашна. Вона є одним із найкрасивіших кучерявих однорічників. Запашний горошок добре розвивається на тихих сонячних або злегка затінених ділянках. Врахуйте, що різкі перепади температур можуть викликати скидання рослиною бутонів. Горошку потрібен родючий повітропроникний ґрунт нейтральної реакції. Неприпустиме вирощування рослини в місцях із високим заляганням ґрунтових вод. При підготовці клумби ні в якому разі не використовуйте в якості добрива свіжий гній. Не потрібен запашному горошку й азот – він сам видобуває його з повітря.

    Сіють насіння по 2-3 штуки в ямки, розташовані на відстані 20-25 см одна від одної, засипають ґрунтом, ущільнюють його і мульчують ділянку. Зацвіте запашний горошок, посіяний у ґрунт, до середини літа.

    Нагідки

    Ця квітка набула популярності ще за часів Стародавньої Греції і досі не втратила її. Календула не тільки прикрашає річну клумбу, а й є однією з найбільш цілющих рослин. Її вирощують як розсадним способом, так і посівом насіння безпосередньо в ґрунт, в який за два тижні до посіву вносять добрива. Схема посадки квітів нагідок така: посів здійснюють на глибину 1-2 см на відстані 25-30 см одна від одної. Інтервал між рядами – 60-70 см, якщо ви вирощуєте календулу як декоративну рослину, і 30-40, якщо – як лікувальну. В цьому випадку і дистанцію між кущами можна скоротити до 7-10 см. Сходи з’являються вже за тиждень, а за 2-3 тижні після їхньої появи сіянці календули декоративної проріджують, залишаючи між ними проміжок 25-30 см. Видалені з клумби зайві саджанці квітів можна пересадити в інше місце. Зацвіте календула через 10 тижнів після посіву – до середини літа.

    Адоніс

    Він же горицвіт. Міфічна квітка, що стала популярною в XVII столітті і досі не втратила в очах квітникарів своєї чарівності. Ідеальне місце для рослини – сонячна ділянка, яка пополудні занурюється в затінок. Найкращий ґрунт – багатий на вапно й органіку, легкий, добре дренований, із водневим показником 7-7,5 одиниць. Насіння однорічного горицвіту, зібране із шестирічних кущів, узимку зберігають в овочевому ящику холодильника, після чого тримають добу в теплій воді для набубнявіння, а потім сіють на глибину 1-2 см. Проростає воно при температурі 5 ºC через місяць.

    Кларкія

    Це витончена, ошатна, холодостійка і довгоквітуча рослина. Найкраще вона почувається під сонцем на відкритій ділянці, в пухкому, вологому ґрунті слабкокислої реакції. За кілька тижнів до посіву внесіть у ґрунт торф і мінеральні добрива. Сіють насіння кларкії гніздами по 4-5 штук на відстані 20-40 см одне від одного, не заглиблюючи в ґрунт, а лише злегка вдавлюючи їх у нього і присипаючи зверху тонким шаром ґрунту. Сходи, що з’являться вже за два тижні, злегка проріджують: низькорослі кущики повинні розташовуватися один від одного на відстані 20 см, а високорослі сорти – на відстані 25 см. Не перестарайтеся з проріджуванням: ущільнені посадки квітів кларкії виглядають чудово.

    Декоративна капуста

    Плануючи прикрасити свій квітник чимось незвичайним, згадайте про цю рослину, яка при своїй безперечній декоративності абсолютно невибаглива і легко зносить короткочасні весняні заморозки. Вони навіть йдуть їй на користь, надаючи листю соковитішого кольору. В якості ґрунту капуста воліє багаті на гумус суглинки і супіски. Що стосується освітлення, то вона однаково добре росте і на яскравому сонці, і в легкому затінку, хоча листя рослини, яка виросла на сонці, має більш соковитий зелений колір, ніж та, яка росла у затінку.

    За тиждень до посіву загорніть насіння капусти в просочену розчином органічного добрива марлю і помістіть у темне прохолодне місце. Як тільки насіння наклюнеться, можна братися до посіву. Насіння розкладають по поверхні ґрунту і присипають шаром ґрунту завтовшки 1 см. При посіві врахуйте, що капуста росте іноді до 60 см у діаметрі, тому розкладайте насіння на відстані хоча б півметра. Коли у сходів розвинеться 3-4 листочки, їх проріджують, а зайві рослини пересаджують в інше місце.

    Гіпсофіла

    Це витончена трав’яниста рослина з ніжними дрібними квітками білого, рожевого або білого з пазеленню відтінку. Висаджують гіпсофілу на відкритих ділянках із низько залягаючими ґрунтовими водами. Рослина воліє ґрунт, що містить вапно, із гарним дренажем, супіщаний або суглинний. За два тижні до посіву на ділянку, де ростиме квітка гіпсофіла, потрібно, крім перегною, внести під перекопування доломітове борошно або золу. Сіють насіння негусто на глибину 0,5 см, проростає воно за тиждень із чимсь. Зміцнілі сходи проріджують, залишаючи між екземплярами проміжок 15-20 см. Після посіву гіпсофіла зацвітає місяці за півтора-два.

    Матіола

    Матіола, або левкой – холодостійка рослина з запашними білими, рожевими, пилово-жовтими або ліловими квітками, запах яких знайомий кожному. Вирощують матіолу на добре освітлених і дренованих ділянках у родючому дерново-суглинному або дерново-супіщаному ґрунті з нейтральною або слабколужною реакцією, який не потребує внесення добрив перед посівом, якщо тільки ґрунт не дуже виснажений попередниками. Не годиться для вирощування матіоли ділянка, на якій до цього росли хрестоцвіті. Насіння матіоли сіють у неглибокі ямки, розташовані на відстані 20 см одна від одної, по 3-5 штук, присипаючи згори піском, а можна змішати насіння з піском і просто розсипати по зволоженій поверхні ділянки, а потім злегка присипати ґрунтом. З’являються сходи за тиждень або десять днів. Вони витримують похолодання до -5 ºC. Коли у сіянців розвинеться по 2-3 листки, їх проріджують, намагаючись зберегти між екземплярами дистанцію 15-20 см. Аби продовжити цвітіння матіоли, сіяти її можна кілька разів із перервою в два тижні.

    Волошки

    Налічують близько 500 видів цих витончених, холодостійких, невибагливих і стійких до хвороб рослин. Вирізняються вони рясним і тривалим цвітінням, а деякі ще й цілющими властивостями. Забарвлення квіток волошки може бути не тільки синім, а й білим, рожевим, жовтим, блакитним або фіолетовим.

    Вирощують однорічні волошки на добре освітлених ділянках, розташованих на південній стороні. Ґрунт волошкам підійде родючий, із великим вмістом гумусу, нейтральної реакції. Сіють насіння волошок у попередньо перекопаний на глибину штиха лопати з добривами ґрунт – 2 кг торфу або перегною, 100 г деревної золи і столова ложка нітрофоски на м². Підготувати грядку потрібно тижні за два до посіву. В кінці квітня, якщо зима була безсніжна, а весна суха, земля для посадки квітів добре зволожується, в ній роблять неглибокі борозенки, в які сіють насіння, а згори засипають їх шаром ґрунту завтовшки 1 см, після чого посіви злегка утрамбовують, а потім накривають водопроникним матеріалом. Поливають посіви в міру висихання ґрунту – через 2-3 дні просто через тканину, витрачаючи по 2 л води на м², але через тиждень, як тільки з’являться паростки, покриття знімають. Підрослі сходи проріджують, залишаючи між екземплярами відстань 10-12 см.

    Маки

    Прекрасна квітка з граціозними трепетними пелюстками, яка здобула собі славу в стародавні часи і не втратила популярності й нині. Ростуть маки на відкритих ділянках із глибоким заляганням ґрунтових вод і зовсім не бояться палючих променів сонця. Ґрунт вони люблять супіщаний або суглинний, хоча в цьому питанні вони і не примхливі. За два тижні до посіву маку ділянку перекопують на глибину 40 см, вносячи під перекопування на кожен м² по 5-7 кг перегною або компосту. Сіяти потрібно стратифіковане насіння, для цього його з осені зберігають в овочевому ящику холодильника. Макові зерна розсипають по зволоженій поверхні ділянки в розпушений граблями ґрунт, не закладаючи, але злегка присипавши ґрунтом. Сходить насіння за два-чотири тижні, і як тільки сходи зміцніють, їх проріджують таким чином, щоб відстань між кущами була не менше 25 см.

    Догляд за посівами квітів у квітні

    Полив квітів

    Якщо зима була зі снігом, а весна з дощами, то молодим сходам поливання не будуть потрібні. Коли земля прогріється, і сонце почне пекти по-літньому, поливання молодих рослин краще проводити з лійки, виливаючи воду під основу стебла і не використовуючи розпилювач, щоб краплі не потрапляли на стебла і листя рослин. Для поливу найкраще використовувати теплу, нагріту за день сонцем воду. Можна поливати садові квіти зі шлангу, проте в цьому випадку будьте особливо обережні, стежте за тим, куди ллється холодна водопровідна вода: неприпустиме її потрапляння на листя і стебла, струмінь має бити тільки в ґрунт навколо квітки. Не робіть сильний струмінь, щоб він не розмив ґрунт і не оголив коріння рослин.

    Підживлення посівів

    Рослинам для нормального розвитку необхідні як мінімум 16 поживних елементів, основні з яких – вуглець, водень і кисень – вони отримують із води і повітря, а ось про те, як організувати забезпечення рослин необхідною кількістю інших елементів, слід подбати вам. При цьому дуже важливо дотримуватися норми, оскільки надлишок речовини може завдати такої ж шкоди, як і нестача. Навесні, коли рослини починають рости, їм найбільше потрібен азот, але якщо вони отримають його в надмірній кількості, то почнуть нарощувати зелену масу, а цвісти не стануть. Чи цього ми чекаємо від садових квітів? Фосфор скорочує вегетаційний період рослин, тобто прискорює їхній розвиток і наближає момент цвітіння, калій же підсилює морозостійкість рослин і допомагає їм формувати кореневу систему. Вносять кальцій і фосфор у ґрунт у другій половині літа і восени. Магній бере участь в утворенні хлорофілу, а бор, кобальт, молібден, залізо, сірка, марганець, цинк і мідь, потреба в яких не така велика, підвищують імунітет рослин та допомагають їм протистояти шкідникам і хворобам. Усі ці елементи містяться в органічних і мінеральних добривах, якими заправляють ґрунт перед посадкою рослин, а потім вносять ретельно вивіреними дозами в процесі їхнього росту і розвитку. Можна підживлювати рослини не тільки шляхом внесення добрив у ґрунт, а й обприскуючи їх поживними розчинами по листю. Ці підживлення починають діяти набагато швидше за кореневі. Доглядаючи за однорічниками, уперше їх підживлюють через півтора-два тижні після посадки, наступне підживлення вносять у середині літа. Багаторічні рослини підживлюють тричі за рік: уперше навесні, коли ґрунт починає підсихати від талої води, вдруге на початку періоду бутоноутворення, а втретє після цвітіння.

    Не потребують підживлення квіти, що перебувають у спокої, а щойно пересаджені слід удобрювати тільки коли вони приживуться. Категорично не можна підживлювати рослини, заражені хворобою.

    Прополювання і розпушування

    Розпушування ґрунту на клумбі з квітами – дуже важлива робота, оскільки вона забезпечує доступ повітря в ґрунт, що прискорює проростання насіння, а потім і постачає киснем коріння рослини. Водночас із розпушуванням ґрунту здійснюють боротьбу з бур’яном і проріджування сходів. Розпушують і прополюють ґрунт кілька разів за сезон. Найзручніше це робити після поливання або рясного дощу. Розпушування слід проводити дуже обережно, намагаючись не пошкодити інструментом кореневу систему рослин.

    Бур’ян видаляють відразу в міру появи, оскільки він забирає харчування у квітів та інших рослин. Намагайтеся виривати шкідливих паразитів із коренем, щоб вони більше не відростали. Останнє прополювання роблять восени. Видалені бур’яни складають у компостну купу, щоб після того, як вони перегниють, ними можна було удобрювати сад, квітник і город.