Найбільші міста Італії

Всі міста Італії — ваблять туристів, і багатьом хочеться знати які найбільші міста в Італії.

Найбільші міста Італії

Рим — 2,6 млн людей, (1997 р.) з передмістями — 3,8 млн — одне з найбільших міст Італії.

Мілан — 1,305 млн осіб Неаполь — 1,047 млн осіб Турин — 921 тис. осіб Палермо — 686 тис. осіб Генуя — 656 тис. осіб. Флоренція 608 тис. осіб. Катанія 550 000 тис. осіб. Болонья 525 000 тис. осіб.

Італія є країною з прекрасними містами і унікальним історико-мистецькою спадщиною. Ось які Великі міста Італії варто побачити щоб зрозуміти цю країну.

Міста Італії – список:

1. Рим. Столиця, сам по собі удостоєний того щоб його відвідати. Повний історії, історичних пам’яток, середньовічних церков, фонтанів, музеїв і палаців епохи Відродження. Все це в середовищі, наповненою поточної римської нічним життям, ресторанами і т. д. Ватикан з його папським могутністю і розкішшю, шедеври італійського живопису та скульптури зібрані у Ватиканських музеях, галереї Боргезе, Капітолійському музеї. Найвідомішим є Національний римський музей, розташований в термах Діоклетіана (306 р.).

2. Венеція. Один з найбільш унікальних туристичних міст світу, побудований на воді, вважається одним з найромантичніших і красивих міст. Площа Сан-Марко з її величною церквою і унікальними гондолами. Власне Венеція розташована на 118 островах у лагуні Адріатичного моря. За вулиці в місті правлять протоки (канали), їх більш як 150 і через них перекинуто понад 400 мостів. Зв’язок з материком підтримується двома мостами (залізничним і шосейним).

3. Флоренція Є одним з найважливіших італійських міст епохи Відродження архітектури і мистецтва. Географічне розташування його в Тоскані об’єднує прекрасні палаци і сади Медечі.

4. Турін. Так само входить у великі міста Італії. Це культурний центр першого порядку з елегантними магазинами і відмінними ресторанами. Барочна архітектура, історичні будівлі, створюють середовище, яка змішується зі старими кафе, ремісничими майстернями і т. д. Її географічне положення між річкою По і в передгір’ях Альп так само є пам’яткою.

5. Мілан, є одним з найбільш динамічно розвиваються міст в Європі. Туристичні пам’ятки, починаючи від магазинів, галерей, ресторанів тут на високому рівні. Він також має багате історичне і мистецьку спадщину також дуже близький до Альп і озерам Комо і Маджоре. Правління італійських компаній Феррарі, Фіат, Епсон та інших, а також найбільша італійська біржа знаходяться в Мілані.

6. Неаполь. Зі своєю складною і яскравою міським життям знаходиться на узбережжі на південь від Риму, є найбільшим містом на півдні. У ньому так само багато скарбниць мистецтва можна побачити

7. Болонья. Краса, багатство, кухня. Його коледж вважається найстарішим у Європі, з більш ніж 800-річною історією. Столиця області Емілія-Романья, ідеально підходить для прогулянок і насолоди вулицями і аркадами.

8. Перуджа – Перуджа інше місто з численними пам’ятками, столиця Умбрії, розташований в долині, з його пагорба можна побачити чудові види. Тут знаходиться один з найбільш важливих джазових фестивалів у світі. Їх університет для іноземців, є одним з найпривабливіших місць для вивчення італійської мови.

9. Генуя, головний порт на північному заході країни. Вважається що тут батьківщина першовідкривач Америки Христофор Колумб. Тут можна відвідати район порту і історичний центр, який був найбільш важливим в середньовічній Європі. Церкви, музеї та палаци так само становлять великий інтерес для туристів.

10. Сан-Марино очолює список міста держави Італії.

Унікальне місто і країна з дуже цікавою історією, знаходиться на горі, з якої відкривається дуже привабливий вигляд на багато кілометрів вперед. Прогуляйтеся по містечку Сан-Марино по його вуличках і підніміться наверх, насолодитеся їжею в одному з ресторанів Сан-Марино.

Подорожуючи по містах не забудьте відвідати Національний парк Чінкуе Терре, Пізу з його знаменитою падаючої вежею і Карара з її знаменитим мармуром.

Тепер ви знаєте які міста Італії найбільші, та які варто відвідати при можливості.

1. Найбільші міста Європи Європа — цікавить та вабить багатьох туристів, багато хто хоче дізнатися, які Найбільші міста в Європі за населенням, за площею Найбільші міста Європи за населенням Найбільші міста в Європі Наведені в таблиці. У списку офіційні дані про кількість населення власне. Читать далее.
2. Найбільші міста Китаю Чи знаєте ви яке Найбільше місто в Китаї, за чисельністю населення чи за густотою. чи за площею. Найбільші міста Китаю Найбільше місто в Китаї — Шанхай, де проживає 18,580,000 осіб, густота населення — 2,640.3 осіб/км². Площа міста становить 6,340.5 км². Читать далее.
3. Найбільші міста України Чи знаєте ви які найбільші міста України за площею, населенням? Найбільші міста України Найбільші міста України за населенням Київ 2 845 023 чоловік Харків 1 451 028 чоловік Одеса 1 029 049 чоловік Дніпропетровськ 997 754 чоловік Донецьк 953 217. Читать далее.
4. Найбільші міста Канади Канада — відома країна, а які Міста Канади найбільші за населенням чи площею ви дізнаєтесь з цієї статті. Найбільші міста Канади Торонто (англ. Toronto) — найбільше місто Канади: столиця провінції Онтаріо та центр одного з найзаселеніших регіонів Канади. За версією. Читать далее.
5. Найбільші міста Японії Міста Японії різні великі, малі, багато та малозаселені. Сьогодні в Японії нараховується близько 782 міст. Міста мільйонери Японії Найбільше місто Японії — Токіо. Токіо — столиця Японії, її адміністративний, фінансовий, культурний і промисловий центр. Площа — 2187 км ². Щільність. Читать далее.
6. Найбільші міста Германії Найбільші міста Німеччини Популярні у всьому світі, їх відвідують безліч туристів. Найбільші міста Германії У Німеччині найбільшими містами є столиця держави Берлін, а також Гамбург, Мюнхен, Лейпциг, Бонн, Дрезден, Дюссельдорф та інші. Найбільше місто Німеччини як за площею, так і. Читать далее.
7. Що означає прапор Італії Державний прапор Італії — один з офіційних символів Італії. Офіційно затверджений 16 червня 1946 року. А чи знаєте ви що означає прапор Італії? Що означає прапор Італії Італійський прапор був введений в Італії Наполеоном і наближений до дизайну прапора Франції. Читать далее.
8. Які функції виконують міста? Які функції можуть виконувати міста ви дізнаєтесь в цій статті. Які функції виконують міста? Функції міста: 1) Економічна – функція міста, що пов`язана із задачами, які вирішують різні територіально-виробничі комплекси; 2) Соціальна – функція міста, що вирівнює рівень життя населення. Читать далее.
9. Образ міста в романі Підмогильного Київ привертає увагу віддавна не тільки туристів, а тисяч молодих людей, які хотіли б пов‘язати свою долю саме з цим містом – центром освіти, науки, культури в Україні. Образ міста в романі Підмогильного Саме в Києві прагнуть молоді люди отримати. Читать далее.
10. «Повість про два міста» скорочено «Повість про два міста» (A Tale of Two Cities) — виданий в 1859 році історичний роман Чарльза Діккенса про часи Французької революції. «Повість про два міста» скорочено Лондон, 1775 рік. Літній банківський службовець Джарвіс Лоррис повідомляє 17-річній Люсі Манетті про. Читать далее.
11. Найбільші концтабори Найбільші концтабори За канцлерства Гітлера у 1933 серед найбільш сумнозвісних німецьких таборів існували такі: Бельзен Бухенвальд Дахау Майданек Собібор Треблінка У СРСР найвідоміші концтабори : СЛОН (Соловецький табір особливого призначення) — послужив основою виниклої згодом системи трудових таборів ГУЛАГу. Береговий. Читать далее.
12. Найбільші електростанції України Електростанції України забезпечують жителів струмом, але мало хто знає які Найбільші електростанції в Україні. Найбільші електростанції в Україні Найпотужніша електростанція в Україні — є Запорізька АЕС, на яку припадає близько 20% всього виробництва електроенергії України. Види електростанцій в Україні: атомні. Читать далее.
13. Що таке урбанізація? Що таке «урбанізація»? Відповідь на це питання ви зможете відшукати в даній статті. Що таке урбанізація? Урбанізація — це історичний процес, під час якого збільшується роль міста в економічно-культурному житті певного народу; також «урбанізація» це процес за якого вся промисловість. Читать далее.
14. Найвищі мости світу У самих різних куточках нашої планети ми зустрічаємо, проїжджаємо мости, або бачимо їх де небудь ще, але які з мостів найвищі? Ось саме відповідь на це питання ви можете знайти тут. Топ 10 — ка. Найвищі мости світу 10. Міст. Читать далее.
15. Місцеве самоврядування в Україні Місцеве самоврядування Місцеве самоврядування в Україні — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під керівництвом органів і посадових осіб місцевого. Читать далее.
16. Цікаві факти про Іспанію Чи знаєте ви щось цікаве про Іспанію? Цікава інформація про Іспанію для дітей і дорослих зібрана в цій статті. Цікаві факти про Іспанію 1. Іспанія є Королівством. Країною править король Філіп VI. 2. Іспанія є однією з найбільш гористих країн. Читать далее.
17. Цікаві факти про вулкани Цікаві факти про вулкани ви дізнаєтеся в цій статті. Вулкани: цікаві факти 1. Вулкани бувають різними : діючі, сплячі і згаслі. Виверження вулкана може триває кілька годин і навіть кілька років. 2. Вулкани бувають не тільки на поверхні Землі, але. Читать далее.
18. Цікаві факти про Італію Чи знаєте ви щось цікаве про Італію? Цікава інформація про Італію для дітей і дорослих зібрана в цій статті. Цікаві факти про Італію 1. Італія 3-тя найсильніша економіка Єврозони. 2. В Італії скасована військова повинність. 3. В Італії нерідко виникають. Читать далее.
19. Найменші країни світу Деякі держави так малі, що міста перед ними здаються просто гігантами. Вашій увазі представляється найменші країни світу. Ось десять найменших країн. Найменші країни світу 10. Гренада Столиця: Сент-Джорджес Населення: понад 100 тис. чоловік. Валюта: Східно Карибський долар Гренада — острівна. Читать далее.
20. Найменша країна світу за площею Яка країна найменша? Мабуть не всі знають відповідь на це питання. Найменша країна світу за площею На нашій планеті дуже багато держав. Є ті, які не мають виходу до моря, і є острівні держави. Існують величезні країни (США, Росія, Китай). Читать далее.
21. Цікаві факти про Європу Чи знаєте ви щось цікаве про Європу? Цікава інформація про Європу, про країни Європи для дітей і дорослих зібрана в цій статті. Цікаві факти про Європу 1. Європа — другий найменший континент у світі за площею (площа понад 10 млн. Читать далее.
22. Цікаві факти про Київ Чи знаєте ви щось цікаве про Київ? Цікава інформація про Київ для дітей і дорослих зібрана в цій статті. Цікаві факти про Київ Київ заснований наприкінці V — початку VI століття. Київ є найбільшим містом України і сьомим за чисельністю. Читать далее.
23. Цікаві факти про Амстердам Цікаві факти про Амстердам для дітей та дорослих зібрані в цій статті. Цікаві факти про Амстердам Амстердам не тільки столиця Нідерландів, але і найбільше місто цієї країни. Амстердам є столицею Нідерландів з 1814 року. Назва Амстердама походить від двох слів. Читать далее.
24. Цікаві факти про Альпи Чи знаєте ви щось цікаве про Альпи? Цікава інформація про Альпи для дітей і дорослих зібрана в цій статті. Цікаві факти про Альпи Альпи — найдовша і висока гірська система Європи. Альпи знаходяться на території 8 країн : Італії, Франції. Читать далее.
25. Цікаві факти про Монако Чи знаєте ви щось цікаве про Монако? Цікава інформація про Монако зібрана в цій статті. Цікаві факти про Монако Монако займає друге місце в списку найбільш маленьких країн світу після Ватикану. Площа всього — 202 га. Населення більше — 37. Читать далее.
26. Розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського князівств ЗНО Після політичного розпаду Київської Русі кожне з князівств почало більш самостійний економічний та культурний розвиток. Розвиток Київського князівства ЗНО: Київ залишався в ХІІ-ХІІІ сі. одним з найбільших і най багатших європейських міст, близько 50 тис. мешканців, резиденція митрополитів, найбільш заселене. Читать далее.
27. Характеристика населення Китаю Демографія Китаю характеризується великою кількістю населення з низькою питомою вагою молоді, що частково є результатом політики однієї дитини. Населення Китаю становить більше 1,3 млрд чоловік, це найбільша за кількістю населення країна світу. У Китаї проживає кожна п’ята людина Землі. Державна. Читать далее.
28. Цікаві факти про Бельгію Чи знаєте ви щось цікаве про Бельгію? Цікава інформація про Бельгію для дітей і дорослих зібрана в цій статті. Цікаві факти про Бельгію 1. Бельгія — п’ята найменша країна в Європі. 2. Найвища точка в Бельгії нижче, ніж найвища будівля. Читать далее.
29. Цікаві факти про Молдову Цікаві факти про Молдову Історія вина Молдови починається в 3000 р до н. е., в той час як перші виноградні лози були зареєстровані тут 7000 років до нашої ери. Корінні сорти надають справжність і унікальність молдавським винам, на частку автохтонних. Читать далее.
30. Цікаві факти про Давній Рим Чи знаєте ви щось цікаве про Давній Рим? Цікаві факти про Давній Рим для дітей та дорослих зібрані в цій статті. Цікаві факти про Давній Рим Однією з головних проблем Стародавнього Риму була перенаселеність, тому міста розширювалися і в висоту. Читать далее.
31. Чому Львів назвали Львовом? Не всі Українці знають чому Львів називають Львовом, або ж «містом Лева». Відповідь Ви дізнаєтесь в даній статті. Чому Львів назвали Львовом? Місто Львів названо на честь сина короля Данила Галицького – Лева. В 5-му столітті на місці сучасного Львова. Читать далее.
32. Цікаві факти про Торнадо (смерч) Найцікавіші факти про торнадо (смерч) 1. Найтриваліше торнадо ( смерч ) був зафіксований 26 травня 1917 в США, де Меттунскій торнадо ( смерч ) пройшовся по території США в 500 км за 7 годин 20 хвилин, в результаті чого загинули. Читать далее.
33. Цікаві факти про Одесу Чи знаєте Ви щось цікаве про Одесу? Цікаві факти про Одесу зібрані в цій статті. Цікаві факти про Одесу Одеса — це Українська столиця гумору, про місто складено більше 800 пісень. Головні свята Одеси — це День міста та Юморина. Читать далее.
34. «Міст Мірабо» аналіз вірша Вірш «Міст Мірабо» — взірець інтимної лірики Аполлінера. У ньому кохання, що минає, протиставляється водам Сени, що завжди течуть під мостом Мірабо. Поет відтворив у цьому вірші ритм ткацької пісні XIII століття. Гійом Аполлінер «Міст Мірабо» аналіз вірша Назва . Читать далее.
35. Цікаві факти про лева Чи знаєте ви щось цікаве про тварину лева? Цікава інформація про лева для дітей і дорослих зібрана в цій статті. Лев — представник котячих, найбільший після тигра. Цікаві факти про левів Дорослий самець здатний з’їсти більше 30 кг м’яса за. Читать далее.
36. Цікаві факти про Дунай Цікаві факти про Дунай Дунай — величезна річка, а також ж є другою за довжиною річкою в Європі (протяжність Дунаю становить близько 2960 кілометрів ) Річка Дунай протікає через десять Європейських країн: Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Болгарію, Румунію. Читать далее.
37. Представники просвітництва Представники просвітництва в Україні, світі створили багато унікальних шедеврів, які зараз читають всі школярі та студенти. Просвітництво — ідейна течія, що грунтувалася на переконанні у вирішальній ролі розуму і науки в пізнанні «природного порядку» для людини і суспільства. Просвітництво представники. Читать далее.
38. Цікаві факти про Швейцарію Чи знаєте ви щось цікаве про Швейцарію? Цікава інформація про Швейцарію для дітей і дорослих зібрана в цій статті. Цікаві факти про Швейцарію 1. Освіта навіть для іноземців — безкоштовно. Виняток становлять лише приватні школи. 2. Офіційні мови Швейцарії це. Читать далее.
39. Справжнє ім’я Стендаля Всі ми знаємо роман Стендаля «Червоне і чорне» , а хто з вас пам’ятає Справжнє ім’я і прізвище Стендаля? Справжнє ім’я Стендаля Справжнє ім’я Стендаля — Анрі Марі Бейль Стендаль народився 23 січня 1783 в Греноблі в сім’ї адвоката Шерюбена. Читать далее.
40. Цікаві факти про Нігерію Цікаві факти про Нігерію для дітей та дорослих розширять ваші знання про цю країну. Нігерія: цікаві факти Нігерія — держава в Західній Африці. Країна є найбільшою за чисельністю населення і найпотужнішою економікою на континенті. Нігерія сьома за населенням на планеті. Читать далее.

§ 3. ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ СЕЛА І МІСТА: ФІЛЬВАРКИ, ЦЕХИ. ТОРГІВЛЯ. СІЛЬСЬКЕ ТА МІСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Основою сільського господарства на українських землях у XVI ст. продовжувало залишатися землеробство. У Галичині, на Волині, Поділлі та в центральних районах Київщини переважала трипільна система землеробства, а на Поліссі, півдні Київщини і Переяславщині зберігалися менш продуктивні двопільна й перелогова системи. Проте поряд із сохою стало більш поширеним використання плуга із залізним лемешем, у який запрягали волів. Трипільна система й плугова оранка здебільшого застосовувалися в господарствах магнатів і шляхти.

Крім землеробства, розвивалися тваринництво, городництво, садівництво і бджільництво. Не втрачали свого значення в господарському житті також рибальство й мисливство. Особливо як відхожий промисел у Дикому Полі.

На українських землях у складі Великого князівства Литовського сільське господарство мало переважно натуральний характер. Сільськогосподарські продукти вироблялися переважно для власних потреб. Торгівля ними, особливо з іншими країнами, майже не велася.

Обробіток землі (оранка і сівба) (з .мал. XVI ст.)

Яку домашню худобу використовували під час обробітку землі? Які знаряддя праці використовували?

Фільварок — хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок. Був багатопрофільним господарством, у якому вся земля належала панові і яке базувалося на праці залежних селян.

У той же час сільське господарство українських земель у складі Польського королівства поступово переорієнтовувалося на потреби європейського ринку, де зростав попит на продукцію промислів і сільського господарства. У володіннях короля і шляхти почали створювати фільварки, збільшувати панщину й відбирати землю в селян.

Чим різнився розвиток господарства на українських землях у складі Литви і Польщі?

2. Аграрна реформа. «Устава на волоки»

Великий князь литовський і польський король Сигізмунд II Август з метою збільшення доходів державної скарбниці вирішив організувати фільварки в королівських володіннях. У такий спосіб було започатковано першу відому на українських землях аграрну реформу.

Зразком для проведення реформи стали заходи матері Сигізмунда II Августа королеви Бони Сфорци (дружини Сигізмунда І Старого), здійснені в її маєтках у 1530-х роках.

Аграрна реформа проводилася на підставі виданої у 1557 р. «Устави на волоки». Звідси і назва реформи — волочна поміра. «Устава» визначала правила виміру землі, обов’язки сільської адміністрації, селянські повинності, порядок організації фільварків тощо.

Для створення фільварків спочатку провели обмір землі. Після цього її розділили на волоки. Одна волока складала наділ у 21,36 га. При цьому враховували якість землі. Вона могла бути хорошою, середньою, поганою і дуже поганою. Якщо землю належала до поганої, то розміри волока збільшували до 46 моргів.

Реформа також упорядковувала податки і повинності, які виконували селяни за можливість користуватися землею. Раніше податки збиралися з диму. При цьому не враховувалася кількість землі, закріпленої за ним. Тепер одиницею оподаткування стала волока, що сприяло збільшенню коштів у державній скарбниці та доходів шляхти.

Поступово приватні землевласники-шляхтичі стали вводити волочну поміру і в своїх володіннях, створюючи фільварки.

Аграрна реформа передбачала єдині повинності для селян. Головними з них були панщина і грошовий оброк (чинш). Додатковою повинністю вважалися згони — строкові сільськогосподарські роботи, пов’язані зі жнивами, косовицею, переорюванням землі. Додатковою повинністю вважався продуктовий оброк — дякло.

Сигізмунд II Август

Сторінка «Устави на волоки»

Панщина (гравюра XVI ст.)

Ті селяни, які за користування землею виконували панщину, як вам уже відомо, називалися тягли. З одної волоки вони мусили відробляти два дні на тиждень панщини, чотири дні на рік згонів, платити 21 гріш оброку, давати дякло в такому розмірі: дві бочки вівса, один віз сіна, одного гусака, дві курки, 20 яєць. Селяни-данники з одної волоки гарної землі сплачували 106 грошів, а з волоки дуже поганої землі — 66 грошів. Крім того, вони виконували на рік 12 днів згонів, сплачували дякло в тому ж розмірі, що і тяглі двори.

Селяни-слуги поділялися на військових селян (бояри панцирні, путні бояри, служки), сільську адміністрацію (війти, тіуни), прислугу (кухарі, пивовари тощо), промисловиків (осочники, бобровники, конюхи, рибалки тощо), сільських ремісників (ковалі, теслі, гончарі тощо). Їхні повинності були строго обумовлені. Наприклад, за користування землею бояри панцирні під час війни мали зі своїм конем і зброєю долучитися до війська.

У результаті реформи збільшилася прибутковість маєтків. Однак при цьому посилилася експлуатація залежних селян. Вони були прикріплені до отриманих волоків. Відбулася трансформація «похожих» (вільних) і «непохожих» (залежних) селян у кріпаків.

З якою метою проводили реформу «волочної поміри»? в Як змінили життя селян аграрні реформи Сигізмунда II Августа?

2. Фільваркове господарство

На поширення й утвердження фільваркового господарства на землях Польщі та Литви значною мірою вплинула сприятлива економічна кон’юнктура, за якої впродовж століття в Західній Європі постійно і стрімко зростали ціни на сільськогосподарську продукцію, особливо на зерно. Впродовж XVI ст. ціни на зерно зросли у чотири-п’ять разів.

Використовуючи схему, поясніть систему функціонування фільваркового господарства.

Які б ви зробили доповнення до схеми?

Такі процеси були зумовлені багатьма причинами. Після початку Великих географічних відкриттів і «революції цін» відбувся бурхливий розвиток ринкових відносин у країнах Західної Європи, що призвів до істотного зростання міського населення з одночасним зменшенням кількості виробників сільськогосподарської продукції. Впродовж XVI ст. кількість західноєвропейських міст із населенням понад 100 тисяч осіб зросла із п’яти до дванадцяти. Сільське господарство багатьох західноєвропейських країн стало, як виявилося, неспроможним задовольнити попит на продовольство. Нестача компенсувалася імпортом збіжжя зі Східної Європи. Селянські господарства Східної Європи мали переважно натуральний характер і, відповідно, не могли стати джерелом забезпечення товарним хлібом. Продовольчу товарну продукцію могли постачати лише великі маєтки шляхти, які активно стали перетворюватися на фільварки. Крім того, ціни на зерно зростали швидше, ніж на товари ремісників і мануфактур. Така ситуація створювала «ножиці цін» між сільгосппродукцією та промисловими товарами, що давало додаткову можливість заробітку для експортерів хліба. До того ж, відкриття й освоєння Америки наповнило європейські ринки небаченою раніше кількістю золота, срібла, коштовностей і предметів розкоші. Все це разом і спонукало шляхту до активного заняття господарськими справами, а не рицарськими звитягами.

Які причини поширення фільварків?

Зазвичай фільварки створювали не за рахунок діючих селянських господарств, а з числа тих наділів, які або пустували після втечі селян і передавалися в оренду іншим селянським родинам за умови сплати ними панові грошового оброку (чиншу) чи частини зібраного врожаю, або за рахунок залучення різних «неужитків» — лук, пасовищ, узлісь тощо.

«Класичні» фільваркові господарства включали в себе три і більше сіл та мали в середньому по чотири-п’ять ланів орної землі (тобто близько 60-80 га). Таким чином, фільварки виникали здебільшого в маєтках середньої і заможної шляхти, а також магнатів. Після реформи «волочної поміри» фільварки існували і на державних землях — у королівщинах. У цьому випадку ними на різних правах пожиттєво володіла заможна шляхта чи магнати. У фільварках вирощували

Кон’юнктура — у широкому розумінні, це сукупність певних умов, збіг обставин, стан речей, здатний впливати на вирішення якої-небудь справи, питання, розв’язання проблеми тощо.

Фільварок — багатогалузеві господарчі комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарно-грошові відносини, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

переважно жито, пшеницю, овес та ячмінь. Використовували трипільну систему господарювання. Збільшення урожайності досягалося не через удосконалення виробництва чи вкладання коштів у піднесення його продуктивності, а переважно лише завдяки посиленню визиску залежних селян, які працювали на землі. Тобто фільваркове господарство розвивалось екстенсивним шляхом. Для збільшення доходів шляхтичеві потрібні були нові землі й селяни. Цим можна пояснити прагнення шляхти заволодіти «вільними» землями України.

Як було влаштоване фільваркове господарство?

Чому фільваркове господарство розвивалося екстенсивним шляхом?

Реконструкція шляхетського двору

Екстенсивний шлях розвитку (від лат. extensivus — розширяючий, подовжуючий) — спосіб збільшення обсягів виробництва шляхом кількісного приросту всіх елементів продуктивних сил, насамперед факторів виробництва при незмінному рівні технічної основи виробництва.

Однак на той час розвиток фільваркового господарства був надзвичайно прибутковою справою для шляхтича. Якщо надлишки виробленого у селянських господарствах збіжжя реалізовувалися на внутрішньому ринку, на міських торгах і ярмарках, то продукцію фільваркового виробництва переважно експортували. Щороку з держави вивозилося приблизно 100 тисяч лантів (200 тис. тонн) зерна, переважно (три чверті) жита. Головними торговельними воротами на західноєвропейські зернові ринки був морський порт на Балтиці — Ґданськ, звідки вивозили до 80 % всього експортованого збіжжя. Неабиякому зростанню прибутків власники фільварків завдячували сприятливим кліматичним умовам, що встановились у Європі у другій половині XVI століття. Незважаючи на низьку агрокультуру виробництва, для чотирьох основних зернових культур — жита, пшениці, ячменю і вівса — врожайність дорівнювала сам-5 (тобто з посіяного мішка зерна збирали п’ять мішків). За наступних півстоліття внаслідок виснаження по-варварськи експлуатованої землі цей показник упав до сам-3-3,5. Немалою мірою погіршення врожайності обумовилось і настанням у XVII ст. так званої «малого льодовикового періоду», що супроводжувалося різким зниженням у Європі температурних режимів та зростанням вологості. Погіршення ж економічної кон’юнктури змушувало звиклих до надприбутків шляхтичів, власників фільварків, шукати вихід у найлегшому напрямку — посилення визиску своїх підданих. До чого призводила така «економічна політика», вдало помітив відомий тогочасний публіцист Анджей Фриз Моджевський: «Як багато мають шляхтичі підданих, так багато мають і ворогів. ».

Які наслідки поширення фільваркового господарства?

Литовський статут

3. Оформлення кріпосного права

Щоб забезпечити фільварки необхідною робочою силою, шляхтичі були зацікавлені у прикріпленні селянина до ділянки. Початок юридичного оформлення кріпосного права пов’язаний із привілеєм Казимира IV Ягеллончика 1447 р. У ньому великий князь забороняв приймати втікачів із приватних володінь у державні маєтки і навпаки. Землевласники отримали право вершити суд над залежним населенням.

Потім Перший Литовський статут (1529 р.) ввів «земську давність». Відповідно до неї «похожий» селянин, що прожив на землі феодала більш ніж 10 років, ставав «непохожим», тобто кріпаком. Статут 1566 р. доповнив «земську давність» десятирічним пошуком утікачів, а в Статуті 1588 р. цей термін був збільшений до 20 років.

Відхід від землевласника «похожих» селян був можливий за виконання ними низки умов. Вимагалося, щоб селянин заплатив землевласникові за вихід компенсацію, сплатив борги, повернув отримане майно, а головне — отримав дозвіл на відхід. У Статуті 1588 р. зазначалося, що селянин може піти від землевласника або відпрацювавши пільгові роки, або заплативши землевласникові по 6 грошів за кожен пільговий тиждень. Це були великі гроші, і селяни фізично не могли їх зібрати.

Чим було зумовлено поширення кріпацтва?

Кріпосне право (кріпацтво) — особисто-поземельна залежність селянина від землевласника.

4. Міста. Цехи. Магдебурзьке право. Торгівля

У першій половині XVI ст. на теренах України зростали й розвивалися міста. Найбільше міст було на західноукраїнських землях. На Східному Поділлі та Київщині їх стало набагато менше через постійну загрозу татарських набігів. Найбільшим містом був Київ, населення якого становило близько 6 тис. осіб. Великими й середніми містами (200-700 будинків) вважалися Брацлав, Кременець, Вінниця, Житомир, Луцьк, Острог, Львів тощо.

Кодекс магдебурзького права

Чимало міст перебувало в залежності від магнатів і церкви. Існували також міста, підпорядковані польським королям і Великому князеві Литовському. Державна влада намагалася сприяти їхньому розвиткові, оскільки міста сплачували великі податки й захищали від нападів татар. Проте розвиток фільваркового господарства, конкуренція більш якісних ремісничих і мануфактурних товарів із країн Західної Європи, занепад торгівлі з країнами Сходу після турецьких завоювань загальмували розвиток міського життя.

З XIV — початку XVI ст. на українські землі стало активно поширюватися магдебурзьке право.

Магдебурзьке право надавали містам польський король, Великий князь Литовський, а пізніше й великі магнати.

Міста, що мали магдебурзьке право, управлялися магістратом — становим виборним органом самоврядування, що складався з ради (адміністративного органу й суду в цивільних справах) та лави (суду з кримінальних справ). Раду очолював бурмістер, а лаву — війт. Символом існування магдебурзького права у місті була ратуша, будівля, де засідав магістрат.

Засідання магістрату (мал. XVI ст.)

Магдебурзьке право — середньовічне право, за яким міста звільнялися від управління й суду великих землевласників.

Львів (гравюра 1618 р.). У 1356 р. місто отримало .магдебурзьке право

Особливістю магдебурзького права на українських землях було те, що деякі міста мали по декілька магістратів для кожної етнічної чи релігійної громади. Так, у Кам’янці-Подільському існувало три магістрати — польський (католицький), вірменський і український (православний). Представники інших етнорелігійних спільнот міста (іудеї, караїми, турки, татари, волохи) підпорядковувалися тому магістрату, на території якого вони мешкали. В інших містах магістрати поширювали свою владу лише на частину населення.

Привілеї звільняли міщан від примусових робіт (толок і ґвалтів), від виконання підводної повинності (полягала в наданні кінних підвід для пана), утримання гінців і послів, від обов’язку виставляти на замку сторожу тощо. Натомість вони отримували право вільної торгівлі в державі без сплати митних зборів, збирання прибутків від міських мір і ваг, від крамниць і лавок. Обов’язки ж «вільних» міст зводилися лише до сплати податку у державну скарбницю.

Хоч магдебурзьке право не відіграло в Україні тієї ролі, що у Західній Європі, все ж воно вносило певні риси західноєвропейського міського устрою до українських міст, сприяло поширенню європейського права і культури.

Ратуша Кам’янця-Подільського (гравюра і сучасний вигляд)

Міста були осередками ремесла й торгівлі. У середині XVI ст. налічувалося вже понад 130 різних спеціальностей, із них близько 80 були безпосередньо ремісничими. Водночас більшість мешканців міст також не припиняли займатися сільським господарством, переважно городництвом.

На українських землях у складі Польського королівства переважна більшість міських ремісників об’єднувалися в цехи. При цьому для православних міщан доступ до цехів ускладнювався. Позацехових ремісників, які не мали можливості вступити до цехів, називали партачами. Цехи всіляко боролися з ними. В українських містах на території Великого князівства Литовського цехи були менш поширені.

У XVI ст. тривав подальший розвиток торгівлі. Основними її формами були ярмарки, що відбувалися кілька разів на рік у великих містах, торги, які проходили кілька разів на тиждень, і щоденна торгівля в міських крамницях. Купці в містах створювали об’єднання на зразок ремісничих цехів — гільдії.

У цей період, попри негаразди, також активно розвивалася міжнародна торгівля. Через українські землі проходили торговельні шляхи, якими східні й московські товари, а також продукти місцевого виробництва везли до країн Центральної та Західної Європи. З українських земель на Захід постачали віск, мед, зерно, шкіру, худобу, солону рибу, сіль, деревину.

Знаки (герби) львівських ремісничих цехів

Печатки цехів

На які спеціальності вказують зображені знаки?

Які товари становили основу експорту з українських земель?

Натомість завозили одяг, ремісничі вироби, вина, залізо, папір, зброю, західноєвропейські тканини (атлас, оксамит, сукно, полотно) тощо. Центрами міжнародної торгівлі стали Київ, Львів, Луцьк, Кам’янець.

5. Сільська громада

Господарство окремої родини, до якого входили орні землі, сіножаті, житлові й господарські будівлі, у той час називалося димом. У ньому налічувалося від 5 до 9 осіб, з яких від трьох до семи були працездатними. Дими утворювали громаду (общину). Вона несла спільну відповідальність за виконання селянських повинностей, регулювала селянське землекористування перед феодалом і державою. Члени громади на своїх зборах обирали сільського війта. Він наглядав за роботою селян, був посередником між землевласником і громадою, розподіляв повинності, відвозив господареві данину, відповідав за дотримання порядку, стан мостів і доріг.

Як було влаштоване життя селянської громади?

Основою сільського господарства на українських землях у XVI ст. продовжувало залишатися землеробство.

Новим явищем у розвитку сільського господарства стало поширення фільваркових господарств, які забезпечили зростання експорту збіжжя до країн Західної Європи.

Поширенню фільварків сприяли реформи «волочної поміри».

Фільварки призвели до посилення визиску селян і впровадження кріпосного права.

У першій половині XVI ст. відбувається короткочасне піднесення міст.

З XIV ст. на українських землях, у містах поширюються магдебурзьке право і цехова система організації ремесла.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. Що становило основу господарського життя на українських землях у XVI ст.?

2. Поширення фільваркового господарства і кріпацтва було проявом розвитку капіталістичних відносин чи феодальних?

3. Що давало міщанам поширення магдебурзького права?

4. Які особливості поширення магдебурзького права і цехової системи на українських землях?

5. З якими країнами переважно вели торгівлю купці з українських земель?

6. Чим міське самоврядування відрізнялося від сільського?