Ніфедипін (Nifedipine) Лікарські препарати

Ніфедипін є блокатором кальцієвих каналів у підгрупі дигідропіридину. Препарат призначається як гіпотензивний (препарат, що знижує артеріальний тиск) і антиангінальний лікарський засіб.

Показання, схвалені FDA

1. Хронічна стабільна стенокардія — клінічний синдром, який характеризується больовими відчуттями в грудній клітці через ішемію міокарда (абсолютне або відносне порушення кровопостачання міокарда), не пов’язану з некрозом кардіоцитів. Ніфедипін знижує частоту і силу серцевих скорочень; не пригнічує провідність міокарда.
2. Гіпертензія — синдром підвищення систолічного або діастолічного артеріального тиску. Це стан, при якому кровоносні судини постійно відчувають підвищений тиск. Ніфедипін можна застосовувати в якості монотерапії або в поєднанні з декількома різними препаратами для лікування гіпертензії або ІХС.
3. Виражена гіпертензія в період вагітності (хронічна, гестаційна) і післяпологова гіпертензія (підвищення артеріального тиску більше ніж 140/90 мм рт. ст.).

Інші показання

1. Первинний (розвивається без ознак інших захворювань) і вторинний синдром Рейно. Препарат може запобігати або послаблювати спазм судин кінцівок.
2. Високогірний (висотний) набряк легень — це накопичення плазми крові в тканинах легень, а потім і в просвітах альвеол. Виникає на тлі гострої гірської хвороби.
3. Легенева гіпертензія — група захворювань, що характеризується підвищенням тиску в легеневій артерії.
4. Ахалазія (відсутність розслаблення) — хронічне нервово-м’язове захворювання.
5. Камені дистального відділу сечоводу.

Механізм дії

Під час фази деполяризації мембран гладких клітин відбувається приплив іонів кальцію через потенціалактивовані кальцієві канали L-типу. Ніфедипін пригнічує надходження іонів кальцію, блокуючи канали L-типу гладких м’язів судин і міокардіальних клітин. Зниження рівня внутрішньоклітинного кальцію призводить до зниження периферичного опору артеріальних судин і розширення коронарних артерій, що обумовлює зниження системного артеріального тиску і підвищення доставки кисню до міокарда. Таким чином, ніфедипін має гіпотензивні й антиангінальні властивості.
Сьогодні Ніфедипін випускається в лікарських формах швидкого (негайного) і пролонгованого вивільнення діючої речовини. Спочатку фармацевтична промисловість випускала препарат тільки в лікарській формі короткої, але швидкої дії; тому препарат необхідно було приймати кілька разів на добу. Він викликав швидку вазодилатацію (релаксація гладких м’язів у стінках кровоносних судин) з подальшою рефлекторною активацією симпатичної нервової системи, що призводило до побічних ефектів, таких як головний біль, прискорене серцебиття і припливи крові. Ці побічні ефекти сприяли тому, що на фармацевтичний ринок надійшов препарат з пролонгованим вивільненням діючої речовини, який мав стійку 24-годинну антигіпертензивну дію і характеризувався меншою кількістю побічних ефектів. Корекція дози препарату повинна здійснюватися з інтервалом 7–14 днів. При переході з препарату з швидким вивільненням діючої речовини на препарат пролонгованої дії повинна застосовуватися така сама загальна добова доза. Препарати з швидким вивільненням можна приймати незалежно від прийому їжі.
Препарати з швидким вивільненням починають діяти протягом 20 хв, їх Т_½ — 4–7 год. Препарат пролонгованого вивільнення діє протягом 24 год. Він метаболізується в печінці за допомогою цитохрому CYP 3A4. Препарати пролонгованого вивільнення мають біодоступність до 89% порівняно з лікарськими засобами негайного вивільнення. Біодоступність значно підвищується у пацієнтів з печінковою недостатністю, що потребує корекції дози.

Рекомендований режим дозування

Хронічна стабільна стенокардія:
Ніфедипін негайної дії: 10 мг 2 р/добу; максимальна доза — 180 мг/добу.
Лікарський засіб пролонгованої дії: 30 або 60 мг/добу; максимальна добова доза — 120 мг.
Гіпертензія:
Ніфедипін пролонгованої дії: 30 або 60 мг/добу; максимальна добова доза — 120 мг.
Гіпертонічна хвороба під час вагітності або в післяпологовий період:
препарат негайної дії: 10 мг; можна повторити в дозі 20 мг через 20 хв.

Побічні ефекти

Розвиток побічних реакцій характерний для 20–30% пацієнтів, яким призначають Ніфедипін . Це пов’язано перш за все з його судинорозширювальними властивостями. До найбільш поширених побічних ефектів належать припливи, периферичні набряки, запаморочення, головний біль, печія, нудота. Толерантність (синдром звикання до лікарських засобів) — зниження реакції на повторне (неодноразове) введення препарату. Цей синдром більш характерний для препаратів негайного вивільнення ніфедипіну, ніж пролонгованої дії. Реакції гіперчутливості, такі як свербіж, кропив’янка і бронхоспазм, відмічають рідко. Різке припинення прийому препарату після тривалого застосування може призвести до абстинентних симптомів (група симптомів різного поєднання, що виникають при повному припиненні прийому препарату), таких як гіпертензія або стенокардія.

Протипоказання

Підвищена чутливість до ніфедипіну або інших компонентів препарату. Застосування препарату протипоказано пацієнтам з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST . Для пацієнтів із нестабільною стенокардією застосування ніфедипіну негайного вивільнення не рекомендується, за винятком випадків із супутньою блокадою бета-адренорецепторів. Слід уникати призначення препарату пацієнтам з кардіогенним шоком, тяжким аортальним стенозом, гіпотензією, серцевою недостатністю і помірною або тяжкою печінковою недостатністю. Препарати з негайним вивільненням ніфедипіну (сублінгвально або перорально) при гіпертонічних невідкладних станах не є ні безпечними, ні ефективними. При кардіогенному шоці відбувається різке зниження скорочувальної здатності міокарда і ситуація погіршується пригніченням надходження іонів кальцію в клітини серцевого м’яза. При тяжкому аортальному стенозі ніфедипін може викликати колапс і дисфункцію шлуночків. При нестабільній стенокардії ніфедипін викликає рефлекторне підвищення скоротливості міокарда, що збільшує його потребу в кисні, тим самим посилюючи ішемію. Ніфедипін може також посилити гіпоперфузію життєво важливих органів у хворих з тяжкою гіпотензією. Крім того, у пацієнтів з печінковою недостатністю може бути неможливим метаболізм ніфедипіну, що призводить до подовження Т_½, підвищує ризик токсичності та побічних ефектів. Нарешті, різке припинення лікування може відновити стенокардію і викликати «феномен відскоку» у пацієнтів з ІХС.

Моніторинг

Немає необхідності в лабораторному моніторингу пацієнтів, що приймають Ніфедипін . Оскільки ніфедипін є антигіпертензивним препаратом, клініцисти (лікарі, що працюють у клініці) і хворі повинні регулярно вимірювати артеріальний тиск для досягнення терапевтичного ефекту від призначеної терапії відповідно до рекомендацій Американської колегії кардіологів/Американської кардіологічної асоціації (ACC/AHA) 2017 р. Хворих необхідно постійно контролювати з приводу розвитку побічних реакцій, таких як периферичний набряк (набряк м’яких тканин), запаморочення, гіперемія (переповнення кров’ю судин кровоносної системи) і ін.

Передозування. Терапія при передозуванні

Комплекс заходів з надання першої допомоги при передозуванні Ніфедипіну залежить від дози прийнятого препарату, часу прийому їжі, віку і супутніх захворювань хворого. У першу чергу необхідно провести наступні заходи: забезпечити прохідність дихальних шляхів, кровообіг. Передозування ніфедипіну може призвести до вазодилатації, вираженої гіпотензії та рефлекторної тахікардії. Тривала системна гіпотензія може прогресувати до шоку і навіть смерті. Активоване вугілля в дозі 1 г/кг маси тіла ефективне, якщо з моменту прийому препарату минуло не більше 1–2 год. Процедура кишкового зрошення можлива, якщо застосовувався препарат з пролонгованим вивільненням, або при прийомі великої кількості їжі. Встановлення зонду і лаваж (промивання) шлунка та евакуація шлункового вмісту зазвичай неефективні. Внутрішньовенне введення розчинів для реанімації, солей кальцію, вазопресорна терапія допаміном або норепінефрином зазвичай полегшують стан хворого з гіпотензією. Введення високих доз інсуліну — було встановлено, що така маніпуляція допомагає зменшити кількість випадків смерті і поліпшити гемодинаміку. При передозуванні під час проведення терапії необхідно постійно контролювати результати ЕКГ, показники життєдіяльності хворого, функції нирок, кількість виділення сечі. Хворих з передозуванням препаратів негайного вивільнення слід спостерігати 4–7 год. Хворих з передозуванням препаратів пролонгованої вивільнення — 24 год. Специфічний антидот відсутній.

Особливості застосування

Препарат може обумовлювати розвиток гіпотензії, тому рекомендується ретельний підбір дози (починаючи з мінімальної) для досягнення терапевтичного ефекту (довгостроковий моніторинг пацієнта). Сублінгвальні препарати не рекомендуються при екстрених або невідкладних станах, пов’язаних з гіпертензією, через відсутність даних про ефективність і численні тяжкі побічні ефекти, такі як неконтрольоване зниження артеріального тиску, рефлекторна тахікардія і церебральна ішемія/інфаркт міокарда (Khan K.M. et al., 2019).

Цікаві дослідження

Передчасні пологи — важлива проблема в акушерстві, яка є найбільш поширеною причиною неонатальної смерті і захворюваності. Тому пошук способу запобігання їм завжди викликає особливий інтерес у вчених.
Подвійне сліпе рандомізоване клінічне дослідження було проведено на вагітних з гестаційним віком 26–34 тиж вагітності, які звернулися в лікарню через передчасні пологи. Вони були випадковим чином розподілені на 3 групи, яким призначали: індометацин і плацебо; ніфедипін і плацебо; і комбінацію індометацину і ніфедипіну відповідно. Оцінювали інгібування маткових скорочень протягом 2 год і запобігання передчасним пологам протягом 48 год і 7 днів. Крім того, термін вагітності, кількість передчасних пологів і інтервал між початком дослідження і пологами були зіставлені між трьома групами.
У дослідженні брали участь 150 жінок. 2 жінки в групі ніфедипіну і 1 — в групі з комбінацією препаратів були виключені з дослідження у зв’язку гіпотензією. Під час дослідження жінки з трьох груп не мали значних відмінностей за віком, індексом маси тіла (ІМТ), тяжкістю перебігу вагітності, гестації. У 36 жінок (72%) в групі індометацину, 36 (72%) в групі ніфедипіну і 41 (89,4%) в комбінованій групі вдалося запобігти переймам протягом перших 2 год після терапевтичного втручання (р=0,002). Запобігання передчасним пологам протягом 48 год (р=0,003), протягом 7 днів (р=0,021), гестаційний вік при народженні (р=0,001), продовження терміну вагітності понад 37 тиж (р=0,007) і маса новонароджених (р=0,020) були значно вищими в групі комбінованого лікування (індометацин + ніфедипін).
Для запобігання передчасним пологам і продовження терміну вагітності комбінована терапія ніфедипіном та індометацином була більш ефективною, ніж монотерапія із застосуванням будь-якого з 2 препаратів (Kashanian M. et al., 2019).

Що буде якщо наковтатися різних таблеток передозування таблетками – allwomens, технології здоров’я

Передозування яких таблеток призводить до смерті? Смерть від передозування таблетками може наступити і при малій кількості ліки в крові, якщо при цьому робота серця, нирок або печінки буде порушена. Вживання будь таблеток небезпечно для життя? Це найчастіше лікарські засоби, що впливають на роботу серця і нервової системи.

Не завжди одна таблетка може допомогти при підвищеній температурі або порушення ритму серця. Кількість прийнятих таблеток в особливих випадках обчислюється десятками. За якими симптомами можна запідозрити передозування? Такі лікарські засоби теж відносяться до групи впливають на нервову систему, а в поєднанні з алкогольними напоями дію на організм людини може бути непередбачуваним.

Побічно на передозування будь-якого з вищеописаних лікарських засобів вказує наявність конвалюти таблеток або коробочок з препаратом поруч з постраждалим людиною. На догоспітальному етапі можна промити шлунок і дати людині кілька таблеток активованого вугілля, якщо він все ще знаходиться в свідомості. Хочу піти з цього життя. Вона зруйнована і розтоптана людиною якого дуже сильно люблю. У мене є своя квартира, робота, дитина вже дорослий.

Симптоми при такому отруєнні залежать від того, какіелекарства були прийняті. Може бути нудота, блювота, запаморочення, синюшність губ, суженіезрачков, нерівне дихання, а також сон і несвідомий стан. Після промиваніядать активоване вугілля в пропорції 2-4 ст.л. на 100-200 мл води. У томслучае, якщо в аптечці є тільки активоване вугілля в таблетках, топредварітельно його подрібніть. Наприклад, при передозуванні ліками знижує тиск назначаютсредства, що стимулюють роботу серця.

Щоб отруїтися, досить випити дозу, що перевищує норму в 10 раз.А для дитини і літньої людини ця цифра вдвічі менше. Деякі препарати можуть посилити симптоми многіхзаболеваній, які нерідко закінчуються інвалідністю або смертю. У такогоявленія навіть є власна назва – «лікарська хвороба» Достатньо часто таке відбувається через лікарську помилку.

Не варто забувати, що тривалий прийом будь-яких лекарственнихсредств, трав в тому числі, може привести до накопичення трудновиводімихтоксічних елементів. Також варто відзначити і те, що у різних групплекарственних препаратів є свої індивідуальні серйозні побічні ефекти.

Безконтрольне використання сильнодіючих препаратів призводить до розвитку ускладнень, а в особливих випадках, якщо не розрахувати оптимальну дозу, лікування закінчується смертю. З віком розумієш, що організм вже не настільки сильний і витривалий, тому багатьом системам доводиться допомагати.

Ось чому наші бабусі і дідусі змушені з раннього ранку насичувати свій організм не тільки їжею, а й ліками. Але є ще одна важлива проблема, яка буває у кожної літньої людини – це здатність швидко забувати.

Ще одна важлива група хімічних речовин через неправильне вживання може викликати смертельний результат – це снодійні препарати. Якщо одна таблетка не допомагає заснути – рука сама тягнеться за додатковою. І це повторюється багато разів. Неусвідомлене багаторазове застосування снодійного кошти не тільки пригнічує нервову систему, а й порушує роботу нирок, органів дихання і серця. Найбільш часто вживані групи снодійних препаратів – барбітурати та бензодіазепіни.

Транквілізатори і нейролептики – дві великі групи лікарських засобів, часто використовуваних в психіатричній практиці. Смертельні дози індивідуальні і залежать від роботи центральних органів. У разі виявлення потерпілого, який імовірно передозував з таблетками, необхідно терміново викликати бригаду швидкої допомоги.

Я теж хочу швидше піти з цього життя, сил немає. Рідні люди зрадили і розчавили, краще бути там до чого тут де ти нікому не потрібен, тільки не можу знайти від яких таблеток точно можна буде померти. Які последствіямогут бути? Про все це ми розповімо в нашій статті. Ковтання таблеток один з видів суїциду і до речі досить поширений. Але всі знають, що наковтавшись таблеток не можна з імовірністю 100% розпрощатися з життям.

Що буде, якщо випити прострочений Парацетамол

Парацетамол широко використовується при лікуванні захворювань, які перебігають з високою температурою і запаленням. Цей лікарський препарат коштує зовсім недорого, саме тому його часто беруть запас. Трапляється так, що поки жарознижуючий засіб нагоді, термін придатності вже закінчується і в цьому випадку виникає питання, що буде, якщо випити прострочений Парацетамол?

Коли приймають Парацетамол

Парацетамол приймають при багатьох патологіях. Цей препарат усуває високу температуру, біль і запалення. Медикамент може призначатися пацієнтам різних вікових груп. Його призначають немовлятам і людям похилого віку. Це ліки вважається нетоксичним. Воно рідко призводить до побічних явищ, особливо якщо приймається в терапевтичній дозі.

Парацетамол випускається в різних лікарських формах. Його можна придбати у вигляді таблеток, капсул, розчину, порошку, шипучих таблеток і сиропу. Остання форма призначена для лікування маленьких дітей. Основними показаннями до застосування є:

• Висока температура, яка буває при респіраторних захворюваннях, інфекціях і патології запального характеру.
• Сильний зубний біль. У цьому випадку жарознижуючий засіб доцільно приймати одночасно з Диклофенаком.
• Мігрені, які викликані розумовим і фізичним перенапруженням.
• Головний біль, яка є наслідком метеозалежності.
• Сильна біль у горлі, при ангіні, ларингіті і фарингіті.
• М’язові і суглобові болі.
• Біль і жар при прорізуванні зубів у маленьких діток.
• Вушна біль при отиті.

Популярність Парацетамолу пояснюється високою ефективністю, низькою ціною і невеликим відсотком побічних ефектів. Цей препарат має трохи протипоказань, тому може бути використаний для лікування пацієнтів різних вікових груп. Термін придатності препарату становить 2 роки після закінчення терміну придатності застосовувати ліки не рекомендується, особливо для лікування дітей молодшого віку.

Деякі лікарі вважають, що якщо ліки зберігалося в прохолодному і сухому місці, то без побоювання для здоров’я його можна приймати ще кілька місяців після закінчення терміну придатності. Однак пити сильно прострочений Парацетамол не рекомендується, так як наслідки для здоров’я можуть бути непередбачуваними.

Проводилися дослідження, в ході яких було виявлено, що склад простроченого Парацетамолу практично не змінюється. Приймати ліки, прострочені більше ніж на рік, не варто, так як наслідки можуть бути сумними.

Що буде, якщо випити прострочене ліки

Якщо випити прострочений Парацетамол, то ніяких наслідків може і не бути, але це все індивідуально. Якщо медикамент прострочений зовсім небагато, то ніякого шкідливого впливу на організм він не зробить, а от при значній прострочення та неправильному зберіганні препарату, наслідки можуть бути досить сумні.

Більшість фармацевтів вважають, що таблетки або капсули, прострочені на рік ніякого негативного дії на організм не нададуть, але тільки в тому випадку, коли вони зберігалися в належних умовах, наприклад, в холодильнику.

Не варто давати прострочені препарати тільки особливо чутливим групам людей, до яких відносяться діти різного віку, вагітні та жінки. Варто враховувати, що організм дитини дуже чутливий до будь-яких негативних факторів, тому наслідки лікування простроченими препаратами можуть бути серйозні.

Якщо після прийому простроченого Парацетамолу виникли всі ознаки отруєння, хворому слід надати першу допомогу, а потім викликати лікаря. Невідкладна допомога полягає в таких діях:

• Хворому промивають шлунок, щоб видалити залишки лікарського препарату.
• Дають адсорбенти, в цьому випадку підійдуть абсолютно будь-які препарати цієї групи. Якщо адсорбентів в будинку немає, то хворому дають випити багато солоної води, і викликають блювоту.
• Якщо є прояви алергії, то хворому дають антигістамінні препарати.

Якщо симптоми інтоксикації сильно виражені, то потерпілого обов’язково показують лікарю. Якщо мова йде про дитину, то виклик швидкої допомоги має бути негайним.

Годує жінка повинна відмовитися від прийому прострочених лікарських препаратів, так як вони можуть негативно позначитися на здоров’ї малюка.

Коли прийом прострочених медикаментів виправданий

Незважаючи на те, що прострочені ліки можуть призвести до непередбачуваних наслідків, у деяких випадках прийом таких медикаментів виправданий. Лікарі рекомендують вдаватися навіть до прострочених препаратів у таких випадках:

• Якщо температура піднялася вночі, а в домашній аптечці не виявилося свіжого препарату.
• Якщо людина знаходиться далеко від будинку і благ цивілізації і стан його сильно важке.

В інших випадках краще відмовитися від такого лікування і сходити в аптеку. В крайньому випадку, в аптеку може сходити хтось з друзів чи знайомих.

Багато аптеки надають послугу доставки медикаментів додому, тому завжди можна купити свіжі ліки.

Коли приймати прострочений Парацетамол не можна

У деяких випадках до простроченому Парацетамолу краще не вдаватися. Не можна пити ліки навіть з невеликою затримкою в таких випадках:

• Якщо вони зберігалися в жаркому або занадто вологому місці.
• Якщо лікарські препарати лежали в автомобільній аптечці. Тут умови зберігання зовсім не дотримуються, так як спека регулярно змінюється холодом.
• Не можна давати зіпсовані ліки дітям і вагітним жінкам.
• Не варто пити такі препарати в тому випадку, якщо є хронічні захворювання печінки і нирок.

Якщо в будинку немає свіжого Парацетамолу, то краще не ризикувати, а звернутися до сусідів, напевно у когось з них ліки знайдеться.

Домашню аптечку потрібно періодично переглядати, прострочені медикаменти викидати, а на їх місце купувати нові.

Простроченими ліками краще не лікуватись. Але якщо термін придатності Парацетамолу минув всього пару місяців назад і він зберігався у належних умовах, то його ще можна прийняти. Не варто давати медикаменти з вичерпаним терміном дітям і вагітним.