Екоактивізм в Україні: почати з себе, щоб врятувати планету

Світова спільнота вже не один рік поспіль попереджає про катастрофічні наслідки сучасних проблем довкілля, які потребують негайного вирішення. Забруднення повітря і води, глобальне потепління, деградація природних ресурсів, вирубка лісів – все це результат людської діяльності. Вирішення цих проблем потребуватиме чималих зусиль в багатьох сферах, у той час як стосуються вони виключно кожного. Що таке екоактивізм, та які прості кроки може зробити кожна людина, щоб зробити свій маленький (великий) вклад у довкілля?

Що таке екоактивізм?

Екоактивізм прийнято вважати однією з форм залучення до соціальних або політичних кампаній з метою запобігання шкоди навколишньому середовищу.

Екоактивістами ж можна вважати будь-яких людей, які роблять щось додаткове для збереження природи від руйнівного впливу людської діяльності та піклуються про усвідомлення інших щодо цієї теми, пояснює в коментарі Радіо Свобода голова Української кліматичної мережі та координатор проектів ГО «Екоклуб» Ілля Єременко.

Прибирання відходів, посадка дерев, захист тварин та волонтерство в притулках є лише кількома прикладами сучасного екоактивізму.

Може, я теж екоактивіст?

Бути частиною якоїсь організації для того, щоб піклуватися про довкілля, не обов’язково.

«Екоактивізм – це питання ідентичності. Якщо хтось проводить суботник раз на місяць і просто збирає сміття у себе в дворі, то це вже можна вважати екоактивізмом. Це можна пов’язати із тим, що називають громадянською свідомістю. Якщо думати про наслідки своїх дій, то насправді дуже легко стати екоактивістом», – пояснює 30-річний Єременко.

Він переконаний: піклуючись про довкілля, можна відносити себе до екоактивістів, але можна й просто вважати себе обізнаною людиною.

Почати з себе: що я можу зробити?

Якщо людина бажає зробити свій внесок у захист довкілля, перед нею є безліч можливостей. Для цього бажано, але зовсім не обов’язково вступати в організації або ж саджати дерева. В умовах сучасного цифрового світу значний вплив може мати навіть репост в соціальних мережах.

Звісно, лайками та репостами багатьох проблем не вирішити, але інформування насправді відіграє чималу роль у підвищенні обізнаності населення. Ось кілька простих кроків для екоактивіста-новичка:

Пластикові пакети

На виготовлення пластикових пакетів потрібно чимало енергії, і те, що потім пластик потрапляє на сміттєзвалище

Одним з найпростіших способів допомогти природі є відмова від пластикових пакетів. Здавалося б, багато хто знає про їхню шкоду. Тим не менш, більшість людей продовжує купувати їх на касах супермаркетів.

Та щоб вирішити проблему, достатньо просто мати власні торбини, які людина використовуватиме знову й знову, наголошує Єременко, який є частиною «Екоклубу» вже вісім років.

Не слід забувати, що на виготовлення пластикових пакетів потрібно чимало енергії, і те, що потім пластик потрапляє на сміттєзвалище. І якби була система утилізації цього пластику, було б ще не так страшно, але він залишатиметься в природі невідомо скільки і, зрештою, шкодитиме довкіллю, а отже, й нам самим.

«Батарейки, здавайтеся!»

Зараз в Україні збирається приблизно 1% батарейок. Інші 99% безконтрольно потраплять у природу, [де вони] розкладаються та забруднюють ґрунт важкими металами

Від екоактивістів часто можна почути про необхідність утилізації батарейок. В чому проблема?

«Зараз в Україні збирається приблизно 1% батарейок. Інші 99% безконтрольно потраплять у природу, [де вони] розкладаються та забруднюють ґрунт важкими металами. Через підземні води токсичні речовини розповсюджуються на довгі кілометри та забруднюють землю, в якій ми вирощуємо їжу, а значить отруюють і нас самих», – йдеться на сайті всеукраїнського соціального проекту «Батарейки, здавайтеся!».

На сайті організації, наприклад, є список місць, де можна позбутися батарейок безпечним для довкілля, а отже і нас самих, шляхом.

Підтримка громадського транспорту

Не менш важливим є приділяти увагу розвитку громадському транспорту у своєму місті, додає Єременко. При цьому використання велосипеду чи тролейбусу також матиме суттєво позитивніші наслідки для довкілля.

Краудфандинг

Невеликі українські екогрупи «працюють на фанатичному ентузіазмі», що є досить важливим, адже мало хто готовий присвячувати свій час, ресурси та життя на захист природи

Багато людей можуть бути неготовими робити щось власноруч: чи то прибирання сміття, чи відстоювання інтересів міста у судах. В Україні існує чимало екоорганізацій, які займаються різними аспектами захисту довкілля, але вони зазвичай потребують фінансової підтримки для своєї діяльності.

За словами Єременка, дуже часто невеликі українські екогрупи «працюють на фанатичному ентузіазмі», що є досить важливим, адже мало хто готовий присвячувати свій час, ресурси та життя на захист природи. Але їх треба підтримувати.

Ця підтримка також може бути нефінансовою: активісти наголошують, що екоклубам завжди можна допомогти і в інший спосіб: якщо ви бухгалтер або вмієте малювати, це також стане у нагоді.

Сортування сміття

За різними оцінками, в Україні 4-7% території завалено сміттям. Із 1 січня, відповідно до Закону «Про відходи», всі зобов’язані сортувати сміття. Як раніше пояснював Радіо Свобода еколог Олександр Соколенко, усі, згідно із законом, мають це робити, але необхідне також нове законодавство із самим механізмом збирання відходів, класифікації, переробки і безпечної утилізації.

Українці, за словами Солоненка, все частіше підтверджують готовність до сортування сміття, лише не знають, куди його далі спрямовувати.

Для цього можна звернутися по допомогу до екоактивістів. Наприклад, українська організація «Еколтава», яка діє по всій Україні, з 2013 року допомагає будувати громади, в яких сортують та переробляють сміття.

Попит на екотовари

На думку Іллі Єременка, важливим також є придбання та створення попиту на екологічно чисті товари, в тому числі органічних продуктів.

Соціальні мережі

Часто небайдужі до природи активісти наголошують і на тому, що допомога у розповсюдженні інформації інтернетом також відіграє чималу роль. Таким чином, збільшуватиметься обізнаність інших людей.

Підтримка політичних партій, які переймаються довкіллям

Можна підтримувати і політичні партії, які піклуються у своїх програмах про довкілля, або ж, навпаки, не підтримувати тих, хто має на меті якимось своїми діями нанести шкоду природі, радить Єременко.

Наскільки обізнаними є українці?

З одного боку українці обізнані щодо потенційних екологічних небезпек, з іншого – питання полягає в тому, що вони готові зробити для того, щоб довкілля не ставало гіршим. В тому числі, мова йде про готовність українців витрачати на це власні кошти та жертвувати власним комфортом, пояснює Єременко.

В коментарі Радіо Свобода Маргарита Мостова, менеджер з комунікацій громадської організації «Еколтава», зазначила, що сьогодні українці дедалі більше подорожують за кордон у європейські країни, і бачать, як там вирішуються екологічні питання.

Як наслідок, все більше людей починають вимагати, щоб українська влада запроваджувала умови, наприклад, для сортування сміття. Це – європейський шлях і європейські цінності, які обрали українці, зауважила Мостова.

Наскільки екоактивізм поширений в Україні?

Маргарита Мостова також зазначає, що останнім часом в Україні продовжує з’являтися дедалі більше організацій, які займаються захистом довкілля та підвищенням обізнаності населення стосовно таких важливих питань, як, наприклад, сортування сміття.

Єременко зазначає, що в Україні екоорганізацій немало, вони є майже в кожному місті, але їхнім недоліком є те, що вони рідко мають чітку ідентичність і займаються чимось одним, і дуже рідко вони мають ресурси і спроможність, щоб постійно займатися одним питанням і досягати в ньому помітних результатів, пояснює Єременко.

Щодо українського уряду, активіст вважає, що новий міністр екології багато робить для того, щоб екологія перестала бути «нерідною дочкою» політики. На його думку, Міністерство екології стає політично сильнішим, і екологія в Україні дедалі більше розглядається як окремий пріоритет. Тим не менш, він наголосив, що екологія має бути «вплетеною» в економічний розвиток країни: наприклад, транспортна система повинна бути побудована таким чином, щоб не шкодити довкіллю. Додатковою проблемою він назвав відсутність дієвих органів контролю в цій сфері.

Але майбутнє екології значно залежить від кожного, і чим швидше людина почне робити «маленьки кроки» у допомозі природі, тим більше шансів буде створити для людства гідне довкілля, в якому можна буде розвиватися та насолоджуватися життям.

​Тетяна Савчук

Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж.

7 простих порад, які допоможуть зберегти довкілля та ще й зекономити

Кожен з нас може долучитися до збереження цієї планети і це не так важко, як здається на перший погляд. У цьому блозі я зібрала 7 дуже простих способів, які можуть допомогти зберегти довкілля та ще й зекономити.

Чому я про це взагалі пишу? Середня температура планети підвищиться на 1,5°C від 2030 до 2052 року порівняно із доіндустріальним рівнем, якщо швидкість глобального потепління не зміниться. Про це йдеться у звіті міжурядової групи експертів з питань клімату при ООН (IPCC). Вчені закликають до термінових дій, щоб зупинити глобальне потепління в рамках 1,5°C у порівнянні з 2°C. Потепління у 2°C означатиме ще більші ризики екстремальних посух, пожеж, повеней і нестачі харчів для мільйонів людей. Тож, фактично, це означає, що у людства є лише 11 років на те, щоб виправити ситуацію.

Експерти закликають до радикальних змін у видобутку та споживанні енергії, індустріях, будівництві, транспорті. Але, не чекаючи ініціатив на державному рівні, ми самі можемо спробувати допомогти планеті.

Попереджаю: Насправді, способів допомогти довкіллю на персональному рівні набагато більше. Я перераховую сім, які використовую особисто. Діліться в коментарях вашими еко-«фішками»!

1. Відмовитися від поліетиленових пакетів – екологічно та економічно

За даними ООН, приблизно 5 трильйонів поліетиленових пакетів споживаються у світі щороку, або близько 10 мільйонів – щохвилини. Наразі, близько 60 країн світу почали боротьбу із пластиком на законодавчому рівні. І основним об’єктом цієї боротьби стали поліетиленові пакети, і, в певній мірі, пінопласт. Але боротьбу із поліетиленовими пакетами можна розпочати самостійно, просто зменшивши їх споживання. Наприклад, в магазині замість них можна використовувати багаторазові торбинки. Це не тільки зменшить кількість споживаного вами поліетилену, а й допоможе заощадити.

Я користуюсь еко-торбами вже два роки. При тому, що в супермаркет я ходжу два рази на тиждень, використовуючи по дві торби щоразу, це означає, що за цей час я використала б понад 200 пакетів. І це не враховуючи окремих пакетів для зважування овочів.

2. Відмовитися від одноразових пляшок та посуду

Лише 9 відсотків усіх пластикових відходів, які були коли-небудь вироблені, були перероблені.Пластикові пляшки, одноразовий посуд – ми зустрічаємося з цими одноразовими виробами кожного дня. І їх використання можна легко обмежити. Замість того, щоб купувати воду у пластикових пляшках, можна придбати пляшку багаторазового використання і носити воду з собою. Замість одноразового посуду – звичайний.

Чому це важливо? Просто подивіться на це узбережжя Гаїті.

3. Бути енергоефективним у побуті

Відповідно до звіту Міжнародного енергетичного агентства, глобальні викиди вуглекислого газу при виробництві енергії у 2017 році зросли до 32,5 гігатонн, встановивши рекорд. А поліпшення світової енергетичної ефективності у 2017-му різко сповільнилося (глобальна енергоємність зросла лише на 1,7% в 2017 році, порівняно із середнім показником в 2,3% протягом останніх трьох років), відмічається у звіті.

Як берегти енергію у побуті? Існує безліч простих методів, які ще й дуже допоможуть заощадити. Наприклад, оптимальне освітлення. Вдень по-максимуму використовуйте ресурси природного світла. Коли вже вмикаєте світло ввечері, робіть це тільки там, де це необхідно (навіщо платити за освітлення цілої квартири, якщо ви знаходитесь тільки в одній кімнаті?). Використовуйте енергозберігаючі лампи – вони служать довше і споживають менше енергії, ніж звичайні. Особисто я восени та взимку ще люблю свічки – і електроенергію економить, і романтично.

Не грійте в чайнику більше води, ніж потрібно. Замість того, щоб сильніше увімкнуті опалення, можна просто вдягти улюблений светр, у якому буде тепло й затишно.

4. Обирати найбільш екологічній транспорт

Типовий легковий автомобіль викидає приблизно 404 грами вуглекислого газу на милю (1,6 км). Протягом року середньостатистичне авто викидає 4,6 тонн вуглекислого газу. Такі дані наводить Агентство охорони довкілля США. Замість використання персональної автівки, можна їздити на роботу на громадському транспорті. А ще краще – на велосипеді або пішки. Це не тільки екологічно, а ще й безкоштовно. Бонус в такому випадку – скинуті калорії. Коли я йду до роботи з дому на велосипеді, трачу 220 калорій, а коли йду пішки – 440 калорій. Плюс, мені не доведеться платити за бензин або ж проїзд громадським транспортом. Та і абонемент в спортзал стає менш необхідною витратою.

5. Економити воду

Свіжа, чиста вода – це обмежений ресурс. 2.1 мільярди людей у світі не мають доступу до безпечної питної води, відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я. Економити воду, насправді, не так важко. Замість ванни, можна прийняти душ. Поки я чищу зуби, я намагаюсь закривати воду. Вимикання води, поки ви чистите зуби два рази на день, може зберегти 30 літрів води на день – а це 900 літрів на місяць – повідомляє Агентство охорони довкілля США.

6. Купуйте менше та не викидайте

Досить часто стається так, що речі, які ми купуємо, стають нам невдовзі непотрібними. Що з ними робити? Викидати? Коли я переїхала до США, я помітила, що в спільній кімнаті з пральними машинами люди часто залишали непотрібні їм речі побуту або книги. А інші люді їх підбирали. На вулицю виставляють навіть непотрібні меблі – так моя родина позбавилась кількох стільців та тумби для ванної кімнати і стала власницею чудового крісла-гойдалки для балкону. Таким чином здійснюється “кругообіг речей в природі”, що зменшує кількість сміття.

7. Сортувати сміття і віддавати на переробку

Замість того, щоб скло, пластик та папір опиниляся на смітнику чи в океані, вони можуть бути перероблені на інші продукти. Для цього ми маємо сортувати відходи та викидати їх у спеціальні смітники для переробки. Віддавати на переробку можна такі речі як папір, батарейки, пластик, скло та багато іншого.

Розберемо на прикладі паперу. Папір становить більше 25% муніципальних твердих побутових відходів, що генеруються щорічно, – це більше ніж будь-який інший матеріал, – йдеться на сайті Агентства охорони довкілля США. Американці переробили майже 67% паперу, яким вони користувалися у 2015-му році. Перероблений папір використовується для виготовлення нових паперових продуктів, що допомагає зберігати дерева та інші природні ресурси. Як зменшити кількість паперу, який ми використовуємо? Друкувати менше. Використовувати обидві сторону аркушу. Використовувати менше серветок. Віддавати на переробку папір, газети, паперові обгортки та інші паперові продукти.​

Ось такими простими порадами я намагаюсь користуватися, і це допомагає не тільки довкіллю, а й сімейному бюджету. Звичайно, можна робити набагато більше. В коментарях діліться, що робите особисто ви, чи про які цікаві прийоми знаєте.

І наостанок – цікавий факт: Згідно дослідження Агентства охорони довкілля США за 2016 рік, завдяки переробці у США було створено 757,000 робочих місць, 36,6 млрд доларів пішли на зарплати, а 6,7 млрд доларів – склали податкові надходження. Це дорівнює 1,57 робочим місцям, 76,000 заробітної плати та 14,101 доларам податкових надходжень на кожну тисячу перероблених матеріалів.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: Пластикові відходи є навіть у водах Антарктиди – дослідження Ґрінпіс

Еко-добірка: як почати споживати екологічно

На жаль, з початком повномасштабного вторгнення росії більшість українських еко-ініціатив зійшла нанівець. Наслідки для нашого довкілля стали ще більш серйозними: обстріли території АЕС, влучання ракет у хімзаводи та нафтобази, детонації військових ракет, снарядів, мін — все це утворює велику кількість токсичних елементів. Журналістка та піарниця Ліза Чернікова спеціально для Marie Claire створла цілу еко-добірку.

Журналістка та піарниця Ліза Чернікова

Звісно, попередити такі наслідки самотужки неможливо, але що можна зробити для екології починаючи з себе? Користуватись концептом трьох “R”: reuse (зменшити), reduce (використати повторно), recycle (переробити). Насправді, підхід до екологічного життя заключається у зменшенні споживання. Тобто почати можна просто з того, щоб купувати лише необхідне, або хоча б купувати менше на 30%. Це стосується і речей, і косметики, і їжі (якщо це, до прикладу, чипси або зайва шоколадка). Друга “R” нагадує нам про повторне використання різного пакування або товарів, як трубочки, контейнери, «одноразові» палички для суші і так далі. І остання “R” — про переробку. Продовжуйте читати матеріал і дізнаєтесь куди можна віддати одяг, що набрид, порожнє пакування від доглядової косметики або таку маленьку річ, як пластикову кришечку від пляшки.

Віддайте речі, що вже не носите

Текстильна промисловість є одним із найбільших чинників забруднення навколишнього середовища — щомісяця благодійний магазин Ласка рятує від звалища від 6 до 12 тонн речей, передаючи їх у розподільчі благодійні фонди.

Робота магазину заключається в наступному: люди приносять свій одяг або взуття без дефектів і 85% з них відправляються на гуманітарну допомогу в зони соціальної незахищеності — дитячі будинки, будинки соціального типу, центри для людей з інвалідністю, школи-інтернати, будинки для людей пенсійного віку. Інші 15% речей потрапляють до благодійної крамнички, куди можна приходити на усвідомлений шопінг. А з речей, що не підійшли, засновники магазину роблять килимки. “Ласка” не обмежується лише одягом: можна принести сумки, рюкзаки, аксесуари, книги, вінілові платівки, декор, м’які іграшки і навіть кімнатні рослини!

Здайте на переробку порожнє пакування від косметики

Першим косметологічним простором в Києві, що розпочав еко-ініціативу, став Aesthetic Boutique. Абсолютно кожен може прийти в бутік з пакуванням від використаних косметичних продуктів та безкоштовно здати його на переробку. Для заохочення більшої кількості прихильників екологічного підходу, бутік надає знижку 10% на будь-який продукт органічного та cruelty-free бренду Nelly De Vuyst.

Зберіть все порожнє пакування від доглядової косметики, що накопичилось, та промийте його, щоб не містило залишків. А далі пофасуйте його за двома категоріями:

• маркування для категорії «На переробку»: HDPE2/ PEHD2/ PP5 та скляні ємності без металевих та пластикових вставок
• маркування для категорії «На спалювання»: PET1 та пластик без маркування

Кількість пакування, яке можна здати на переробку в Aesthetic Boutique необмежена.

Здайте на утилізацію електронні сигарети

Ми знаємо, яку шкоду наносять електронні (і не тільки) сигарети нашій природній красі та здоров’ю. Проте, якщо все ж таки ви або ваші близькі зробили вибір на користь паління, не викидайте електронні сигарети в урну, а віддавайте їх на переробку або утилізацію. Здати електронні сигарети може лише повнолітня особа у таких місцях:

1. Будь-який магазин IQOS (приймають не тільки електронні сигарети, але й усі продукти свого бренду — девайси, стіки, поди, аксесуари, пакування)
2. Магазини Rozetka
3. Магазини Епіцентр
4. Пункти прийому «Центру управління відходами»

Металеві елементи та пластик, який підлягає переробці, перетворюються на вторсировину, яку можна використовувати повторно, а пластик, що не підлягає — спалюється на сміттєспалювальних заводах, оснащених фільтрами та системами очищення диму. Неушкоджені акумулятори з сигарет передаються волонтерській еко-організації EcoKPI, яка, у свою чергу, розподіляє їх між волонтерськими інженерними спільнотами.

Здайте на утилізацію батарейки

При неправильній утилізації, одна пальчикова батарейка забруднює 20 квадратних метрів ґрунту та 400 літрів води. Якщо відправити батарейку просто на звалище, токсичні речовини, що вона містить (це може бути свинець, нікель, цинк, кадмій або ртуть) потраплять у ґрунт та ґрунтові води. Всеукраїнський рух «Батарейки здавайтеся» запобігає цьому відкриваючи власні пункти збору батарейок та залучаючи інших робити так само – в під’їздах, офісах, школах, магазинах.

Проєкт представлений вже в наступних мережах, куди ви й можете принести батарейки: Епіцентр, Сільпо, JYSK, Novus, WOG, COMFY та інші. Однак, будьте уважні, діє обмеження – до 50 батарейок за візит.

Так як в Україні немає заводів, що переробляють батарейки, через збитковість промислового процесу переробки, зібрані — везуть на завод GreenWEEE у Румунії.

Збирайте та здавайте пластикові кришечки

Декілька років тому, з нагоди 120-річчя міста Бучі, з`явилась незвичайна еко-інсталяція, а саме «екосерце» біля McDonald’s (адреса: Нове шосе 10а). Вона служить для збирання кришечок від пляшок, які їдуть на продаж переробним підприємствам, а виручені кошти надходять на благодійність.