Авторський аркуш

А́вторський а́ркуш — одиниця обсягу твору у видавничо-поліграфічній галузі. 1 авторський аркуш становить: • 40 000 друкованих знаків прозового тексту (включно зі знаками пунктуації, цифрами, проміжками між словами); • 700 віршованих рядків; • 3 000 см2 площі зображального матеріалу.

Зміст

Історична довідка

До появи компʼютерної техніки підрахунок авторських аркушів був складною процедурою. Співробітник видавництва з олівцем у руках підраховував приблизну кількість знаків в авторському рукописі. Для цього він обирав типову сторінку тексту. Лічив на ній кількість знаків у рядку та кількість рядків. Перемноживши ці показники, отримував кількість знаків на сторінці. Підрахувавши кількість таких сторінок, підраховував загальну кількість знаків у рукописі. Оскільки не всі сторінки були однаково заповненими, то остаточну кількість корегував.

За такою технологією досягнути абсолютної точності підрахунків авторських аркушів було неможливо.

Характеристика

Класифікація

Підрахунок обсягу авторського аркуша має особливості для матеріалів таких видів:

Особливості різновидів

Авторський аркуш прозового тексту

1 авторський аркуш прозового тексту становить 40 000 друкованих знаків (включно зі знаками пунктуації, цифрами, проміжками між словами).

Підраховуючи обсяг авторського аркуша у прозовому тексті, використовують програму Microsoft Word (вкладка «Статистика»). Для цього кількість знаків із проміжками в складеному тексті слід поділити на 40 000. Зазвичай 1 авторський аркуш — це 22 сторінки складеного на компʼютері кириличного тексту за умови ємності сторінки 1800 знаків.

Авторський аркуш віршованого тексту

1 авторський аркуш віршованого тексту — це 700 віршорядків.

За віршований рядок приймають:

а) кожний окремий рядок віршованого твору включно із словом або частиною віршованого рядка, що виділені в окремий рядок як поетичний прийом;

б) заголовок віршованого твору, скільки би рядків він не займав.

Не враховують в обсязі авторського аркуша віршованого тексту:

б) декоративні елементи, які застосовуються для членування (цифри, зірочки тощо);

в) порядкові номери рядків.

Авторський аркуш драматичного твору

У драматичних творах обсяг прозових реплік підраховується так само, як звичайного прозового тексту, а віршованих реплік — як обсяг віршованого тексту. Імена дійових осіб, надруковані окремими рядками, підраховують таким чином: кожні 5 рядків вважають за 1 рядок прозового тексту. Якщо імена надруковані на берегах, тоді кожні 5 імен вважають за один рядок. Кожний рядок заголовків також приймають за звичайний рядок. Ремарки, надруковані окремими рядками, підраховують як звичайний прозовий текст.

Авторський аркуш табличного матеріалу

У таблицях кількість рядків підраховується за найбільш заповненою рядками графою. Обсяг таблиці у знаках дорівнює кількості рядків, помножених на кількість знаків у рядку, що займає повну ширини таблиці. Кожний рядок заголовків таблиці, приміток до неї вважають за рядок основного тексту.

Не враховують в обсязі авторського аркуша табличного матеріалу:

а) графи, які не заповнені на сторінці цілком;

б) заголовки, які повторюються при продовженні таблиці на наступній сторінці, в тому числі бокові;

в) заголовки «Продовження таблиці», «Закінчення таблиці» тощо;

г) горизонтальні лінійки (крім підсумкової).

Кількість рядків у таблиці-проформі з текстом у боковику і заголовній частині та порожніми графами ділять на 2 і множать на кількість знаків у рядку, що займає повну ширину таблиці.

У таблицях-пустографках із текстом лише у заголовках граф кількість рядків у самому багаторядковому заголовку множать на кількість знаків у рядку, що займає повну ширину таблиці.

Обсяг таблиці без лінійок (висновку), безпосередньо включеної у фразу як її продовження або закінчення (без заголовків з невеликою кількістю граф), підраховують, помноживши найбільшу кількість рядків у графі на середню кількість знаків у рядку, що займає повну ширину таблиці.

Авторський аркуш формульного матеріалу

Обсяг виділених в окремий рядок формул підраховують за кількістю знаків, що містяться по довжині кожного формульного рядка.

Авторський аркуш зображального матеріалу

1 авторський аркуш зображального матеріалу — це 3 000 см2 площі зображального матеріалу. Обсяг зображального матеріалу підраховується за площею у см2, яку займе кожне графічне зображення у виданні при реальному масштабуванні. Якщо форма зображення непрямокутна, його обсяг підраховують за площею прямокутника, в який воно може бути вписане. Сумарну площу ділять на 3 000 см2.

Застосування

Авторський аркуш є основою для встановлення обсягу інших показників друкованого твору, зокрема він є частиною обліково-видавничого аркуша.

Авторський гонорар та обсяг роботи працівників видавництва також розраховується відповідно до кількості авторських аркушів.

Додатково

Друковані знаки — елементи складання тексту: літери, цифри, інші символи, розділові знаки.

Література

1) Шевченко В. Е. Розмірні характеристики видань: Текст лекції з курсу «Художньо-технічне редагування. Київ : Інститут журналістики, 2005. 76 с.

2) Шевченко В. Е. Розрахункові таблиці та стандартні документи з дисципліни «Художньо-технічне редагування». Київ : Інститут журналістики, 2009. 109 с.

3) Шевченко В. Е. Художньо-технічне редагування. Київ : Видавець Паливода А. В., 2010. 516 с.

Авторський аркуш

– умовна одиниця вимірювання обсягу текстової та ілюстративної інформації літературного твору, що використовується у видавничій справі і є основою для обліку праці автора, укладача, рецензента та ін. Один авторський аркуш дорівнює 40 000 друкованих знаків прозового тексту (враховуючи цифри, розділові знаки, проміжки між словами), чи 40 кілобайтам комп’ютерного тексту в DOS-форматі (разом із проміжками), чи 700 віршованим рядкам, чи 3 000 см² площі ілюстративного матеріалу на сторінках видання. Обсягом авторського аркуша можна вважати 22 сторінки друкованого тексту за умови приблизно 1800 знаків на сторінку.

А́вторський а́ркуш (авторський лист)

– Це одиниця обсягу матеріалу (тексту, таблиць, ілюстрацій), створеного автором. Вона дорівнює: 40 000 знаків прозового тексту (рахуючи за знак і кожний пробіл між словами, і кожній розділовий знак, цифру тощо, і неповні рядки як повні); 700 рядків віршового тексту; 3000 см2 площі ілюстративного або іншого зображального матеріалу на сторінках видання.
У великих видавництвах цю роботу, як правило, виконує працівник виробничого відділу – калькулятор, виходячи з надрукованого видання або аркушів, підписаних до друку, для остаточних розрахунків з авторами, якщо винагорода обчислюється за обсягом видання в авторських аркушах. Однак видавцеві, який прийме авторський оригінал, треба вміти прикинути обсяг видання в авторських аркушах, щоб виключити приймання оригіналу в надто завищеному обсязі, прикинути витрати на папір, складання, виготовлення оригіналів ілюстрацій та ін.

Обсяг в авторських аркушах, підрахований за оригіналом, може істотно відрізнятися від обсягу, підрахованого за коректурними аркушами, підписаними до друку, або за виданням, що вийшло з друку. Впливає на обсяг насамперед формат сторінки видання. Якщо він вузький, то при невеликих абзацах багато сторінкового тексту після складання обсяг може значно збільшитися: там, де в оригіналі один або два рядки, у складанні набігає два або чотири через виганяння кількох знаків у кінцевий рядок, а оскільки неповні рядки рахуються як повні, при одному й тому самому тексті його обсяг у складанні збільшиться.
Існує кілька способів підрахунку обсягу прозового тексту в авторських аркушах при машинописній формі оригіналу.

Найпростіший, дуже приблизний: загальну кількість сторінок машинописного оригіналу ділять на 23, тобто на середню кількість сторінок в авторському аркуші при стандартно надрукованому оригіналі (30 рядків по 60 знаків у рядку).

Точніший: підраховують середню кількість рядків у сторінці (при коливаннях кількості рядків вибирають 10 с. із різних місць оригінал>” і загальну кількість рядків у них ділять на 10); потім середню кількість знаків у рядку (для цього суму знаків у 10 рядках різної довжини ділять на 10) множать на середню кількість рядків у сторінці, а одержаний результат ділять на 40 000, визначаючи обсяг сторінки в авторських аркушах. Помноживши це число на кількість сторінок, дізнаються про обсяг оригіналу в авторських аркушах.

Якщо частини оригіналу надруковано по-різному (на різних машинках, із різною кількістю рядків і знаків у рядку в кожній частині), то для точності краще обсяг кожної такої частини підраховувати окремо.

Другий варіант цього способу: дізнавшись про число знаків у сторінці оригіналу, ділять 40 000 на це число і визначають, скільки сторінок оригіналу складають авторський аркуш, а потім загальну кількість сторінок в оригіналі ділять на це число.

Наприклад, 40 000 : 1800 = 22,2; за наявності в оригіналі 222 сторінки – його обсяг в авторських аркушах становитиме 222: 22,2 =10.

Автори, які передають у видавництво оригінал, виготовлений за допомогою комп’ютера (роздруківку або дискету), нерідко не розуміють, для чого вести підрахунок прозового тексту в авторських аркушах, якщо комп’ютер автоматично підраховує обсяг оригіналу в знаках (приймаючи за них і кожний можливий пробіл).

Причин є кілька. По-перше, неповні рядки рахуються як повні, а комп’ютер ураховує тільки реальну кількість знаків у кожному неповному рядку, через що обсяг в авторських аркушах виявляється меншим від того, який підраховано. По-друге, далеко не всі автори користуються при підготовці оригіналу комп’ютерами. По-третє, не всі видавництва мають КВС, щоб автоматизувати підрахунок обсягу в процесі складання видання.
Отже, при повній комп’ютеризації підготовки оригіналу авторами і складання у видавництвах та на поліграфічних підприємствах можна буде відмовитися від рутинних способів підрахунку обсягів видань.

При підрахунку обсягу зображального матеріалу (ілюстрації, прикраси) є свої особливості. Насамперед підрахунок ускладнений тим, що площа зображення в авторських оригіналах ілюстрацій, як правило, більша від тієї, яку вони займуть у надрукованому виданні, а підраховуватися їхній обсяг буде не за оригіналами, а за площею зображення у виданні. Тому завчасно треба знати, яким буде масштаб зменшення. Дізнатися про це можна, відразу ж поділивши ілюстрації на три групи за їх відношенням до площі сторінки: сторінкові, напів- і чвертьсторінкові. Потім кожні чотири чвертьсторінкові та кожні дві напшсторінкові ілюстрації прийняти за сторінкові. Знаючи кількість сторінок під ілюстрації, а також площу сторінок, можна, перетворивши ці дані, легко визначити, яку площу (в см2) займуть ілюстрації.

Поділивши одержане число на 3000 см2, можна дізнатись, скільки авторських аркушів у зображальних авторських оригіналах.