Що таке біржа і як вона працює?

Отже, що таке біржа: простими словами про все, що з нею пов’язано. Що це за ринок, для кого та навіщо він потрібен, як регулюється й кому буде цікавий? Одразу обмовимося, що є багато видів бірж: валютні, товарні, опціонні, ф’ючерсні тощо. Є й екзотичні варіанти, наприклад, Алсмеєрська біржа з продажу квітів.

Ми розглядатимемо особливості та функції фондових бірж, створених для укладення угод на фондовому ринку. Такі організації функціонують у всіх країнах з ринковими економіками.

В Україні одинадцять фондових бірж, головні відділення яких розташовані в Києві, Дніпрі та Миколаєві, а в інших містах діють їхні філії.

Що таке біржа і як вона працює?

Це ринок, де зустрічаються продавці та покупці для торгівлі акціями, облігаціями, іншими цінними паперами та фінансовими інструментами. Тут продають і перепродують цінні папери, тут формується їхня ринкова вартість, розробляються стандарти роботи для всіх учасників ринку.

Біржа працює за певними правилами, серед яких слід згадати насамперед державне регулювання. Саме так можна забезпечити гарантію виконання угод і загальну надійність ринку. Завдяки суворому дотриманню правил і контролю за їхнім виконанням, а також вдосконаленню технологій мінімізуються ризики для учасників процесу.

Для чого призначена біржа?

Сюди приходять, щоб укласти угоди з купівлі та продажу акцій, облігацій, інвестиційних паїв, купити або продати їх за справедливою ціною. Ось чим займається фондова біржа: виступає місцем, регулятором і гарантом угод для продавців, посередників і покупців.

Основні функції фондової біржі:

1. Посередництво. Одна з ключових функцій — забезпечити всім сторонам процесу комфортні й безпечні умови для торгівлі цінними паперами. І завдяки тому, що папери обертаються на біржі, підтримується їхня ліквідність і широка доступність для інвесторів.
2. Регуляція. Біржа коригує та змінює процедури торгів відповідно до змін технічної бази та різних тенденцій світових ринків.
3. Індикація. На фондовій біржі визначаються вартість і привабливість цінних паперів різних видів, біржа прагне забезпечити вірогідні котирування та надійну торгівлю.

Хоча низку цінних паперів продають і поза біржею, є навіть назва для цього способу торгівлі — позабіржовий. Причому учасниками можуть бути ті ж сторони, які діють на біржі: брокери, інвестори, інвестиційні компанії, банки. Однак позабіржові угоди не контролюються та не захищені від шахрайства, тому учасники таких торгів значно ризикують.

Угоди на фондовій біржі укладаються моментально, а сучасна технічна база дає змогу здійснювати мільйони операцій за секунду. І це аж ніяк не те гучне місце зі старих фільмів, де люди, обвішані телефонами, не зводять погляду з величезних табло, раз у раз щось вигукуючи в трубку. Вже давно учасники цього ринку працюють дистанційно — немає потреби кудись їхати та возитися з паперами, все доступно в електронному вигляді.

Існують реєстри цінних паперів, які ведуть компанії-реєстратори. У цих реєстрах прописані власники й емітенти, кількість акцій у конкретних акціонерів. Ними можуть користуватися й власне емітенти, відстежуючи нарахування дивідендів. Реєстратори — ліцензовані учасники ринків, а для перевірки дійсності ліцензій існують спеціальні довідники.

Облік активів інвесторів — завдання депозитаріїв. Це інші спеціальні компанії, які також працюють за ліцензіями.

Як посередники працюють брокери або брокерські компанії. Вони можуть лише втілювати в життя стратегію самого дилера, від імені якого виступають, а можуть діяти від імені фонду на основі довірчої угоди, самостійно розпоряджаючись коштами покупця.

Як бачимо, учасників процесу багато, й вся їхня діяльність повинна бути підпорядкована певним правилам і регламентам. Тому тепер, розібравшись у загальних рисах, що таке біржа і як вона працює, перейдемо до деталей.

Регулювальні та контролювальні органи

Фондова біржа має не тільки функції, але й низку чітких завдань:

• забезпечити стабільність роботи ринку цінних паперів;
• визначати їхню об’єктивну ціну, забезпечувати умови для обігу та доступність інформації про інструменти цього виду;
• забезпечувати гарантії угод, укладених учасниками біржі;
• постійно аналізуючи економічну кон’юнктуру, визначати перспективи розвитку внутрішнього та зовнішнього ринків;
• сприяти виходу національних емітентів на зовнішні ринки, розвивати співпрацю фінансових і кредитних установ усередині країни та за її межами.

Для виконання таких масштабних завдань слід організувати та підтримувати жорстку структуру регуляції та контролю.

Депозитарно-кліринговий центр

Орган, відповідальний за те, щоб придбані цінні папери були вчасно списані з рахунків продавця та доставлені на рахунки покупців. Також він зараховує взаємні зобов’язання з постачання цінних паперів і розрахунків за ними.

Розрахункові та клірингові палати

Організації, які фіксують взаємні угоди сторін і виконують розрахункові операції. Саме вони відповідають за проведення операцій, тим самим забезпечуючи біржі стабільне функціонування, захищаючи інтереси клієнтів, зміцнюючи державний контроль, мінімізуючи звернення готівки на біржі. Розрахункові (клірингові) палати розрізняються:

• за власністю — державні або приватні;
• за територіальним охопленням — місцеві, регіональні, національні, міжнародні;
• за типом роботи — традиційні та автоматизовані.

У клірингових палатах збираються дані про заплановані платежі. Палата враховує ці дані, сортує та зараховує взаємні вимоги. Тобто сторони, уклавши угоду, звертаються до розрахункової палати для її реєстрації та наступні дії вчиняють вже з самою палатою. В її компетенції здійснення взаємозаліків та перерахунків за угодами, фіксування фінансового стану учасника біржі. На розрахункову палату покладається відповідальність за угоди, які були зареєстровані, — це є для продавця гарантією, що він отримає кошти.

На фондових і товарних біржах розрахункові (клірингові) палати часто створюють ініціативні групи впливових гравців. Це може бути і центральний банк, і організація під егідою великого комерційного банку, й дочірня компанія самої біржі.

Загальне керівництво біржею здійснює керівний орган, наприклад, рада директорів, яка діє на підставі статуту. У статуті біржі визначені принципи та порядок управління, склад членів правління, порядок створення та ключові функції, покладені на біржові органи.

Допомога по безробіттю або скільки грошей платять на біржі праці?

Зростаюча незайнятість населення змушує людей шукати кращого життя, виїжджаючи за кордон, або продовжувати пошуки роботу, стаючи на облік ЦЗН, виживаючи на виплати на біржі праці. Кількість нужденних постійно зростає, тому уряд впровадив зміни в нарахуванні допомоги по безробіттю.

Знайти гідне місце – тривалий процес, що займає місяці. У цій статті розберемося, скільки виплачують грошей на біржі праці, і хто може розраховувати на тимчасову допомогу від держави.

Як стати на облік в центрі зайнятості в Україні?

Щоб потрапити до реєстру, потрібно:

• Зібрати необхідну документацію (трудову книжку, довідку про доходи, ідентифікаційний код, освітні сертифікати, атестати, дипломи, інші – за вимогою);
• Пройти співбесіду з психологом, фахівцем з кар’єрного росту для визначення мотивації, зацікавленості знайти роботу;
• Відкрити рахунок у банку, на який оплачують у центрі зайнятості;
• Пройти медогляд.

Потім фахівець заводить картку, встановлює графік прийомів, консультацій.

Хто має право отримувати виплати на біржі праці

Категорії громадян, яким по праву нараховується та виплачується допомога по безробіттю:

• Інваліди, які не мають можливості працювати повноцінно, ще не досягли пенсійного віку;
• Особи працездатного віку, які були звільнені, скорочені, або покинули своє місце за власним бажанням;
• Підлітки (до 16), що піддалися звільненню, закриттю підприємства;
• Випускники навчальних закладів (профільних коледжів, технікумів, ВНЗ).

Обов’язкова умова для всіх – українське громадянство, проживання на підконтрольних територіях.

Як розраховується допомога по безробіттю?

Виплати в центрі зайнятості в Україні складаються в індивідуальному порядку. На те, скільки дають грошей безробітним на біржі праці, впливає:

• Загальний стаж;
• Історія втрати останнього місця;
• Обсяг колишнього окладу;
• Наявність пільг.

Так, при стажі до 2-х років, сума допомоги по безробіттю становить 50% від зарплатні. Від 2 до 6 – 55%. 6-10 років досвіду – 60%. Понад 10 – 70% від середньомісячного окладу.

В середньому по країні платять безробітним на біржі праці 1200грн, що значно менше, ніж мінімальна зарплата в Україні.

Зазначимо, що перший триместр грошей виплачує біржа праці у зазначеному обсязі, потім він йде на спад, і клієнт соціальної служби втрачає 20-30% від належного.

Скільки за часом відбуваються виплати?

Закон чітко розмежовує допустиму норму:

• Ті, у кого 6-місячний робочий стаж, звільнені по статті, а також внутрішні переселенці можуть значитися 180 календарних діб;
• При звільненні за згодою сторін, 270 дн.;
• Без особливих параметрів, 360;
• За пару років до пенсії, 720.

Більше дворічного періоду приймати державну допомогу заборонено, незалежно від категорії.

Яка мінімальна сума допомоги по безробіттю в 2019 році?

Сьогодні становить допомога з безробіття в Україні 610 гривень (мінімальний показник, встановлений державними органами). Цих коштів не вистачить навіть на харчування. Для нормального функціонування слід підшукати джерела додаткового фінансування. Наприклад, взяти кредит в мікрофінансовій організації. Сервіс онлайн-кредитування Mycredit оформляє швидкі гроші до зарплати за 15 хв через інтернет-платформу (сайт, додаток для смартфонів). Надійність МФО багаторазово доведена його клієнтами, оскільки Майкредіт дає кредит безробітним, студентам та іншим незахищеним верствам населення на лояльних умовах без “паперового квесту” і тижневих очікувань. Досить заповнити міні-анкету, ввести номер паспорта, ІПН і банківського рахунку – мікропозика буде зарахована в обумовлений час.