Технологія вирощування озимої пшениці:

Озима пшениця в нас займає одне з лідируючих місць за посівними площами. І, незважаючи на невдалі роки чи несприятливі погодні умови, площі ці продовжують щороку зростати. Так, під урожай 2019 року озимою пшеницею в Україні засіяно 6,45 млн га, що на 2,8% більше аналогічного показника минулого року. Зростають площі і під органічною пшеницею: під органічні зернові вже відведено 197 тис. га і, можливо, надалі ця цифра буде також збільшуватися.

А тому, питання оптимальної технології вирощування пшениці залишається актуальним для багатьох аграріїв з усієї країни.

Немає універсального рецепту, як взяти і виростити гарну пшеницю в будь-яких умовах — це знають всі. Але існують певні оптимуми для різних зон. Аграрії намагаються їх дотримуватись, але ж… Рекомендації часто дають дуже суперечливі. Тож поговоримо про наукові рекомендації та практичний досвід.

Сівба: терміни, норми, умови

Норма висіву — змінна величина, що залежить від цілої низки факторів: сорт, якість насіннєвого матеріалу, густота продуктивного стеблостою, місцевість, термін висіву, якість насіннєвого ложа. На жаль, у більшості випадків аграрії беруть до уваги лише очікувану густоту стеблостою та погодні умови, тоді як варто враховувати усі чинники.

Орієнтовно науковці надають такі рекомендації: за сприятливих умов сівби (оптимальні терміни, гарні ґрунтові умови, наявність вологи) близько 3-3,5 млн насінин/га, за середніх умов — 4-4,5 млн/га, за несприятливих 5-5,5 млн/га. Ці цифри краще брати як базову норму для розрахунку під конкретне поле та конкретні умови господарства.

Схема розрахунку оптимальної норми висіву залежно від вказаних факторів

Також слід врахувати рекомендації до конкретного сорту й, обчислюючи оптимальну норму висіву, виходити з того, що краще сіяти з меншою початковою густотою, ніж загущувати посіви. Більша норма висіву не веде до вищої урожайності, а найчастіше призводить до перевитрати насіння, підвищення ризику ураження хворобами чи вилягання, меншої керованості посівами за допомогою добрив, регуляторів росту та ЗЗР. Особливо важливо не завищувати норми висіву в посушливих регіонах.

Ну і, звісно, слід врахувати кінцеву заплановану густоту стояння рослин та, відповідно, заплановану урожайність культури.

Терміни сівби зазвичай визнаються за ґрунтово-кліматичними умовами, місцем озимої пшениці у сівозміні господарства, наявністю та продуктивністю техніки. Найчастіше агроном господарства вираховує терміни сівби на конкретному полі як компроміс між оптимальними рекомендованими строками та умовами самого господарства.

Рекомендовані терміни сівби озимої пшениці для регіонів

Ці рекомендації науковці розробляли з урахуванням найбільш вірогідного терміну настання осіннього вегетаційного спокою для озимої пшениці. Проте рекомендовані «календарні» терміни можна брати до уваги лише як базову основу для розрахунків, оскільки, по-перше, поступова зміна кліматичних умов спонукає аграріїв зсувати терміни висіву на 5-10, а то і більше, днів раніше. А по-друге, усі практики одностайно вважають, що дивитися потрібно не у підручник і не у календар, а на наявність вологи та температуру повітря.

У південних регіонах, де літні посухи практично постійне явище, сіяти слід раніше, щоб рослини могли максимально використати зимово-весняні опади та не страждати від дефіциту вологи під час наливу зерна. Якщо ж брати до уваги температурні режими, то фахівці твердять, що найкращим терміном сівби стане період, коли середньодобова температура повітря становить 14-17°С.

Надто рання сівба — це ризик ураження посівів хворобами та шкідниками, оскільки сходи з’являються тоді, коли більшість збудників кореневих хвороб та шкідників ще досить активні. Крім того, переростання рослин може призвести до їхньої низької зимостійкості. Пізня сівба призведе до входження пшениці у зиму з недостатньо розвиненою кореневою системою, з недостатнім запасом поживних речовин (рослини просто не встигнуть накопичити потрібну кількість. Обираючи між «двома лихами», практики все ж схиляються на бік більш ранньої сівби, якщо вже в оптимальні строки сіяти не вдасться. Сучасні інтенсивні сорти та додатковий фунгіцидно-інсектицидний захист (як варіант — просто якісне фунгіцидно-інсектицидне протруювання із застосуванням щонайменше 2 фунгіцидних діючих речовин) дають змогу частково нівелювати ризики.

Ці рекомендації науковці розробляли з урахуванням найбільш вірогідного терміну настання осіннього вегетаційного спокою для озимої пшениці. Проте рекомендовані «календарні» терміни можна брати до уваги лише як базову основу для розрахунків, оскільки, по-перше, поступова зміна кліматичних умов спонукає аграріїв зсувати терміни висіву на 5-10, а то і більше, днів раніше. А по-друге, усі практики одностайно вважають, що дивитися потрібно не у підручник і не у календар, а на наявність вологи та температуру повітря.

У південних регіонах, де літні посухи практично постійне явище, сіяти слід раніше, щоб рослини могли максимально використати зимово-весняні опади та не страждати від дефіциту вологи під час наливу зерна. Якщо ж брати до уваги температурні режими, то фахівці твердять, що найкращим терміном сівби стане період, коли середньодобова температура повітря становить 14-17°С.

Надто рання сівба — це ризик ураження посівів хворобами та шкідниками, оскільки сходи з’являються тоді, коли більшість збудників кореневих хвороб та шкідників ще досить активні. Крім того, переростання рослин може призвести до їхньої низької зимостійкості. Пізня сівба призведе до входження пшениці у зиму з недостатньо розвиненою кореневою системою, з недостатнім запасом поживних речовин (рослини просто не встигнуть накопичити потрібну кількість. Обираючи між «двома лихами», практики все ж схиляються на бік більш ранньої сівби, якщо вже в оптимальні строки сіяти не вдасться. Сучасні інтенсивні сорти та додатковий фунгіцидно-інсектицидний захист (як варіант — просто якісне фунгіцидно-інсектицидне протруювання із застосуванням щонайменше 2 фунгіцидних діючих речовин) дають змогу частково нівелювати ризики.

Час відновлення весняної вегетації

Час відновлення весняної вегетації (ЧВВВ) є дуже важливим етапом у житті озимої пшениці, який відіграє значну роль при формуванні високопродуктивних посівів. Після відновлення вегетації рослини відростають і продовжують кущитися, цей період триває протягом майже місяця — до виходу у трубку. Слабко розвинені посіви за рахунок бокових пагонів збільшують густоту стеблостою, продовжується формування вегетативних органів та кореневої системи. Навесні визначаються також розміри і структура майбутнього колоса.

При надто ранньому або надто пізньому відновленні вегетації у рослин спостерігається істотне відхилення від оптимальних темпів росту і розвитку, інтенсивності фотосинтетичної діяльності, стійкості до вилягання, структури, якості і величини врожаю. Рослини за раннього і пізнього пробудження отримують різні початкові дози сонячної енергії. Радіаційний режим визначає теплові умови розвитку рослин озимої пшениці. В період раннього відновлення весняної вегетації інтенсивність синьо-фіолетових променів сонячного спектру досить низька, а в період пізнього відновлення вегетації вона підвищується і переважає над інтенсивністю червоних променів.

Враховуючи важливий вплив ЧВВВ на подальшу вегетацію озимої пшениці та на кількість і якість майбутнього урожаю, слід переглядати норми внесення мінеральних добрив, особливо для проведення весняних підживлень, залежно від умов зими та весни. Науковці на основі останніх досліджень радять у випадку раннього та надраннього відновлення вегетації зменшувати кількість внесеного азоту в підживленні (до 30% від рекомендованих норм). При пізньому відновленні весняної вегетації, навпаки, слід збільшувати (на 20-40% від розрахункової згідно з нормативами) дозу весняних підживлень.

Тривалість зимового спокою рослин можна частково коригувати термінами сівби. Також варто врахувати роль попередника: по непарових попередниках зазвичай спостерігається раннє відростання рослин.

Технологическая карта выращивания озимой пшеницы

Зерновое хозяйство было и есть основой сельскохозяйственного производства, а зерно – основным продуктом питания человека и наиболее питательный корм для животных. Удельный вес хлеба и других хлебных продуктов в рационе питания человека в большинстве стран мира составляет по калорийности 50-60 %.

Самая популярная среди всех зерновых злаковых культур – озимая пшеница. Большое распространение озимой пшеницы в Украине объясняется высоким уровнем урожайности. На территории Украины она формирует в 2-3 раза высшую урожайность, нежели ярая пшеница.

Наиболее распространённая озимая пшеница в районах Степи, особенно в Кировоградской, Днепропетровской, Николаевской, Запорожской, Одесской и Херсонской областях. На больших площадях выращивают её также у Винницкой, Полтавской, Харьковской, Хмельницкой, Черкасской, Донецкой и Луганской областях, а также в республике Крым.

Озимая пшеница – достаточно холодостойкая культура: её семена прорастать при температуре 1-2ºС тепла. При нормальном закаливании растения озимой пшеницы, в зимний период, могут переносить снижения температуры на глубине узла кущения до -15…-18º, а холодостойкие сорта и до -.20ºС.

Под озимую пшеницу необходимо выбирать поля с наилучшими предшественниками, так как она является наиболее ценной зерновой культурой. В районах Степи и Лесостепи лучшими предшественниками озимой пшеницы являются площади после чёрного или занятого пара, кукуруза на силос, горох и соя.

На Полесье – ранняя картофель, кормовой люпин, лён-долгунец. Обработка почвы под посевы озимой пшеницы зависит от предшествующей культуры и степени засорённости поля.

Очень важных мероприятием для получения высоких урожаев является внесение минеральных и органических удобрений. В связи с катастрофическим уменьшением скотоводства альтернативой для пополнения плодородного слоя почвы органикой, рекомендуется использовать не зерновую часть урожая предшественника. Стебли и солома некоторых сельскохозяйственных культур в норме 3-4 тоны равнозначны 9 тонам гноя.

Для нормального развития озимой пшеницы в осенний период необходимо от 50 до 60 дней тёплой погоды (среднесуточная температура около 10ºС). Также в связи с изменением климата сроки сева необходимо смещать по отношению к рекомендованным средним многолетним. Норма высева устанавливают в зависимости от предшественника: после худших – она увеличивается.

После возобновления весенней вегетации, ослабленные за зиму посевы, нуждаются во внимательном уходе и подкормке, особенно азотными удобрениями. Также необходимо проводить подкормки для увеличения качественных показателей зерновой продукции.

При своевременной уборке урожая – уменьшаются потери зерна. Особенно важно собрать озимую пшеницу не больше, чем за 10 дней после полной спелости, когда влажность зерна составляет 14-16 %. Задержка с обмолотом пшеницы на 15 дней приводит к недобору 0,4-0,5 т/га урожая, клейковины, ухудшает хлебопекарные качества зерна.

Озимую пшеницу убирают как прямым комбайнированием, так и раздельным способом. Раздельным способом собирают высокорослые, склонны к полеганию и засоренные посевы. Начинают его в конце фазы восковой спелости, когда влажность зерна, составляет 30 %, заканчивают – при влажности не менее 20 %. После подсыхания валков, когда влажность зерна составляет 13-14 %, проводится их обмолот.

Высокая организация уборочных работ, проведение их в сжатые сроки (в течение 10-12 дней) и при должном контроле качества позволяет своевременно и без потерь собрать урожай озимой пшеницы.