Що таке склад слова?

Завдяки складам вибудовуються мелодика та ритміка мови, адже зі складів складаються слова. А склади, своєю чергою, складаються зі звуків. Але оскільки звуки самі по собі (особливо приголосні) ми зазвичай не вимовляємо, оскільки не маємо такої мовленнєвої потреби, то саме склад лінгвісти вважають найменшою одиницею мовленнєвого ланцюга, який можна вимовити без зусиль одним поштовхом повітря. Отож, ще раз зосередьмося на головних моментах, пов’язаних зі складом.

• найменший відтинок мовленнєвого потоку;
• сполучення звуків та форма їхньої організації в слові;
• ритмічна частина слова, яка легко вимовляється одним поштовхом повітря.

Основне правило складоподілу – склад завжди містить один голосний звук. Голосний звук у складі є головним. Мовознавці називають голосні звуки в складах складотворчими, бо саме голосний звук творить склад і саме завдяки голосному звукові склад можна легко вимовити.

Типи складів в українській мові

В українській мові склади поділяються на декілька типів. Залежно від того, який звук завершує склад, вони бувають:

• відкриті – закінчуються на голосний (ко-за);
• закриті, які закінчуються на приголосний звук (каз-кар).

Якщо звук, із якого починається склад, починається на приголосний (по-лю-би-ти), то такий склад називається прикритим. Якщо звук, із якого починається склад, починається на голосний (оп–ра-ва), то такий склад називається неприкритим.

За інтонуванням склади бувають:

• наголошені – ті, на які падає наголос у слові (де́-ре-во);
• ненаголошені – ті, на які наголос не падає (де́-ре–во).

Слова, своєю чергою, бувають односкладові, двоскладові, трискладові тощо.

Особливості поділу слів на склади в українській мові

Складоподіл (система поділу на склади) в українській мові має свої правила та особливості:

1. Склад може складатися з одного голосного звука, але ніколи не складається з одного приголосного.

2. У слові стільки складів, скільки голосних звуків. І залежно від того, скільки складів у слові, слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові тощо.

3. Склад може містити один або декілька приголосних.

4. Вважається, що склад не має смислового значення. Смисли передають слово, словосполучення, речення. Але слово може складатися з одного складу (дім, кіт тощо).

5. Поділ слова на склади не завжди збігається із поділом слів для переносу. Звісно, ми переносимо слово тільки складами. І для цього обов’язково треба розуміти правила складоподілу. Але правила переносу трохи відрізняються від правил фонетичного поділу на склади.

Чому діти спершу читають складами?

Діти стикаються зі складом ще на етапі навчання грамоти та читання. Усі малюки зазвичай спершу читають складами, а не окремими звуками. І ось чому.

По-перше, такий спосіб читання вчить малечу, що склади – це цеглинки, з яких будується слово. А це є важливим для розуміння структури слова.

По-друге, промовляти слово складами набагато легше, ніж окремими звуками. Це пов’язано із особливостями української мови, яка тяжіє до відкритих складів, тобто таких, які закінчуються голосним звуком. Головним, складотворчим, є голосний звук, а його вимовляти простіше, ніж приголосний. І завдяки тому, що приголосні звуки доєднуються до голосного, вимовити склад для дитини теж досить легко. Спробуйте промовити найпростіше слово мама, вимовляючи кожен звук окремо. А тоді вимовіть це слово по складах, і ви зрозумієте, наскільки легше говорити складами, ніж ділити слово на окремі звуки. Саме тому першими звуками немовлят є голосні звуки або ж прості склади (ма, ба тощо).

По-третє, специфіка нашої мови така, що звучання приголосного звука (м’якого чи твердого) залежить від букв, розташованих у слові чи складі поряд із ним. Тільки так ми можемо зрозуміти, яким, наприклад, є звук [н]: м’яким ([н’і], [н’а]) чи твердим ([на]).

Тому читання по складах є природним важливим етапом опанування вміння читати. І найскладніше у цьому процесі – пояснити дитині, як з’єднувати окремі звуки в склад. Для цього важливо практикуватися за допомогою різних типів складів. І використовувати для цього різнотипні завдання.

Як навчити дитину визначати, скільки складів у слові?

Перш ніж дитина навчиться читати, варто їй показати, що слова мають певну ритмічну структуру, пов’язану зі складами. Займаючись із дошкільнятами, можна плескати в долоні на кожен склад, перекидати м’яч один одному, тупати ногами, стукати барабанними паличками в ритм складу. Можна навіть ледь проспівувати слово по складах. Усе це сприятиме розвитку мовного чуття, яке допомагатиме дитині швидше зрозуміти ті чи інші закономірності мови. Завдяки мовному чуттю дитині буде легше навчитися читати, вона робитиме менше орфографічних помилок, не матиме труднощів із переносом слова.

Ділити слово на склади – це вміння, яке потребує знань особливостей звуків та способів їх поєднань. Спершу ми вчимо дитину визначати на слух, скільки складів у слові. Далі навчаємо читати складами. Тоді від складів слід переходити до читання цілими словами. І наступний крок – знову вчимо ділити слово на склади, але вже усвідомлено, на основі звуко-буквеного аналізу.

Така діяльність є одним із перших етапів аналізу мовних явищ, сприяючи вдосконаленню мовної компетентності та грамотності при письмі. А саме цього ми і прагнемо, навчаючи дітей мови.

Авторка: Наталка Бачко, фахівчиня з домашнього навчання

Віршована мова. Стопа. Віршовий розмір

Чи задумувався/задумувалася ти над тим, чому вірші нам читати набагато легше, ніж прозу? Уся справа в ритмі. Саме він створює ефект упорядкованості у вірші. Іноді навіть рими для цього не потрібно.

Як відстань ми вимірюємо, наприклад, у метрах, так і ритм можемо поміряти за допомогою умовної одиниці — віршового розміру. Сьогодні ти дізнаєшся про два віршові розміри: ямб і хорей.

Розпочати варто з понять склад, наголос і стопа. Що ж це таке?

Стопа — це повторювана ритмічна частина вірша, що об’єднує кілька складів. Склади бувають наголошеними й ненаголошеними. Завдяки їхньому чергуванню і досягають ритмічності.

Наголошені склади позначають рискою з наголосом. А ненаголошені — дужкою.

Коли поєднується один наголошений і один ненаголошений склад — то це двоскладова стопа, тому що має два склади.

У рядку може бути й допоміжна стопа — пірихій. Він не впливає на визначення віршового розміру і складається з двох ненаголошених складів. У кінці рядка стопа може бути неповною.

Двоскладових стоп є дві: хорей та ямб.

Хорей — двоскладова стопа з наголосом на першому складі.

У вірші чотири рази повторюється двоскладова стопа з одного наголошеного й одного ненаголошеного складів. Також у рядках є стопа з двох ненаголошених складів — пірихій. Отож віршовий розмір — чотиристопний хорей із пірихієм.

Ямб — двоскладова стопа з наголосом на другому складі.

У вірші чотири рази повторюється двоскладова стопа з одного ненаголошеного й одного наголошеного складів. Також у рядках є стопа з двох ненаголошених складів — пірихій. Отож віршовий розмір — чотиристопний ямб із пірихієм.

Як визначити віршовий розмір?

КРОК 1. Потрібно розставити у вірші наголоси.

Запахла осінь в’ялим тютюном,

Та яблуками, та тонким туманом.

КРОК 2. Намалювати схему. Наголошені й ненаголошені склади позначити.

КРОК 3. Знайти два елементи, які повторюються, і поставити між ними риску, тобто поділити на стопи.

КРОК 4. Полічити кількість стоп.

Отож цей вірш написаний ямбом, бо в ньому п’ять разів повторюється двоскладова стопа з одного ненаголошеного та одного наголошеного складів. Також у рядках є стопи з двох ненаголошених складів — пірихій. Отже, віршовий розмір — п’ятистопний ямб із пірихієм.

Зверни увагу! Найпростіше визначати віршовий розмір у піснях, адже вони покладені на музику й дуже ритмічні. Але варто пам’ятати, що у всіх віршованих текстах може бути й логічний наголос, який не збігається з літературним.

• Спробуй визначити віршові розміри поданих нижче текстів.

Стефанія мамо, мамо Стефанія.

Розквітає поле, а вона сивіє (Kalush Orchestra).

Бути простою й, разом з тим, бути щасливою (Jerry Heil).

• Визнач віршовий розмір своєї улюбленої української пісні.

Зазимки — початок зими, перший сніг.

• Вислови припущення, як слово пов’язане з темою.

• Прочитай виразно вірш Станіслава Чернілевського «Теплота родинного інтиму».

ТЕПЛОТА РОДИННОГО ІНТИМУ

Ще на шибах досвіток не скрес.

Встала мати. Мотузочком диму

Весело і з ляском серед печі

Мати не пита, чому не сплю.

Вже однак зникає гіркотина,

Знову я — малесенька дитина,

Матері розказувать не треба,

Як душа світліє перед днем

В хаті, що прив’язана до неба

Світанковим маминим вогнем.

Леся Українка. «Мати і дитина»

• Яке враження справив на тебе вірш «Теплота родинного інтиму»?

• Як ти розумієш його назву?

• Визнач основний мотив поезії.

• Як почувається ліричний герой у рідній домівці?

• Прокоментуй вислів «Знову я — малесенька дитина. »

• Що для тебе означає слово дім? Чи є в тебе улюблене місце у твоєму домі? Опиши його.

НОВЕ Й ЦІКАВЕ

Робота української художниці Марії Суслової посіла друге місце на міжнародному конкурсі поштових марок PostEurop. Організатори конкурсу позиціонують нову поштову марку як символ, що об’єднує всі європейські країни. Темою конкурсу для 2023 року саме за пропозицією Укрпошти є «МИР — найвища цінність людства».

Марія Суслова. Ескіз марки на конкурс PostEurop

• Прочитай виразно вірш Станіслава Чернілевського «Забула внучка в баби черевички. ».

ЗАБУЛА ВНУЧКА В БАБИ ЧЕРЕВИЧКИ.

Забула внучка в баби черевички.

Дитячим сміхом бризнувши в зело,

За повелінням вікової звички

Перекотилось літо за село.

Махнуло рученя у бензовозі —

І курява вляглась після коліс.

А бабка все стояла на дорозі,

Хустинкою торкаючись до сліз.

І вийшли в небо зорі-жаровички,

І тихо бабка посеред села

Малесенькі дитячі черевички

У спорожнілу хату занесла.

Лягла собі. І світло не світила.

Торкнулась черевичків перед сном —

І осінь їй тихенько опустила

Горіховий листок перед вікном.

• Визнач мотив поезії «Забула внучка в баби черевички. ».

• Що свідчить про велику любов бабусі до своєї внучки?

• Знайди приклади метафор у поезії та поясни їхнє значення.

ПОЗНАЙОМСЯ З АВТОРОМ

Станіслав Чернілевський

(народився 1950 року)

Переглянь відеоурок. Добери цікаву інформацію про життя і творчість Станіслава Чернілевського для віртуальної дошки Padlet, скориставшись матеріалами відеоуроку та іншими джерелами.

https://cutt.ly/RwqY4rGc

Дуже дорогим для кожного з нас є місце, де народився. Так і для відомого поета Станіслава Чернілевського найріднішою була Вінниччина, бо там промайнуло його незабутнє дитинство. «Я народився поміж двох річок — невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами й могутнім і тихим Дністром з його вирами та потужною течією. Може, через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи й великі, могутні рухи. Береги Дністра, де я жив, були райськи благодатними: там росли груші, яблука, сливи, абрикоси, виноград. Там були баштани. Є одне дитинство на все життя. Воно завжди — щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче. Як мати». Усе життя поет був переконаний, що найдорожча на світі — мама, найцінніше в житті — теплота і щирість родинних стосунків.

• Прокоментуй розповідь поета про місце, де він народився. Чому він називає рідні місця благодатними?

1. Вірш С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму» побудовано як:

• роздум про зв’язок матері з дитиною;
• спогад про дитинство й материнську любов;
• монолог про красу рідної природи;
• спогад про стару оселю.

2. У вірші С. Чернілевського «Забула внучка в баби черевички. » вжито художні засоби, окрім:

3. Знайди у вірші «Теплота родинного інтиму» метафори та поясни їхнє значення.

4. З якою метою автор у поезії «Забула внучка в баби черевички. » вживає слова зі зменшено-пестливим значенням?

5. Символом чого є черевички, які залишила внучка?

6. Склади сенкан до слова бабуся.

7. Продовжте асоціативний ряд: родина → затишок → любов → . .

8. Визнач віршовий розмір поезії «Забула внучка в баби черевички. ».

9. Як думаєш, що людині потрібно для того, щоб жити в злагоді й затишку? Напиши про це твір у довільній формі.

10. Досліди інформацію про різні покоління своєї родини. Створи власне родове дерево, скориставшись допомогою рідних. За можливості додай фото.