Зміна влади в Афганістані: хто такі таліби

Радикальне ісламістське угруповання “Талібан” захопило владу в Афганістані. Що треба знати про керівні структури афганських ісламістів, їхню історію і те, чого від них можна тепер чекати – у статті DW.

Бойовики Талібану у захопленому президентському палаці у КабуліФото: dpa/AP/picture alliance

Вони називають себе “студентами” – так дослівно перекладається з пушту слово “талібан”. Утім, цей радикальний ісламістський рух асоціюється в очах міжнародної спільноти не зі студентами, які сидять у бібліотеках над книжками, а з терором і руйнуваннями.

Коли таліби взяли під контроль практично всю територію Афганістану і увійшли до Кабулу, тисячі мешканців столиці кинулися до аеропорту з надією потрапити на один з нечисленних літаків, які могли би вивезти їх з країни. Що це за радикальне угруповання бойовиків, які викликають такий жах у Кабулі та по всьому світі?

Лідери Талібану

Для “Талібану” характерна жорстка ієрархічна структура. Лідером угруповання з 2016 року є Мавлаві Хайбатулла Ахунзада. Релігійний провідник “Талібану” є одночасно і керівником з усіх політичних і військових питань. У нього троє заступників і низка міністрів, відповідальних за різні напрямки – від економіки до розвідки. Загалом до керівного органу талібів – Кветтської шури (“Шура-е-Кветта”) входять 26 осіб. Цей управлінський орган був утворений 2001 року у вигнанні, після повалення міжнародними силами режиму талібів, у місті Кветта – столиці пакистанської провінції Белуджистан. Натомість відділ Талібану, відповідальний за міжнародні зв’язки, вже багато років базується у столиці Катару місті Доха. Його очолює співзасновник Талібану Мулла Абдул Гані Барадар. Группа на чолі з Барадаром раніше відповідала, зокрема, за мирні переговори із США. Головним переговірником від Талібану виступав Мулла Абдул Хакім.

Золото ісламістів

Бойовики “Талібану” значною мірою фінансуються за допомогою доходів з продажу на експорт опіуму і героїну. За оцінками експертів ООН, лише за 2018 і 2019 роки “Талібан” заробив на наркотиках понад 400 мільйонів доларів – це близько 60 відсотків від загального бюджету організації, якщо виходити з розрахунків з офіційних американських джерел. Як випливає, зокрема, з доповіді експерта Центру афганських досліджень Ханіфа Суфізади з університету Небраски, решту надходжень становлять гроші з видобутку корисних копалин, а також пожертви. Серед спонсорів “Талібану” є й іноземні держави. “У них є двоє союзників”, – каже Ґідо Штайнберг (Guido Steinberg) з німецького Фонду науки і політики (SWP). Перший – це Іран. Революційна гвардія останніми роками підтримувала “Талібан” на противагу американцям. Однак головним союзником є Пакистан. Пакистан воює на боці “Талібану”, – зауважує Штайнберг.

Історія “Талібану”

“Талібан” постав з кровопролитної громадянської війни в Афганістані, що розпочалася після виведення радянських військ 1989 року. Офіційно угруповання було утворене 1994 року, однак задовго до цього значна частина його майбутніх лідерів і пересічних членів вели бої проти радянських військ. У цьому талібів підтримували американські спецслужби. Назва “Талібан” (“студенти”) постала з того факту, що чимало бойовиків першої хвилі були студентами медресе – ісламських релігійних семінарій в Афганістані і Пакистані. З цих шкіл таліби згодом перейняли екстремістську ідеологію, що бере свій початок у радикальній формі сунітського ісламу.

Мулла Мохаммед Омар – майбутній лідер “Талібану” – був обурений тим, що ісламське право не було запроваджене в країні по завершенні радянської окупації. Спершу він зібрав пів сотні студентів релігійних шкіл під гаслом відновлення порядку і безпеки. Угруповання швидко розросталося за підтримки Пакистану і поставило собі за мету скинути місцевих корумпованих князьків по всій країні. Один за одним таліби брали провінції під контроль. Радикали набували популярності серед населення завдяки брутальній боротьбі з корупцією. Під їхнім пануванням припинився рекет і стало безпечніше займатися дрібним бізнесом. 1996 року таліби взяли під контроль Кабул і скинули чинний уряд. До 1998 року “Талібан” контролював вже 90 відсотків території країни.

Цінності талібів: шаріат

Однак правління “Талібану” ознаменувалося не лише більшою безпекою для торгівців. Ідеологія ісламістів базується на салафізмі – радикальній формі ісламу. Таліби запровадили шаріат – форму правління, що керується суспільними уявленнями ісламістів. Вони зневажають права людини у сучасному розумінні, передовсім обмежуючи права жінок і дівчат. Починаючи з 10-річного віку, дівчатам не було дозволено ходити до школи. А жінкам доводилося носити бурку – верхній одяг, який повністю покриває все від голови до п’ят, включно з обличчям, залишаючи лише прорізь для очей. Жінкам було заборонено під страхом смертної кари керувати автомобілем і виходити на вулицю без супроводу чоловіка або брата. Телебачення і музика були заборонені, кінотеатри закриті. Вбивці, а також ті, хто заподіяв шлюбну зраду, страчувалися привселюдно. За крадіжки злодіям ампутували кінцівки.

Жінки у бурках. Провінція Герат, 2016 рікФото: AFP/Getty Images/A. Karimi

Експерти застерігають, що таліби не змінили своїх підходів. “Свідчення очевидців з Кандагара та інших міст, захоплених талібами, невтішні”, – каже американська експертка з питань Афганістану Джессіка Берлін. “У нас немає жодних підстав думати, що вони стали хоч якось більш гуманними”, – зазначає вона.

Кінець першого правління “Талібану”

Через систематичні порушення прав людини, міжнародна спільнота ставилася до Афганістану під владою талібів як до країни-парії. Утім, про військову інтервенцію не йшлося, аж поки не сталися теракти у США 11 вересня 2001 року. Усама бін Ладен – лідер терористичного угруповання “Аль-Каїда”, що стояло за нападом, внаслідок якого загинули більше трьох тисяч людей, знайшов прихисток в Афганістані. Після того, як Талібан відмовився видати американцям Бін Ладена, США вторглися до Афганістану і скинули владу талібів.

2018 року США розпочали перемовини про мирну угоду з “Талібаном”, не залучивши до цього процесу обраний на вільних виборах уряд Афганістану. Перемовини між афганським урядом і талібами розпочалися у вересні 2020 року, однак невдовзі застопорилися. Коли у квітні 2021 року президент Сполучених Штатів Джо Байден анонсував виведення підрозділів США і НАТО до 11 вересня, критики такого кроку висловили побоювання, що в разі поспіху з виведенням військ демократично обраний уряд Афганістану довго при владі не утримається. Схоже, вони мали рацію.

Чому жінки й діти в Афганістані втікають від бойовиків “Талібану” (16.08.2021)

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

Чи повернуть таліби Афганістан у минуле зі стратами і бідністю

Тоді сили Північного альянсу Афганістану, які боролися з талібами та мали підтримку США та інших західних країн, зупинилися на околицях міста. Таліби просто втекли.

П’ять років найекстремальнішої релігійної диктатури закінчилися.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

За часів талібів Афганістан став чорною дірою, в якій могли процвітати всілякі екстремісти.

Лише за два місяці до цього, 11 вересня 2001 року, у Нью-Йорку та Вашингтоні відбулися сплановані та керовані Усамою бен Ладеном та його рухом “Аль-Каїда” напади.

Тоді мені навіть не спадало на думку, що таліби можуть повернутися.

Тепер, звичайно, кожен шукає причини їхнього повернення. Їх легко знайти.

Джон Сімпсон в Афганістані у 2001 році

Уряди Хаміда Карзая та Ашрафа Гані – двох президентів Афганістану, які керували країною після талібів, – були обрані демократичним шляхом, але вони ніколи не були сильними. Корупція була системою, яка працювала найкраще.

Проте президент Гані все ще перебував би у своєму палаці, а армія б роз’їжджала у своїх дорогих західних автомобілях, якби Дональд Трамп не вирішив, що йому потрібен зовнішньополітичний успіх для виборів 2020 року.

Він думав, що припинення довготривалої війни досягне цього.

У кількох афганських політиків і журналістів, яких я знаю, волосся стало дибки після завершення перемовин США з політичним керівництвом Талібану у столиці Катару Досі в лютому 2020 року. Їхній жах збільшився удвічі, коли президент Джо Байден дав зрозуміти, що він цієї угоди дотримуватиметься.

Мене попередили, що якими б поміркованими та миролюбними не обіцяли бути представники Талібану у Досі, бойовики талібів на місцях не відчуватимуть жодного примусу дотримуватися угод.

Відразу після того, як американські, британські та інші західні сили почали виводити своїх військових, таліби по всьому Афганістану почали боротьбу за владу. Повідомлення про розстріли в’язнів викликали атмосферу сліпої паніки в одному місті за іншим, поки сам Кабул не піддався. Врешті чиновники та військові боролися за можливість потрапити до аеропорту.

На вихідних афганці стояли у довгих чергах, намагаючись отримати паспорти для виїзду за кордон

Можливо, “Талібан” дотримуватиметься умов своєї заспокійливої заяви, обіцяючи нікому не мстити, і закликатиме поліцію, військових та державну службу залишатися працювати.

Таліби цілком можуть вважати, що буде безпечніше не провокувати Захід знову втручатися.

Але якою країною цього разу буде Афганістан, підконтрольний талібам?

Єдиний досвід, який нам відомий, – це п’ятирічний період з 1996 року, коли (знову ж таки, за кілька днів – так це відбувається в Афганістані) таліби витіснили поміркований уряд моджахедів, підконтрольний Ахмаду Шаху Масуду. Той мав репутацію хороброго лідера.

Я багато часу проводив в Афганістані за влади талібів, і для мене це було дуже страшно.

Шаріатське право в найжорстокіших формах діяло скрізь. Публічні страти, забивання камінням та побиття батогом були звичайною справою.

На вулицях стояли групи наглядачів, які нападали на чоловіків, що демонстрували щиколотки або носили будь-який західний одяг.

Жінки ризикували вийти на вулицю лише за наявності письмового дозволу чоловіків і, звичайно, мали носити бурку, яка вкривала їх повністю.

Одного разу міністр охорони здоров’я Талібану, мулла Балух, поскаржився мені, що Міжнародний Червоний Хрест відхилив його прохання надати хірургам право відрубати руки та ноги засудженим злодіям. Тож йому довелося виконувати цю роботу особисто; хоча, здавалося, йому це дуже подобалося.

Робота на телебаченні була кошмаром, оскільки знімати зображення будь-якої живої істоти було категорично заборонено з релігійних мотивів. Книжкові магазини регулярно перевіряли на наявність ілюстрацій, а будь-якого винного продавця книг били батогом.

Більшість людей тікали з міста, якщо могли, і більшість магазинів закрилися.

“Талібан” не міг оплатити імпорт нафти, тому найяскравішим вогнем вночі були свічки, які люди ставили у вікна, а найгучнішим шумом був гавкіт зграй оскаженілих собак, покинутих власниками.

Попри всі недоліки кількох світських урядів Афганістану та їхніх західних прихильників, Кабул та інші міста кипіли комерційним життям після того, як талібів вигнали.

Кабул дуже змінився за майже 20 років правління світських урядів

Рівень життя піднявся. Автомобілів повно на колись порожніх вулицях. Школи розцвіли, особливо для дівчаток; за талібів навчання дівчат було категорично заборонено. Музика, заборонена під час руху “Талібан”, лунала всюди.

Скрізь нові будівлі. Останнього разу, коли я був там, я навіть не міг знайти місцевості на краю міста, де ми з колегами з ВВС розпочали нашу прогулянку у Кабулі 2001 року. Вся територія була забудована.

Більшість афганців вважають захоплення влади талібами катастрофою для себе та своєї країни.

Головне питання зараз полягає в тому, чи будуть таліби слідувати своїм інстинктам і повернуть Афганістан у минуле так радикально, як це робили до дня визволення 20 років тому, або ж вони засвоїли урок?

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Афганістан за талібів. “Аль-Каїда” та ІД повертаються?

Ризик того, що Афганістан знову може перетворитись на місце зосередження джихадистських угруповань, експерти вважають невисоким. Це пов’язано з тим, що “Талібан” після захоплення влади прагне визнання.

Бойовики “Ісламської держави” на одному з пропагандистських роликівФото: Uncredited/Militant Photo/dpa/picture alliance

У президента США Джо Байдена немає сумнівів: Вашингтон в Афганістані, в першу чергу, мав на меті гарантувати власну безпеку. І тут нічого не зміниться. “Наш єдиний життєво важливий інтерес в Афганістані залишається таким, яким був завжди – запобігти терактам в нашій країні”, – заявив Байден.

Утім, його припущення, що цієї мети можна досягнути навіть без присутності США в Афганістані, поділяють не всі американці. Конгресмен-республіканець Майкл Мак-Кол вважає, що Афганістан повертається до стану, що мав місце до 2001 року: “Це означає – до розсадника тероризму”. А голова Об’єднаного комітету очільників штабів генерал Марк Міллі висловив стурбованість, що такі угруповання як “Аль-Каїда” та “Ісламська держава” (ІД) можуть швидко відтворити свої мережі в Афганістані.

Афганістан знову перетвориться на базу для джихадистів?

Ризик цього абсолютно реальний, пише американський експерт з питань Близького Сходу і тероризму Деніел Байман у статті, опублікованій в журналі Foreign Affairs під заголовком “Чи стане Афганістан знову безпечним притулком для терористів?” Контртерористичні заходи, за його словами, значно ускладняться після виходу з країни контингенту США.

Як зміниться поведінка талібів після захоплення влади в Афганістані?Фото: Rahmat Gul/AP/picture alliance

Однак, додає він, імовірність того, що Афганістан знову стане притулком для міжнародних джихадистських угруповань, невисока. У цього, зазначає Байман, є кілька причин: “Аль-Каїда” втратила більшу частину своєї колишньої сили, а ІД вороже налаштована щодо “Талібану”. Крім того, наголошує експерт, таліби дістали науку з минулого і зараз поводяться інакше.

Експерт з Південної Азії Крістіан Ваґнер (Christian Wagner) з берлінського Фонду “Наука і політика” (SWP) також вважає, що джихадистські угруповання в Афганістані навряд чи повернуть свою колишню присутність і силу: “Таліби більше не хочуть очолювати державу-ізгой, замість цього вони прагнуть міжнародного визнання”.

Ваґнер нагадує, що “Ісламський Емірат Афганістан”, яким таліби керували з 1996 до 2001 року, був визнаний тільки трьома країнами – Пакистаном, Саудівською Аравією і ОАЕ. Тепер “Талібан” хоче це змінити і знає, що таке можливо тільки за відповідної політики. Вона включає, серед іншого, і те, як таліби ставитимуться до джихадистських угруповань”, – пояснив Ваґнер.

Афганська режисерка розповіла про свою втечу в Україну (20.08.2021)

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

“Талібан” під спостереженням з усіх боків

Картина Афганістану, населеного джихадистами з усього світу, лякає не тільки Захід. Росія підтримує канали зв’язку з “Талібаном” вже протягом багатьох років, в останні місяці дедалі активніше з ним спілкується і Китай. Влада в Тегерані також ставить на діалог з талібами. Міністр закордонних справ Ірану, що йде у відставку, Джавад Заріф уже запропонував допомогу у сприянні мирним переговорам, які, можливо, матимуть місце в Афганістані. Всі три сусідні держави єдині в боротьбі з джихадизмом. І “Талібан” повинен знати про це.

І, нарешті, навіть після повного виведення своїх військ з Афганістану США у питаннях безпеки і захисту від терористичних загроз покладатимуться не тільки на прихильність талібів. За словами Деніела Баймана, Вашингтон досі має сучасні засоби ведення розвідки, за допомогою яких може стежити за джихадистами, а за необхідності – і боротися з ними: “Американські військові вивчили можливості використання своїх авіабаз за межами Афганістану для завдання ударів по “Аль-Каїді” або інших дій у разі необхідності”.

Відмінності у ставленні талібів до ІД та “Аль-Каїди”

Проте зв’язки між “Талібаном” і “Аль-Каїдою” досі залишаються тісними, попереджав у жовтні 2020 року Едмунд Фіттон-Браун, глава місії ООН зі спостереження за терористичними угрупованнями “Ісламська держава”, “Аль-Каїда” і “Талібан”. “Ми виходимо з того, що керівництво “Аль-Каїди” і далі перебуватиме під захистом талібів”, – заявив Фіттон-Браун американському телеканалу NBC.

Літаки і техніка США в аеропорту КабулаФото: Handout/Senior Airman Taylor Crul/US Air Force/REUTERS

З іншого боку, зовсім інше становище в Афганістані у ІД, яка там називає себе “Ісламською державою провінції Хорасан”, посилаючись на історичну назву регіону. Згідно зі звітом, оприлюдненим Радою Безпеки ООН у травні 2020 року, ІД зазнала в Афганістані “значних невдач”. При цьому “сили “Талібану” відіграли важливу роль у завданні цих поразок ІД”.

По суті, джихадисти з “Аль-Каїди” та ІД мають інші цілі, ніж “Талібан”. Тоді як останній зосереджений на розширенні свого панування в Афганістані, ті два угруповання діють на міжнародному рівні, кордони не мають для них жодного значення. “Ця різниця в поглядах відіграла роль тільки у відносинах “Талібану” з ІД, – уточнює Крістіан Ваґнер. – ІД звинувачує афганців в тому, що вони концентруються тільки на своїй країні і тому ставлять її вище за іслам та мету його поширення”. “Аль-Каїда” також має це на меті, однак, на відміну від ІД, це не призводить до напруженості у її відносинах з “Талібаном”.

“Обидва угруповання – і “Талібан”, і “Аль-Каїда” – пов’язані між собою загальним бойовим досвідом в Афганістані, і в деяких випадках їх важко відокремити одне від одного”, – констатує Ваґнер. Саме це, як він очікує, може створити труднощі для “Талібану”, коли рух після захоплення влади вибудовуватиме свої відносини з “Аль-Каїдою”. Тож, на думку німецького експерта, багато що належить з’ясувати на місцевому, а не на національному рівні: “Це дуже залежатиме від відповідних особистих стосунків”.