§ 1. Біологія – комплексна наука про живу природу. Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень

Пригадайте, що таке біологічні системи. Які ознаки притаманні рослинам, грибам, бактеріям і тваринам? За допомогою яких методів досліджують одноклітинні та багатоклітинні організми? Що таке популяція, екосистема, колообіг речовин?

Біологія — комплексна наука про живу природу. Ви вже знаєте, що біологія досліджує різні прояви життя. Як самостійна природнича наука біологія зародилася ще до нашої ери (пригадайте, які вчені стояли біля її витоків), а її назву запропонували 1802 року незалежно один від одного французький учений Жан-Батіст Ламарк і німецький – Готфрід Рейнхольд Тревіранус (мал. 1).

Протягом попередніх років навчання у школі ви вже ознайомилися з основами таких біологічних наук, як ботаніка, мікологія, зоологія, анатомія й фізіологія людини та ін. Цього навчального року ви дізнаєтеся про досягнення інших біологічних наук: біохімії, цитології, вірусології, біології індивідуального розвитку, генетики, екології, еволюційного вчення тощо (мал. 2). Дані цих і багатьох інших біологічних наук дають змогу вивчати закономірності, притаманні всім живим організмам.

Протягом попередніх років ви також ознайомилися з основними властивостями живої матерії на прикладі бактерій, рослин, грибів, тварин та організму людини. Узагальнимо їх.

Мал. 1. 1. Жан-Батіст Ламарк (1744-1829). 2. Готфрід Рейнхольд Тревіранус (1766-1837)

Живі організми – це цілісні біологічні системи, здатні до самооновлення, саморегуляції та самовідтворення.

Клітина є елементарною одиницею будови, життєдіяльності та розвитку живої матерії.

Активізуйте свої знання

Кожна жива істота, або організм, складається з окремих часточок – клітин.

Організми відрізняються від тіл неживої природи співвідношенням хімічних елементів, що входять до їхнього складу (у складі всіх живих істот переважають чотири хімічні елементи: Гідроген, Карбон, Нітроген та Оксиген).

Живій матерії притаманний обмін речовинами та енергією з навколишнім середовищем. Отже, будь-який організм є відкритою системою.

Кожна біологічна система здатна до саморегуляції. Це найголовніша умова підтримання гомеостазу.

Характерна риса організмів – здатність до рухів.

Живій матерії притаманна подразливість – здатність сприймати подразники зовнішнього та внутрішнього середовища й певним чином на них реагувати.

Усім біологічним системам притаманна здатність до самовідтворення, або розмноження.

Організми здатні також до росту та розвитку. Завдяки росту вони збільшують свої розміри та масу. Розвиток – це якісні зміни, пов’язані з набуттям нових рис будови та особливостей функціонування.

Біологічні системи здатні до адаптацій. Нагадаємо, що адаптаціями називають виникнення пристосувань у живих систем у відповідь на зміни, які відбуваються в зовнішньому чи внутрішньому середовищах.

Мал. 2. Коротка характеристика основних біологічних наук.

Завдання. Поміркуйте, які з біологічних наук, зазначених на схемі, найбільше пов’язані між собою

Рівні організації живої матерії. Жива матерія може перебувати на різних рівнях організації, що поступово сформувалися у процесі еволюції: молекулярному, клітинному, організмовому, популяційно-видовому, екосистемному й біосферному (мал. 3).

На молекулярному рівні відбуваються біохімічні процеси й перетворення енергії в біологічних системах, а також зберігається, змінюється і реалізується спадкова інформація. На молекулярному рівні існують елементарні біологічні системи, наприклад віруси. Цей рівень організації живої матерії досліджують молекулярна біологія, біохімія, генетика, вірусологія.

Клітинний рівень характеризується тим, що клітина – це біологічна система, здатна до самостійного функціонування та самовідтворення. У кожній клітині як одноклітинних, так і багатоклітинних організмів відбувається обмін речовин і перетворення енергії, зберігається та реалізується спадкова інформація. Клітини здатні до розмноження. Клітинний рівень організації живої матерії вивчають цитологія, гістологія.

Організмовий рівень. У багатоклітинних організмів під час індивідуального розвитку клітини спеціалізуються за будовою та виконуваними функціями, часто формуючи тканини. З тканин формуються органи. Різні органи взаємодіють між собою в процесі обміну речовин та перетворення енергії, формуючи системи органів. Цим забезпечується функціонування цілісного організму як інтегрованої біологічної системи (в одноклітинних організмів організмовий рівень організації збігається з клітинним). Організмовий рівень організації живої матерії вивчає багато наук: ботаніка, зоологія, мікологія, бактеріологія та ін.

Популяційно-видовий рівень. Усі організми належать до певних біологічних видів. Організми одного виду мають спільні особливості будови та процесів життєдіяльності, подібні екологічні вимоги до середовища життя. Вони здатні залишати плодючих нащадків. Сукупність особин одного виду, що тривалий час існує більш або менш відокремлено від інших подібних угруповань цього виду, утворює популяцію.

Екосистемний рівень. Популяції різних видів, які населяють спільну територію, взаємодіють між собою та із чинниками неживої природи, входять до складу надвидових біологічних систем – екосистем. Для екосистемного рівня характерні постійні потоки енергії між популяціями різних видів, а також постійний обмін речовиною між живою та неживою частинами екосистем, тобто колообіг речовин.

Біосферний рівень. Усі екосистеми нашої планети разом утворюють біосферу – частину оболонок Землі, населених живими організмами. Біосфера становить єдину глобальну екосистему нашої планети. Надорганізмові рівні організації живої матерії – популяції, екосистеми та біосферу в цілому – вивчає екологія.

Основні методи біологічних досліджень. Живу матерію на різних рівнях організації досліджують також різними методами. Основні з них – порівняльно-описовий, експериментальний, моніторинг і моделювання.

Мал. 3. Рівні організації живої матерії: 1 – молекулярний (відбуваються біохімічні реакції, кодується спадкова інформація); 2 – клітинний (клітини складаються з молекул); 3 – організмовий (багатоклітинні організми складаються з клітин); 4 – популяційно-видовий (популяції складаються з окремих особин, а види – з популяцій); 5 – екосистемний (екосистеми складаються з різних видів); 6 – біосферний (біосфера – сукупність усіх екосистем планети)

Рівні організації життя – ієрархічно підпорядковані рівні організації біологічних систем, що відображають ступінь їх ускладнення в процесі еволюції. Усі рівні організації живої матерії взаємопов’язані між собою: нижчі рівні організації живої матерії входять до складу вищих

Цікаво знати

Під час проведення палеонтологічних досліджень учені часто виявляють лише окремі кістки (або навіть фрагменти кісток) тварин, які мешкали в колишні геологічні епохи. Використовуючи сучасні комп’ютерні технології, учені можуть створювати повні 3D моделі таких істот.

Порівняльно-описовий метод започаткував видатний давньогрецький учений Арістотель. Ним користуються, описуючи нові для науки види організмів, процеси чи явища. Однак часто замало просто описати новий вид організмів, процес, явище тощо. Щоб установити своєрідність об’єкта досліджень, процесу або явища, їх потрібно порівняти з іншими подібними об’єктами, процесами чи явищами. Наприклад, відкриття нових для науки видів неможливе без аналізу їхньої подібності та відмінностей від близьких форм. Порівняння об’єктів дослідження можливе лише в межах певного рівня організації (наприклад, порівняння певної молекули з іншими молекулами, клітини з іншими клітинами, виду з іншими видами тощо).

Експериментальний метод полягає в тому, що дослідники активно втручаються в будову об’єктів досліджень, перебіг різних процесів, явищ і спостерігають наслідки такого втручання. Експерименти бувають польові та лабораторні. Польові експерименти здійснюють у природних умовах: наприклад, на експериментальних ділянках вивчають дію певних речовин на ріст рослин, випробовують заходи боротьби зі шкідниками, досліджують вплив господарської діяльності людини на природні екосистеми тощо. Лабораторні експерименти проводять у спеціально обладнаних приміщеннях (лабораторіях). У таких дослідженнях часто використовують піддослідні організми, яких учені штучно розводять та утримують.

Моніторинг – постійне стеження за перебігом певних процесів в окремих популяціях, екосистемах, біосфері в цілому чи за станом певних біологічних об’єктів. Моніторинг дає змогу визначати стан певних об’єктів, популяцій, екосистеми та біосфери в цілому, прогнозувати можливі негативні зміни, аналізувати їхні наслідки і своєчасно розробляти заходи щодо їхньої охорони.

Наприклад, здійснюючи моніторинг умісту карбон(ІV) оксиду (вуглекислого газу) в атмосфері, можна припустити, як це впливатиме на зміни клімату нашої планети.

Моделювання – метод дослідження та демонстрування структур, функцій, процесів за допомогою їхньої спрощеної імітації (мал. 4). Моделювання є обов’язковим етапом багатьох наукових досліджень, бо дає змогу вивчати об’єкти та процеси, які неможливо безпосередньо спостерігати чи відтворювати експериментально. За допомогою моделювання вчені прогнозують можливі наслідки різних процесів або явищ, створюють певні ідеальні об’єкти чи явища й порівнюють з ними реальні. Результати, отримані за допомогою згаданих методів, обробляють, використовуючи математично-статистичний аналіз.

Математичне моделювання в біології – сукупність математичних методів аналізу складних кількісних взаємозв’язків і закономірностей у біологічних системах. Його здійснюють за допомогою комп’ютерної техніки, яка дає змогу зберігати величезні обсяги інформації і швидко їх обробляти з використанням спеціальних програм. За допомогою математичного моделювання, наприклад, можна вивчати взаємозв’язки організмів у екосистемах (як-от, залежність чисельності популяції рослиноїдної тварини від чисельності популяції хижака, залежність змін чисельності популяцій від кліматичних змін чи впливу діяльності людини).

Мал. 4. 1 – фрагмент нижньої щелепи хижого динозавра мегалозавра, який пересувався на задніх кінцівках (жили в середині юрського періоду (181—169 млн років тому); частини скелетів знайдені в Англії, Франції та Португалії); 2 – стегнова кістка мегалозавра; 3 – один з етапів створення тривимірної моделі мегалозавра; 4 – відтворений вигляд мегалозавра

Статистичний метод. Маса зібраних фактів, не оброблених статистично, всебічно не проаналізованих, не дає змоги виявити всю інформацію, яка в цих фактах міститься, встановити певні закономірності. Математична обробка потрібна для визначення ступеня достовірності отриманих результатів і правильного їхнього узагальнення. Застосування математично-статистичних методів визначило перетворення біології з описової науки на точну, яка базується на чіткому математичному аналізі одержаних даних.

Статистично достовірну закономірність у біології можна вважати правилом або науковим законом. Біологічні закони – закономірності, що зазвичай не мають винятків і можуть тлумачитись лише певним чином (пригадайте закони, які ви вивчали з інших предметів). Із часом ви ознайомитеся з основними біологічними законами, зокрема екологічними та законами спадковості.

Значення біології у житті людини. Біологія нині відіграє надзвичайно важливу роль в існуванні людського суспільства. Результати біологічних досліджень потрібні для:

• збереження здоров’я людини, а також лікування та профілактики захворювань свійських тварин;
• забезпечення людини продовольством;
• збереження та поліпшення навколишнього природного середовища й раціонального використання природних ресурсів.

За участі вчених-біологів досягнуто значного прогресу у своєчасному діагностуванні різноманітних захворювань людини, свійських тварин і культурних рослин, їхній профілактиці та лікуванні. Так, використовуючи біологічно активні речовини, які виробляють різноманітні організми, дослідники створюють сучасні ефективні ліки – антибіотики, гормони тощо. Для цього застосовують такі методи, як генетична (генна) та клітинна інженерія. Сучасні дослідження в галузі молекулярної біології та генетики дали змогу розшифрувати склад генетичної інформації багатьох організмів і визначити, де у молекулах ДНК розташовані ті чи інші гени, а також з’ясувати їхні функції. Це може допомогти виявляти дефектні гени, які спричиняють спадкові захворювання, та замінювати їх на нормальні копії.

Біологія – наука, покликана своїми дослідженнями переконати людей у важливості дбайливого ставлення до природи, потребі жити за її законами, не намагаючись їх змінити в будь-який спосіб. Сучасна екологія є теоретичною базою для охорони навколишнього природного середовища. Завдяки досягненням у галузі біотехнології створено сучасні методики, які дають змогу використовувати різні види мікроорганізмів для очищення навколишнього середовища від забруднення.

Біологія має тісні зв’язки з іншими природничими та гуманітарними науками (мал. 5).

Біологію недаремно називають провідною наукою XXI ст. Без сучасних досягнень біології неможливий прогрес аграрних наук, охорони здоров’я, біотехнології тощо. Утім, хоча біологія і досягла значних успіхів у вивченні живої природи, перед нею ще багато невирішених проблем. Можливо, саме вам пощастить розкрити невідомі таємниці життя на нашій планеті.

Мал. 5. Приклади взаємозв’язків біології з іншими науками. Завдання. Використовуючи різні джерела інформації, доповніть схему

Коротко про головне

Біологія – комплекс наук, які досліджують різні прояви життя. Сучасна біологія має тісні зв’язки як з іншими природничими науками, так і з гуманітарними.

Жива матерія може перебувати на різних рівнях організації: молекулярному, клітинному, організмовому, популяційно-видовому, екосистемному і біосферному. Усі рівні організації живої матерії взаємопов’язані між собою.

Живу матерію на тих чи інших рівнях організації досліджують різними методами: порівняльно-описовим, експериментальним, за допомогою моніторингу та моделювання.

Отримані внаслідок досліджень результати обробляють за допомогою математично-статистичного аналізу.

Ключові терміни та поняття: біологія, рівні організації живої матерії, моніторинг, описовий та експериментальний методи, моделювання.

Перевірте здобуті знання

1. Хто і коли запропонував термін «біологія»? 2. Які основні біологічні науки ви знаєте? 3. З якими іншими науками взаємодіє біологія? 4. Яке значення біології для існування людського суспільства? 5. Які ви знаєте рівні організації живої матерії? 6. Які ви знаєте методи досліджень у біології?

1. Які винаходи людства сприяли розвитку біології? 2. Чим можна пояснити різноманітність рівнів організації живої матерії?

Обговоріть у групах

Використовуючи різноманітні джерела інформації, схарактеризуйте основні етапи розвитку біології.

ТЕСТ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Виберіть із запропонованих відповідей правильну

1. Назвіть прізвища вчених, які запропонували термін «біологія»: а) К. Лінней і Ж.-Б. Ламарк; б) Т. Шванн і М. Шлейден; в) Ж.-Б. Ламарк і Г.Р. Тревіранус; г) Ч. Дарвін і К. Бер.

2. Укажіть, як називають здатність біологічних систем зберігати відносну сталість складу та властивостей свого внутрішнього середовища: а) фагоцитоз; б) метаболізм; в) гомеостаз; г) адаптація.

3. Укажіть біологічні системи, які перебувають на молекулярному рівні організації живої матерії: а) гриби; б) рослини; в) ціанобактерії; г) віруси.

4. Визначте найвищий рівень організації живої матерії: а) популяційно-видовий; б) біосферний; в) організмовий; г) екосистемний.

5. Назвіть метод, який учені застосовують, описуючи нові види: а) експериментальний; б) порівняльно-описовий; в) математичне моделювання; г) екологічний моніторинг.

6. Назвіть біологічні системи, яким властивий організмовий рівень організації живої матерії: а) екосистеми; б) дріжджі; в) популяції; г) віруси.

7. Назвіть біологічні системи, які належать до надорганізмових біологічних систем: а) вольвокс; б) віруси; в) популяції; г) форамініфери.

Утворіть логічні пари

8. Установіть відповідність між об’єктами, процесами та явищами й рівнями організації живої матерії, яким вони відповідають.

• 1 поділ клітини
• 2 глобальний колообіг речовин
• 3 жаба гостроморда
• 4 вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)
• А молекулярний
• Б клітинний
• В організмовий
• Г екосистемний
• Д біосферний

Запитання з відкритою відповіддю

9. Що спільного та відмінного в будові та функціонуванні клітин одноклітинних організмів і клітин, які входять до складу тих чи інших тканин?

10. Що спільного та відмінного в проявах подразливості в багатоклітинних рослин і багатоклітинних тварин?

Біологічні та прикладні науки: список, що вивчає біологія, класифікація дисциплін

Людина протягом всього свого існування на Землі вивчає різноманітність рослинного і тваринного світу. Біологічні науки, список яких постійно поповнюється, мають велике значення для формування сучасної природничонаукової картини світу. Методи та підходи з часом удосконалюються, дозволяючи розкривати численні природні секрети.

Поява терміна

В основі терміна біологія лежать два грецьких слів: bios – життя, logos – наука, вчення. Хто ввів цей термін. Поняття біологія означає сукупність наук про живу природу, розкриває сутність життя. Його запропонували два видних учених Р. Тревинарус і Ж.-Б. Лемарк ще на початку 19 століття. Через два століття наука продовжує активно розвиватися, вчені вже досить далеко просунулася у своїх дослідженнях.

Головні наукові напрями

Сьогодні існують численні біологічні дисципліни і галузі, спрямовані на вивчення живих істот, починаючи від амеби з інфузорії і закінчуючи людським організмом. Життя – основний предмет дослідження. Різноманітність її проявів, вплив на оточуючі процеси і явища, організація на всіх рівнях і сегментах, входять у число об’єктів.

Назвемо основні біологічні дисципліни і докладно розповімо про деякі з них:

• загальна біологія,
• системна,
• вірусологія,
• микрология,
• мікробіологія,
• генетика,
• анатомія,
• етологія,
• цитологія,
• біологія розвитку,
• палеонтологія та інші.

Важливо знати, яка наука вивчає будову і функції клітин, є однією з основних дисциплін. Її назва — цитологія. Предметом вивчення є всі процеси, що відбуваються з клітиною: народження, життєдіяльність, розмноження, харчування, старіння й загибель.

Будь-які прояви життя стають предметом вивчення для біологів. До них відносять:

• розподіл по території,
• будова,
• походження,
• функції,
• розвиток видів,
• зв’язки з іншими живими істотами і предметами неживої природи.

Важливо! Завдання біології – розкрити і вивчити суть всіх біологічних закономірностей, з метою їх освоєння і управління.

Методи вивчення:

• спостереження з метою опису явищ;
• порівняння – виявлення загальних закономірностей;
• експеримент – штучне створення ситуацій, що виявляють властивості організмів;
• історичний метод – пізнання навколишнього світу з допомогою наявних даних;
• моделювання — створення різноманітних моделей біологічних систем;
• сучасні вдосконалені методи, засновані на новітніх технологіях та досягнення.

Основні галузі, які потрібно знати, і предмети їх вивчення:

• зоологія – тварини;
• ентомологія – комах;
• ботаніка – рослини;
• анатомія –будова тканин і органів;
• генетика – закони мінливості і спадковості;
• фізіологія –суть всього живого, життя при патологіях і нормі;
• екологія – взаємовідносини організмів з навколишнім середовищем;
• біоніка – організацію, структуру, властивості живої природи;
• біохімія – хімічний склад організмів і клітин, основні процеси, що становлять основу життєдіяльності;
• біофізика – фізичні аспекти існування живої природи;
• мікробіологія – бактерії та інші мікроорганізми;
• молекулярна біологія – способи збереження і передачі генетичної інформації;
• клітинна інженерія – отримання гібридних клітин;
• битехнология – використання продуктів життєдіяльності організмів для технологічних рішень;
• селекція – виведення нових сортів, стійких до шкідників і суворого клімату, поліпшення якостей культурних рослин.

Тут перераховані далеко не всі біологічні науки, що цей список може бути значно довшим.

Екологія – розділ біології, що вивчає відносини організмів один з одним і навколишнім середовищем. Розділ зачіпає не тільки фактори середовища, її фізичну сутність, хімічний склад, але і її забруднення, порушення ЕКО-циклу.

Ернест Геккель у 1866 році придумав спеціальну назву для цього наукового напрямку. Розділ біології, що вивчає відносини організмів, їх взаємодія не тільки один з одним, але і з середовищем, називається прикладною екологією.

Вона відноситься до галузі біології і є прикладною наукою, що вивчає механізми руйнування людиною біосфери та способи запобігання екологічних катастроф. Відрізняється від інших біологічних областей тим, що вченим не доводиться дізнаватися або вивчати щось нове, а використовувати вже наявні методики і розробки на практиці.

Саме застосуванням практичних методів відрізняються прикладні науки. Таким чином, ми відповіли на питання, яка з біологічних наук є практичною або прикладної.

Щоб домогтися на практиці реальних цілей, потрібні замовник та інвестор. Часто великі проекти і їх реалізацію фінансує держава: збереження зникаючих видів тварин, раціональне знищення відходів і зведення до мінімуму забруднення навколишнього середовища. Прикладну екологію прийнято вважати тому, що вона нерозривно пов’язана з усіма процесами, що відбуваються з живими істотами.

Дивіться також:

Дивіться також

• Дон Кіхот – короткий зміст твору по главах: хто написав, список подвигів і характеристика лицаря
• Вірність і зрада в повісті Гоголя «Тарас Бульба»
• Образ Дервіля в повісті Бальзака «Гобсек»
• Твір на тему Вірність і зрада – приклади з творів: вступ, аргументи, тези та висновок
• «Ромео і Джульєтта» – короткий зміст для читацького щоденника
• Чи можна пробачити зраду?
• Ромео і Джульєтта Шекспіра – короткий зміст: історія створення, скільки років було персонажам
• Образ Сантьяго в повісті Хемінгуея «Старий і море»
• Моя кімната (твір-опис місця)
• Що це таке строфа вірша: види, 4 – це скільки рядків, як називається строфа з 5 віршованих рядків
• Гіпербола – що це в літературі: приклади з художніх творів, способи визначення
• «Лускунчик і мишачий король» – короткий зміст для читацького щоденника
• Реформи імператора Петра 1: таблиця, причини основних економічних, військових і церковних перетворень
• «Гобсек» – короткий зміст (переказ)
• Гоголя Шинель – читаємо короткий зміст: рік написання, головні герої та історія створення
• Відгук про проходження виробничої практики: зразок написання характеристики і висновки про стажування студента
• Мій друг Олексій (твір-опис зовнішності людини)
• Розповідь про мого друга
• Висота ширина довжина – латинські позначення: як правильно пишуться розміри і чим відрізняються величини
• Аналіз билини «Вольга і Микула Селянинович»
• Що головне в житті людини: матеріальне або духовне? (за повістю Бальзака «Гобсек»)
• «Матуся Кураж та її діти» – короткий зміст (переказ)
• Що таке дружба?
• Твір на тему Байдужість і чуйність – приклади з літератури: аргументи, вступ і висновок
• Віденський конгрес 1814-1815 років і його підсумки: таблиця, причини і мета форуму, хто представляв Росію
• Твір-опис дії: «Як я пекла торт»
• Чи існують недосяжні цілі?
• Твір-опис за картиною Ф. А. Васильєва «Мокрий луг»
• Як знайти площу і сторону рівностороннього трикутника, вписаного в коло, формула
• Як знайти довжину окружності знаючи радіус і діаметр: формула, як знайти довжину кола і різницю між величинами
• Аналіз повісті Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»
• Опис картини Едварда Мунка «Крик»
• Телефон (смартфон) у нашому житті
• Твір-роздум за прислівям «Вік живи – вік учись»
• Моя киця Соня (твір-опис тварини)
• Чи можна залишатися людиною, маючи гроші? (за повістю Бальзака «Гобсек»)
• Художні особливості повісті Бальзака «Гобсек»
• Дружба Тома Сойєра і Гельберри Фінна (за повістю Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»)
• «Собор Паризької Богоматері» – короткий зміст для читацького щоденника
• Що означає бути вірним самому собі?
• Образ Гекльберрі Фінна в повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»
• Чому вчить казка Андерсена «Снігова королева»?
• 12 подвигів Геракла коротко: опис 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 подвиг, міф про героя грецької міфології
• В’ялені помідори в олії: з чим їдять, куди додати і як зберігати
• Ким я хочу стати?
• Моя собака Вольф (твір-опис тварини)
• У чому виявився реалізм письменника при створенні образу Гобсека?
• Які проблеми піднімає Б. Шоу у пєсі «Пігмаліон»
• Якою ви бачите майбутнє життя Елізи? (за пєсою Б. Шоу «Пігмаліон»)
• Чому треба поважати старших?