Ехінацея: посадка й догляд у відкритому грунті, фото квітів

Якою буває ехінацея? Посадка і догляд за нею у відкритому грунті, фото, а також способи її розведення будуть описані в цій статті. Якщо ви хочете поєднати приємне з корисним, обов’язково посадіть у себе на ділянці красуню ехінацею.

Про цю представницю сімейства айстрових ходить добра слава, і вона цілком заслужена. Ехінацея давно і успішно використовується в народній і офіційній медицині, а яскраві великі бутончики, чимось схожі на різнокольорові ромашки, прикрашають наші сади і клумби.

Ехінацея багаторічна квітка, вона невибаглива, легка у вирощуванні, відрізняється високою приживлюваністю на новому місці. Рослина легко розмножується поділом куща або посівом насіння. Для посадки ехінацеї краще вибирати сонячні місця, але, як показує практика, в півтіні вона теж непогано себе почуває.

До типу грунту особливих вимог немає, виняток становить лише легкий піщаний. Якщо ж у вас на ділянці грунт з підвищеною кислотністю, то перед посадкою даної квітки рекомендується заздалегідь внести вапно.

Найпоширенішим видом ехінацеї є Echinácea purpúrea – ехінацея пурпурова, про яку в 1753 році вперше розповів Карл Лінней, всесвітньо відомий ботанік. Вже потім, значно пізніше учені зарахували ехінацею до окремого роду і виділили 10 видів.

Всі вони мають зовнішню схожість і їх нерідко можна сплутати. Однак саме Echinácea purpúrea частіше інших використовується для лікування, створення лікарських препаратів, декорування садових ділянок, клумб.

Ехінацея – посадка і догляд

Сам процес посадки можна здійснювати або восени, або навесні. Гібридні сорти розмножуються переважно поділом (вегетативно) – про цей спосіб, як і про генеративний (насінням) буде розказано трохи пізніше. Отже, для посадки розсади вам доведеться викопати невеликі лунки, глибиною 5-7 см.

Відстань між ними повинна становити приблизно 25-30 см. Якщо ви висаджуєте деленко, дивіться, щоб глибина лунки була трохи ширша і глибша кореневої системи рослини. Можна просто заглибити саджанець у грунт і акуратно обжати землю навколо нього, також можна попередньо помістити в ямку компост, а потім вже саму рослину. Після посадки кущі слід полити.

Якщо квітка ехінанацї була придбана у магазині, в контейнері або в горщику, то посадкова яма повинна бути досить глибокою і широкою (приблизно 40 см). Досвідчені садівники рекомендують змішувати в рівних частках компост, садову землю і річковий пісок, цією сумішшю слід засипати лунку приблизно на 1/3.

Далі ехінацею акуратно виймають з горщика шляхом перевалки, разом із земляною грудкою поміщають у вже підготовлену ямку. Рекомендується занурювати саджанець у грунт на ту глибину, на якій він перебував, будучи в контейнері.

Майте на увазі, що лише на другому році життя зацвіте ваша ехінацея. Вирощування і догляд за нею повинні будуть полягати в регулярних щедрих поливах (переважно у вечірній час). Прибиранні бур’янів, розпушуванні грунту – самі собою зрозумілі садові турботи.

Що стосується внесення добрив, то ехінацея може чудово обходитися і без них. Однак якщо вам хочеться підгодувати улюблену квітку, то краще починати цю справу з другого року її життя.

Зазвичай квіти ехінацеї підживлюють деревною золою і гноєм, компостом, змішані в рівних частинах. Краще це робити навесні або восени, після того, як рослина відцвіте. Також можна використовувати різні комплексні добавки для квітучих рослин, наприклад Агриколу.

Відцвілі бутони краще відразу обривати, якщо, звичайно, ви не маєте наміру збирати з них насіння. З настанням осені, приблизно в останніх числах жовтня, наземну частину рослини слід обрізати, укрити компостом і сухим листям.

Не забувайте про те, що ехінацея пурпурова може замерзнути, в тому випадку, якщо зима буде безсніжною. Саме тому мульчування листям або ялиновим гіллям тільки вітається. Що стосується збору посівного матеріалу, то збирати його потрібно тільки після повного визрівання квіток.

Їх потемнілі серединки є показником зрілості. Вийміть насіння з центру бутона, видаліть квіткові залишки, перекладіть в скляну ємність або полотняний мішечок. Пам’ятайте, що насіння дуже швидко втрачають схожість, тому з посівом ехінацеї затягувати не варто.

Говорячи про догляд за рослиною, не можна обійти увагою тему шкідників і хвороб. Ехінацея має досить хороший імунітет, але часом трапляється всяке. Причиною захворювання може стати неправильний догляд або навіть погодні умови.

Спека і підвищена вологість (часті дощі), а також перепади температури можуть спровокувати появу пепелиці (борошнистої роси). Це захворювання може трапитися і від перенасичення рослини азотними добавками. У цьому випадку на допомогу прийде стара добра бордоська рідина. Якщо ж ваш квітка ехінацея була вражена грибком, то видалити всі заражені фрагменти слід якомога швидше.

На ранній стадії з проблемою впоратися легше, а от у занедбаному стані, щоб врятувати рослину, доведеться вдатися до обробки фунгіцидами (наприклад, «Фундазол», «Топаз»).

Всі заражені рослини краще зовсім прибрати з ділянки, а грунт після них обробити міцним розчином марганцівки. Квіти ехінацеї не обходять увагою і комахи-паразити. Якщо окремих представників ви можете зібрати руками, як, наприклад, слимаків, то проти решти краще всього використовувати перевірені засоби – «Актеллік», «Карбофос».

Як розмножити ехінацею

Як вже згадувалося вище, ця рослина розмножується насінням і діленням куща. Поділ вважається найбільш зручним і ефективним методом, який краще проводити навесні (квітень) або восени, коли з дерев спадає листя.

Насінний метод досить тривалий, але він оптимально підходить для квітникарів, які проживають в холодних регіонах. При засіві в ємності вам належить подальша пересадка ехінацеї у відкритий грунт. Тепер розглянемо детальніше ці два способи.

Розмноження ехінацеї діленням

Для цього слід вибирати здорові кущі, яким вже виповнилося як мінімум 4 роки. Рослину потрібно акуратно витягти з землі, стежачи за тим, щоб коренева система не ушкодилася. Далі розділяємо корінці таким чином, щоб на кожному відводку були присутні 3 або 4 бруньки відновлення.

Не варто розбирати кореневище на безліч маленьких фрагментів, достатньо відібрати 3 якісних з сильним корінням. Після цього рослини рекомендується помістити в розчин Корневін (на дві години), а потім посадити в грунт описаним вище способом. При посадці стежте, щоб коренева шийка перебувала над рівнем грунту. Верхню частину ехінацеї краще зрізати, щоб вона спрямувала всі свої сили на укорінення.

Ехінацея — вирощування з насіння

Для збирання насіннєвого матеріалу теж намагайтеся відбирати найбільш здорові і сильні кущі. Насіння можна сіяти прямо в землю з настанням весни (квітень), коли ви будете впевнені, що заморозків більше не буде.

Після цього досить злегка присипати їх землею і чекати сходів, які не забаряться і з’явитися навіть при температурі +13 ºC. Не шкодуйте насіння при посадці в будь-якому випадку, потім ви завжди зможете прорідити занадто густі сходи.

Коли садити ехінацею насінням на розсаду? Найкращий час для цього – лютий або перші числа березня. У контейнери заздалегідь насипається відповідний грунт, робляться борозенки, які укладаються насіння на глибину не більше ніж 0,5 см.

Між насінням має залишатися приблизно 2 см. Зверху потрібно дуже акуратно присипати їх тонким шаром річкового піску або того ж ґрунту, в який вони були посаджені. Після цього слід окропити ваш «квітник» водою з пульверизатора (кімнатної температури).

Далі контейнер потрібно перенести в кімнату, де температура коливається в межах +14..+18ºС. На ніч його краще накривати склом або харчовою плівкою, але вранці захист доведеться прибирати. В таких умовах може пройти півтора місяці, перш ніж дасть сходи ехінацея пурпурова. Вирощування контейнерним методом завжди проходить досить довго, і це нормально.

Не забувайте періодично зволожувати землю і, врешті-решт, ваші старання будуть виправдані. Проклюнувшись, розсада починає досить швидко йти в ріст, ніби компенсує довгі тижні затишшя в стадії висаджених насіння. Прибирайте її від прямих сонячних променів, але тримайте на світлі.

Коли можна пересаджувати ехінацею? Зміцнілі рослинки висаджують у відкритий грунт після 10-15 травня, оточують їх стандартним виходом. Будьте готові до того, що в перший рік вони не порадують вас квітами, а лише наростять листя і досягнуть 20 см висоти.

А ось на наступний рік ви вже зможете помилуватися яскравими ароматними бутонами і зібрати запас лікарської сировини з власноруч вирощених кущів.

Сьогодні існує безліч прекрасних гібридів ехінацеї пурпурової. Всі вони відрізняються високою декоративністю, є медоносами і по красі змагаються один з одним. Розрізняються ехінацеї кольором, формою бутончиків, висотою стебел, але в той же час всі вони схожі між собою. Виділити якісь особливі сорти досить складно, а описати всі наявні – ще складніше.

Ехінацея: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Опубліковано: 24 лютого 2019 Перша редакція: 24 листопада 2015 🕒 10 хвилин 👀 42308 разів 💬 2 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за ехінацеєю
• Квітка ехінацея – опис
• Посадка ехінацеї
  • Коли саджати ехінацею
  • Як посадити ехінацею
  • Як доглядати за ехінацеєю
  • Розмноження ехінацеї
  • Шкідники і хвороби ехінацеї
  • Як і коли збирати насіння ехінацеї
  • Підготовка ехінацеї до зими
  • Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)
  • Ехінацея Сансет (Echinacea x sunset)
  • Корисні властивості ехінацеї
  • Ехінацея – протипокази

  Квітка ехінацея (лат. Echinacea) належить до роду багаторічників родини Айстрові, або Складноцвіті, що налічує 9 видів. Родом ехінацея зі сходу Північної Америки. З грецької мови назва рослини перекладається як «їжакова» або «колюча, як їжак». Найвідоміший вид у роду – ехінацея пурпурова, вона ж рудбекія пурпурова, яка широко застосовується в народній і традиційній медицині, а також у декоративному садівництві.

  Вперше ехінацею описав Карл Лінней у 1753 році, віднісши її до роду рудбекія, але за сорок років ехінацею виділили в окремий рід, оскільки знайшлися помітні відмінності між цими двома рослинами.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за ехінацеєю

  • Посадка: навесні або восени.
  • Цвітіння: з липня по вересень.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: сухуватий, поживний, добре оброблений, з умістом невеликої кількості вапна.
  • Полив: частий і рясний, у вечірній час.
  • Підживлення: перепрілим компостом із золою двічі за сезон: навесні й восени.
  • Розмноження: поділом куща в квітні або під час падолисту. Видову ехінацею можна розмножувати насінням.
  • Шкідники: блощиці, слиняві пінниці та слимаки.
  • Хвороби: борошниста роса, церкоспороз, септоріоз, вірусні інфекції.

  Квітка ехінацея – опис

  Ехінацеї – багаторічні трав’янисті кореневищні рослини із прямими шорсткими стеблами, що досягають у висоту 1-1,5 м. Прикореневе широке овальне листя ехінацеї, зазубрене по краях, розташовується на довгих черешках, а стеблове – ланцетне, чергове, сидяче або майже сидяче. Суцвіття складаються з великих кошиків, які в свою чергу складені із крайових язичкових квіток червоного, білого або рожевого кольору і серединних трубчастих квіток, червоно-коричневих або темно-червоних. Плід ехінацеї – чотиригранна сім’янка.

  Посадка ехінацеї

  Коли саджати ехінацею

  Посадка ехінацеї здійснюється як навесні, так і восени. Передує процесу зазвичай така процедура, як поділ куща ехінацеї. Можна, звичайно, вирощувати рослину і з насіння, але генеративний спосіб розмноження використовують виключно для вирощування видової ехінацеї, гібридні сорти розмножуються вегетативно. Отже, знайдіть для ехінацеї яскраве освітлене місце з родючим, глибоко обробленим нейтральним або слабколужним ґрунтом – занадто вологі або легкі піщані ґрунти ехінацеї не підійдуть. Якщо на ділянці ґрунт кислий, доведеться внести в нього вапно.

  Як посадити ехінацею

  Ямки для ехінацеї копають завглибшки 5 см на відстані 30 см одна від одної – це для висадки розсади, а для частинок глибина ямки повинна бути трохи більшою за кореневу систему саджанця. На дно ямок покладіть трохи компосту, і тільки потім саджайте ехінацею. Після посадки ділянку поливають. Якщо ваш посадковий матеріал перебуває в контейнері, то ямка повинна бути більшою, близько 40 см. Засипте її на третину сумішшю піску, компосту і садової землі в рівних пропорціях, а потім обережно переваліть саджанець у яму разом із земляною грудкою, фіксуючи його на тій глибині, на якій він ріс у контейнері.

  Догляд за ехінацеєю в саду

  Як доглядати за ехінацеєю

  Вирощування ехінацеї абсолютно не виснажливе, проте вона все ж вимагає до себе уваги. По-перше, ехінацею потрібно поливати часто і рясно, і робити це краще у вечірній час. Але найважливіше підтримувати на ділянці чистоту – видаляти бур’яни відразу після їхньої появи. Із другого року життя ехінацея потребує підживлень перепрілим компостом із золою – це дасть їй можливість цвісти пишніше. Добрива вносять двічі за сезон: навесні і після цвітіння. Якщо ви не маєте потреби в насінні, зрізайте зів’ялі суцвіття із частиною стебла до першого зеленого листка.

  Розмноження ехінацеї

  Найчастіше ехінацею розмножують поділом куща, тим більше, що робити це можна і навесні в квітні, і восени під час падолисту. Уперше ділити кущ ехінацеї можна, коли йому виповниться 4-5 років. Викопувати рослину слід обережно, щоб не пошкодити кореневище, потім кущ ділять так, щоб у кожній частині залишалося по 3-4 бруньки відновлення. Посадку частинок здійснюють у тому ж порядку і за тими самими правилами, що і первинну посадку.

  Видову ехінацею, як уже згадувалося, розмножують насіннєвим способом. Велике насіння ехінацеї сіють навесні просто у відкритий ґрунт, оскільки найкраще воно проростає при температурі 13 ºC. Після посіву насіння злегка присипають тонким шаром садової землі. Але найкраще виростити з насіння розсаду, оскільки сходи ехінацеї, які тільки-но проклюнулися, занадто ніжні й тендітні для нестійкої весняної погоди. Сіють насіння в лютому-березні в ящики або контейнери на глибину в півсантиметра, зверху їх злегка присипають ґрунтом і зволожують посів із розпилювача. Проростання навіть за оптимальної для ехінацеї температури доведеться чекати довго, іноді до півтора місяців, але коли сходи з’являться, підростуть і зміцніють, їх висаджують у відкритий ґрунт, після чого догляд за ними полягає в поливі, прополюванні та розпушуванні ґрунту на ділянці. У перший рік ехінацея, вирощувана з насіння, не зацвіте, вона тільки наростить розетку листя заввишки 15-20 см, але в наступному сезоні ви напевно побачите чарівне цвітіння і відчуєте приємні пахощі ехінацеї, що виділяють її суцвіття.

  Шкідники і хвороби ехінацеї

  Хворіє ця рослина рідко, і всі її неприємності зазвичай трапляються через неправильний догляд. У спекотне літо із частими дощами і коливаннями температури, а також від занадто рясних азотних підживлень ехінацея може захворіти на борошнисту росу – на пагонах, листі і квітах з’явиться небезпечний білуватий наліт. Знищити грибок можна обробкою ехінацеї колоїдною сіркою або бордоською рідиною. Іноді ехінацея потерпає від грибкових захворювань септоріозу і церкоспорозу, що проявляються плямами на листках, послаблюють рослину і призводять до її загибелі. Якщо хворобу виявити на ранній стадії, можна врятувати ехінацею, видаливши уражені ділянки, але якщо захворювання увійшло в силу, доведеться вдатися до обробки рослини фунгіцидами. Трапляється, що ехінацею вражають вірусні хвороби, від яких деформуються квітконоси, жовтіє і сохне листя рослини. Хворі екземпляри слід терміново видаляти з ділянки і спалювати, а місце, де вони росли, дезінфікувати міцним розчином марганцівки. Лікування від вірусних хвороб поки що нема.

  Іноді шкодять ехінацеї блощиці, слимаки і слинява пінниця. Слимаків краще зібрати руками, а в якості превентивного заходу можна розсипати по ділянці горіхову шкаралупу, котра завадить черевоногим молюскам пересуватися. Комах знищують інсектицидами – Актеліком або Карбофосом. Усіх цих неприємностей дуже легко уникнути, якщо неухильно виконувати умови агротехніки рослини, тим більше що посадка і догляд за ехінацеєю у відкритому ґрунті не такі вже й обтяжливі.

  Ехінацея після цвітіння

  Як і коли збирати насіння ехінацеї

  Збирають насіння ехінацеї в кінці сезону, коли воно дозріє на кущах. Однак визріває воно не все одразу, тому збір насіння здійснюють поступово. Коли ви побачите, що середина квітки потемніла, надягніть на руку рукавичку і зберіть насіння із центру кошика, потім очистіть його від залишків трубчастих квіток і просушіть. Насіння ехінацеї швидко втрачає прорісність, тому сіяти його краще відразу.

  Підготовка ехінацеї до зими

  Ехінацея досить холодостійка рослина, проте в занадто морозну і безсніжну зиму може вимерзнути. Особливо небезпечні холоди для рослин першого року життя. Щоб ехінацея не загинула, наприкінці жовтня обріжте в неї всі стебла, кореневу шийку замульчуйте компостом, а потім укрийте ділянку з ехінацеєю сухими листям або ялиновим гіллям.

  Види і сорти ехінацеї

  У природі існує дев’ять видів ехінацеї, проте велика частина рослин цього роду, вирощуваних у культурі, є сортами та гібридами ехінацеї пурпурової.

  Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)

  – багаторічна рослина, що досягає у висоту 100 см. Стебла в неї прямі, шорсткі, прикореневе листя широкоовальне, різко звужується до довгих крилатих черешків, зібране в розетку, стеблове листя теж шорстке, ланцетне, чергове, сидяче. Суцвіття-кошики складаються з пурпурово-рожевих язичкових квіток до 4 см завдовжки, загострених до верхівки, трубчасті квітки, розташовані в середині, червоно-коричневого кольору. Найкращі сорти:

  • Гранатштерн – ехінацея заввишки до 130 см із кошиками діаметром 13 см зі злегка опущеними пурпуровими язичковими квітками із двома зубцями на верхівці і коричневими трубчастими квітками, що утворюють опуклу півкулю до 4 см у діаметрі;
  • Зонненлах – висота цієї рослини близько 140 см, кошики до 10 см у діаметрі складаються із темно-червоних ланцетних язичкових квіток завдовжки до 3,5 см, що завершуються двома-трьома зубцями, і опуклою коричневою півкулею із трубчастих квіток.

  Ехінацея Сансет (Echinacea x sunset)

  – серія гібридів між ехінацеями пурпуровою і парадоксальною, виведена Річардом Сколом. Ці гібриди поєднали в собі всі найкращі якості обох видів – великі розміри кошиків, загнутість пелюсток, сильні розгалужені стебла, вишукані кольори манго, гірчиці, персика, суниці, дивовижний аромат. Трубчасті пелюстки мають колір хни.

  У результаті інтенсивної селекційної роботи виведено сорти з фіолетовим, білим, жовтогарячим, рожевим, жовтим і червонуватим забарвленням суцвіть. Пропонуємо вам найпопулярніші сорти ехінацеї садової:

  • Юлія – належить до сортосерії «Поцілунки метеликів». У цієї карликової ехінацеї, що досягає у висоту тільки 45 см, яскраво-помаранчеві квітки, що розкриваються на початку літа і не зникають до кінця сезону;
  • Клеопатра – сорт названо на честь яскравих жовтих метеликів. Ця рослина із кошиками яскраво-жовтого забарвлення діаметром до 7,5 см із горизонтально розташованими язичковими квітками – вони виглядають, як сонечко на дитячому малюнку;
  • Івнін Глоу – цвіте кошиками з жовтими язичковими квітками із помаранчевою смугою з рожевим відтінком, серединка із трубчастих квіток виступає темним конусом;
  • Мускусна Диня – має забарвлення саме цього овоча: подвійний ряд язичкових пелюсток виглядає, як рожево-помаранчеве жабо, а темніші трубчасті квітки утворюють волохату півкулю;
  • Пешн Флют – незвична ехінацея: скручені в трубочку язичкові квітки золотисто-жовті, а трубчаста серединка зеленувато-гірчичного відтінку. Цей сорт належить до сортосерії Летс Буггі, вона посухостійка і невибаглива у догляді;
  • Дабл Скуп Кренберрі – проста у догляді, посухостійка красуня журавлинного кольору, впадає в очі і приваблює метеликів – вона неймовірно гарна в букеті.

  Властивості ехінацеї

  Корисні властивості ехінацеї

  Трава ехінацеї містить полісахариди, флавоноїди, дубильні речовини, сапоніни, оксикоричні й органічні кислоти, фітостерини, смоли та ефірні олії. У кореневищі теж містяться ефірні, а також жирні олії, смоли, ферменти, макроелементи у вигляді калію і кальцію та мікроелементи селен, срібло, цинк, марганець, молібден і кобальт. Препарати з ехінацеї пурпурової мають противірусну, протимікробну, ранозагоювальну і протигрибкову дію, зміцнюють імунітет, надають допомогу при фізичній і психічній перевтомі. Під препаратами маються на увазі сік, відвари, настоянки й екстракти ехінацеї пурпурової. Настоянка, наприклад, має властивість загоювати опіки і підвищує потенцію. У народній медицині соком зі свіжих суцвіть рослини лікують рани, а застосування всередину прискорює згортання крові.

  Ехінацея пурпурова популярна у багатьох країнах. У Німеччині препаратом ехінацином лікують ангіну, тонзиліт, хроніосепсис та інші запальні захворювання. У Росії популяризатором цієї цінної рослини став професор С.А. Томілін, який вважав, що лікувальні властивості ехінацеї не поступаються властивостям женьшеню. Пропонуємо вам рецепти препаратів з ехінацеї, які можна приготувати самостійно.

  Настоянка: зріжте квітки ехінацеї, наповніть ними півлітрову банку під кришку-твіст, залийте їх по вінця горілкою, закрутіть банку і поставте її на 40 днів у темне місце, після цього злийте вміст і вживайте по 15 крапель на третину склянки води або чаю за півгодини до їжі при депресіях, перевтомі та інфекційних захворюваннях.

  Відвар коренів: столову ложку подрібнених коренів залийте водою в кількості 300 мл, прокип’ятіть на водяній лазничці протягом півгодини, залиште настоятися до повного охолодження, процідіть і приймайте по 1-2 столовій ложці 3-4 рази на день до їжі при хронічній втомі, застуді та гострих інфекційних захворюваннях.

  Ехінацея – протипокази

  Препарати ехінацеї у деяких людей здатні викликати алергію. Не рекомендується застосовувати їх вагітним і годуючим груддю, а також тим, у кого лейкоз, розсіяний склероз, колагеноз, прогресуючий туберкульоз або індивідуальна незносність препаратів із рослини. Тим же, у кого немає таких протипоказань, рекомендуємо перед застосуванням ліків з ехінацеї проконсультуватися з лікарем.

  Література

  Ехінацея

  Квітуче багаторічна рослина ехінацея (Echinacea) є представником сімейства Складноцвіті, або Айстрові. Цей рід об’єднує близько 9 видів. Батьківщина такого рослини ― східна частина Північної Америки. Назва «ехінацея» з грецької мови перекладається як «ежовая, або колючий, як їжак». Найбільшою популярністю користується вид ― ехінацея пурпурова, або рудбекія пурпурова, така рослина дуже широко використовується в нетрадиційній і в офіційній медицині, а ще в декоративному садівництві. К. Лінней у 1753 р вперше описав таку рослину, при цьому він відніс його до роду рудбекія. Проте через сорок років ехінацея була виділена в окремий рід, так як між цими рослинами виявилися значні відмінності.

  • 1 Особливості ехінацеї
  • 2 Посадка ехінацеї у відкритий грунт
    • 2.1 В який час садити
    • 2.2 Особливості посадки
    • 3.1 Розмноження ехінацеї
    • 3.2 Захворювання і шкідники
    • 4.1 Збір насіння
    • 4.2 Підготовка до зимівлі
    • 5.1 Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)
    • 5.2 Ехінацея Сансет (Echinacea x sunset)
    • 6.1 Протипоказання

    Особливості ехінацеї

    Ехінацея ― це трав’яниста кореневищна рослина, яке є многолетником. Висота прямостоячих шорстких пагонів близько 100-150 див. Прикореневі листові пластини дуже широкі і мають овальну форму, кромка у них зазубрена, вони розміщуються на дуже довгих черешках. Стеблові листові пластини очереднорасположенные, майже сидячі або сидячі, мають ланцетної форми. До складу суцвіть входять великі кошики, що складаються із серединних трубчастих квіточок, пофарбованих у темно-червоний або коричнево-червоний колір, а також язичкових крайових квіток білого, червоного або рожевого забарвлення. Плід представляє собою чотиригранну сім’янку.

    Посадка ехінацеї у відкритий грунт

    В який час садити

    Висадити ехінацею у відкритий грунт можна в осінній або весняний час. Найчастіше це роблять після ділення куща ехінацеї. Виростити даний квітку можна з насіння, однак таким чином, як правило, розмножують видові ехінацеї, для розмноження гібридних сортів використовують вегетативні способи.

    Підходить для посадки ділянка повинна бути сонячним і мати поживний, глибоко оброблений, слабощелочной або нейтральний грунт. Легкий піщаний грунт або вологий ґрунт не підходить для посадки такої квіткової культури. Якщо грунт кислий, то виправити це можна внесенням до нього вапна.

    Особливості посадки

    При висадці розсади глибину лунок роблять близько 50 мм, при цьому відстань між ними повинна бути приблизно 30 сантиметрів. При висадці деленок величина лунки повинна бути лише дещо більше, ніж система коренів высаживаемого рослинки. Потім на дно потрібно укласти невелику кількість компосту, після чого проводять висадку ехінацеї. Висаджені рослини потребують поливу. Якщо саджанці ростуть у контейнерах, то знадобиться велика посадкова яма, близько 0,4 м. Цю яму треба заповнити на 1/3 почвосмесью, що складається з компосту, піску і садової землі (1:1:1). Після цього рослина перевалюється в ямку, і береться воно разом з грудкою землі. Саджанець треба висадити на таку ж глибину, на якій він ріс в ємності.

    Догляд за ехінацеєю в саду

    Виростити ехінацею в саду нескладно, однак при цьому вам слід знати кілька правил. В першу чергу особливу увагу слід приділити поливу, він повинен бути рясним і частим, при цьому поливати квіти рекомендується ввечері. Ще дуже важливо, щоб ділянка завжди був чистим, тому слід видаляти бур’янисту траву відразу після того, як вона з’явиться.

    Починаючи з другого року зростання таку квітку потрібно підгодовувати деревною золою з гноєм, компостом, це позитивно позначається на цвітінні, яке стає більш рясним. Підгодувати ехінацею потрібно 2 рази протягом сезону: у весняний час, і коли вона відцвіте. Якщо ви хочете зібрати насіння, то обрізати суцвіття, які зів’яли, необхідно з частиною втечі до першої зеленої листової пластини.

    Розмноження ехінацеї

    Садівники воліють розмножувати ехінацею вегетативно діленням кущів. Дану процедуру можна проводити у весняний час у квітні, а також в осінні тижні в період масового листопаду. Перший поділ куща виробляють тільки після того, як йому буде не менше 4 або 5 років. Акуратно вийміть його з грунту, намагаючись не травмувати кореневище. Потім кущ поділяють на кілька частин, у кожній з яких повинно бути по 3 або 4 бруньки відновлення. Висаджують деленко точно так само, як і розсаду при первинної посадки.

    Вище вже говорилося про те, що видовий ехінацею садівники воліють розмножувати насінням. Насіння мають досить велику величину. Їх висів виробляють у весняний час безпосередньо у відкритий грунт, так як кращою температурою повітря для появи сіянців вважається 13 градусів. Висіяне насіння не заглиблюють, а присипають зверху тоненьким шаром грунту. Проте досвідчені садівники рекомендують вирощувати такі квіти розсадним способом, справа в тому, що з’явилися сіянці дуже ніжні і можуть загинути за нестійкої погоди, яка спостерігається у весняний час. Для посівів використовують контейнери або ящики. Насіння треба заглиблювати в субстрат всього на 5 мм, а зверху їх слід присипати тоненьким шаром грунту. Потім посіви поливають з пульверизатора. Появи сіянців доведеться чекати порівняно довго, іноді вони виростають лише через 6 тижнів після посіву. Підрослу і зміцнілу розсаду необхідно висадити на садову ділянку. Потім їх вчасно поливають, регулярно видаляють бур’янисту траву з ділянки і проводять розпушування поверхні грунту. Виросли з насіння ехінацеї зацвітають найчастіше на другий рік життя, а в перший рік у них лише відростає листова розетка, яка у висоту може досягати від 15 до 20 сантиметрів.

    Захворювання і шкідники

    Ехінацея володіє високою стійкістю до хвороб. Найчастіше рослина хворіє з-за того, що за ним неправильно доглядають. Якщо в літній час жарко і волого, а також буде спостерігатися коливання температур, то квіти можуть захворіти борошнистою росою. Також цього захворювання схильні ті рослини, які перегодовані азотом. У уражених примірників на поверхні пагонів, листя і квіток утворюється наліт білуватого забарвлення. Захворіла рослина треба обприскати бордоською сумішшю або колоїдної сіркою.

    Також даний квітка може захворіти церкоспорозом і септоріозом, які так само є грибковими хворобами. У ураженої кущика на листових пластинках утворюються плями, які послаблюють його і поступово рослина гине. Якщо хвороба знаходиться на початковій стадії розвитку, то достатньо буде обрізати всі уражені частини кущика. Якщо ж хвороба вже запущена, то ехінацею потрібно обприскати фунгіцидним препаратом.

    Якщо кущик заразитися вірусним захворюванням, то відбудеться деформація квітконосів, а також пожовтіння і засихання листових пластин. При перших ознаках зараження хворі кущики треба викопати і знищити, при цьому ділянку слід продезінфікувати дуже міцним розчином марганцевого калію. На сьогоднішній день дані хвороби вважаються невиліковними.

    У деяких випадках на кущиках селяться слимаки, клопи та слиняві пенницы. При появі слимаків, їх потрібно збирати вручну, при цьому з поверхні ділянки треба рівномірно розподілити шкаралупу від горіха, вона стане серйозною перешкодою для даних черевоногих. Для знищення комах-шкідників використовують інсектицидні препарати, наприклад, Карбофос або Актеллік.

    В цілях профілактики рекомендується точно дотримуватися правил агротехніки цієї культури.

    Ехінацея після цвітіння

    Збір насіння

    Збір насіння ехінацеї слід проводити в самому кінці сезону, при цьому вони повинні визріти прямо на кущику. Але слід врахувати, що збирання насіння виробляють поступово, тому що їх дозрівання відбувається не в один і той же час. Після того як серединка кошики забарвиться в темний колір, слід витягти насіння з її центру, при цьому руку рекомендується захистити рукавичкою. Потім насіння перебирають, видаляючи трубчасті квіточки, і просушують. Насіння потрібно висівати безпосередньо після збору, так як вони залишаються всхожими порівняно недовго.

    Підготовка до зимівлі

    Ехінацея відрізняється досить високою стійкістю до морозів, однак якщо в зимовий час буде дуже мало снігу, то кущики можуть вимерзнути. Особливу небезпеку зимові морози представляють для молоденьких рослин, яким ще не виповнилося і року. Щоб уникнути вимерзання кущика, в останні дні жовтня з нього потрібно зрізати всі пагони, при цьому кореневу шийку засипають шаром мульчі. Сам ділянка треба засипати висохлої листям або укрити лапником.

    Види і сорти ехінацеї з фото і назвами

    В диких умовах можна зустріти 9 різних видів ехінацеї, але при цьому садівниками культивуються найчастіше гібриди і сорти ехінацеї пурпурової.

    Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)

    Висота даного многолетника близько 1 метра. Шорсткі пагони є прямими. Прикореневі листові пластини зібрані в розетку, вони мають широкоовальною форми, різко звужується до крилатим довгим черешкам. Стеблові листові пластини є очереднорасположенными, шорсткими і сидячими, вони мають ланцетну форму. Суцвіття представляють собою кошики, в серединці яких знаходяться трубчасті квіточки коричнево-червоного забарвлення, а по краях розміщуються рожево-пурпурні язичкові квіточки, які в довжину досягають близько 40 мм, вони загострені до верхівки. Найбільш популярні сорти:

    1. Гранатштерн. Висота куща близько 1,3 м. Кошики в діаметрі досягають 13 сантиметрів. Язичкові квіти мають пурпурового забарвлення і невелике опушення, при цьому у них на верхівці є 2 зубці. А трубчасті квіточки коричневого забарвлення формують півкуля випуклої форми, в поперечнику досягає 40 мм.
    2. Зонненлах. Кущик заввишки досягає 1,4 м. Суцвіття кошики в діаметрі досягають 10 сантиметрів, до їх складу входять ланцетні язичкові квітки темно-червоного забарвлення, довжина яких близько 35 мм, а на верхівках у них є по 2 або 3 зубчики, а також трубчасті квітки, які створюють опукле півкуля коричневого забарвлення.

    Ехінацея Сансет (Echinacea x sunset)

    Це серія гібридів, які отримані при використанні ехінацеї парадоксальною та ехінацеї пурпурової, що стали результатом роботи Р. Відколу. В даних гібридах з’єднані найкращі сторони таких рослин: у них дуже великі суцвіття, сільноветвящіеся пагони, прекрасний запах, загнуті пелюстки і вишукані окраси такі, як гірчиця, суниця, манго або персик. Пофарбовані трубчасті пелюстки в колір хни. Завдяки селекціонерам на світ з’явилися сорти, у яких кошики пофарбовані в білий, рожевий, світло-червоний, фіолетовий, оранжевий і жовтий колір. Найбільшою популярністю користуються наступні сорти ехінацеї садовий:

    1. Юлія. Має відношення до сортосерии «Поцілунки метеликів». Висота карликових кущиків не перевищує 0,45 м. Насичено-помаранчеві кошики розпускаються в перші літні тижні, при цьому вони не зникають до кінця сезону.
    2. Клеопатра. Цей сорт отримав свою назву на честь ефектних метеликів жовтого кольору. Насичено-жовті суцвіття досягають в поперечнику 75 мм, язичкові квітки розміщуються горизонтально, з-за чого кошики виглядають, наче сонечка на малюнку, намальованому дитиною.
    3. Ивнин Сяйво. Суцвіття складаються з язичкових квіточок жовтого забарвлення, на яких є помаранчева смужка світло-рожевого відтінку, а в їх середині знаходяться трубчасті квіточки, які виступають конусом темного забарвлення.
    4. Мускусна Диня. Кошики мають забарвленням дині. Язичкові пелюстки розташовані в 2 ряди і виглядають як оранжево-рожеве жабо. А мохнате півкуля в серединці квітки складається з трубчастих квіток більш темного кольору.
    5. Пэшн Флют. Це досить незвичайний сорт. Жовто-золотисті квітки язичкові, скручені в трубочки, в серединці знаходяться трубчасті квіточки гірчично-зеленого забарвлення. Даний сорт має відношення до сортосерии Летс Буггі, ці рослини відрізняються стійкістю до посухи, а також своєю невибагливістю у догляді.
    6. Дабл Скупий Крэнберри. За даними стійким до посухи сортом дуже легко доглядати. Журавлинного забарвлення кошики дуже ефектні і привабливі для метеликів. Їх рекомендується використовувати при складанні букетів.

    Корисні властивості ехінацеї

    В траві ехінацеї полісахариди, флавоноїди, дубильні речовини, сапоніни, оксикоричних і органічні кислоти, фітостерини, смоли і ефірні олії. До складу кореневища входять ефірні, а ще жирні олії, смоли, ферменти, мікроелементи у вигляді калію і кальцію і мікроелементи селен, срібло, цинк, марганець, молібден і кобальт.

    Засоби ,виготовлені з цієї рослини, що відрізняються антимікробну, антигрибкову, противірусну і ранозагоювальну дію, їх використовують для зміцнення імунної системи, а також при психічному або фізичному перевтомі. Дані кошти являють собою відвари, екстракти, сік і настої ехінацеї.

    Настоянка цієї рослини сприяє підвищенню потенції і швидкому загоєнню опіків. Сік, вичавлений із свіжих квіток, в нетрадиційній медицині використовується для лікування ран, а при вживанні його усередину спостерігається прискорення згортання крові.

    Ехінацея пурпурна користується популярністю в великій кількості країн. Кошти з такого квітки в Німеччині використовуються при лікуванні тонзиліту, ангіни, хроніосепсису та інших запальних хвороб. С. А. Томілін ― це російський професор, який стверджував, що ехінацея пурпурова має такі ж цілющі властивості, що і женьшень.

    Нижче будуть наведені рецепти коштів з ехінацеї, які при необхідності можна зробити в домашніх умовах:

    1. Настоянка. Візьміть скляну банку об’ємом 500 мл і заповніть її до верху свіжозрізаними квітками ехінацеї. Потім залийте їх горілкою і закрийте банку кришкою-твіст. Приберіть ємність в темне місце на 40 діб. Потім настойку зливають в іншу посудину. Її п’ють по 15 крапель, які розчиняють у 1/3 склянки чаю або води, на голодний шлунок за 30 хвилин до їжі. Вона допомагає при перевтомі, депресії і інфекційної хвороби.
    2. Відвар коренів. 300 міліграм води необхідно з’єднати з 1 великий ложкою подрібнених коренів ехінацеї. Суміш ставлять на водяну баню і кип’ятять 30 хв. Після того, як відвар охолоне, його слід процідити. П’ють його 3 або 4 рази на добу по 1-2 великій ложці. Допомагає він при застуді, хронічної втоми і гострих інфекційних захворюваннях.

    Протипоказання

    Кошти з даного рослини іноді викликають алергічну реакцію. Їх не можна використовувати вагітним жінкам, а також тим, хто годує грудьми, а ще людям, які страждають від розсіяного склерозу, прогресуючого туберкульозу, лейкозу, коллагеноза. А також їх не можна використовувати людям з індивідуальною непереносимістю. І взагалі перед застосуванням подібних препаратів настійно рекомендується проконсультуватися з фахівцем.