Інструкції з пожежної безпеки: вимоги та зразки

Щодо кожного об’єкта захисту (за винятком індивідуальних житлових будинків) керівником (іншою уповноваженою посадовою особою) організації (індивідуальним підприємцем), в користуванні якої на праві власності або на іншій законній підставі перебувають об’єкти захисту (далі – керівник організації), затверджується інструкція про заходи пожежної безпеки відповідно до встановлених вимог, в тому числі окремо для кожного пожежовибухонебезпечні і пожежонебезпечного приміщення категорії А, Б і В1 виробничого і складського призначення.

1. Інструкцію про заходи пожежної безпеки розробляє фахівець, як правило, має освіту в галузі пожежної або техносферной безпеки і є відповідальним за забезпечення пожежної безпеки на об’єкті. У ряді випадків керівник користується послугами відповідних організацій або розробляє сам.

2. Якщо інструкцію складає індивідуальний підприємець, то він її і стверджує (п. 2 Правил протипожежного режиму). Як правило, для цього видається наказ.

3. Інструкцію не треба погоджувати з органом пожежного нагляду, оскільки в Правилах протипожежного режиму така вимога не встановлено. Однак в деяких галузях таке узгодження необхідно, наприклад для підприємств нафтової промисловості (див. П. 1.13 ППБО-85).

На об’єкті захисту з нічним перебуванням людей керівник організації забезпечує наявність інструкції про порядок дій обслуговуючого персоналу на випадок виникнення пожежі в денний і нічний час, з масовим перебуванням людей – інструкції про дії персоналу по евакуації людей при пожежі, в приміщенні диспетчерського пункту (пожежного поста) – інструкції про порядок дій чергового персоналу при отриманні сигналів про пожежу і несправність установок (систем) протипожежного захисту об’єкта захисту, на кожній станції метрополії ена – інструкцій про заходи пожежної безпеки та про порядок дії працівників метрополітену при роботі шахт тунельної вентиляції у разі задимлення або пожежі (зазначені інструкції повинні перебувати в приміщенні чергового по станції).

як розробити

Встановленої форми інструкції з пожежної безпеки немає. Тому розробіть її в довільній формі.

Відобразіть в інструкції необхідні питання, вкажіть відповідальних за вчинення дій. Тим самим Ви виконаєте вимоги до складання інструкції.

Переконайтеся, що немає додаткових вимог до інструкції, пов’язаних з галузевою специфікою Вашої організації. Якщо є, врахуйте їх при складанні.

Інструкція не замінює нормативних документів. Тому при її складанні немає завдання переписати все норми. Вона повинна допомогти Вашим співробітникам орієнтуватися в тому, як дотримуватися правил пожежної безпеки.

вимоги

Вимоги до інструкції про заходи пожежної безпеки викладені в розділі XVIII Правил протипожежного режиму в Російській Федерації , Затверджених постановою Уряду РФ від 25 квітня 2012 № 390.

Інструкція про заходи пожежної безпеки розробляється на основі вищевказаних Правил, нормативних документів з пожежної безпеки, виходячи зі специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, приміщень, технологічних процесів, технологічного і виробничого обладнання.

Питання, що відображаються в інструкції

Перелік питань, які повинні бути відображені в інструкції, перераховані в п.п. 461, 462 Правил протипожежного режиму. Опишіть кожен з них так, щоб було зрозуміло, як вони будуть виконуватися. Це багато в чому буде залежати від специфіки Вашої діяльності. Тим самим Ви виконаєте вимоги законодавства до змісту інструкції.

При підготовці інструкції можна взяти за основу правові акти, зокрема Правила протипожежного режиму.

Важливо! Не треба забувати, що вимоги Правил протипожежного режиму та інших нормативних документів з пожежної безпеки, які не знайдуть відображення в інструкції, все одно доведеться виконувати.

В інструкції про заходи пожежної безпеки необхідно відображати такі питання:

• порядок утримання території, будівель, споруд і приміщень, в тому числі евакуаційних шляхів ;
• заходи щодо забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів при експлуатації обладнання та виробництві пожежонебезпечних робіт;
• порядок і норми зберігання і транспортування пожежовибухонебезпечних речовин і пожежонебезпечних речовин і матеріалів;
• порядок огляду і закриття приміщень після закінчення роботи;
• розташування місць для куріння, застосування відкритого вогню, проїзду транспорту і проведення вогневих чи інших пожежонебезпечних робіт;
• порядок збору, зберігання і видалення горючих речовин і матеріалів, утримання та зберігання спецодягу;
• допустима кількість одноразово перебувають у приміщеннях сировини, напівфабрикатів і готової продукції;
• порядок і періодичність прибирання горючих відходів і пилу, зберігання промасленого спецодягу;
• граничні показання контрольно-вимірювальних приладів (манометри, термометри та ін.), відхилення від яких можуть викликати пожежа або вибух ;
• обов’язки і дії працівників у разі пожежі, в тому числі при виклику пожежної охорони, аварійної зупинки технологічного обладнання, відключення вентиляції та електрообладнання (в тому числі в разі пожежі і після закінчення робочого дня), користуванні засобами пожежогасіння і пожежної автоматики, евакуації горючих речовин і матеріальних цінностей, огляді і приведення в пожежовибухобезпечними стан всіх приміщень підприємства (підрозділу);
• допустимий (граничний) кількість людей, які можуть одночасно знаходитися на об’єкті захисту.

Вказівка ​​осіб, відповідальних за забезпечення пожежної безпеки

В інструкції про заходи пожежної безпеки вказуються особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки, в тому числі за:

• повідомлення про виникнення пожежі в пожежну охорону і оповіщення (інформування) керівництва і чергових служб об’єкту захисту;
• організацію рятування людей з використанням для цього наявних сил і засобів, в тому числі за надання першої допомоги постраждалим ;
• перевірку включення автоматичних систем протипожежного захисту (Систем оповіщення людей про пожежу, пожежогасіння, протидимного захисту);
• відключення при необхідності електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинку роботи транспортувальних пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення роботи систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях, виконання інших заходів, що сприяють запобіганню розвитку пожежі і задимлення приміщень будівлі;
• припинення всіх робіт в будівлі (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов’язаних із заходами щодо ліквідації пожежі;
• видалення за межі небезпечної зони всіх працівників, які не беруть участі в гасінні пожежі;
• здійснення загального керівництва з гасіння пожежі (з урахуванням специфічних особливостей об’єкта захисту) до прибуття підрозділу пожежної охорони;
• забезпечення дотримання вимог безпеки працівниками, які беруть участь в гасінні пожежі;
• організацію одночасно з гасінням пожежі евакуації і захисту матеріальних цінностей;
• зустріч підрозділів пожежної охорони і надання допомоги у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі;
• повідомлення підрозділам пожежної охорони, що залучаються для гасіння пожеж і проведення пов’язаних з ними першочергових аварійно-рятувальних робіт, відомостей, необхідних для забезпечення безпеки особового складу, про що переробляються або зберігаються на об’єкті захисту небезпечних (вибухонебезпечних), вибухових, сильнодіючих отруйних речовин;
• після прибуття пожежного підрозділу інформування керівника гасіння пожежі про конструктивні і технологічні особливості об’єкта захисту, прилеглих будівель і споруд, про кількість і пожежонебезпечні властивості зберігаються і застосовуються на об’єкті захисту речовин, матеріалів, виробів і повідомлення інших відомостей, необхідних для успішної ліквідації пожежі ;
• організацію залучення сил і засобів об’єкта захисту до здійснення заходів, пов’язаних з ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку.

Загальні вимоги до територій, будівель, споруд, приміщень

Вкажіть в інструкції вимоги до порядку утримання і використання вашого об’єкта (пп. «А», «г», «д», «до», «л» п. 461 Правил протипожежного режиму):

• порядок утримання об’єкта. При підготовці інструкції ознайомтеся, зокрема, з п.п. 6-13, 23, 26, 29 Правил протипожежного режиму. І вкажіть, як повинні виконуватися дані вимоги у Вашій організації;
• порядок утримання евакуаційних шляхів;
• порядок утримання територій;
• порядок огляду і закриття приміщень після закінчення роботи. Також треба передбачити відключення вентиляції та електрообладнання;
• розташування місць для куріння, проїзду транспорту;
• допустиме граничне кількість людей на об’єкті.

Вимоги до дій працівників при пожежі

Опишіть, що повинні робити ваші працівники, якщо почалася пожежа. Зокрема, дії при (пп. «До» п. 461 Правил протипожежного режиму):

• виклику пожежної охорони;
• аварійну зупинку технологічного обладнання;
• відключенні вентиляції та електрообладнання;
• використанні засобів пожежогасіння та пожежної автоматики;
• евакуації горючих речовин і матеріальних цінностей;
• огляді та приведення в безпечний стан приміщень.

Вимоги щодо виробничих процесів і експлуатації обладнання

Далеко не всі організації пов’язані з виробництвом. Тому ті вимоги, які Вас не стосуються, можете не розписувати. Але в такому разі рекомендуємо вказати в інструкції, чому ці вимоги на вас не поширюються.

Приклад формулювання пункту: «Сировина, напівфабрикати і готову продукцію в будівлі не зберігаються».

Відобразіть в інструкції вимоги до виробничих процесів, перераховані в пп. «Б», «е», «ж», «і» п. 461 Правил протипожежного режиму:

• заходи щодо забезпечення пожежної безпеки при експлуатації обладнання та виробництві пожежонебезпечних робіт;
• порядок збору та зберігання спецодягу. Наприклад, якщо ви видаєте своїм працівникам спецодяг, зобов’яжемо їх після закінчення робочого дня прибрати її в встановлене місце;
• яка кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції може одноразово перебувати в приміщеннях;
• граничні показання манометрів, термометрів та інших приладів, при досягненні яких може статися пожежа або вибух. Визначити такі значення Ви можете відповідно до інструкції по експлуатації.

Для того щоб коректно відобразити в інструкції ці вимоги, вивчіть, зокрема, п.п. 28, 42-49, 51-55 Правил протипожежного режиму і вкажіть, як вони будуть застосовуватися у Вашій організації.

Вимоги щодо поводження з пожежонебезпечними речовинами, матеріалами, ведення вогненебезпечної діяльності

Ці вимоги є актуальними тільки в тому випадку, якщо такі речовини в організації є, застосовуються, використовуються і / або ведуться вогневі, пожежонебезпечні роботи . Якщо немає – обговоріть, що дані вимоги до вас не застосовуються. Якщо є, то включіть в інструкцію (пп. «В», «д», «е», «з» п. 461 Правил протипожежного режиму):

• порядок і норми зберігання і транспортування пожежо- та вибухонебезпечних речовин і матеріалів;
• порядок збору, зберігання і видалення горючих речовин і матеріалів;
• розташування місць застосування відкритого вогню, проведення вогневих або пожежонебезпечних робіт;
• порядок і періодичність прибирання горючих відходів і пилу, зберігання промасленого спецодягу.

Особи відповідальні за забезпечення пожежної безпеки

Призначте відповідальних осіб за забезпечення пожежної безпеки. Це може бути один відповідальний за дотримання всіх заходів або різні особи. Звісно ж, що зручніше призначити відповідальними керівників відповідних підрозділів. Або Ви можете розподілити в інструкції, за що відповідає відповідальний за пожежну безпеку по організації, а за яких заходів – інші конкретні особи.

Важливо, щоб в інструкції простежувалося, хто відповідає за виконання наступних заходів:

• оповіщення про пожежу (пп. «а», «в» п. 462 Правил протипожежного режиму):

1. Хто про це повідомляє в пожежну охорону , Керівництву, черговим службам організації;
2. Хто повинен перевірити, що включилися системи оповіщення людей про пожежу , Пожежогасіння, протидимного захисту .

• завершення виробничих процесів (пп. «г», «д» п. 462 Правил протипожежного режиму):

1. Відключення електроенергії, зупинка роботи різних апаратів, систем і виконання інших заходів для запобігання розвитку пожежі і задимлення;
2. Припинення всіх робіт в будівлі.

• евакуація людей і матеріальних цінностей. До них відноситься організація (пп. «Б», «е», «і» п. 462 Правил протипожежного режиму):

1. Порятунку людей і надання їм першої медичної допомоги;
2. Видалення людей, які не беруть участі в гасінні пожежі, за межі небезпечної зони;
3. Евакуації та захисту матеріальних цінностей.

• гасіння пожежі до приїзду пожежної охорони (пп. «ж», «з» п. 462 Правил протипожежного режиму):

1. Керівництво гасінням пожежі до приїзду пожежної охорони;
2. Забезпечення дотримання вимог безпеки працівниками, які беруть участь в гасінні пожежі.

• сприяння пожежній охороні (пп. «до», «л», «м», «н» п. 462 Правил протипожежного режиму):

1. Зустріч і допомогу у виборі шляху для під’їзду до осередку пожежі;
2. Повідомлення відомостей про наявність на об’єкті небезпечних (вибухонебезпечних), вибухових, сильнодіючих отруйних речовин;
3. Повідомлення керівнику гасіння пожежі необхідних відомостей, в тому числі про особливості об’єкта і сусідніх будівель і споруд, наявності пожежонебезпечних речовин, матеріалів, виробів;
4. Залучення сил і засобів організації до ліквідації пожежі.

зразки

На нашому проекті представлені наступні інструкції з пожежної безпеки:

Про затвердження Порядку утворення та функціонування пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони

Про затвердження Порядку утворення та функціонування пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони Відповідно до частини п’ятої статті 62 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити Порядок утворення та функціонування пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони, що додається.

ПОРЯДОК
утворення та функціонування пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони 1. Цей Порядок визначає механізм утворення та функціонування пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони (далі – пожежно-рятувальні підрозділи). 2. Пожежно-рятувальні підрозділи у своїй діяльності керуються Конституцією і законами України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, цим Порядком, нормативно-правовими актами центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також рішеннями органу місцевого самоврядування, що їх утворив. 3. Пожежно-рятувальні підрозділи утворюються органами місцевого самоврядування за погодженням із ДСНС або його територіальними органами з метою захисту життя і здоров’я населення, територій і об’єктів від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки в населених пунктах. 4. Основними завданнями пожежно-рятувальних підрозділів є забезпечення пожежної безпеки, запобігання виникненню пожеж та нещасним випадкам під час пожеж, гасіння пожеж, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також надання допомоги в ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій. 5. Пожежно-рятувальні підрозділи можуть утворюватися як юридичні особи або їх відокремлені підрозділи. Організаційно-правова форма пожежно-рятувальних підрозділів установлюється органом місцевого самоврядування. 6. Забезпечення діяльності пожежно-рятувального підрозділу, права та обов’язки його працівників визначаються положенням про пожежно-рятувальний підрозділ, що затверджується органом місцевого самоврядування, який його утворив, за погодженням з відповідним територіальним органом ДСНС. 7. Розрахунок потреби працівників пожежно-рятувальних підрозділів, місцезнаходження пожежно-рятувальних підрозділів, кількість та види техніки, необхідної для виконання покладених на них завдань, визначаються органами місцевого самоврядування за погодженням з відповідним територіальним органом ДСНС на підставі результатів проведеного ними аналізу статичної звітності виникнення пожеж та надзвичайних ситуацій на відповідній території. 8. Пожежно-рятувальний підрозділ призначений для: 1) здійснення заходів із запобігання виникненню пожеж шляхом: розроблення за погодженням з територіальним органом ДСНС річних планів заходів із запобігання виникненню аварій, пожеж та інших небезпечних подій; організації та проведення профілактично-роз’яснювальної роботи, навчання населення правилам пожежної безпеки, діям під час виникнення пожежі; проведення занять з дотримання правил пожежної безпеки у класах безпеки, закладах освіти, охорони здоров’я, спортивних та санаторно-курортних закладах згідно із сезонною потребою; участі в межах повноважень у роботі комісій, зокрема з розслідування пожеж; подання письмових пропозицій посадовим особам щодо покращення протипожежного стану об’єктів та підвищення рівня пожежної безпеки в населених пунктах; подання на розгляд органів місцевого самоврядування, відповідних місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій пропозицій щодо вирішення проблемних питань протипожежного захисту об’єктів та населених пунктів; чергування під час проведення пожежонебезпечних робіт, культурно-масових, спортивних, просвітницьких, святкових або інших заходів з масовим перебуванням людей; популяризації добровільного пожежного руху та пожежно-рятувальної справи серед населення, зокрема дітей (утворення та розвиток осередків юних рятувальників-пожежників); 2) гасіння пожеж, проведення евакуації, рятування людей та матеріальних цінностей, здійснення заходів для мінімізації або ліквідації наслідків пожеж самостійно та у взаємодії з пожежно-рятувальними підрозділами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, відомчої та добровільної пожежної охорони, спеціалізованими службами та формуваннями цивільного захисту, а також підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, розташованими на відповідній території; 3) надання допомоги в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що становлять загрозу життю або здоров’ю населення чи призводять до завдання матеріальних збитків, з урахуванням наявних сил і засобів; 4) забезпечення підтримання належного рівня підготовки працівників пожежно-рятувального підрозділу для виконання покладених на них завдань; 5) участі у: перевірках джерел протипожежного водопостачання, інших заходах з питань запобігання пожежам разом з відповідними територіальними органами ДСНС; пожежно-тактичних навчаннях на об’єктах, розташованих на відповідній території, що організовуються органами та підрозділами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту; командно-штабних навчаннях і штабних тренуваннях, що організовуються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 6) здійснення інших функції, передбачених актами законодавства. 9. Функціонування пожежно-рятувального підрозділу організовується у цілодобовому режимі та постійній готовності до виконання завдань за призначенням. Порядок залучення до чергування працівників пожежно-рятувального підрозділу визначається його начальником. 10. До роботи у складі пожежно-рятувального підрозділу на підставі відповідних договорів можуть залучатися члени пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони. 11. З метою забезпечення належного функціонування, створення умов для цілодобового чергування працівників пожежно-рятувального підрозділу, розміщення пожежно-рятувальної, аварійно-рятувальної техніки та оснащення органом місцевого самоврядування надається (будується) пожежне депо. 12. Загальне керівництво місцевою пожежною охороною здійснює посадова особа виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, до компетенції якого належать повноваження з організації та забезпечення цивільного захисту. 13. Безпосереднє керівництво пожежно-рятувальним підрозділом здійснює начальник, який призначається згідно з положенням про пожежно-рятувальний підрозділ. Начальник пожежно-рятувального підрозділу може мати заступників, які призначаються в порядку, визначеному положенням про пожежно-рятувальний підрозділ. 14. Начальник пожежно-рятувального підрозділу: забезпечує виконання покладених на пожежно-рятувальний підрозділ завдань і функцій; представляє у межах наданих йому повноважень пожежно-рятувальний підрозділ в органах державної влади, діє від імені пожежно-рятувального підрозділу у відносинах з іншими підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та фізичними особами або дає відповідне доручення працівникам пожежно-рятувального підрозділу; організовує, забезпечує та контролює виконання вимог законодавства, рішень органів місцевого самоврядування, інших нормативно-правових актів з питань забезпечення місцевої пожежної охорони; здійснює планування роботи пожежно-рятувального підрозділу; звітує перед органом місцевого самоврядування про виконання покладених на пожежно-рятувальний підрозділ завдань, планів роботи, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності пожежно-рятувального підрозділу, а також про притягнення до відповідальності підпорядкованих працівників, винних у допущених порушеннях; бере участь у доборі персоналу і забезпечує організацію роботи з комплектування пожежно-рятувального підрозділу кваліфікованими працівниками, подає пропозиції щодо їх призначення на посади; організовує роботу та забезпечує взаємодію пожежно-рятувального підрозділу з відповідним територіальним органом ДСНС та закладами освіти ДСНС з питань підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників пожежно-рятувального підрозділу, а також проведення спільних навчань, тренувань; подає органу місцевого самоврядування пропозиції щодо створення для працівників пожежно-рятувального підрозділу належних умов для виконання покладених на них обов’язків, здійснює контроль за дотриманням розпорядку дня та порядку в приміщеннях, у яких розташовується пожежно-рятувальний підрозділ, а також пропозиції щодо організаційно-штатної структури пожежно-рятувального підрозділу, з фінансово-господарських та інших питань, покращення матеріально-технічного забезпечення пожежно-рятувального підрозділу, що сприяють підвищенню рівня праці та соціального захисту працівників; проводить огляд, планові та оперативні перевірки наявності, стану збереження і використання техніки, пального, інших матеріальних цінностей пожежно-рятувального підрозділу, їх готовності до виконання завдань за призначенням; дає доручення, обов’язкові для виконання працівниками пожежно-рятувального підрозділу, контролює їх виконання; ініціює застосування заохочень та накладення стягнень на працівників пожежно-рятувального підрозділу відповідно до законодавства про працю; забезпечує взаємодію пожежно-рятувального підрозділу з підрозділами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, спеціалізованими службами та формуваннями цивільного захисту, а також підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, розташованими на відповідній території; виконує інші функції відповідно до покладених на пожежно-рятувальний підрозділ завдань. 15. Під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій працівники пожежно-рятувального підрозділу підпорядковуються керівнику гасіння пожежі або робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. 16. Працівники пожежно-рятувального підрозділу поділяються на основних і допоміжних. 17. Основні працівники пожежно-рятувальних підрозділів здійснюють гасіння пожеж, проводять аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи. 18. Допоміжні працівники пожежно-рятувальних підрозділів забезпечують повсякденну діяльність місцевої пожежної охорони. Перелік посад допоміжних працівників пожежно-рятувального підрозділу визначається органом місцевого самоврядування з урахуванням організаційно-правової форми пожежно-рятувального підрозділу. Допоміжні працівники повинні відповідати кваліфікаційним вимогам до посади. 19. Основними працівниками пожежно-рятувального підрозділу можуть бути особи, які досягли 18-річного віку, мають повну цивільну дієздатність, здатні за станом здоров’я виконувати покладені на них обов’язки, що підтверджується попередніми та періодичними медичними оглядами. 20. Підготовка основних працівників пожежно-рятувального підрозділу здійснюється у закладах освіти ДСНС. Порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації основних працівників пожежно-рятувального підрозділу встановлюється МВС. Основні працівники пожежно-рятувального підрозділу, які не пройшли відповідної підготовки, до гасіння пожеж, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт не допускаються. 21. Порядок проведення та періодичність медичних оглядів основних працівників пожежно-рятувальних підрозділів установлюються МОЗ. 22. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. У разі коли в населеному пункті, розташованому на території однієї територіальної громади та з’єднаному з населеними пунктами іншої територіальної громади під’їзними шляхами загального користування, утворено пожежно-рятувальний підрозділ, який здатний виконувати завдання за призначенням на території населених пунктів іншої територіальної громади, на якій відсутні такі підрозділи, у відповідних місцевих бюджетах можуть передбачатися видатки на матеріально-технічне забезпечення таких підрозділів у рамках співробітництва відповідно до Закону України “Про співробітництво територіальних громад”. 23. Приміщення, засоби зв’язку, техніка, інше майно, а також кошти, що в установленому порядку надходять від юридичних та фізичних осіб (благодійна і гуманітарна допомога, плата за надання послуг тощо) для забезпечення діяльності пожежно-рятувального підрозділу, підлягають обліку та використанню згідно із законодавством. 24. Основні працівники пожежно-рятувального підрозділу в обов’язковому порядку підлягають особистому страхуванню за рахунок коштів відповідних органів місцевого самоврядування, що утворили такий підрозділ. 25. Трудові відносини, особливості праці (тривалість робочого часу та відпочинку) працівників пожежно-рятувального підрозділу регулюються законодавством про працю. 26. Питання щодо соціального захисту працівників пожежно-рятувальних підрозділів, покращення умов їх праці, життя і здоров’я та членів їх сімей вирішуються органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства. 27. Координація та контроль діяльності пожежно-рятувального підрозділу здійснюються органом місцевого самоврядування, що його утворив, та територіальним органом ДСНС. 28. Припинення діяльності пожежно-рятувального підрозділу здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування, що його утворив, із завчасним (не менше ніж за 60 днів) інформуванням територіального органу ДСНС.