Поширені хвороби груші
Щоб хвороби грушевого дерева не завдавали додаткових клопотів власникам садових ділянок, компанія «Аптека Садівника» представляє комплексну програму захисту зерняткових культур від більшості хвороботворних збудників — грибків груші, профілактики бактерій, поширених в Україні. Слідуючи рекомендаціям досвідчених агрономів інтернет-магазину, можна без проблем та особливих зусиль підтримувати сад у здоровому стані. Досить за запропонованою схемою проводити регулярні захисні обробки культури фунгіцидами, інсектицидами, боротися з бур’янами за допомогою гербіцидів, підгодовувати рослини потрібними добривами. Хвороби груші та інших плодових дерев набагато простіше попередити, ніж намагатися вилікувати за появи первинних або вторинних симптомів.
Парша
Небезпечне грибкове захворювання вражає груші на всій території України, особливо в регіонах із підвищеною вологістю. Садівникам варто насторожитися, якщо на нижніх листках з’являються плями бурого кольору, що мають оливково-оксамитовий наліт. Діаметр ураження зазвичай не перевищує 2–13 мм і більше. Масове ураження парші на груші відзначається з моменту розпускання бруньок, початку цвітіння й утворення зав’язі. У місці утворення плями спочатку з’являється ущільнення тканин, потім розтріскування оболонки плодів і пагонів, всихання листя. Повний спектр захворювання проявляється під час закладки врожаю на зберігання.
При виявленні парші груші потрібно вжити негайних заходів боротьби з напастю поки не піддалися інші насіннєві дерева в саду. Варто обробити дерево в період вегетації фунгіцидами «Гарт», «Захисник», «Страж», бінарним комплексом «Антигусінь + Самшит». Рекомендується чергувати препарати через 10–14 днів, щоб припинити звикання збудника до діючої речовини.
Спори грибка зимують на опалому листі та пагонах. Тому рекомендується обрізати уражені гілки, ретельно прибирати й ліквідувати рослинні відходи в саду.
Моніліоз (плодова гниль)
Найбільшого поширення захворювання моніліозу груші відзначається в центральних і північних областях країни, на Закарпатті. Збиток від ураження досягає 60 %. Оптимальні умови: температура повітря утримується в межах 24–28 градусів за Цельсієм при вологості понад 75 %. Збудник проникає в м’якоть плодів через механічні пошкодження шкірки, тріщинки від парші, вигризені комахами отвори. На поверхні спочатку утворюється коричнева тендітна пляма, яке, розростаючись, покриває весь плід. Плодова гниль груші поступово поширюється на листя, пагони, квіткові бутони й зав’язі. Частини рослини всихають, плоди зморщуються і втрачають смакові характеристики. Пізніше, при збереженні рівня вологості, по поверхні фруктів розповзаються концентричні кола зі світло-жовтих подушечок.
Профілактику зараження проводять обприскуванням дерев фунгіцидом «Гарт». Ефективне лікування моніліозу груші забезпечує обробка розчином препаратів «Захисник» та «Страж». Для припинення поширення інфекції рекомендується збирати опалі заражені груші, обрізати уражені пагони, проводити своєчасне знищення шкідників.
Бактеріальний опік груші
При виявленні рослин, уражених захворюванням, у місцевості проводять карантинні заходи, що припиняють подальше поширення бактерій. Інфекція переноситься крапельним шляхом під час дощу, комахами, що запилюють або ушкоджують культуру, через інструмент під час обробки дерев (секатор, плодознімач, сапу та інші види). Основні симптоми: уражене листя, бутони, молоді плоди набувають чорний обвуглений вид, продовжуючи висіти на гілках дерева. Під корою накопичується рідина, яка витікає крізь ранки яскраво-жовтими або бурими краплями.
Лікування бактеріального опіку груші передбачає профілактичну обробку дерев розчином препарату «Гарт». Рекомендується контролювати чисельність комах шкідників (обробка «Антиколорад Макс» і «Колібріс»), видаляти й утилізувати уражені частини дерев, замазувати пошкодження на стовбурі садовим варом, збирати та знищувати опалі плоди й листя. Сильно уражені дерева викорчовують.
Іржа груші
На верхньому боці листків утворюються округлі оранжеві або червонуваті плями з чорними крапками, а знизу в місцях плям групами утворюються конусо- або соскоподібні вирости. Ігнорування проблеми призводить до обпадання уражених листків. В початковій стадії ураження лікування іржі на груші дає позитивний результат. Посадку обробляють бінарним комплектом «Антигусінь+Самшит».
Листові хвороби груші
Багато хвороб груші на листках мають грибкову, вірусну, бактеріальну природу. У результаті ураження обсипаються квіткові бутони, не утворюється зав’язь плодів. Опале листя спричиняє зниження захисних функцій дерева. За допомогою профілактичних обприскувань культури профільними фунгіцидами знижується ймовірність зараження грибковими інфекціями.
Борошниста роса (дуже рідко)
Збудник захворювання зимує в бруньках, тому ознаки борошнистої роси груші проявляються ранньою весною при розпусканні квітів і появі перших листочків. На листковій поверхні й молодих пагонах добре видно білий наліт із сірим відтінком, який пізніше покривається темними плямами, де дозрівають спори грибка. Уражені частини рослини поступово всихають, зав’язь опадає, не утворюючи плодів. Борошниста роса груші поширена на всій території країни. Сприятливі умови: температура повітря підіймається до +18-25°C, зазначається досить високий рівень вологості. Основні методи боротьби: осіння і весняна обрізка уражених частин, обробка засобами «Страж», «Захисник», «Антигусінь + Самшит».
Септоріоз груші (біла плямистість)
На листках, іноді плодах відразу після цвітіння груші з’являються дрібні, округлі, сіруваті плями з вузькою, темно-бурою облямівкою. З часом в центрі плям утворюються чорні крапки. Уражене грибком листя в’яне і обсипається. У результаті дерево страждає від нестачі харчування, втрачає стійкість до холоду, знижується імунітет. При захворюванні септоріозом груші потрібне негайне обприскування препаратом «Гарт», що має у складі мідь. Щоб запобігти ураженню, необхідно регулярно збирати й утилізувати опале листя, профілактично обробляти дерева фунгіцидами з ранньої весни до осені.
Хвороби стовбура груші
Особливу небезпеку становлять хвороби стовбура груші, у результаті яких деревина втрачає свою міцність. Розм’якшена тканина не пропускає вологу та поживні речовини до решти органаів. Інфекція може швидко поширитися по саду, приводячи до загибелі дерева та інші насадження. Можна купірувати захворювання на початковій стадії, знявши уражений хворобою шар кори. Рану обробляють препаратом «Гарт», у складі якого є мідь та замазують садовим варом або сумішшю червоної глини із солом’яним наповнювачем. Щоб не допустити поширення інфекції, рекомендується регулярно проводити профілактичні обробки фунгіцидами.
Чорний рак груші
На корі деревних частин груші утворюються лопатеві, концентричні, глибокі тріщини, які розміщуються, як правило, навколо сучків, зламів та інших пошкоджень. Відмерла кора не чорніє, але легко відстає шматочками, оголюючи деревину. На листках хвороба проявляється спочатку у вигляді досить маленьких, червонувато-коричневих крапок, які розростаються в округлі плями. Необхідно зачистити пошкодження до живої тканини, ретельно обробити фунгіцидом «Гарт», замазати рану садовим варом. Варто використовувати тільки продезінфікований інструмент. Зволікання небезпечне загибеллю дерева через 2–4 роки після зараження.
Бактеріальний рак
Захворювання має два типи:
Утворення на штамбах та скелетних гілках овальних, вдавлених плям, які мають рожево-коричневий відтінок і фіолетово-бордову облямівку та різний розмір. В місці захворювання деревина стає вологою, коричневою, із запахом плісені.
Утворення поздовжніх і поперечних тріщин на скелетних гілках із рідиною, що повільно витікає. В результаті чого кора навколо тріщин темнішає та западає.
Хвороба поступово руйнує деревину стовбура дерева. Поки тканини під корою не пошкоджені, ураження піддається успішному лікуванню. Сусідні рослини варто профілактично обробити препаратом «Гарт».
Цитоспороз (стовбурова гниль)
Спричиняє відмирання кори стовбура, а також скелетних гілок кісточкових та зерняткових плодових культур. Перш за все захворювання нагадує чорний рак, згодом кора, що відмерла, має червонувато-коричневий колір. При цьому не спостерігається обвуглення кори та її забарвлення. Пошкоджені тканини очищають до здорового шару, обробляють антисептиком (мідний купорос, «Гарт»), ретельно замазують садовим варом. Коли відбувається розм’якшення і гниль деревини, цитоспороз груші вилікувати практично неможливо. Уражені дерева необхідно викорчувати й утилізувати.
Особливості удобрення груші
Садівництво розвивається в останні роки у напрямку спеціалізації та концентрації виробництва, що є дуже важливим для підвищення врожайності плодових культур і, відповідно, для ефективнішого використання земельних площ, які відведені під плодові насадження. За їх вирощування на одному місці протягом довготривалих періодів та за парового утримання ґрунту в міжряддях відбуваються суттєві зміни його родючості. При цьому через нестачу удобрення можливі значні непродуктивні втрати поживних речовин з ґрунту та недостатнє використання їх плодовими рослинами. Тому важливим завданням є розробка заходів для підвищення ефективності застосування добрив у садах з тим, щоб при найбільш економічно вигідних нормах одержувати високі врожаї плодів із найкращими якісними показниками.
Комплексна оптимізована система удобрення є одним із важливих чинників, що впливає на кількість і якість плодів. Це потужний технологічний захід, що проводиться на основі використання широкого асортименту традиційних однокомпонентних та нових комплексних добрив. Позакореневе застосування добрив забезпечує оперативне коригування мінерального живлення дерев за фенофазами їхнього росту й плодоношення впродовж вегетаційного періоду. Воно позитивно впливає на ріст, плодоношення та товарність плодів, а саме збільшує їх середню масу та щільність покривних тканин і м’якушу, підвищує у них вміст кальцію, що сприяє кращій їх збереженості. Нестача певних елементів живлення у відповідних фазах зумовлює недоотримання врожаю.
Внесення тих чи інших добрив проводять як протягом вегетації (до початку цвітіння, під час цвітіння, через 10–14 днів після цвітіння, перед опаданням листя). Внесення карбаміду в різні строки з різною нормою забезпечує плодові дерева N як під час вегетації, так і для нагромадження для наступного сезону. При цьому позакореневе підживлення є найбільш ефективним за оптимального ґрунтового удобрення.
Численними дослідженнями встановлено, що надмірна активація росту, яка досягається відповідними умовами живлення, негативно відбивається на репродуктивному стані рослин. Тому основне завдання системи удобрення плодових культур є підтримання рівноваги між ростом і плодоношенням для забезпечення стабільно високої урожайності та якості плодів.
Насадження груші за інтенсифікації вирощування потребують уточнення системи удобрення порівняно з рекомендованою для них, як і в насадженнях яблуні. Це тому, що за біологічними особливостями груша помітно відрізняється від яблуні. Вона більш теплолюбна, менш зимостійка, більш вимоглива до забезпечення калійним живленням, особливо в другій половині вегетаційного періоду, дещо відрізняється реагуванням на реакцію ґрунтового середовища. Зі значним збільшенням її продуктивності в інтенсивних насадженнях зазначені та інші відмінності проявляються сильніше. Тому настає потреба в корегуванні мінерального живлення дерев удобренням і підживленням.
У дослідному грушевому саду Уманського національного університету садівництва для уточнення оптимізованих фонів мінерального живлення, рекомендованих проблемною науково-дослідною лабораторією УНУС для яблуні і груші на основі досліджень з удобрення яблуні, проводяться дослідження з вивчення продуктивності груші, вирощуваної на таких оптимізованих фонах, створюваних внесенням розрахованих доз добрив так, як для яблуні, в порівнянні з нормами добрив, що пропонуються для насаджень груші у зональних рекомендаціях. Встановлено, що внесенням розрахованих за результатами агрохімічних аналізів ґрунту норм добрив у саду створювались оптимальні рівні вмісту в кореневмісному шарі доступних для рослин сполук і форм мінеральних макроелементів (NPK), що забезпечувало підвищення врожайності груші сортів Конференція й Основ’янська, але вона ще в більшій мірі зростала за додаткового удобрення азотом і калієм (N30K30-щорічно), що свідчить про потребу груші в дещо вищих рівнях живлення цими елементами порівняно з яблунею.
Система удобрення розрахованими нормами тільки таких добрив, які містять ті елементи мінерального живлення, котрих не вистачає в ґрунті до оптимальних рівнів, а ті, що знаходяться в достатній кількості не вносяться, економічно вигідніша та за впливом на екологічний стан ґрунтового й навколишнього середовища доцільніша, ніж щорічне внесення значно більших фіксованих норм всіх добрив за зональними рекомендаціями.
Невід’ємною частиною інтенсивної технології є застосування позакореневих підживлень азотом та мікроелементами на фоні оптимізованого ґрунтового удобрення, що дозволяє здійснювати диференційоване живлення рослин на різних фазах та стадіях їхнього росту і розвитку й таким чином керувати процесом утворення врожаю. Оптимальне засвоєння всіх необхідних поживних речовин сприяє активізації як ростових процесів, так і формуванню репродуктивних органів.
У дослідженнях, проведених в Уманському національному університеті садівництва, триразове позакореневе підживлення впродовж вегетації дерев груші сорту Основ’янська комплексним добривом DripFert 18-18-18+МЕ на фоні оптимізованого ґрунтового живлення азотом, фосфором і калієм забезпечило більше зав’язування плодів на 14 % і навантаження ними дерев на 78 % та підвищення врожайності на 64 % і 15 % порівняно з урожаєм у варіантах абсолютного контролю (обробка водою) і виробничого (карбамід 0,5 %)
Р.В. Яковенко, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри плодівництва і виноградарства Уманського національного університету садівництва